Ухвала від 25.09.2025 по справі 904/3117/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3117/25

за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот", 51909, м. Кам`янське, вул. С.Х.Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620

до відповідача-1: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034

відповідача-2: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600

про спонукання виконати певні дії

Суддя Панна С.П.

Секретар судового засідання Цибульська К.С.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1:Мельник Катерина Олександрівна, довіреність № 174/2025 від 14.04.2025

від відповідача-2: Рудюк Юлія Анатоліївна, довіреність №65 від 30.12.2024р.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про спонукання виконати певні дії, а саме:

- зобов`язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренего" виконати умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 30.03.2025, укладеного з Акціонерним товариством "Дніпроазот";

- зобов`язати Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" виконати умови договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 (контокорентні рахунки №110000002540 та №110000003547), укладеного з Акціонерним товариством "Дніпроазот".

Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2025 об 11:30год.

17.06.2025р. до суду від Акціонерного товариства "Дніпроазот" надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 19.06.2025р. було призначено розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін на 23.06.2025р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 23.06.2025р. було частково задоволено заяву АТ «Дніпроазот» про забезпечення позову, а саме:

- вжити заходи забезпечення позову та заборонити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (вул. Кирилівська, буд. 85, м Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником «останньої надії» для Акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» (вул. С.Х. Горобця, буд. 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909, код ЄДРПОУ 05761620) до вирішення по суті спору у справі;

- вжити заходи забезпечення позову та заборонити Акціонерному товариству "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (вул. Запорізьке шосе, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49111, код ЄДРПОУ 23359034) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ" (вул. С.Х. Горобця, буд. 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909, код ЄДРПОУ 05761620) до вирішення по суті спору у справі, крім випадків встановлених нормативно-правовими актами щодо обов`язковості припинення надання послуг з розподілу електричної енергії.

24.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

27.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

10.07.2025р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2025р., відповідно до якої витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/3117/25 необхідні для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі".

15.07.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 17.07.2025р. було зупинено провадження у справі №904/3117/25.

06.08.2025р. до суду з Центрального апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №904/3117/25 з листом, в якому зазначили про необхідність надіслання на адресу Центрального апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 у справі №904/3117/25.

Суддя Панна С.П. перебувала у щорічній відпустці з 28.07.2025р. по 15.08.2025р.

Ухвалою суду від 21.08.2025р. було поновлено провадження у справі № 904/3117/25 та призначено підготовче засідання до розгляду на 04.09.2025 р. о 10:00 год.

03.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

В судовому засіданні представник відповідача-2 заявив усне клопотання, в якому просить додаткові пояснення від 15.07.2025р. вважати за змістом як відзив на позовну заяву. Дане клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з`явився представник відповідача-1 та відповідача-2. Представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 04.09.2025р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 22.10.2025 року та відкладено підготовче засідання по справі на 25.09.2025р. о 10:30год.

22.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

25.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Частина 1 статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (ч.3 ст.202 ГПК України).

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК).

Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.

Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез`явлення позивача у судове засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, в порядку встановленому ч. п.2. ч.6, та ч.7 Господарського процесуального кодексу України.

03.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

25.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У даному випадку, як зазначено вище, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у призначене судове засідання не з`явився, повторно зазначивши, шо простій на підприємстві Позивача досі не скасований, виробництво не відновлене, отримання доходів унеможливлене, і Позивач перебуває у найважчому фінансово-економічному стані, що позбавляє можливості на даний час залучити до справи зовнішніх представників. Зазначені об`єктивні причини позбавляють АТ "ДНІПРОАЗОТ" можливості забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Враховуючи викладене, з огляду на неявку представника позивача в судове засідання, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення позову без розгляду.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 202, ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про спонукання виконати певні дії - залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 29.09.2025.

Суддя С.П. Панна