Постанова від 24.09.2025 по справі 914/2191/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р. Справа №914/2191/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Стронська А.І.

за участю представників учасників процесу:

позивача -1 - Кузьмік Д.В.

позивача-2 - Щербак Є.М.

відповідача - не з'явився

третьої особи-1 на стороні позивача - не з'явився

третьої особи-2 на стороні позивача - не з'явився

третьої особи на стороні відповідач - не з'явився

розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "Галичфарм" від 18.11.2024 (вх.№ ЗАГС 01-05/3338/24 від 19.11.2024) та Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" від 21.11.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/3369/24 від 21.11.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (повний текст рішення складено та підписано 01.11 2024, головуючий суддя Запотічняк О.Д., судді Манюк П.Т., Никон О.З.)

у справі № 914/2191/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит"

та: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Девелопмент"

до відповідача: Акціонерного товариства "Галичфарм"

за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: арбітражний керуючий Ткачук Олександр Вікторович

про: стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" ( далі - ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", Банк, позивач-1) до Акціонерного товариства "Галичфарм" (далі - АТ "Галичфарм", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 153 112 678,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами про відновлювальну кредитну лінію №1195-01-07 від 19.09.2007 ( далі - Договір 1195-01-07), №1252-08 від 13.06.2008 ( далі - Договір 1252-08), №1318-10 від 21.05.2010 ( далі - Договір 1318-10), №1319-10 від 26.05.2010 ( далі - Договір 1319-10), №1320-10 від 29.06.2010 ( далі - Договір 1320-10), №1321-10 від 29.06.2010 ( далі - Договір 1321-10) та №1440-12 від 15.11.2012 ( далі - Договір 1440-12) щодо своєчасної сплати коштів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 1 153 112 678,05 грн, а саме:

- за Договором 1440-12: 77 668 918,09 грн - заборгованість по кредиту; 26 500 235,63 грн - заборгованість по відсотках; 17 731 688,56 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 20 230 000 грн- прострочена заборгованість по щомісячній комісії;

- за Договором 1195-01-07: 68 815 284 грн - заборгованість по кредиту; 56 669 521,84 грн- заборгованість по відсотках; 16 582 579,22 грн- пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 18 527 000 грн- прострочена заборгованість по щомісячній комісії;

- за Договором 1320-10: 76 600 000 грн- заборгованість по кредиту; 22 523 425,75 грн - заборгованість по відсотках; 17 465 384,31 грн- пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 19 825 000 грн- заборгованість по щомісячній комісії.

- за Договором 1321-10: 62 284 870 грн - заборгованість по кредиту; 54 813 143,20 грн - заборгованість по відсотках; 15 527 206,71 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 19 714 500 грн - прострочена заборгованість по щомісячній комісії;

- за Договором 1318-10: 61 272 576,91 грн - заборгованість по кредиту; 46 959 230,21 грн - заборгованість по відсотках; 15 368 957,02 грн- пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 20 330 000 грн - прострочена заборгованість по щомісячній комісії;

- за Договором 1319-10: 77 600 000 грн - заборгованість по кредиту; 26 964 213,98 грн - заборгованість по відсотках; 17 973 076,80 грн- пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 21 250 000 грн - прострочена заборгованість по щомісячній комісії.

- за Договором 1252-08: 108 450 000 грн- заборгованість по кредиту; 106 086 803,80 грн - заборгованість по відсотках; 26 739 092,06 грн- пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 32 640 000 грн - прострочена заборгованість по щомісячній комісії .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ "Галичфарм" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість за кредитними договорами у сумі 689 595 066, 99 грн, а саме: 529 538 496, 03 грн кредитної заборгованості, 40 812 755,72 грн заборгованості зі сплати комісійної винагороди та 119 243 815,24 грн заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, а також 455 981,50 грн судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 17 787 599,09 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення кредитної заборгованості мотивоване тим, що з матеріалів справи вбачається, що станом на момент закінчення строків кредитування за Кредитними договорами залишилися неповернутими кошти: за Договором 1252-08 у розмірі 108 450 000,00 грн; за Договором 1318-10 у розмірі 61 272 576,91 грн; за Договором 1319-10 у розмірі 77 600 000,00 грн; за Договором 1320-10 у розмірі 76 600 000,00 грн; за Договором 1321-10 у розмірі 62 284 870,00 грн; за Договором 1440-12 у розмірі 77 668 918,09 грн. Вказані суми заборгованості відповідачем визнаються, а тому позовні вимоги Банку про стягнення основної заборгованості за наведеними Кредитними договорами підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що оскільки після закінчення строку кредитування АТ "Галичфарм" сплатило Банку за Договором 1195-01-07 кошти в розмірі 32 314 513,20 грн, з яких 3 153 152,97 грн підлягало зарахуванню в рахунок сплати тіла кредиту ( відповідно до п.8.1. Кредитних договорів), Банк безпідставно заявив до стягнення кредитну заборгованість за Договором 1195-01-07 в сумі 68 815 284,00 грн, оскільки розмір такої становить 65 662 131,03 грн.

Як підсумок, із заявленої за всіма Кредитними договорами основної заборгованості у сумі 532 691 649,00 грн суд вирішив, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість у сумі 529 538 496,03 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованих в межах строків кредитування, та комісійної винагороди суд зазначив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент закінчення строків кредитування за усіма Кредитними договорами у відповідача існувала перед Банком заборгованість за простроченими та строковими процентами, нарахованими згідно ст. 1048 ЦК України, на загальну суму 45 576 458,85 грн та за комісійною винагородою в сумі 152 516 500 грн, яка заявлена Банком до стягнення.

З моменту закінчення строків кредитування і станом на дату ухвалення рішення у справі відповідач сплатив позивачу кошти за всіма Кредитними договорами на загальну суму 165 392 302,04 грн (147 604702,95 грн - до моменту подання позовної заяви і 17 787 599,09 грн - після відкриття провадження в даній справі).

З вказаної суми 5 000 000,00 грн були зараховані Банком в рахунок сплати кредитної заборгованості за Договором 1321-10 і правомірність такого зарахування відповідачем не заперечується. Водночас, між сторонами існує спір щодо сплачених позичальником коштів у сумі 160 392 302,04 грн, зарахованих Банком в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, які було нараховано після закінчення строків дії Кредитних договорів, виходячи з обумовленого договорами підвищеного розміру процентної ставки.

Зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пункті 41 постанови від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, та п. 8.1 Кредитних договорів, суд дійшов висновку, що сплачені відповідачем кошти після закінчення строків кредитування в сумі 160 392 302,04 грн підлягали зарахуванню в першу чергу в рахунок погашення комісійної винагороди та заборгованості з прострочених та строкових процентів за користування кредитними коштами (нарахованих на підставі ст. 1048 ЦК України), а позивач безпідставно зарахував такі в рахунок процентів за підвищеними процентними ставками, так як заборгованість з вказаних процентів мала погашатися в третю чергу.

Відтак, суд вирішив, що позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості зі сплати строкових та прострочених процентів за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строків кредитування, у сумі 45 576 458,85 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню, а позовні вимоги про стягнення комісійної винагороди підлягають частковому задоволенню на суму 40 812 755,72 грн.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд встановив, що за період після закінчення строків кредитування і по 31.10.2018 Банк нарахував проценти: за Договором 1195-01-07 у розмірі 46 035 161,61 грн (46% річних); за Договором 1252-08 у розмірі 98 901 492,81 грн ( 46% річних); за Договором 1318-10 у розмірі 37 84 550,27 грн (43% річних); за Договором 1319-10 у розмірі 21 725 993,24 грн (19,5% річних); за Договором 1320-10 у розмірі 17 370 363,68 грн ( 17% річних); за Договором 1321-10 у розмірі 47 933 021,18 грн (46% річних); за Договором 1440-12 у розмірі 25 124 532,70 грн (становить 17% річних).

Водночас, застосувавши принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), суд дійшов висновку, що за змістом пп. б) п. 3.1 Договору 1318-10 охоронна умова про збільшений розмір процентів стосується лише періоду з моменту порушення строків повернення кредиту і до кінцевого строку погашення кредиту, а після закінчення строків кредитування не передбачає підвищеного розміру цих процентів, а тому у спірний період (з 20.05.2016 по 31.10.2018) повинен застосовуватися розмір, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме 3% річних, а не 43% річних, як це зазначено в розрахунках Банку.

Здійснивши перерахунок заборгованості з вказаних процентів, суд зазначив, що розмір цієї заборгованості за Договором 1318-10 становить 2 640 666,30 грн, а не 3 784 550,27 грн, як це заявлено Банком.

Окрім того, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання АТ "Галичфарм" (про зменшення процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів до 5%) та зменшення розміру нарахованих позивачем процентів за Договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 з 46% річних до розміру, що становить кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами згідно цих договорів в межах строків кредитування.

Таке зменшення, на думку суду, дотримує баланс майнових інтересів позивача, які полягають в можливості нараховувати проценти більші ніж передбачено приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України та в достатній мірі захистить порушені інтереси Банку, оскільки розмір цих процентів Банк визнав достатнім за користування коштами. Крім цього, такий розмір не буде вкрай обтяжливим для відповідача та не перешкоджатиме його діяльності.

При цьому, суд врахував, зокрема, що: після закінчення строків кредитування відповідач продовжував здійснювати регулярні платежі і станом на момент ухвалення рішення сплатив Банку кошти на загальну суму 95 593 481,50 грн; Банк встановив значний розмір комісійної винагороди (18,46%, 32,7% та 25,51% від суми виданих кредитів відповідно), яка теж має компенсаційний характер та є доходом Банку; АТ "Галичфарм" є одним з найбільших фармацевтичних підприємств в Україні, здійснює виробництво близько 100 найменувань лікарських засобів, зокрема, продукції військового призначення для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань; Наказом Міністерства економіки України від 02.03.2023 АТ "Галичфарм" визначено критично важливим для функціонування економіки; у зв'язку з бойовими діями в Харківській та Луганській областях та частковим пошкодженням виробничих потужностей фармацевтичні компанії, які знаходилися на території цих областей, перемістили частину виробництва стратегічних продуктів на потужності АТ "Галичфарм".

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення заборгованості за процентами за несвоєчасне повернення кредитних коштів за Договорами 1319-10, 1320-10 та 1440-12, зазначивши, що виходячи з обставин даної справи та ступеню виконання АТ "Галичфарм" своїх обов'язків, встановлений у вказаних договорах розмір процентів не є явно нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Як підсумок, із заявленої Банком суми заборгованості за всіма кредитними договорами зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 294 940 115,49 грн суд стягнув з відповідача заборгованість у сумі 119 243 815,24 грн.

Рішення суду в частині відмови у стягненні пені, нарахованої за прострочення сплати кредиту та щомісячної комісії (за період з 01.05.2018 по 31.10.2018), мотивоване тим, що враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України про припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (оскільки в п. 7.1 Кредитних договорів сторони не встановили іншого), та момент виникнення прострочення відповідача щодо сплати кредиту та комісії, Банк безпідставно нарахував та заявив до стягнення пеню за період з 01.05.2018 по 31.10.2018.

Окрім того, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування Банком пені за прострочення сплати процентів, нарахованих за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 (тобто процентів за користування кредитними коштами поза межами строків кредитування), зазначивши, що проценти за неправомірне користування кредитними коштами за своїм правовим характером є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання і на них не може нараховуватись пеня.

Розглядаючи заяву АТ "Галичфарм" про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено трьохрічний строк позовної давності лише в частині заявлених позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості та заборгованості зі сплати комісійної винагороди за Договором 1440-12, та заборгованості зі сплати комісійної винагороди за Договором 1318-10. В частині позовних вимог за іншими кредитними договорами Банком не пропущено строки позовної давності.

Однак, суд вирішив, що порушене право позивача підлягає захисту на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України, оскільки наявність судового спору у справі №910/14230/16 (рішенням суду у якій за всіма кредитними договорами було продовжено до 01.10.2019 строки повернення кредитної заборгованості, заборгованості зі сплати комісійної винагороди та процентів за користування кредитними коштами), кінцеве рішення в якій було прийняте лише 27.02.2018, істотно перешкоджала Банку звернутися за захистом своїх прав до суду з даним позовом швидше, що свідчить про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Рішення суду в частині закриття провадження у справі мотивоване тим, що оскільки після відкриття провадження в даній справі АТ "Галичфарм" за всіма Кредитними договорами сплатило Банку кошти в сумі 17 787 599,09 грн, які суд зарахував у рахунок сплати основної заборгованості за Договором 1195-01-07 (177 933,18 грн) та комісійної винагороди за рештою кредитних договорів, провадження у справі в цій частині позовних вимог слід закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги.

АТ "Галичфарм" подало апеляційну скаргу від 18.11.24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 в частині стягнення з АТ "Галичфарм" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 119 243 815,24 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути проценти за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 39 033 361, 59 грн.

Вимоги апелянта обґрунтовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, не дослідив всі обставини справи та не надав належної оцінки доводам відповідача щодо розумності, справедливості та пропорційності зменшення відсотків річних, нарахованих після закінчення строків кредитування за ч.2. ст.625 ЦК України по Договорах 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 до 5% з метою дотримання балансу майнових інтересів сторін.

