Ухвала від 24.09.2025 по справі 761/38473/25

Справа № 761/38473/25

Провадження № 1-кс/761/24878/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22025000000000053 від 21.01.2025,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, згідно з яким просить накласти арешт на майно, вилучене 09.09.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Hyper OS», назва пристрою «Redmi Note 14 Pro 5 G», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .

Зі змісту клопотання вбачається, що ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000053 від 21.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що окремі громадяни України, зокрема, ОСОБА_6 , здійснюючи контроль за діяльністю ТОВ «Техносервіс Промгруп» (код ЄДРПОУ 38384339) та залучивши суб`єкти господарювання - ТОВ «Феліта» (код ЄДРПОУ 38583742), ТОВ «Балкантех» (код ЄДРПОУ 38279165), впровадив протиправний механізм експорту товарів з території України на адресу суб`єктів господарювання Російської Федерації всупереч законодавчій забороні, яка пов`язана з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України.

Встановлено, що ОСОБА_6 у період 2022-2024 років, використовуючи підконтрольне ТОВ «Техносервіс Промгруп», яке здійснює виробництво хімічної продукції, зокрема, антикорозійних засобів марки «Біотех», «Біотех Форте В» та «Біотех Форте А», документально оформлює реалізацію вказаних товарів на адресу ТОВ «Феліта» та ТОВ «Балкантех», які у подальшому здійснюють експорт зазначеної хімічної продукції в адресу іноземних компаній-нерезидентів «GULFSTAR ULUSLARARASI TAS. LOJISTIK TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «OBREGON LIMITED» (Британські Віргінські острови), «Nich Impex LP» (Канада), що є підконтрольними фігурантам провадження, для подальшого постачання продукції до країни-агресора Російської Федерації на адресу «ООО «Нео Кабель» (реєстраційний номер 1216100032477), яка зареєстрована у м. Ростов-на-Дону.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 09.09.2025 проведено обшук за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова Володимира, буд. 40, кв. 159, в ході проведення якого виявлено та вилучено майно, що є предметом даного клопотання.

В подальшому таке майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на таке майно.

В судове засідання прокурор не прибув, однак звернувся із заявою про розгляд клопотання за його відсутності.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення вимог клопотання.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слід дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні даного клопотання, виходячи з такого.

Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000053 від 21.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

09 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.08.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, що є предметом даного клопотання.

Постановою слідчого ГСУ СБ України від 09 вересня 2025 року виявлене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025000000000053 від 21.01.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас в судовому засіданні не встановлено переконливих доказів, що наведене майно зберегло сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема стороною обвинувачення не надано підтвердження даним обставинам. Саме ж по собі посилання у постанові слідчого про визнання предметів речовими доказами та клопотанні про арешт майна на те, що такі речі містять такі відомості не може вважатись обґрунтованим за відсутності будь-яких доказів, а отже таке посилання є лише припущенням сторони обвинувачення.

Більше того, відповідно до протоколу огляду від 11.09.2025 в мобільному телефоні не знайдено даних, які б мали доказове значення для кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для того, щоб відносити вилучене майно до такого, що відповідає ознакам, передбаченим у ст. 98 КПК України, а тому існує розумний сумнів щодо необхідності арешту такого майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись вимогами ст. 117, 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 22025000000000053 від 21.01.2025 про арешт майна, вилученого 09.09.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi Hyper OS», назва пристрою «Redmi Note 14 Pro 5 G», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1