Ухвала від 26.09.2025 по справі 344/17047/25

Справа № 344/17047/25

Провадження № 1-кс/344/6739/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12025091010001577 від 23.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091010001577 від 23.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, переглядаючи закриті форуми в застосунку «Telegram», виявив оголошення невстановленого користувача месенджеру «Telegram» з пропозицією отримання грошової винагороди за певну роботу. Зацікавившись даним оголошенням, ОСОБА_4 розпочав спілкування із невстановленою особою в застосунку «Telegram» щодо умов роботи, яку необхідно виконати та за яку він отримає грошову винагороду. В ході вказаного спілкування ОСОБА_4 стало відомо від невстановленої особи про те, що за певні суми коштів необхідно вчиняти підпали майна критичної інфраструктури та військовослужбовців Збройних Сил України, особливо автомобілів. В свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер пропозицій невстановленого користувача месенджеру «Telegram», з корисливих мотивів надав згоду вчиняти підпали автомобілів за грошову винагороду. У відповідь невстановлений користувач месенджеру «Telegram» надав детальні інструкції з приводу вчинення підпалів автомобілів, наголосив на необхідності провести розвідку, тобто знайти автомобіль, який по зовнішніми ознаками належить військовослужбовцям ЗСУ, сфотографувати його, надіслати фото автомобіля через застосунок «Telegram» йому на погодження, а потім, дотримуючись засобів конспірації, підпалити його та зафіксувати процес підпалу за допомогою відеозйомки.

В подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільний резонанс дій, пов`язаних із умисним пошкодженням автомобілів, які належать військовослужбовцям Збройних Сил України, під час введеного воєнного стану, вирішив вчиняти пошкодження автомобілів, шляхом підпалу, які належать особам, які не мають відношення до військової служби в лавах Збройних Сил України, попередньо маскуючи такі автомобілі наліпками із відповідною символікою.

13.09.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Велмарт», що по вул. Євгена Коновальця, 221, м. Івано-Франківськ, підшукував та придбав засіб для вчинення підпалу, а саме моторне масло, а також предмети маскування автомобілів наліпки із зображенням революційного прапору ОУН, державного гербу України та маркуванням «Бандеромобіль».

У вересні 2025 року (точна дата невстановлена) ОСОБА_4 , у м. Івано-Франківську, неподалік будинку № 99, по вулиці Євгена Коновальця побачив автомобіль марки «Renault Scenic», сірого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Керуючись корисливими мотивами, з метою отримання грошових коштів від невстановленого користувача месенджеру «Telegram», ОСОБА_4 прикріпив у лівому верхньому куті заднього вітрового скла наліпку із зображенням революційного прапору ОУН, державного гербу України та маркуванням «Бандеромобіль», після чого сфотографував вказаний автомобіль та через застосунок «Telegram» переслав фото невстановленій особі для погодження з ним підпалу.

Отримавши згоду невстановленого користувача месенджеру «Telegram» на вчинення злочину, ОСОБА_4 близько 02 год 51 хв 23.09.2025, взявши із собою ємність із заздалегідь підготовленою горючою речовиною, прибув на прилеглу територію будинку № 99, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця. Реалізовуючи злочинний умисел, діючи умисно, з корисливою метою, ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній вище території, наблизився до автомобіля марки «Renault Scenic», сірого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », облив вітрове скло вказаного автомобіля легкозаймистою речовиною та підпалив її.

В цей час, ОСОБА_4 , діючи згідно попередньої злочинної домовленості, використовуючи мобільний телефон з відеокамерою, зафіксував момент підпалу та горіння автомобіля, після чого покинув місце вчинення злочину. Внаслідок пожежі вогнем було повністю знищено моторний відсік, кузов та салон автомобіля.

В подальшому, ОСОБА_4 , з метою отримання грошової винагороди за вчинений злочин, використовуючи застосунок «Telegram», відправив зроблений відеозапис підпалу автомобіля «марки «Renault Scenic», сірого кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », невстановленому досудовим розслідуванням користувачу месенджеру «Telegram».

Внаслідок підпалу автомобіля ОСОБА_6 спричинено майнову шкоду.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Львівської області м. Дрогобич, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, на утриманні нікого не має, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимий.

24 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.

25 вересня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України, так як виникли обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.09.2025, протоколами огляду місця події від 23.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.09.2025, протоколом обшуку від 24.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.09.2025, протоколами огляду предметів від 25.09.2025 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

Вищенаведене свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки його підзахисний має постійне місце проживання у м.Івано-Франківську. Крім того захисник зазначив, що його підзахисний має освіту та позитивно характеризується.

Підозрюваний підтримав захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що не працює, мати та сестра перебувають за кордоном, батько проживає у Львівській області, забезпечує його відчим. ОСОБА_4 зазначив, що він шкодує про вчинене, однак його не виховували патріотом.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

24 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

25 вересня 2025 року ОСОБА_4 затримано на підставі ст.208 КПК України.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, може намагатись уникнути покарання.

Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що може істотно вплинути на досудове розслідування.

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення: протокол огляду місця події від 23.09.2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 27.09.2025 року, протокол огляду місця події від 29.09.2025 року, довідка за фактом підпалу ЄО №44716 від 23.09.2025 року, протокол обшуку від 24.09.2025 року, протокол огляду предмета від 25.09.2025 року, протокол огляду предметів від 25.09.2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24.09.2025 року та інші матеріали клопотання у їх сукупності.

Також суд бере до уваги характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік - 23 роки, із середньо-спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, на утриманні нікого немає, зі слів підозрюваного мати та сестра перебувають за кордоном, батько проживає у Львівській області, ним опікується вітчим, дає кошти на проживання.

Береться до уваги також характер вчиненого ОСОБА_4 злочину умисне знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, із використанням наліпок із зображенням революційного прапору ОУН, державного гербу України та маркуванням Бандеромобіль з корисливою метою, в умовах воєнного стану та твердження підозрюваного, що його не виховували патріотом.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження..

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 23 листопада 2025 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1