Так, скаржник зазначає, що з моменту укладення Кредитних договорів та отримання кредиту в сумі 723 637 967,09 грн АТ «Галичфарм» вже сплатило Банку кошти в сумі 703 306 483,79 грн (194 099 471,06 грн тіла кредиту, 362 918 777,45 грн процентів, передбачених ст. 1048 ЦК України, та 146 288 235,28 грн комісійної винагороди). Крім цього, до стягнення з АТ «Галичфарм» підлягають кошти, розмір котрих не оспорюється відповідачем, в сумі 570 351 251,75 грн ( 529 538 496,03 грн тіла кредиту та 40 812 755,72 грн комісійної винагороди).

Фінансовими звітами АТ «Галичфарм» підтверджується, що збиток підприємства за 2022 рік становить 18 575 000,00 грн, а за перший квартал 2023 року - 15 992 000,00грн.

Нараховані за ч.2.ст.625 ЦК України відсотки в сумі 119 243 815,24 грн (зокрема, по Договорах 1319-10, 1320-10 та 1440-12 за ставкою 17%-19,5%) значно перевищують законодавчо встановлений розмір процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та становлять 22,5% від суми заборгованості по тілу кредиту по всіх кредитних договорах, що є явно неспівмірним, а стягнення всієї суми заборгованості може призвести до стійкої неплатоспроможності АТ «Галичфарм».

Національний банк України подав відзив на апеляційну скаргу від 04.12.2024, в якому просить апеляційну скаргу АТ "Галичфарм" на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 залишити без задоволення.

Зокрема, третя особа зазначає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин для зменшення розміру процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, та очевидної неспівмірності розміру таких процентів, а з огляду на принцип свободи договору, твердження скаржника про порушення позивачем критеріїв розумності, справедливості та пропорційності є необгрунтованим.

Водночас, зважаючи на перебування позивача у процедурі ліквідації, зменшення судом розміру відсотків річних призводить до зменшення активів (ліквідаційної маси) на шкоду кредиторам Банку, що нівелює ефективність та основні принципи системи гарантування вкладів фізичних осіб.

ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" подало відзив на апеляційну скаргу від 06.12.2024, в якому просить апеляційну скаргу АТ "Галичфарм" на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 залишити без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає, що п. 3.1. усіх Кредитних договорів сторони погодили розміри процентів, які підлягають нарахуванню за ч.2 ст. 625 ЦК України у разі порушення позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, а одностороння відмова від виконання зобов'язання ( в даному випадку щодо сплати процентів за обумовленою в договорах ставкою) не допускається.

Банк перебуває у процедурі ліквідації і кошти, які надійдуть від погашення заборгованості АТ "Галичфарм" за кредитними договорами, будуть спрямовані на задоволення вимог кредиторів. Водночас, відповідач не довів існування об'єктивної необхідності обмеження свободи договору та зменшення відсоткової ставки судом.

Окрім того, ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" подало апеляційну скаргу від 21.11.24, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 скасувати у частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення 17 787 599,09 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 532 691 649 грн кредитної заборгованості, 152 516 500 грн заборгованості зі сплати комісійної винагороди, 340 516 574, 41 грн заборгованості зі сплати процентів, 127 387 954, 68 грн пені за неповернення кредитних коштів та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції:

- неправильно здійснив перерахунок кредитної заборгованості ( зменшив кредитну заборгованість за Договором 1195-01-07 на 3 153 152,97 грн), оскільки відповідно до п. 8.1 Договору 1195-01-07 в першу чергу погашаються вимоги по відсотках за користування коштами як правомірними (в період дії кредитної угоди) так і неправомірної (поза межами строку дії договору до моменту повного виконання зобов'язання);

- закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, не врахував, шо сплачені АТ «Галичфарм» після відкриття провадження у справі кошти за кредитними договорами у сумі 17 787 599,09 грн відповідно до пунктів 8.1 Кредитних договорів скеровувалися в першу чергу на погашення відсотків за користування кредитними коштами, оскільки банк продовжував нараховувати відсотки за несвоєчасне погашення кредитів;

- невірно розтлумачив пункти 3.1. кредитних договорів (зокрема, Договору 1318-10), внаслідок чого з відповідача було стягнуто із заявлених Банком 340 516,574,41 грн заборгованості зі сплати процентів лише 119 243 815,24 грн. Так, сторони чітко погодили відсоткові ставки за правомірне користування кредитними коштами у порядку ст.1048 ЦК України (підпункт «а» п. 3.1 Кредитних договорів) та у разі прострочення виконання кредитного зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України (підпункти «б»; «в» п. 3.1 Кредитних договорів);

- безпідставно та всупереч умовам кредитних договорів частково задоволив клопотання відповідача про зменшення відсотків, надавши таким чином перевагу одному учаснику кредитних зобов'язань над іншим;

- не звернув уваги, що АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є неплатоспроможною банківською установою, ліквідація якого здійснюється у порядку та спосіб передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вчасне неповернення кредитних коштів АТ «Галичфарм», у тому числі, спричинило важкий фінансовий стан банку, внаслідок чого останній було позбавлено банківської ліцензії та розпочато процедуру ліквідації;

- неправомірно зменшив заявлену Банком до стягнення суму комісійної винагороди на 111 703 744, 28 грн з огляду на те, що пунктами 2.4 Кредитних договорів передбачено сплату позичальником комісійної винагороди у фіксованому розмірі, а з врахуванням пунктів 8.1 кредитних договорів Банк зараховував сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення заборгованості по відсотках за користування коштами;

- дійшов хибних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 127 387 954 грн, оскільки у п.7.1 кредитних угод сторони погодили сплату позичальником пені за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплату процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Національний банк України подав відзив на апеляційну скаргу від 16.12.2024, в якому просить апеляційну скаргу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 задоволити повністю.

Зокрема, третя особа зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, не надав належної оцінки обставинам, що свідчать про переривання строку позовної давності та наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, а також не обгрунтував належним чином зменшення розміру заборгованості відповідача ( в тому числі відсотків річних та комісії).

ТОВ "Скай-Девелопмент" ( правонаступник позивача в частині стягнення заборгованості за Кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн) подало суду письмові пояснення у справі від 03.06.2025, в яких просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ПАТ "Галичфарм" на користь ТОВ "Скай-Девелопмент" заборгованість за Кредитними договорами у розмірі 865 332 421,32 грн, а саме: 532 691 649,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 152 516 500,00 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди та 180 124 272,32 грн - заборгованість зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів (що нараховані за період до 31.10.2018).

Зокрема, ТОВ "Скай-Девелопмент" зазначає, що суд першої інстанції:

- безпідставно задовольнив клопотання відповідача та зменшив борг за процентами за несвоєчасне повернення кредитних коштів;

- неправильно застосував п. 3.1. Договору № 1318-10 та дійшов необґрунтованого висновку, що проценти за несвоєчасне повернення кредитних коштів повинні розраховуватись виходячи зі ставки 3% річних (як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України), а не ставки 43% річних ( як передбачено безпосередньо пп. в) п. 3.1. Договору);

- в порушення черговості, встановленої пунктами 8.1. Кредитних договорів, відніс сплачені відповідачем кошти на часткове погашення тіла кредиту та комісії, а не процентів, нарахованих за несвоєчасне повернення кредитних коштів (відповідно до ст.625 ЦК України).

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 справу №914/2191/18розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Галичфарм" на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі № 914/2191/18, розгляд справи призначено на 17.12.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 апеляційну скаргу ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" від 21.11.2024 залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.12.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 апеляційні скарги ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та АТ "Галичфарм" призначено до спільного розгляду, зупинено апеляційне провадження у справі до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційної скарги ПАТ "Акціонерна компанія "Омега" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 у справі №914/2191/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 поновлено провадження у справі № 914/2191/18 за апеляційними скаргами АТ «Галичфарм» та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», призначено такі до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2025.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та від 25.02.2025 розгляд справи №914/2191/18 відкладався на 25.02.2025 та 08.04.2025, відповідно, з підстав, зазначених у вказаних ухвалах.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 зупинено провадження у справі №914/2191/18 до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційної скарги ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія" та повернення матеріалів справи №914/2191/18 з суду касаційної інстанції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 поновлено провадження у справі №914/2191/18 та призначено таку до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 замінено позивача у справі №914/2191/18 - ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Скай-Девелопмент" в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн, розгляд справи відкладено на 02.07.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 залучено до участі у справі №914/2191/18 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича, розгляд справи відкладено на 26.08.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 зупинено апеляційне провадження у справі №914/2191/18 до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН" Сучасна комерційна нерухомість" та повернення матеріалів справи №914/2191/18 з касаційної інстанції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 поновлено апеляційне провадження у справі № 914/2191/18 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2025.

15.09.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний Суд" поступили клопотання :

- від ТОВ "Скай-Девелопмент" про зупинення провадження у справі № 914/2191/18 до перегляду в апеляційному порядку ухвал Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 та 27.08.2025 у справі №914/1317/25;

- від АТ "Галичфарм" про закриття провадження у справі № 914/2191/18, мотивоване тим, що ухвалами Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 та від 20.08.2025 у справі №914/1317/25 про банкрутство АТ "Галичфарм", які набрали законної сили, вирішено питання щодо заборгованості АТ "Галичфарм" перед ТОВ "Скай Девелопмент" за кредитними договорами, яка є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою від 16.09.2025 Західний апеляційний господарський суд відмовив у задоводенні клопотання ТОВ "Скай-Девелопмент" про зупинення провадження у справі №914/2191/18, розгляд справи відклав на 24.09.2025. При цьому, суд зазначив, що клопотання АТ"Галичфарм" про закриття провадження у справі №914/2191/18 буде вирішено в наступному судовому засіданні.

В судове засідання 24.09.2025 прибули представник позивачів (в режимі відеоконференції).

Інші учасники справи участі уповноважених представників в судове засідання повторно не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

23.09.2025 розпорядник майна АТ "Галичфарм" - арбітражний керуючий Ткачук О.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване його зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.ч.11-13 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Під час підготовки справи до розгляду суд має вжити належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та до початку її розгляду по суті, з`ясувати явку учасників справи у судове засідання та вирішити питання про можливість розгляду справи у разі неявки того чи іншого учасника справи, виходячи з визначеного у пункті 4 частини 5 статті 13 ГПК України обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, у тому числі права на участь у судових засіданнях, надання суду пояснень, наведення своїх доводів і міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечень проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини 1 статті 42 ГПК України).

Водночас, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи наведене, строки розгляду апеляційних скарг, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час та місце її розгляду, суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд справи, явка учасників справи у судове засідання судом не визнавалася обов`язковою, арбітражний керуючий Ткачук О.В. залучений до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ухвалою суду ще 02.07.2025, а відтак мав можливість ознайомитись зі справою, надати свої пояснення по суті спору та прибути в судове засідання 16.09.2025, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ткачука О.В. про відкладення розгляду справи та дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши клопотання АТ"Галичфарм" про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Статтею 278 ГПК України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Разом з тим, статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, у розумінні статті 278 ГПК України підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, коли суд першої інстанції не врахував наявності такого, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Водночас, на переконання колегії судді, коли порушення ГПК України судом першої інстанції не допущено, встановлення апеляційним судом обставин ухвалення судового рішення у іншій справі між тими самими сторонами та щодо того самого предмета вже після ухвалення рішення судом першої інстанції ( під час його перегляду судом апеляційної інстанції), саме по собі не може бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання АТ"Галичфарм" про закриття провадження у даній справі.

У судовому засіданні 24.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

В період з 2007 року по 2012 рік між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) та АТ "Галичфарм" ( далі - Позичальник) було укладено сім Договорів про відновлювальну кредитну лінію (далі - Кредитні договори), а саме:

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1195-01-07 від 19.09.2007 (далі - Договір 1195-01-07);

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1252-08 від 13.06.2008 (далі - Договір 1252-08);

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1318-10 від 21.05.2010 (далі - Договір 1318-10);

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1319-10 від 26.05.2010 (далі - Договір 1319-10);

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1320-10 від 29.06.2010 (далі - Договір 1320-10);

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1321-10 від 29.06.2010 (далі - Договір 1321-10);

- Договір про відновлювальну кредитну лінію 1440-12 від 15.11.2012 (далі - Договір 1440-12).

Правовідносини сторін за Договором 1195-01-07.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1195-01-07 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 55 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 18.09.2008 і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 15% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті "б" п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 19.09.2007 по 17.09.2008 за письмовими заявками Позичальника шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці (п. 2.1 Договору 1195-01-07).

В подальшому між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору 1195-01-07, якими продовжувався строк повернення кредитних коштів та змінювався розмір кредитної лінії, а Додатковою угодою від 06.03.2014 Договір 1195-01-07 було викладено в новій редакції.

Додатковою угодою від 05.10.2015 до Договору 1195-01-07 сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 68815 284,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 61 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 12.05.2016 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки:2062.4.010406.004, код банку 300131;2062.5.010406.003, код банку 300131; 2062.7.010406.001, код банку 300131;2062.6.010406.002, код банку 300131.

Згідно позичкового рахунку 2062.7.010406.001 Банк в період з 25.10.2007 по 07.10.2009 видав траншами Позичальнику кредит в сумі 62284 850,00 грн.

З цієї суми в межах строку кредитування АТ "Галичфарм" повернуло Банку кошти в сумі 58 588 000,00 грн, зокрема: 29.04.2008 - 3 000 000,00 грн; 22.01.2009 - 54 600 000,00 грн; 14.10.2009 - 988 000,00 грн.

Згідно позичкового рахунку 2062.4.010406.004 Банк в період з 12.05.2010 по 21.05.2010 видав траншами Позичальнику кредит в сумі 65 118 434,00 грн.

В межах строку кредитування відповідач не здійснив жодних платежів для погашення вказаної суми кредиту.

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення в межах строку кредитування підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1195-01-07 та визнаються АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1195-01-07 (в первинній редакції), сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому вони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1195-01-07, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 23 523 000,00 грн.

Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору сторони погодили комісійну винагороду в загальному розмірі 4 996 000,00 грн (1600 000,00 грн і 3 396 000,00 грн, відповідно).

Відповідно до розрахунку Банку, зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ "Галичфарм" 18.07.2011 та 30.12.2011.

Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 18 527 000,00 грн.

Зокрема, в Додатковій угоді від 14.09.2015 до Договору 1195-01-07 сторони погодили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди її нарахування та строк погашення.

Так, за умовами вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 2 677 000,00 грн;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 550 000,00 грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 1 100 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 4 800 000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 1 100 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн;

- з 01.03.2015 по 31.03.2015 - в розмірі 5 000 000,00 грн.

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 60 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору.

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком 60) визначено, що Позичальник повинен сплатити комісійну винагороду в загальному розмірі 18527 000,00 грн до 12.05.2016.

Згідно з п. 3.1 Договору 1195-01-07 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

- 15% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

- 30% річних за період з 19.09.2008 до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.

Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1195-01-07 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.

Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 сторони погодили розмір процентів за користування кредитними коштами за період з дня їх видачі і до 31.12.2011 включно за позичковими рахунками 2062.7.010406.001 та 2062.4.010406.004. Станом на момент укладення вказаної угоди це були рахунки 2062 900 10406 01 та 2062 500 10406 05 відповідно.

Так, за користування кредитними коштами, які обліковувалися:

1) на рахунку 2062 900 10406 01 розмір процентів становив:

- 15% річних за період з дня видачі до 30.06.2009 включно;

- 27% річних за період з 01.07.2009 до 30.09.2009 включно;

- 15% річних за період з 01.10.2009 до 31.10.2009 включно;

- 14% річних за період з 01.11.2009 до 31.12.2009 включно;

- 40% річних за період з 01.01.2010 до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 8,35% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.

2) на рахунку 2062 500 10406 05 розмір процентів становив:

- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 до 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.

В період з 2012 року по 2015 рік сторони також змінювали розмір процентних ставок за користування кредитними коштами.

Зокрема, 13.08.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору 1195-01-07, в якій відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з 01.01.2012 в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.

Так, згідно з п. 3.1 Договору 1195-01-07 (в редакції Додаткової угоди від 13.08.2015) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо за кожним траншем, виходячи з наступних процентних ставок:

а) за користування кредитними коштами, які обліковуються:

- на рахунку 2062.7.010406.001 - в розмірі 8,35% річних за період з 01.01.2012 до 12.08.2015 (включно) та 23,00% річних за період з 13.08.2015 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

- на рахунку 2062.4.010406.004 - в розмірі 8,5% річних за період з 01.01.2012 до 12.08.2015 (включно) та 23,00% річних за період з 13.08.2015 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, вказаного в п. 1.1 цього Договору, - 46,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно з вищезгаданим графіком за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом;

c) 46,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Як вбачається з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1195-01-07, в період з 19.09.2007 по 12.05.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 54 416 961,41 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 12 053137,80 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 42 363 823,61 грн.

Водночас, АТ "Галичфарм" за період з 19.09.2007 по 12.05.2016 сплатило Банку проценти на загальну суму 43 782 601,18 грн, а саме:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 11 481 979,93 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 32 300 621,25 грн.

Розмір нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін та додатково підтверджується Висновком експерта №2879 від 16.12.2022.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1195-01-07 (в редакції Додаткової угоди від 06.03.2014) за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Пунктом 8.1 Договору 1195-01-07 сторони погодили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування (з 13.05.2016 по 31.10.2018) Банк нарахував АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом за Договором 1195-01-07 за ставкою 46% річних у сумі 78 171 741,63 грн, а саме:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 4 199 491,60 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 73 972 250,03 грн.

Арифметичну правильність здійснених нарахувань Банком підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Водночас, після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку до суду з позовом у даній справі (в період з 31.05.2016 по 27.09.2018) АТ "Галичфарм" сплатило кошти за Договором 1195-01-07 в сумі 32 136580,02 грн, що відображено в розрахунку загальної суми заборгованості.

Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 13.05.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 1 726407,79 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 30 410172,23 грн.

Також в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ "Галичфарм" було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави - прості іменні акції АТ "Галичфарм" в кількості 75 199 шт.

З листа Банку №083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у сумі 1 067 599,09 грн.

Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у сумі 1 067 599,09 грн було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1195-01-07 в розмірі 177 933,18 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за Договором 1195-01-07 за період, що не є предметом розгляду у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову за Договором 1195-01-07 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 68 815284,00 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 3 696 850,00 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 65 118 434,00 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 19.09.2007 по 12.05.2016),у сумі 10 634 360,23 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 571 157,87 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 10 063 202,36 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 13.05.2016 по 31.10.2018),у сумі 46 035 161,61 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - у сумі 2 473083,81 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - у сумі 43 562077,80 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у сумі 18 527 000,00 грн.

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в сумі 16 582 579,22 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати кредиту у розмірі 12 107 719,28 грн, з яких:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - 650 443,03 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - 11457 276,25 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати щомісячної комісії, у сумі 3 259 736,82 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018, у сумі 1 215123,12 грн, з яких:

- згідно рахунку 2062.7.010406.001 - 65278,05 грн;

- згідно рахунку 2062.4.010406.004 - 1 149 845,07 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1195-01-07, який Банк заявив до стягнення, становить 160 594 385,06 грн.

Правовідносини сторін за Договором 1252-08.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1252-08 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 50 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 12.06.2010 згідно Графіку погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору, і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі, вказаному в п. 3.1 цього Договору

Видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 13.06.2008 по 13.07.2008 за письмовими заявками Позичальника шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці (п. 2.1 Договору 1252-08).

В подальшому між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору 1252-08, якими продовжувався строк повернення кредитних коштів та змінювався розмір кредитної лінії.

Зокрема, Додатковою угодою від 28.01.2009 до Договору 1252-08 сторони виклали вказаний Договір в новій редакції, збільшивши розмір кредитної лінії до 130 000000,00 грн та змінивши розмір процентів за користування кредитними коштами, передбачений п. 3.1 Договору.

Додатковою угодою від 05.10.2015 до Договору 1252-08 сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 108750 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 51 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 10.06.2016 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додатком 51 до Договору 1252-08) передбачено погашення кредитної лінії наступним чином:

- до 25.11.2015 - 100 000,00 грн;

- до 25.12.2015 - 100 000,00 грн;

- до 25.03.2016 - 100 000,00 грн;

- до 10.06.2016 включно - 108 450 000,00 грн, але не більше фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 28.01.2009) для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки:

- 2063 000 10406 01, код банку 300131;

- 2063 900 10406 02, код банку 300131.

Згідно позичкового рахунку 2063 000 10406 01 Банк 13.06.2008 та 23.01.2009 двома траншами видав відповідачу кредит в розмірі 104 600000,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" 29.05.2015 повернуло Банку кошти в розмірі 50 000,00 грн.

Згідно позичкового рахунку 2063 900 10406 02 Банк 23.01.2009 видав відповідачу кредит в розмірі 25 400 000,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" 30.09.2013 повернуло Банку кошти в розмірі 21 000 000,00 грн, а в період з 25.06.2015 по 25.03.2016 - ще 500 000,00 грн (всього 21 500 000,00 грн).

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1252-08 та визнаються АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1252-08 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1252-08, якими встановлювали комісійну винагороду за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 42 510000,00 грн.

Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору сторони встановили комісійну винагороду в сумі 9 870 000,00 грн (3 450 000,00 грн і 6 420000,00 грн, відповідно).

З розрахунку Банку вбачається, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ "Галичфарм" 18.07.2011 та 30.12.2011.

Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 32 640 000,00 грн.

Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1252-08 сторони відобразили кінцевий розмір комісійної винагороди, періоди її нарахування та строк погашення.

Так, відповідно до вказаної Угоди, за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 4 980 000,00 грн;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 1 000 000,00грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 2 000 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 8 660000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 2 000 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн;

- з 01.03.2015 по 31.03.2015 - в розмірі 5 000000,00 грн

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 48 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 8000 000,00 грн.

Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 48 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком48) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 32 640 000,00 грн повинна бути сплачена:

- до 31.05.2016 - в розмірі 16 320 000,00 грн;

- до 10.06.2016 - в розмірі 16 320 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору 1252-08 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 10% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

б) у випадку порушення Позичальником строків погашення згідно Графіку погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору, 20% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезазначеного графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості;

в) 20% річних за період з 13.06.2010 до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.

Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1252-08 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.

Зокрема, 31.03.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору 1252-08, в якій погоджено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з дня видачі кредиту в межах строку кредитування та поза межами строку кредитування.

Так, згідно з п. 3.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 31.03.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами окремо за кожним траншем, виходячи з наступних процентних ставок:

a) за користування кредитними коштами, які обліковуються:

1) на рахунку 2063 000 10406 01:

- 10,0% річних за період з дня видачі до 21.01.2009 включно;

- 12,61% річних за період з 22.01.2009 до 30.06.2009 включно;

- 26,5% річних за період з 01.07.2009 до 30.09.2009 включно;

- 12,61% річних за період з 01.10.2009 до 31.12.2009 включно;

- 40,0% річних за період з 01.01.2010 до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 до 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 до 31.10.2010 включно;

- 19,0% річних за період з 01.11.2010 до 31.01.2011 включно;

- 8,35% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;

- 8,35% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

2) на рахунку 2063 900 10406 02:

- 19,00% річних за період з дня видачі до 30.09.2009 включно;

- 15,5% річних за період з 01.10.2009 до 31.12.2009 включно;

- 40,0% річних за період з 01.01.2010 до 30.09.2010 включно;

- 15,5% річних за період з 01.10.2010 до 31.10.2010 включно;

- 19,0% річних за період з 01.11.2010 до 31.01.2011 включно;

- 10,25% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;

- 10,25% річних за період з 01.01.2012 до 31.07.2013 включно;

- 22,00% річних за період з 01.08.2013 до 31.03.2014 включно;

- 23,00% річних за період з 01.04.2014 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

b) 46,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

c) 46,00% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Однак, 25.03.2015 між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору 1252-08, якою підпункт b) пункту 3.1 Договору змінено та викладено в наступній редакції:

"b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, що вказаний в п. 1.1 цього Договору, 46,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно з вищезгаданим графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом".

Як вбачається з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1252-08 за період з 13.06.2008 по 12.06.2016 (в межах строку кредитування), Банком нараховано проценти за користування кредитом в сумі 123 908 991,13 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - у сумі 100 161 247,76 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - у сумі 23 747 743,37 грн.

АТ "Галичфарм" за період з 13.06.2008 по 12.06.2016 сплатило Банку проценти на загальну суму 116 723 680,14 грн, а саме:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - у сумі 93 674 137,79 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - у сумі 23 049 542,35 грн.

Розмір нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін та додатково підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1252-08 (в редакції Додаткової угоди від 28.01.2009) за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Пунктом 8.1 Договору 1252-08 сторони погодили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування (за період з 13.06.2016 по 31.10.2018) Банк нарахував АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом згідно Договору 1252-08 (за ставкою 46% річних)у сумі 118 969 982,82 грн, а саме:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - у сумі 114 691 670,92 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - у сумі 4 278 311,90 грн.

Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Водночас, після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку до суду з позовом у даній справі (в період з 30.06.2016 по 27.09.2018) АТ "Галичфарм" сплатило кошти в сумі 20 068 490,01 грн, що відображено Банком в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1252-08.

Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 13.06.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - у сумі 18 255 797,78 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - у сумі 1812 692,23 грн.

Після відкриття провадження в даній справі (в період з 20.02.2019 по 25.06.2021) АТ "Галичфарм" здійснило на користь Банку 71 платіж та сплатило останньому за Договором 1252-08 кошти в сумі 16 720 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Призначення платежу у всіх платіжних дорученнях вказано як: "Часткова оплата тіла кредитної лінії 1252-08 від 13.06.08р АТ "Галичфарм". Однак, з наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається , що Банк кошти в сумі 16 720 000,00 грн зарахував як сплату процентів за користування кредитними коштами згідно Договору 1252-08 за період, що не є предметом розгляду у даній справі.

Предметом даного позову за Договором 1252-08 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 108 450 000,00 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - 104 550 000,00 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - 3 900 000,00 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 13.06.2008 по 12.06.2016),в сумі 7 185 310,99 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - у сумі 6 487 109,97 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - у сумі 698 201,02 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 13.06.2016 по 31.10.2018), в сумі 98 901 492,81 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - у сумі 96 435873,14 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - у сумі 2 465 619,67 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 32 640 000,00 грн;

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в сумі 26 739 092,06 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати кредиту у розмірі 19 081 257,53 грн, з яких:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - 18 395071,23 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - 686 186,30 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018за прострочення сплати щомісячної комісії, у сумі 5 742 851,51 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018, у сумі 1 914 983,02 грн, з яких:

- згідно рахунку 2063 000 10406 01 - 1 846 117,81 грн;

- згідно рахунку 2063 900 10406 02 - 68 865,21 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1252-08, який Банк заявив до стягнення, становить 273 915 895,86 грн.

Правовідносини сторін за Договором 1318-10.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1318-10 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті "б", "в" п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.

Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку до 20.05.2013, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1318-10)

В подальшому між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору 1318-10, якими продовжувався строк повернення кредитних коштів та змінювався розмір кредитної лінії.

Зокрема, Додатковою угодою від 20.05.2013 до Договору 1318-10 сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 19.05.2016.

Додатковою угодою від 30.05.2014 до Договору 1318-10 сторони погодили, що Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 61 300 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 19.05.2016 згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору, і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі, вказаному в п. 2.1 цього Договору.

Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додатком 28 до Договору 1318-10) передбачено, що Відповідач повинен сплатити кошти в розмірі 61 300 000,00 грн до 19.05.2016 включно.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1318-10 для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки:

- 2063 700 10406 04, код банку 300131;

- 2063 800 10406 03, код банку 300131.

Разом з тим, в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10 Банк позичковий рахунок 2063 700 10406 04 зазначає як рахунок 2062.4.010406.004.

Згідно позичкового рахунку 2063 800 10406 03 Банк трьома траншами, а саме: 21.05.2010 в розмірі 2 350 001,00 грн; 26.05.2010 в розмірі 36 021 499,00 грн та 30.05.2014 в розмірі 61 191 495,00 грн видав Відповідачу кредит в сумі 99 562 995,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" в період з 16.11.2012 до 04.01.2013 повернуло Банку кошти в сумі 38 371 500,00 грн.

Згідно позичкового рахунку 2063 700 10406 04 Банк 21.05.2010 видав відповідачу кредит в розмірі 39 628 500,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" в період з 04.01.2013 по 05.07.2013 повернуло Банку кошти в сумі 39 547 418,09 грн.

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10 та визнаються АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1318-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому сторони укладали Додаткові угоди до Договору 1318-10, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в сумі 26 882 000,00 грн.

Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору сторони встановили комісійну винагороду в сумі 6 552 000,00 грн (2 700 000,00 грн і 3 852 000,00 грн. відповідно). З розрахунку Банку прослідковується, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ "Галичфарм" 18.07.2011 та 30.12.2011.

Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 20 330 000,00 грн.

Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1318-10 сторони погодили кінцевий розмір комісійної винагороди, періоди її нарахування та строк погашення.

Так, за умовами вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 3 000 000,00 гр.;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 1 000 000,00грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 4 330 000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 1 000 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 40 цього Договору).

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн.

Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 40 цього Договору).

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком 40) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 20 330 000,00 грн повинна бути сплачена:

- до 31.10.2015 - в розмірі 10 165 000,00 грн;

- до 30.11.2015 - в розмірі 10 165 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору 1318-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.

в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору, до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.

Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1318-10 неодноразово змінювали розмір цих процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.

Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 сторони погодили розмір процентів за користування кредитними коштами за період з дня їх видачі і до 31.12.2011 включно.

Так, за умовами цієї Додаткової угоди розмір процентів за користування кредитними коштами за Договором 1318-10 становив:

- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.

В період з 2012 року по 2015 рік сторони також змінювали розмір процентних ставок за користування кредитними коштами, а також розділяли розмір процентів за користування кредитними коштами відповідно до позичкових рахунків, за котрими вони видавалися.

Зокрема, 30.05.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору 1318-10, в якій погоджено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з 01.01.2012 в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.

Так, згідно з п. 3.1 Договору 1318-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:

а) за користування кредитними коштами, які знаходяться:

1) на рахунку 2063 800 10406 03:

- 8.5% річних за період з 01.01.2012 до 29.05.2014 включно;

- 21,50% річних за період з 30.05.2014 до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

2) на рахунку 2063 700 10406 04:

- 8,5% річних за період з 01.01.2012 і до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії, 43% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не довше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.

в) 43% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 Договору, до дня фактичного погашення основної заборгованості.

Як вбачається з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10 за період з 21.05.2010 по 19.05.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 46 056 114,27 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у сумі 35 521 609,93 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у сумі 10 534 504,34 грн.

АТ "Галичфарм" за період з 21.05.2010 по 19.05.2016 сплатило Банку проценти на загальну суму 36 946 434,33 грн, а саме:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у сумі 26 415 721,33 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у сумі 10 530 713,00 грн.

Правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін та додатково підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1318-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Пунктом 8.1 Договору 1318-10 сторони погодили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування (за період з 20.05.2016 по 31.10.2018) Банк нарахував АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом згідно Договору 1318-10 в розмірі 43% річних на суму 64 560 225,37 грн, а саме:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у сумі 64 474 792,77 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у сумі 85 432,60 грн.

Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Водночас, після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку до суду з позовом у даній справі (в період з 31.05.2016 по 27.09.2018) АТ "Галичфарм" сплатило кошти в сумі 26 710 675,00 грн, що відображено Банком в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1318-10.

Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 20.05.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у сумі 26 696 228,35 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у сумі 14 446,65 грн.

В забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ "Галичфарм" було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави - прості іменні акції АТ "Галичфарм" в кількості 75 199 шт.

З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у сумі 1 067 599,09 грн.

Розподіл Банком вказаних коштів було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1318-10 в розмірі 177 933,19 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за Договором 1318-10 за період, що не є предметом розгляду у даній справі.

Предметом даного позову за Договором 1318-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 61 272 576,91 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у розмірі 61 191 495,00 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у розмірі 81 081,91 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 21.05.2010 по 19.05.2016), в сумі 9 109 679,94 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у сумі 9 105 888,60 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у сумі 3 791,34 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 20.05.2016 по 31.10.2018), в сумі 37 849 550,27 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - у сумі 37 778 564,42 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - у сумі 70 985,85 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 20 330 000,00 грн;

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в сумі 15 368 957,02 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати кредиту, у сумі 10 780 616,14 грн, з яких:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - пеня у сумі 10 766 350,16 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - пеня у сумі 14 265,98 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у сумі 3 576 966,03 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018, у сумі 1 011 374,85 грн, з яких:

- згідно рахунку 2063 800 10406 03 - пеня у сумі 1 010 036,50 грн;

- згідно рахунку 2063 700 10406 04 - пеня у сумі 1 338,35 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1318-10, який Банк заявив до стягнення, становить 143 930 764,14 грн.

Правовідносини сторін за Договором 1319-10.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1319-10 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті "б", "в" п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.

Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок 2063 600 10406 05.

Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку до 20.05.2013 шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1319-10)

Додатковою угодою від 20.05.2013 до Договору 1319-10 сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 19.05.2016, виклавши п. 1.1 Договору 1319-10 в новій редакції.

Додатковою угодою від 14.04.2015 до Договору 1319-10 сторони продовжили строк повернення кредиту до 19.05.2016 та погодили Графік зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 53 до цього Договору).

Відповідно до Додатку 53 до Договору 1319-10 кредитна лінія в розмірі 78 000 000,00 грн знижувалася наступним чином:

до 25.05.2015 включно - на 100 000,00 грн до 77 900 000,00 грн;

до 25.09.2015 включно - на 100 000,00 грн до 77 800 000,00 грн;

до 25.12.2015 включно - на 100 000,00 грн. до 77 700 000,00 грн;

до 25.03.2016 включно - на 100 000,00 грн до 77 600 000,00 грн;

до 19.05.2016 включно - на 77 600 000,00 грн, але не більше суми фактичного залишку кредитної заборгованості до 0,00 грн.

За Договором 1319-10 Банк траншами в період з 26.05.2010 по 29.06.2010 видав Відповідачу кредит на суму 78 000 000,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" в період з 25.05.2015 по 25.03.2016 повернуло Банку кошти в сумі 400 000,00 грн.

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1319-10 та визнаються представником АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1319-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1319-10, якими встановлювали комісійну винагороду за управління кредитною лінією. В сукупності комісійну винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 26 992 000,00 грн.

Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 30.08.2011 до Договору сторони встановили комісійну винагороду в загальному розмірі 5 742 000,00 грн (1 890 000,00 грн та 3 852 000,00 грн відповідно).

З розрахунку Банку вбачається, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ "Галичфарм" 18.07.2011 та 30.12.2011.

Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 21 250 000,00 грн.

Зокрема, Додатковою угодою від 02.04.2015 до Договору 1319-10 сторони погодили кінцевий розмір комісійної винагороди, періоди її нарахування та строк погашення.

Так, за умовами вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 3 000 000,00 грн;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 1 250 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 5 410 000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 1 250 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 52 цього Договору).

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 6 000 000,00 грн.

Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 52 цього Договору).

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком 52) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 21 250 000,00 грн повинна бути сплачена:

- до 30.12.2015 - в розмірі 10 625 000,00 грн;

- до 31.01.2016 - в розмірі 10 625 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору 1319-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.

в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору, до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.

Однак, в подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1319-10 неодноразово змінювали розмір процентів, викладаючи п. 3.1 Договору в новій редакції.

Зокрема, в Додатковій угоді від 29.12.2011 відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з моменту їх отримання в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.

Так, згідно з п. 3.1 Договору 1319-10 (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2011) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:

а) - 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 9,75% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;

- 9,75% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

б) у випадку порушення позичальником встановленого Графіка погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору: 19,5% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості;

в) 19,5% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 Договору, до дня фактичного погашення основної заборгованості.

Як вбачається з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1319-10 за період з 26.05.2010 по 19.05.2016 (в межах строку кредитування) Банком нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 46 272 262,23 грн.

Водночас, АТ "Галичфарм" за період з 26.05.2010 по 19.05.2016 сплатило Банку проценти на загальну суму 41 034 041,49 грн.

Правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін та додатково підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1319-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 8.1 Договору 1319-10 у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування (за період з 20.05.2016 по 31.10.2018) Банк нарахував АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом згідно Договору 1319-10 в розмірі 19,5% річних на суму 37 078 893,69 грн.

Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку до суду з позовом у даній справі ( в період з 31.05.2016 по 27.09.2018) АТ "Галичфарм" сплатило кошти в сумі 15 352 900,45 грн, що відображено Банком в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1319-10.

Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 20.05.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування).

В забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ "Галичфарм" було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави - прості іменні акції АТ "Галичфарм" в кількості 75 199 шт.

В результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти в сумі 1 067 599,09 грн.

Розподіл вказаних коштів було здійснено Банком в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1319-10 в розмірі 177 933,18 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1319-10 за період, що не є предметом розгляду у даній справі.

Предметом даного позову за Договором 1319-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 77 600 000,00 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 26.05.2010 по 19.05.2016), в сумі 5 238 220,74 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 20.05.2016 по 31.10.2018) у сумі 21 725 993,24 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 21 250 000,00 грн;

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в сумі 17 973 046,80 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати кредиту, у сумі 13 653 347,95 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати щомісячної комісії, у сумі 3 738 835,62 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018, у сумі 580 863,23 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1319-10, який Банк заявив до стягнення, становить 143 787 260,78 грн.

Правовідносини сторін за Договором 1320-10.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1320-10 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 77 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті "б", "в" п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.

Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок 2063 500 10406 06, МФО 300131.

Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку до 28.06.2013 шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1320-10).

Додатковою угодою від 27.06.2013 до Договору 1320-10 сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 26.06.2016, виклавши п. 1.1 Договору 1320-10 в новій редакції.

Додатковою угодою від 14.04.2015 до Договору 1320-10 сторони продовжили строк повернення кредиту до 27.06.2016 та встановили кінцевий Графік зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 53 до цього Договору).

Відповідно до Додатку 53 до Договору 1320-10 кредитна лінія в розмірі 77 000 000,00 грн знижувалася наступним чином:

до 25.05.2015 включно - на 100 000,00 грн до 76 900 000,00 грн;

до 25.09.2015 включно - на 100 000,00 грн до 76 800 000,00 грн;

до 25.12.2015 включно - на 100 000,00 грн до 76 700 000,00 грн;

до 25.03.2016 включно - на 100 000,00 грн до 76 600 000,00 грн;

до 27.06.2016 включно - на 76 600 000,00 грн, але не більше суми фактичного залишку кредитної заборгованості до 0,00 грн.

За Договором 1320-10 Банк 29.06.2010 видав Відповідачу кредит в розмірі 77 000 000,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" в період з 25.05.2015 по 25.03.2016 повернуло Банку кошти в розмірі 400 000,00 грн.

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1320-10 та визнаються АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1320-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1320-10, якими встановлювали комісійну винагороду за управління кредитною лінією. В сукупності комісійну винагороду за вказаним Договором сторони встановили в розмірі 24 323 000,00 грн.

Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору сторони погодили комісійну винагороду в загальному розмірі 4 498 000,00 грн (700 000,00 грн і 3 798 000,00 грн відповідно).

З розрахунку Банку вбачається, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ "Галичфарм" 18.07.2011 та 30.12.2011.

Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 19 825 000,00 грн.

Зокрема, в Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1320-10 сторони погодили кінцевий розмір комісійної винагороди, періоди її нарахування та строк погашення.

Так, за умовами вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 2 960 000,00 грн;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 610 000,00 грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 1 200 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 5 195 000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 1 200 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 52 цього Договору).

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн.

Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 52 цього Договору).

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком 52) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 19 825 000,00 грн повинна бути сплачена:

- до 29.02.2016 - в розмірі 9 912 500,00 грн;

- до 31.03.2016 - в розмірі 9 912 500,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору 1320-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не довше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.

в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору, до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.

В подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1319-10 неодноразово змінювали розмір процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.

В Додатковій угоді від 29.12.2011 відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з моменту їх отримання в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та в разі порушення строків погашення кредиту.

Згідно з п. 3.1 Договору 1320-10 (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2011) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:

а) - 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно;

- 8,5% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

б) у випадку порушення позичальником встановленого Графіка погашення кредитної лінії, вказаного в п. 2.4 цього Договору, 19,5% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості;

в) 19,5% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 Договору, до дня фактичного погашення основної заборгованості.

Як вбачається з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1320-10, за період з 29.06.2010 по 29.06.2016 (в межах строку кредитування) Банк нарахував відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 41 445 307,08 грн.

Водночас, АТ "Галичфарм" за період 29.06.2010 по 29.06.2016 сплатило Банку проценти в сумі 36 292 245,01 грн.

Правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін та додатково підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1320-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 8.1 Договору 1320-10 у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування (за період з 30.06.2016 по 31.10.2018) Банк нарахував АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом згідно Договору 1320-10 в розмірі 17% річних на суму 30 449 878,98 грн.

Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду (в період з 29.07.2016 по 27.09.2018) АТ "Галичфарм" сплатило кошти на загальну суму 13 079 515,30 грн, що відображено Банком в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1320-10.

Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 30.06.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування).

В забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ "Галичфарм" було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави - прості іменні акції АТ "Галичфарм" в кількості 75 199 шт.

В результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у сумі 1 067 599,09 грн.

Розподіл Банком вказаних коштів було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1320-10 в розмірі 177 933,18 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що вказані кошти Банк зарахував в рахунок сплати процентів за кредитним договором 1320-10 за період, що не є предметом розгляду у даній справі.

Предметом даного позову за Договором 1320-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 76 600 000,00 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 29.06.2010 по 29.06.2016), в сумі 5 153 062,07 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 30.06.2016 по 31.10.2018), в сумі 17 370 363,68 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 19 825 000,00 грн;

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в сумі 17 465 384,31 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати кредиту, у сумі 13 477 402,74 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати щомісячної комісії, у сумі 3 488 113,70 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018, у сумі 499 867,87 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1320-10, який Банк заявив до стягнення, становить 136 413 810,06 грн.

Правовідносини сторін за Договором 1321-10.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1321-10 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 76 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитними коштами проценти згідно п. 3.1 цього Договору, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті "б", "в" п. 3.1 цього Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.

Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку до 28.06.2013 шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно Графіку погашення кредитної лінії (п. 2.4 Договору 1321-10).

Додатковою угодою від 27.06.2013 до Договору 1321-10 сторони продовжили строк повернення кредитних коштів до 27.06.2016.

Додатковою угодою від 21.11.2013 до Договору 1321-10 сторони змінили назву цього Договору на "Договір про мультивалютну кредитну лінію 1321м-10 від 29.06.2010" та виклали його в новій редакції.

Додатковою угодою від 05.10.2015 до Договору 1321-10 сторони погодили, що надання кредитних коштів здійснюватиметься окремими частинами на умовах, визначених цим Договором, в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості у сумі 67 484 870,00 грн, з врахуванням Графіку зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 48 до цього Договору) із сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до розділу 3 Договору.

Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додатком 48 до Договору 1321-10) передбачено, що відповідач повинен сплатити кошти в розмірі 67 484 870,00 грн до 27.06.2016 включно, а саме:

- до 25.12.2015 в розмірі 100 000,00 грн;

- до 25.03.2016 в розмірі 100 000,00 грн;

- до 27.06.2016 в розмірі 67 284 870,00 грн, але не більше фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.2 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2013) для обліку кредитних коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 300131:

- в національній валюті України - гривні - 2063 400 10406 07; 2063 70 10406 002; 2063 60 10406 003;

- в російських рублях - 2063 50 10406 004.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є кредитні кошти, які видавалися згідно позичкових рахунків в національній валюті України - гривні. Разом з тим, Банк в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10 і сторони в тексті цього Договору зазначають вказані рахунки як рахунки: 2063.4.00.10406.07, 2063.6.010406.003; 2063.6.010406.002.

Згідно позичкового рахунку 2063.4.00.10406.07 Банк 29.06.2010 видав Відповідачу кредит в розмірі 25 734 870,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" 29.05.2010 повернуло Банку кошти в сумі 50 000,00 грн.

Згідно позичкового рахунку 2063.6.010406.003 Банк двома траншами видав відповідачу кредит на суму 42 000 000,00 грн, зокрема: 01.10.2013 в розмірі 21 000 000,00 грн та 04.11.2013 в розмірі 21 000 000,00 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" повернуло Банку кошти в сумі 21 400 000,00 грн, а саме: 30.10.2013 в розмірі 21 000 000,00 грн, а також ще 400 000,00 грн в період з 25.06.2015 до 25.03.2016.

Згідно позичкового рахунку 2063.6.010406.002 Банк 26.06.2013 видав Відповідачу кредит в розмірі 21 000 000,00 грн.

Відповідач не здійснив жодних платежів на погашення кредиту, отриманого згідно вказаного позичкового рахунку.

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення Відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10 та визнаються АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1321-10 (в первинній редакції) сторони не визначили для Відповідача комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1321-10, якими встановлювали комісійну винагороду за управління кредитною лінією. В сукупності сторони встановили комісійну винагороду за вказаним Договором в розмірі 22 641 000,00 грн.

Зокрема, Додатковими угодами від 11.03.2011 та від 04.08.2011 до Договору сторони встановили комісійну винагороду в загальному розмірі 2 926 000,00 грн. (1 660 000,00 грн і 1 266 000,00 грн відповідно).

З розрахунку Банку Вбачається, що зазначена комісійна винагорода була в повному обсязі сплачена АТ "Галичфарм" 18.07.2011 та 30.12.2011.

Надалі, в період з 2012 року по 2015 рік сторони збільшили розмір комісії ще на 19 715' 000,00 грн. З вказаної суми АТ "Галичфарм" в межах строку кредитування сплатило Банку комісійну винагороду в розмірі 500,00 грн.

В Додатковій угоді від 02.04.2015 до Договору 1321-10 сторони погодили кінцевий розмір комісійної винагороди, періоди її нарахування та строк погашення.

Так, за умовами вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 2 919 500,00 грн;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 600 000,00 грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 1 200 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 5 195 000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 1 200 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн;

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 45 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту вказаного в п. 2.5 цього Договору.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією з 01.03.2015 по 31.03.2015 встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн.

Позичальник сплачує комісійну винагороду за управління кредитною лінією, нараховану за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 включно, згідно Графіку погашення комісії (Додаток 45 цього Договору), але не пізніше терміну повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком 45) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 19 714 500,00 грн повинна бути сплачена до 30.04.2016.

Згідно з п. 3.1 Договору 1321-10 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 12,5% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 2.4 цього Договору;

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії: 25% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не довше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.

в) 25% річних за період з дати, вказаної в п. 2.4 цього Договору до дня фактичного погашення основної суми заборгованості.

В подальшому сторони шляхом укладення Додаткових угод до Договору 1321-10 неодноразово змінювали розмір процентів, викладаючи п. 3.1 цього Договору в новій редакції.

В п. 3.1 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2013) відображено розмір процентів за користування кредитними коштами за період з дня їх видачі і до 31.12.2011 включно, а саме:

1) на рахунку 2063.4.00.10406.07:

- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.

2) на рахунку 2063.6.010406.003:

- 22,00% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору;

3) на рахунку 2063.6.010406.002:

- 8,5% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.

В період з 2012 року по 2015 рік сторони змінювали розмір процентних ставок за користування кредитними коштами, а також розділяли розмір процентів за користування кредитними коштами відповідно до позичкових рахунків, за котрими вони видавалися.

31.03.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору 1321-10, в якій відображено кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами з 01.01.2012 в межах строку кредитування, поза межами строку кредитування та у випадку порушення строків погашення кредиту.

Згідно з п. 3.1 Договору 1321-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:

а) за користування кредитними коштами, які знаходяться:

1) на рахунку 2063.4.00.10406.07:

- 12,5% річних за період з дня видачі до 31.07.2010 включно;

- 11,25% річних за період з 01.08.2010 по 09.08.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 3.5% річних за період з 10.08.2010 по 31.10.2010 включно;

- сума діючої облікової ставки НБУ і маржа Банку 0,75% річних за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 включно;

- 8,5% річних за період з 01.02.2011 до 30.06.2011 включно;

- 12,00% річних за період з 01.07.2011 до 31.12.2011 включно.

- 8,35% річних за період з 01.01.2012 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.

2) на рахунку 2063.6.010406.003:

- 22,00% річних за період з дня видачі до 31.03.2014 включно.

- 23,00% річних за період з 01.04.2014 до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.

3) на рахунку 2063.6.010406.002:

- 8,5% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.

b) за кредитом в національній валюті України - 46,00% річних за користування траншем в період з дня, наступного за терміном, що зазначений в п. 2.5 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом;

c) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії за кредитом в національній валюті - 46,00% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом.

Як вбачається з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10, за період з 29.06.2010 по 27.06.2016 (в межах строку кредитування) Банк нарахував відповідачу проценти за користування кредитом в сумі 32 050 164,26 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 13 669 551,92 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 13 013 332,94 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 5 367 279,40 грн.

Водночас, АТ "Галичфарм" за період з 29.06.2010 по 27.06.2016 сплатило Банку проценти на загальну суму 25 170 042,28 грн, а саме:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 11 970 694,10 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 9 223 700,78 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 3 975 647,40 грн.

Правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін та додатково підтверджується Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1321-10 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 8.1 Договору 1321-10 у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування (за період з 28.06.2016 по 31.10.2018) Банк нарахував АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом згідно Договору 1321-10 в розмірі 46% річних на загальну суму 69 245 566,29 грн, а саме:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 27 639 314,81 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 19 008 121,42 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 22 598 130,06 грн.

Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку до суду з позовом у даній справі (в період з 30.06.2016 по 27.09.2018) АТ "Галичфарм" сплатило кошти в сумі 26 312 545,11 грн, що відображено Банком в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1321-10.

З вказаної суми Банк 15.06.2017 зарахував 5 000 000,00 грн в рахунок погашення кредитної заборгованості Відповідача (тіла кредиту) згідно позичкового рахунку 2063.6.010406.003. Між сторонами відсутній спір з приводу правильності зарахування цих коштів.

Решту коштів у розмірі 21 312 545,11 грн Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 28.06.2016 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування), а саме:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у розмірі 4 454 854,69 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у розмірі 13 154 783,02 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у розмірі 3 702 907,40 грн.

В забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ "Галичфарм" було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави - прості іменні акції АТ "Галичфарм" в кількості 75 199 шт.

В результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.

Розподіл Банком вказаних коштів було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1321-10 в розмірі 177 933,18 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що вказані кошти Банк зарахував в рахунок сплати процентів за кредитним договором 1321-10 за період, що не є предметом розгляду у даній справі.

Предметом даного позову за Договором 1321-10 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 62 284 870,00 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у розмірі 25 684 870,00 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у розмірі 15 600 000,00 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у розмірі 21 000 000,00 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 29.06.2010 по 27.06.2016), у сумі 6 880 121,98 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 1 698 857,82 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 3 789 632,16 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 1 391 632,00 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 28.06.2016 по 31.10.2018), на суму 47 933 021,18 грн, зокрема:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 23 184 460,12 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 5 853 338,40 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 18 895 222,66 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 19 714 500,00 грн;

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в сумі 15 527 206,71 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати кредиту, у сумі 10 958 724,26 грн, з яких:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 4 519 129,73 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 2 744 745,21 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 3 694 849,32 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018 за прострочення сплати щомісячної комісії, у сумі 3 468 671,75 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018, у сумі 1 099 810,70 грн, з яких:

- згідно рахунку 2063.4.00.10406.07 - у сумі 453 537,04 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.003 - у сумі 275 460,91 грн;

- згідно рахунку 2063.6.010406.002 - у сумі 370 812,75 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1321-10, який Банк заявив до стягнення, становить 152 339 719,86 грн.

Правовідносини сторін за Договором 1440-12.

Відповідно до п. 1.1 Договору 1440-12 (в первинній редакції) Банк відкриває Позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 14.11.2015 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичковий рахунок 2063.8.010406.001, код банку 300131.

В подальшому сторони змінювали лише Графік погашення кредиту, не змінюючи, при цьому кінцевий строк його повернення.

Зокрема, Додатковою угодою від 25.12.2014 до Договору 1440-12 був встановлений кінцевий Графік зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 14 до цього Договору).

Відповідно до Додатку 14 до Договору 1440-12 кредитна лінія в розмірі 78 000 000,00 грн знижувалася наступним чином:

до 25.03.2015 - на 1 000 000,00 грн до 77 000 000,00 грн;

до 25.06.2015 - на 1 000 000,00 грн до 76 000 000,00 грн;

до 25.09.2015 - на 1 000 000,00 грн до 75 000 000,00 грн;

до 14.11.2015 - на 75 000 000,00 грн, але не більше суми фактичного залишку кредитної заборгованості до 0,00 грн.

За Договором 1440-12 Банк траншами в період з 16.11.2012 до 05.07.2013 видав відповідачу кредит на загальну суму 77 918 918,09 грн.

З цієї суми АТ "Галичфарм" в період з 29.05.2015 по 25.09.2015 повернуло Банку кошти в розмірі 250 000,00 грн.

Наведені обставини видачі кредиту та його часткового повернення відповідачем підтверджуються розрахунком Банку загальної суми заборгованості за Договором 1440-12 та визнаються АТ "Галичфарм".

Як вбачається з п. 2.5 Договору 1440-12 (в первинній редакції) сторони не визначили комісійної винагороди Банку за послуги з управління відновлювальною кредитною лінією.

Однак, в подальшому вони неодноразово укладали Додаткові угоди до Договору 1440-12, якими встановлювалася комісійна винагорода за управління кредитною лінією. В сукупності цю винагороду за вказаним Договором було встановлено в розмірі 20 230 000,00 грн.

Зокрема, в Додатковій угоді від 01.09.2015 до Договору 1440-12 сторони відобразили кінцевий розмір цієї винагороди, періоди за котрі вона нараховується та строк її погашення.

Так, згідно вказаної Угоди за управління та обслуговування кредитною лінією встановлюється щомісячна комісійна винагорода. Позичальник сплачує комісійну винагороду в термін з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нарахована:

- по 31.03.2014 - в розмірі 1 980 000,00 грн;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - в розмірі 620 000,00 грн;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - в розмірі 1 250 000,00 грн;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - в розмірі 5 410 000,00 грн;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - в розмірі 1 250 000,00 грн;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - в розмірі 0,00 грн;

- з 01.03.2015 по 31.03.2015 - в розмірі 6 000 000,00 грн

погашається Позичальником згідно "Графіку погашення комісії" (Додаток 23 цього Договору).

Починаючи з 01.04.2015 по термін повернення кредиту, вказаний в п. 2.4 цього Договору, комісійна винагорода за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,00 грн.

Графіком погашення комісії (Додатком 23) визначено, що комісійна винагорода в загальному розмірі 20 230 000,00 грн повинна бути сплачена:

- до 30.09.2015 - в розмірі 10 115 000,00 грн;

- до 14.11.2015 - в розмірі 10 115 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору 1440-12 (в первинній редакції) Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 8,50% річних за період з дня видачі кредиту до терміну його повернення, вказаного в п. 1.1 цього Договору;

b) 17,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Проценти за користування кредитними коштами, передбачені підпунктом а) пункту 3.1 Договору 1440-12 залишилися незмінними протягом всього строку кредитування.

Водночас, в пункт 3.1 Договору 1440-12 сторони неодноразово вносили зміни, виклавши його підпункт b) в новій редакції та доповнивши пункт 3.1 підпунктом с).

Зокрема, Додатковою угодою від 25.06.2014 до Договору 1440-12, сторони вирішили підпункти b) та с) пункту 3.1 Договору змінити та викласти в наступні редакції:

"b) у разі порушення Позичальником строків погашення кредиту згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії, 17,0% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно з вищезгаданим графіком, за період часу з моменту непогашення кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї заборгованості за кредитом;

с) 17,0% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом."

Як прослідковується з розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1440-12 за період з 15.11.2012 по 14.11.2015 (в межах строку кредитування) Банком нараховано Відповідачу проценти за користування кредитом в загальному розмірі 18 768 977,08 грн.

Водночас, АТ "Галичфарм" за період 15.11.2012 по 14.11.2015 сплатило Банку процентів на загальну суму 17 393 274,16 грн.

Правильність розміру нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом в межах строку кредитування не заперечується жодною із сторін.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1440-12 за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4,3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

В п. 8.1 Договору 1440-12 сторони зазначили, що у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Після закінчення строку кредитування Банк нараховув АТ "Галичфарм" проценти за користування кредитом згідно Договору 1440-12 в розмірі 17% річних і за період з 15.11.2015 по 31.10.2018 нарахував проценти на загальну суму 39 068 529,76 грн.

Арифметичну правильність здійснених Банком нарахувань підтверджено Висновком експерта 2879 від 16.12.2022.

Водночас, після закінчення строку кредитування і до моменту звернення Банку з цим позовом до суду, зокрема в період з 30.11.2015 по 27.09.2018, АТ "Галичфарм" сплатило кошти на загальну суму 1 943 997,06 грн. Даний факт визнається Банком та відображено в розрахунку загальної суми заборгованості за Договором 1440-12.

Вказані кошти Банк зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 15.11.2015 по 31.10.2018 (після закінчення строків кредитування).

Також судом встановлено, що в забезпечення виконання Кредитних договорів 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 між Банком та АТ "Галичфарм" було укладено Договір застави 2822А/1109 від 30.11.2009, предмет застави - прості іменні акції АТ "Галичфарм" в кількості 75 199 шт.

З листа Банку 083-44/21 від 12.01.2021 вбачається, що в результаті реалізації заставного майна (акцій) в рахунок часткового погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, 17.11.2020 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на накопичувальний рахунок Банку надійшли кошти у загальній сумі 1 067 599,09 грн.

Виходячи з розміру коштів, які отримані від реалізації акцій, що були предметом застави, відповідно до Договору застави 2822А/1109 від 30.11.2009, розподіл Банком коштів у розмірі 1 067 599,09 грн було здійснено в черговості, визначеній умовами Кредитних договорів, рівними частинами за кожним забезпеченим кредитним договором, а саме за Договором 1440-12 в розмірі 177 933,18 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок прослідковується, що вказані кошти Банк зарахував як сплата процентів за кредитним договором 1440-12 за період, що не є предметом даного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову за Договором 1440-12 є матеріально правові вимоги Банку до АТ "Галичфарм" про:

1) стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 77 668 918,09 грн;

2) стягнення строкової та простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими в межах строку кредитування (за період з 15.11.2012 по 14.11.2015) в розмірі 1 375 702,92 грн;

3) стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими за межами строку кредитування (за період з 15.11.2015 по 31.10.2018) на загальну суму 25 124 532,70 грн;

4) стягнення заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 20 230 000,00 грн;

5) стягнення пені за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії в загальному розмірі 17 731 688,56 грн, зокрема:

5.1) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 665 473,76 грн;

5.2) пені, нарахованої за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, за прострочення сплати щомісячної комісії у розмірі 3 559 371,51 грн;

5.3) пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за період з 31.05.2018 по 31.10.2018 у розмірі 506 843,29 грн.

Загальний розмір заборгованості АТ "Галичфарм" за Договором 1440-12, який Банк заявив до стягнення, становить 142 130 842,28 грн.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2016 року АТ "Галичфарм" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про внесення змін до іпотечного договору 2006ЦИК/0307 від 28.03.2007 та Кредитних договорів у зв'язку з істотною зміною обставин внаслідок загострення соціальної та економічної ситуації на сході України та проведення антитерористичної операції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.09.2016 у справі 910/14230/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017, позов задоволено частково та внесено зміни до всіх Кредитних договорів в частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01.10.2016 по 01.10.2019, з встановленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів, шляхом викладення положень Кредитних договорів у наступних редакціях, зокрема:

- відповідної частини абзацу 1 пункту 1.1. Кредитних договорів в наступній редакції: "…, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 01.10.2019";

- абзацу 1 пункту 2.4. Кредитних договорів у наступній редакції: "Позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти та сплатити комісійну винагороду Банку до 01.10.2019";

- пункту 3.4. Кредитних договорів в наступній редакції: "Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Проценти, нараховані до 01.10.2016 та непогашені Позичальником, підлягають сплаті з 01.04.2019 по 01.10.2019 щомісячно пропорційно рівними платежами".

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 вказані рішення скасовано, а справу 910/14230/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду м. Києва від 18.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018, в задоволенні позовних вимог АТ "Галичфарм" відмовлено повністю.

Вказані рішення в касаційному порядку не оскаржувалися.

Постановою НБУ №898 від 17.12.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО №230 від 18.12.2015 розпочато процедуру ліквідації Банку з 18.12.2015 по 17.12.2017.

В подальшому ліквідаційну процедуру Банку продовжували до 17.12.2019 та 17.12.2020.

Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО №2081 від 14.12.2020 продовжено строк управління майном (активами) Банку та задоволення вимог кредиторів на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) та задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО №1076 від 22.12.2022 відкликані повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", процедура ліквідації Банку здійснюється безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" 590-ІХ та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Стосовно ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено процедуру виведення банку з ринку шляхом ліквідації.

Відповідно до Виписки з ЄДРПОУ від 28.12.2022 Банк перебуває в стані припинення.

Після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у даній справі між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) та ТОВ "Скай-Девелопмент" (далі - Новий кредитор) укладено договір від 21.04.2025 №GL18N027381 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до п.2.1. якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору включаючи права вимоги до правонаступників боржників.

Відповідно до п.2.2. Договору розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до Нового кредитора відповідно до умов цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору відступлені Права вимоги включають заборгованість АТ "Галичфарм" за Кредитними договорами 1195-01-07 від 19.09.2007, 1252-08 від 13.06.2008, 1318-10 від 21.05.2010, 1319-10 від 26.05.2010, 1320-10 від 29.06.2010, 1321-10 від 29.06.2010, 1440-12 від 15.11.2012.

Відповідно до п. 4.1. Договору за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує банку грошові кошти в складі ціни, що сплачується Новим кредитором за купівлю лоту GL18N027381, оформлену протоколом електронного аукціону GFD001-UA-20250314- 55967 від 27.03.2025, яка становить 243 671 014,27 грн у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі зазначеного протоколу.

Оплата ціни Договору ТОВ "Скай-Девелопмент" підтверджується платіжними інструкціями від 14.04.2025 та від 15.04.2025.

З огляду на наведене, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 замінено позивача у справі - ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" його правонаступником - ТОВ "Скай-Девелопмент" в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/1317/25 за заявою ТОВ "Скай-Девелопмент" відкрито провадження у справі про банкрутство АТ "Галичфарм".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Кредитних договорів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зокрема, відповідно до наведених вище положень на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту), сплати процентів, комісії у встановлені договором строки та розміри.

Водночас, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушеннями зобов`язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов`язання, сплати неустойки, зокрема пені, тощо (статті 549, 610, 611 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною другої якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за Кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн, з яких: 532 691 649,00 грн - основний борг (несплачений кредит); 4 576 458,85 грн - заборгованість зі сплати процентів, нарахованих за користування кредитними коштами в межах строків кредитування; 294 940 115,49 грн - заборгованість зі сплати процентів, нарахованих після закінчення строків кредитування; 152 516 500,00 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди; 12 387 984,68 грн - пеня, нарахована за прострочення сплати кредитних платежів, комісійної винагороди та процентів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з АТ "Галичфарм" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість за кредитними договорами у сумі 689 595 066, 99 грн, а саме: 529 538 496, 03 грн кредитної заборгованості; 40 812 755,72 грн заборгованості зі сплати комісійної винагороди та 119 243 815,24 грн заборгованості зі сплати процентів за несвоєчасне повернення кредитних коштів, а також 455 981,50 грн судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 17 787 599,09 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотиви ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі детально описані вище, однак узагальнено зводяться до: порушення Банком передбаченого п.8.1. Кредитних договорів порядку зарахування сплачених Позичальником після закінчення строків кредитування коштів, що призвело до невірного розрахунку розміру заборгованості відповідача; відсутності погодження сторін у Договорі 1318-10 щодо збільшення передбаченого ч.2 ст. 625 ЦК України розміру процентів річних після закінчення строку кредитування; наявності підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованих позивачем процентів за Договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 з 46% річних до розміру процентів за користування кредитними коштами згідно цих договорів в межах строків кредитування; відсутності підстав для нарахування Банком пені за прострочення сплати процентів поза межами строку кредитування (оскільки такі є мірою відповідальності за прострочення грошового зобов'язання), а також за прострочення сплати кредиту та комісії з огляду на закінчення визначеного ч.6 ст. 232 ГК України 6-місячного строку.

АТ "Галичфарм" та ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" оскаржили вказане рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку.

Так, АТ "Галичфарм" не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення його клопотання про зменшення процентів та вважає, що з метою дотримання балансу майнових інтересів сторін проценти, нараховані після закінчення строків кредитування по Договорах 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10, 1321-10 та 1440-12 необхідно зменшити до 5% .

Водночас ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" покликається на те, що суд першої інстанції: безпідставно за клопотанням відповідача частково зменшив нараховані Банком проценти після закінчення строків кредитування; здійснив перерахунок заборгованості відповідача з порушенням визначеної п. 8.1 Договорів черговості зарахування сплачених Позичальником коштів; невірно розтлумачив п. 3.1. Договору 1318-10; безпідставно відмовив у стягненні пені, оскільки у п.7.1 Кредитних угод сторони погодили сплату позичальником пені за кожен день прострочення.

ТОВ "Скай-Девелопмент" (правонаступник Банку в частині стягнення заборгованості за Кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн) підтримує зазначені Банком підстави оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З приводу покликання позивачів на неправильне тлумачення судом першої інстанції п. 8.1 Кредитних договорів щодо черговості зарахування Банком сплачених відповідачем після закінчення строків кредитування коштів та, як наслідок, невірно здійснений перерахунок розміру заборгованості відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1 Кредитних договорів у випадку, якщо сплачені позичальником банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункти 81, 83-85) зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила (пункти 101, 103,106 названої постанови), що підхід, за якого проценти за "користування кредитом" могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

При цьому, компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду після спливу строків кредитування за Кредитними договорами Банк не вправі нараховувати проценти за користування кредитними коштами на підставі ст. 1048 ЦК України, а вправі нараховувати лише проценти за несвоєчасне повернення кредиту на підставі ст. 625 ЦК України, які за своїм правовим (компенсаторним) характером не вважаються платою боржника за користування кредитом.

З огляду на наведене та те, що за умовами п.8.1. Кредитних договорів сплачені Позичальником кошти підлягали зарахуванню в першу чергу в рахунок погашення заборгованості з процентів за користування кредитними коштами та комісійної винагороди, в другу чергу в рахунок погашення основного боргу за кредитом, а в третю чергу - погашення неустойки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Банк безпідставно зараховував сплачені Позичальником після закінчення строків кредитування кошти в першу чергу в рахунок погашення заборгованості за процентами, нарахованими після закінчення строків кредитування ( відповідно до статті 625 ЦК України).

Відтак, доводи Банку про неправильне трактування судом першої інстанції п.8.1. Кредитних договорів відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, станом на момент закінчення строків кредитування за Кредитними договорами у Позичальника існувала перед Банком заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 532 691 649 грн, зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 45 576 458,85 грн, зі сплати комісійної винагороди в сумі 152 516 500 грн, зокрема:

- за Договором 1195-01-07: 68 815 284,00 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 10 634 360,23 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 18 527 000 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

- за Договором 1252-08: 108 450 000,00 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 7 185 310,99 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 32 640 000 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

- за Договором 1318-10: 61 272 576,91 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 9 109 679,94 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 20 330 000 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

- за Договором 1319-10: 77 600 000,00 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 5 238 220,74 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 21 250 000 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

- за Договором 1320-10: 76 600 000,00 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 5 153 062,07 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 19 825 000 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

- за Договором 1321-10: 62 284 870,00 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 6 880,121,96 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 19 714 500 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

- за Договором 1440-12: 77 668 918,09 грн - заборгованість зі сплати тіла кредиту; 1 375 702,92 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до ст. 1048 ЦК України; 20 230 000 грн - заборгованість зі сплати комісійної винагороди.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, з моменту закінчення строків кредитування і станом на дату ухвалення рішення у справі відповідач сплатив Банку кошти за всіма Кредитними договорами в сумі 165 392 302,04 грн (147 604 702,95 грн після закінчення строків кредитування до моменту подання позовної заяви і 17 787 599,09 грн після відкриття провадження в даній справі), зокрема:

- за Договором 1195-01-07 - в сумі 32 314 513,20 грн, з яких: 32 136 580,02 грн - в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн - після відкриття провадження в даній справі;

- за Договором 1252-08 - в сумі 36 788 490,01 грн, з яких: 20 068 490,01 грн - в період з 30.06.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 16 720 000,00 грн - після відкриття провадження в даній справі;

- за Договором 1318-10 - в сумі 26 888 608,19 грн, з яких: 26 710 675,00 грн в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,19 грн - після відкриття провадження в даній справі;

- за Договором 1319-10 - в сумі 15 530 833,63 грн, з яких: 15 352 900,45 грн в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн - після відкриття провадження в даній справі;

- за Договором 1320-10 - в сумі 13 257 448,48 грн, з яких: 13 079 515,30 грн в період з 31.05.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн - після відкриття провадження в даній справі;

- за Договором 1321-10 - в сумі 26 490 478,29 грн, з яких: 26 312 545,11 грн в період з 30.06.2016 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн - після відкриття провадження в даній справі;

- за Договором 1440-12 - в сумі 14 121 930,24 грн, з яких: 13 943 997,06 грн в період з 30.11.2015 по 27.09.2018 (з моменту закінчення строку кредитування і до моменту подання позовної заяви); 177 933,18 грн - після відкриття провадження в даній справі.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що сплачені АТ "Галичфарм" після закінчення строків кредитування кошти Банк зарахував як погашення процентів за користування кредитними коштами, які було нараховано за період після закінчення строків дії Кредитних договорів, виходячи з обумовленого договорами підвищеного розміру процентної ставки.

При цьому, кошти, сплачені відповідачем до моменту подання позовної заяви, Банк зарахував в рахунок процентів за період, що є предметом розгляду даної справи, а кошти, які відповідач сплатив після відкриття провадження в даній справі було зараховано в рахунок процентів за період, що не охоплюється предметом розгляду даної справи.

Виняток становлять кошти, які АТ "Галичфарм" сплатило Банку за Договором 1321-10. Так, зі сплачених після закінчення строків кредитування за цим Договором коштів в розмірі 26 490 478,29 грн Банк зарахував 5 000 000,00 грн в рахунок сплати кредитної заборгованості, а решта суми - в рахунок сплати процентів за користування кредитними коштами за період після закінчення строку дії цього Договору.

Відповідач не оскаржує правомірності зарахування Банком вказаних 5 000 000,00 грн, а спір стосується зарахування коштів за Договором 1321-10 в сумі 21 490 478,29 грн та сукупно за всіма Кредитними договорами - в сумі 160 392 302,04 грн.

Так, зважаючи на викладені вище положення п.8.1. Кредитних договорів щодо черговості зарахування сплачених Позичальником коштів, суд апеляційної інстанції зазначає, що:

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1195-01-07 поза межами строків кредитування: 10 634 360,23 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, 18 527 000,00 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди, а 3 153 152,97 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати тіла кредиту. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати комісійної винагороди та процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а заборгованість зі сплати тіла кредиту становить 65 662 131,03 грн;

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1252-08 поза межами строків кредитування: 7 185 310,99 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, а 29 603 179,03 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 108 450 000 грн та зі сплати комісійної винагороди в розмірі 3 036 820,97 грн;

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1318-10 поза межами строків кредитування: 9 109 679,94 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, а 17 778 928,24 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 61 272 576,91 грн та зі сплати комісійної винагороди в розмірі 2 551 071,76 грн;

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1319-10 поза межами строків кредитування: 5 238 220,74 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, а 10 292 612,89 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 77 600 000 грн та зі сплати комісійної винагороди в розмірі 10 957 387,11 грн;

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1320-10 поза межами строків кредитування: 5 153 062,07 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, а 8 145 431,41 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 76 600 000 грн та зі сплати комісійної винагороди в розмірі 11 679 568,59 грн;

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1321-10 поза межами строків кредитування: 6 880 121,96 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, а 14 610 365,39 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 62 284 870 грн та зі сплати комісійної винагороди в розмірі 5 104 134,61 грн;

- з коштів, сплачених відповідачем за Договором 1440-12 поза межами строків кредитування: 1 375 702,92 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом, а 12 746 227,32 грн підлягали зарахуванню в рахунок сплати комісійної винагороди. Відтак, у відповідача за вказаним договором відсутня заборгованість зі сплати процентів, нарахованих відповідно до ст.1048 ЦК України, а наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 77 668 918,09 грн та зі сплати комісійної винагороди в розмірі 7 483 772,68 грн.

З огляду на викладені вище обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Банку ( щодо стягнення тіла кредиту, комісійної винагороди та нарахованих в межах строків кредитування процентів) та стягнення з відповідача 529 538 496,03 грн кредитної заборгованості та 40 812 755,72 грн заборгованості зі сплати комісійної винагороди. В решті підстави для задоволення вказаних позовних вимог відсутні.

При цьому, зважаючи на те, що після відкриття провадження в даній справі АТ "Галичфарм" за всіма Кредитними договорами сплатив Банку кошти в сумі 17 787 599,09 грн, які судом зараховані в рахунок сплати відповідачем основної заборгованості ( за Договором 1195-01-07) та комісійної винагороди ( за всіма іншими Кредитними договорами), суд першої інстанції обгрунтовано закрив провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строків кредитування, та доводів позивачів про невірне тлумачення судом першої інстанції п. 3.1. Договору 1318-10, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною другої якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, за висновками Великої Палати Верховного Суду після спливу строків кредитування за Кредитними договорами Банк не вправі нараховувати проценти за користування кредитними коштами на підставі ст. 1048 ЦК України, а вправі нараховувати лише проценти за несвоєчасне повернення кредиту на підставі ст. 625 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, за період після закінчення строків кредитування і по 31.10.2018 Банком нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- за Договором 1195-01-07 проценти в сумі 46 035 161,61 грн (46% річних від суми простроченого кредиту);

-за Договором 1252-08 проценти в сумі 98 901 492,81 грн (46% річних від суми простроченого кредиту);

- за Договором 1318-10 проценти в сумі 37 849 550,27 грн ( 43% річних від суми простроченого кредиту);

- за Договором 1319-10 проценти в сумі 21 725 993,24 грн ( 19,5% річних від суми простроченого кредиту);

- за Договором 1320-10 проценти в сумі 17 370 363,68 грн ( 17% річних від суми простроченого кредиту);

- за Договором 1321-10 проценти в сумі 47 933 021,18 грн ( 46% річних від суми простроченого кредиту);

- за Договором 1440-12 проценти в сумі 25 124 532,70 грн (17% річних від суми простроченого кредиту).

Однак, відповідно до позиції відповідача, підтриманої судом першої інстанції, за Договором 1318-10 Банк безпідставно нарахував проценти у розмірі 43% річних, оскільки сторони в Договорі не збільшували розмір цих процентів поза межами строків кредитування, як цього вимагають приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас, Банк у апеляційній скарзі зазначає, що сторони чітко погодили відсоткові ставки за правомірне користування кредитними коштами у порядку ст.1048 ЦК України (підпункт «а» п. 3.1 Договору) та у разі прострочення виконання кредитного зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України (підпункти «б», «в» п. 3.1 Договору).

Щодо вказаних доводів суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі 910/4518/16 (пункти 95, 96, 103,114-116) зазначила, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Однак, зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто, твердження про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Отже, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала про неможливість одночасного нарахування (щодо одного періоду) процентів за користування кредитом та процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК, однак зазначила, що коли умови договору передбачають стягнення процентів як міри відповідальності за порушення зобов`язання, такі проценти підпадають під визначення частини другої статті 625 ЦК.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду також вказала ( пункти 122,123 означеної постанови), що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування.

Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, вирішальним для з`ясування питання щодо можливості нарахування Банком процентів поза межами стоку кредитування за Договором 1318-10 в розмірі 43% є тлумачення умов вказаного договору.

Згідно з ч.1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Частинами 3,4 ст. 213 ЦК України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за наведеними вище правилами немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, розділ 7 Договору 1318-10 «Відповідальність Позичальника» не містить положень про розмір процентів річних за прострочення повернення кредиту, в тому числі домовленості про його збільшення відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Зміст Договору 1318-10 свідчить, що розмір процентів визначено лише в пункті 3.1. розділу «Нарахування і сплата процентів».

Так, пунктом 3.1 Договору 1318-10 (в редакції Додаткової угоди від 30.05.2014) його сторони погодили, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту згідно процентних ставок:

а) за користування кредитними коштами, які знаходяться:

1) на рахунку 2063 800 10406 03:

- 8.5% річних за період з 01.01.2012 до 29.05.2014 включно;

- 21,50% річних за період з 30.05.2014 до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

2) на рахунку 2063 700 10406 04:

- 8,5% річних за період з 01.01.2012 і до моменту повернення кредиту, вказаного в п. 2.4 цього Договору.

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно встановленого графіку погашення кредитної лінії, 43% річних від суми несвоєчасно виконаного обов'язку по кредиту згідно вищезгаданого графіку, за період з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору.

в) 43% річних за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості.

З аналізу наведеного пункту Договору 1318-10 вбачається, що лише в пп. б) п. 3.1 передбачено, що умовою нарахування процентів є порушення позичальником строків погашення кредиту і таке нарахування здійснюється від суми непогашеного кредиту (частини кредиту) та починається з моменту такого непогашення ( як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Натомість, в підпунктах а) та в) пункту 3.1 Договору 1318-10 встановлення та нарахування процентів пов'язане не з фактом прострочення повернення кредитних коштів, а з фактом користування кредитними коштами та з періодом, протягом якого відбувається таке користування.

Зокрема, в підпункті а) передбачено градацію процентних ставок залежно від періоду користування кредитними коштами з моменту їх отримання до закінчення терміну кредитування. Водночас, в підпункті в) передбачено процентну ставку за користування коштами після закінчення терміну кредитування і до моменту фактичного повернення кредиту.

Оскільки з п. 3.1 Договору 1318-10 прослідковується, що лише підпункт б) містить охоронну умову сплати процентів, а підпункти а) та в) - регулятивні умови, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Банк, керуючись абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у підпунктах а) і в) встановив нарахування процентів саме за користування відповідачем кредитними коштами з моменту їх отримання і до моменту фактичного повернення (в т.ч. підвищену процентну ставку після закінчення терміну кредитування), а в пп. б) п. 3.1 Договору 1318-10 - сплату процентів, як міру відповідальності ( відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).

При цьому, не зважаючи на те, що в підпункті б) зазначено сплату процентів "до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого п. 2.4 Договору", а в підпункті в) зазначено сплату процентів "за період з дати вказаної в п. 2.4 Договору до дня фактичного погашення основної заборгованості", умови вказаних підпунктів не можна розглядати в сукупності як продовження один одного, оскільки, як зазначалось вище, за висновками Великої Палати Верховного Суду регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Те, що сторони в пп. в) п. 3.1 Договору 1318-10 за період поза межами строку кредитування погодили розмір процентів за "користування кредитом", а не як міри відповідальності (ч. 2 ст. 625 ЦК України) додатково підтверджується умовами інших Кредитних договорів, що виступають предметом даного розгляду.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що у кожному Договорі ( крім Договору 1318-10) сторони паралельно встановили дві умови нарахування процентів в підвищеному розмірі, а саме:

- у разі порушення строків сплати кредитних коштів передбачених графіками за період з моменту такого порушення і до моменту їх фактичного повернення (пп. б) п. 3.1 Договорів 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10 та 1440-12 та пп. с) п. 3.1 Договору 1321-10), та

- за користування кредитними коштами за період з моменту завершення строку кредитування і до моменту фактичного повернення коштів (пп. в) п. 3.1 Договорів 1195-01-07, 1252-08, 1319-10, 1320-10 та 1440-12 та пп. b) п. 3.1 Договору 1321-10).

Відтак, застосовуючи принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), суд першої інстанції вірно зазначив, що умови пп. в) п.3.1 Договору 1318-10 не передбачають сплати процентів як міри відповідальності (в порядку ст. 625 ЦК України), а умови про таку відповідальність встановлені в пп. б) п. 3.1 цього Договору.

Оскільки за змістом охоронної умови пп. б) п. 3.1 Договору 1318-10 збільшений розмір процентів ( 43% річних) застосовується лише до кінцевого строку погашення кредиту, у спірний період (після закінчення строку кредитування з 20.05.2016 по 31.10.2018) підлягає застосуванню загальне правило ч. 2 ст. 625 ЦК України про нарахування 3% річних.

З огляду на викладені вище обставини в сукупності, колегія суддів відхиляє як безпідставні та необгрунтовані доводи позивачів про невірне тлумачення судом першої інстанції п. 3.1. Договору 1318-10 та погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів ( відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 2 640 666,30 грн (3% річних), а не 37 849 550,27 грн, як заявлено Банком (43% річних).

Правильності здійснених розрахунків процентів в період після закінчення строків кредитування за іншими Кредитними договорами АТ "Галичфарм" не заперечувало, однак подало суду першої інстанції клопотання про зменшення цих процентів до 5%.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованих позивачем процентів за Договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 з 46% річних до розміру процентів за користування кредитними коштами згідно цих договорів в межах строків кредитування.

АТ "Галичфарм" не погодилось з висновком суду першої інстанції оскільки вважає, що з метою дотримання балансу майнових інтересів сторін проценти, нараховані після закінчення строків кредитування по всіх Кредитних договорах необхідно зменшити до 5% .

Водночас, ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" та ТОВ "Скай Девелопмент" вважають безпідставним висновок суду першої інстанції про наявність підстав навіть для часткового зменшення нарахованих Банком процентів після закінчення строків кредитування.

Розглянувши заперечення сторін в частині вирішення судом першої інстанції клопотання АТ "Галичфарм" про зменшення процентів, нарахованих після закінчення строків кредитування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України ( чинної на час спірних правовідносин та ухвалення рішення у даній справі) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

У постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.38), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 ( пункт 107) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом.

Отже, Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.

За змістом наведених норм суд має право зменшити розмір процентів, зокрема, з таких підстав: якщо належні до сплати проценти надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина 3 статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявлених до стягнення процентів підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення, що прямо передбачені законом (ч.3 ст.551 ЦК, ст.233 ГК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20)).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій та процентів належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20, категорії "значно" та "надмірно", що використовуються в ст.551 ЦК України та в ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові).

Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20) та ін).

Цієї позиції притримується і Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, зазначивши, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

У даній справі судом першої інстанції встановлено, що за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 з моменту закінчення строків кредитування і по 31.10.2018 Банк нарахував відповідачу заборгованість зі сплати процентів за ставкою 46 % річних, яка є істотною, а саме:

- за Договором 1195-01-07 у розмірі 46 035 161,61 грн, що становить 70,1% від суми кредитної заборгованості за цим Договором (65 662 131,03 грн);

- за Договором 1252-08 у розмірі 98 901 492,81 грн, що становить 91,2% від суми кредитної заборгованості за цим Договором (108 450 000,00 грн);

- за Договором 1321-10 у розмірі 47 933 021,18 грн, що становить 77% від суми кредитної заборгованості за цим Договором (62 284 870,00 грн).

Крім цього, за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 Банк встановив значний розмір комісійної винагороди (18,46%, 32,7% та 25,51% від суми виданих кредитів відповідно), яка теж має компенсаційний характер та є доходом банку ( відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.05.2021 у справі 904/5748/18 (пункти 68, 70)).

Зокрема:

- за Договором 1195-01-07 нараховано комісійну винагороду у розмірі 23 523 000,00 грн, яку повністю сплачено відповідачем;

- за Договором 1252-08 нараховано комісійну винагороду у розмірі 42 510 000,00 грн, яку сплачено відповідачем у розмірі 39 473 179,03 грн (решта суми підлягає стягненню за рішенням суду у даній справі);

- за Договором 1321-10 нараховано комісійну винагороду у розмірі 22 641 000,00 грн, яку сплачено відповідачем у розмірі 17 536 865,39 грн (решта суми підлягає стягненню рішенням суду у даній справі).

При цьому, після закінчення строків кредитування за вказаними Договорами відповідач продовжував здійснювати регулярні платежі і станом на момент ухвалення рішення сплатив Банку кошти на загальну суму 95 593 481,50 грн (за Договором 1195-01-07 у розмірі 32 314 513,20 грн, за Договором 1252-08 у розмірі 36 788 490,01 грн, за Договором 1321-10 у розмірі 26 490 478,29 грн).

З матеріалів справи вбачається, що сукупно:

- за користування кредитними коштами у розмірі 127 403 284,00 грн за Договором 1195-01-07 відповідач вже сплатив Банку 139 681 114,38 грн та з нього підлягає до стягнення ще 65 662 131,03 грн (без урахування розміру процентів, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України);

- за користування кредитними коштами у розмірі 130 000 000,00 грн за Договором 1252-08 відповідач вже сплатив Банку 184 932 170,16 грн та з нього підлягає до стягнення ще 111 486 820,97 грн ( без урахування розміру процентів, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України);

- за користування кредитними коштами у розмірі 88 734 870,00 грн за Договором 1321-10 відповідач вже сплатив Банку 76 037 029,65 грн та з нього підлягає до стягнення ще 67 389 004,61 грн без урахування розміру процентів, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що майнові інтереси Банку за Договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 є достатньо захищеними.

Окрім того, судом враховано, що АТ "Галичфарм": є одним з найбільших фармацевтичних підприємств в Україні (чисельність працівників станом на 31.12.2022 становить 971 особа); здійснює виробництво близько 100 найменувань лікарських засобів, частина яких є життєво важливими для населення в умовах воєнного стану в Україні; розмістило на своїх потужностях частину виробництва стратегічних продуктів фармацевтичних компаній, які знаходились в Харківській та Луганській областях (на територія бойових дій); уклало договори на виконання мобілізаційних завдань з виробництва лікарських засобів, зокрема, для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом в особливий період; Наказом Міністерства економіки України 1124 від 02.03.2023 визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Оцінюючи фінансовий стан відповідача, суд першої інстанції зазначив, що: зі Звітів про фінансові результати діяльності АТ "Галичфарм" вбачається, що збиток підприємства за 2022 рік становить 18 575 000,00 грн, а за перший квартал 2023 року - 15 992 000,00 грн; наявними у справі балансами станом на 31.12.2022 та 31.03.2023 підтверджується, що в 2022 році інша поточна дебіторська заборгованість АТ "Галичфарм" становила 7 669 000,00 грн, а в першому кварталі 2023 року ця заборгованість становить 9 549 000,00 грн.

Враховуючи наведені вище обставини в сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України процентів за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 з 46% річних до розміру, що становить кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами за цими Договорами в межах строків кредитування ( за Договором 1195-01-07 до суми 23 017 580,81 грн, за Договором 1252-08 до суми 18 738 017,25 грн, за Договором 1321-10 до суми 10 626 661,26 грн).

Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення до 5% процентів, нарахованих після закінчення строків кредитування за Договорами 1319-10 (19,5 % річних), 1320-10 (17% річних) та 1440-12 (17% річних), оскільки виходячи з обставин даної справи та ступеня виконання АТ "Галичфарм" своїх обов'язків, цей розмір не є явно нерозумним та непропорційним наслідкам правопорушення.

Зокрема, як зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи:

- нарахована Банком за Договором 1319-10 заборгованість зі сплати процентів ( 21 725 993,24 грн) становить майже 30% від розміру кредитної заборгованості відповідача за цим Договором (77 600 000,00 грн). При цьому, ступінь виконання останнім свого основного зобов'язання становить 0,51%, оскільки із суми отриманого кредиту (78 000 000,00 грн) АТ "Галичфарм" повернуло кошти лише у розмірі 400 000,00 грн;

- нарахована Банком за Договором 1320-10 заборгованість зі сплати процентів (17 370 363,68 грн) становить 22,7% від розміру кредитної заборгованості відповідача за цим Договором (76 000 000,00 грн). При цьому, ступінь виконання останнім свого основного зобов'язання становить 0,52%, оскільки із суми отриманого кредиту (77 000 000,00 грн) АТ "Галичфарм" повернуло кошти лише у розмірі 400 000,00 грн;

- нарахована Банком за Договором 1440-12 заборгованість зі сплати процентів (25 124 532,70 грн) становить 32,3% від розміру кредитної заборгованості відповідача за цим Договором (77 668 918,09 грн). При цьому, ступінь виконання останнім свого основного зобов'язання становить 0,32%, оскільки із суми отриманого кредиту (77 918 918,09 грн) АТ "Галичфарм" повернуло кошти лише у розмірі 250 000,00 грн.

Відтак, враховуючи в сукупності всі наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, обгрунтовано дійшов висновку про можливість зменшення розміру процентів, нарахованих після закінчення строків кредитування за Кредитними договорами 1195-01-07, 1252-08 та 1321-10 (з 46% річних до розміру, що становить кінцевий розмір процентів за користування кредитними коштами за цими Договорами в межах строків кредитування), та відсутність підстав для зменшення таких процентів за Кредитними договорами 1319-10, 1320-10 та 1440-12 , виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу пропорційності та розумного балансу між інтересами сторін. Таке зменшення не призведе до порушення принципу рівності сторін та не буде способом уникнення відповідальності відповідача за порушення ним зобов'язань за Кредитними договорами.

Доводи апелянтів не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в цій частині з підстав, що наведені вище, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Щодо покликання скаржника - ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" на безпідставну відмову у стягненні пені з огляду на погодження сторонами у п.7.1 Кредитних угод сплати Позичальником пені за кожен день прострочення колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України (чинної на момент розгляду судом даного спору) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст.231 ГК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Інше тлумачення (розуміння) наведеного формулювання (ототожнення його зі строком нарахування) фактично унеможливлює застосування положень частини шостої статті 232 ГК України щодо шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, оскільки на практиці сторони під час визначення в умовах договору відповідальності у вигляді пені майже завжди використовують формулювання щодо її нарахування "за кожен день прострочення", тим самим відтворюють визначення пені, закріплене в частині третій статті 549 ЦК України.

Подібний висновок до застосування частини шостої статті 232 ГК України та неможливості розцінювати формулювання в договорі (умови договору) про сплату пені за кожний день прострочення як установлення цим договором іншого, ніж передбаченого частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/15492/17, від 01 липня 2019 року у справі № 910/4377/18, від 08 липня 2019 року у справі № 910/4375/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 914/508/17, від 15 листопада 2019 року у справі № 904/1148/19, від 12 грудня 2019 року у справі № 911/634/19, від 19 листопада 2020 року у справі № 910/12765/19, постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2021 року № 910/17317/17, від 20 серпня 2021 року у справі № 910/13575/20.

У даній справі в п.7.1 Кредитних договорів передбачено сплату Позичальником Банку пені за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди за кожен день прострочення.

Водночас, умови Кредитних договорів не містять будь-яких додаткових застережень (зокрема, "до повного виконання зобов`язання", "до повної сплати заборгованості", "до повного погашення боргу" тощо), які свідчили б про визначення в них іншого строку нарахування пені, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України.

Оскільки умови договорів не встановлюють періоду чи строку, за який нараховується пеня, а формулювання у пунктах 7.1 Кредитних договорів щодо нарахування пені за кожен день прострочення лише визначає механізм її розрахунку (обчислення), пеня за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Кредитними договорами має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи Банку щодо наявності в нього права на нарахування пені за весь період прострочення виконання відповідачем зобов`язань.

Зважаючи на те, що за всіма Кредитними договорами Банк нарахував пеню за прострочення сплати кредитної заборгованості та комісійної винагороди поза межами встановленого ч. 6 ст.232 ГК України 6-місячного строку, а також пеню за прострочення сплати процентів, нарахованих після закінчення строків кредитування ( які є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, а не грошовим зобов'язанням, за порушення якого може нараховуватись неустойка), суд першої інстанції дійшов до законного та обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Банку щодо стягнення пені.

Відтак, доводи, наведені скаржниками в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykhv.Russia» від 24.07.2003 року, «SvitlanaNaumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржників - АТ "Галичфарм" та ПАТ "Банк Фінанси та Кредит".

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Галичфарм" ( вх. №01-04/7063/25 від 15.09.2025) про закриття провадження у справі № 914/2191/18 відмовити.

2. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Галичфарм" від 18.11.2024 (вх.№ ЗАГС 01-05/3338/24 від 19.11.2024) та Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" від 21.11.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/3369/24 від 21.11.2024) залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/2191/18 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

vQXh7VH0HD4AbВеб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 29.09.2025.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.