Залізничний районний суд м.львова
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 462/4700/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Постигач О. Б.,
за участю секретаря судового засідання Глушко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати,
встановив:
Представниця позивача адвокат Вуйцік О.Б. через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 517 336,00 грн. невиплаченої заробітної плати за період з 01.08.2017 року по 31.03.2025 року, провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ю стоматологічною поліклінікою м. Львова з 23.07.2002 року, а з 15.01.2003 року і до теперішнього часу працює на посаді рентгенлаборанта. Разом з тим, згідно з випискою Пенсійного фонду України з індивідуальних відомостей про застраховану особу у період з 01 серпня 2017 року по 31 березня 2025 року відсутні відомості про нарахування та виплату йому заробітної плати, що, на його думку, свідчить про порушення його трудових прав. У зв`язку з наведеним, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за його місцезнаходженням, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників про відкриття провадження у справі, а надсилання листа рекомендованою поштою на фактичну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним чином здійсненим, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом не залежить від волі та контролю відправника, зокрема й суду.
Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова. Відповідно до наказу № 103-С від 23.07.2002 року прийнятий на посаду медсестри у 3-тю стоматологічну поліклініку м. Львова, з 15.01.2003 року переведений на 0,5 ставки рентгенлаборанта, а з 10.02.2003 року працює на посаді рентгенлаборанта /а.с.8-10/.
З виписки Пенсійного фонду України з індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що за період з серпня 2017 року по березень 2025 року відсутнє нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1 . Комунальною 3-ю стоматологічною поліклінікою м. Львова (код страхувальника 01984317) /а.с.11-16/.
Як вбачається із копії трудової книжки, долученої до матеріалів справи, у такій відсутні записи про те, що позивач припинив трудові відносини із відповідачем /а.с.8-10/.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що протягом 2017-2025 років позивачу проводилося нарахування та виплата заробітної плати, як і не надано жодних доказів, що у Комунальній 3-ій стоматологічній поліклініці м. Львова були прийняті та затверджені штатні розписи на 2017-2025 роки.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є підставними, оскільки відповідачем порушено право позивача щодо отримання заробітної плати.
Відповідно дост. 43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У ч. 1ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно зст. 2 Закону України «Про оплату праці»основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Статтею 115 КЗпП Українивизначено, що заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Згідно зст. 2 КЗпП Україниправо громадян на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно дост. 3 Закону України «Про заробітну плату»мінімальна заробітна плата це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
За вимогами ч. 1, 4ст. 95 КЗпП Українимінімальна заробітна плата це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
У пункті 20постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата на 2017 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 3200 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата на 2018 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 3723 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата на 2019 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 4173 грн.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»мінімальна заробітна плата на 2020 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня - 4723 грн, з 1 вересня 5 000 грн.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»мінімальна заробітна плата на 2021 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 6 000 грн., з 1 грудня 6 500 грн.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»мінімальна заробітна плата на 2022 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 6 500 грн., з 1 жовтня 6 700 грн.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»мінімальна заробітна плата на 2023 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 6 700 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»мінімальна заробітна плата на 2024 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 7 100 грн., з 1 квітня 8 000 грн.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»мінімальна заробітна плата на 2025 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня 8 000 грн.
Виходячи з цього, сума невиплаченої заробітної плати за період з серпня 2017 року по березень 2025 року становить: Серпень 2017 грудень 2017 (5 місяців): 5 х 3 200 грн = 16 000 грн.; Січень 2018 грудень 2018 (12 місяців): 12 х 3 723 грн = 44 676 грн.; Січень 2019 грудень 2019 (12 місяців): 12 х 4 173 грн = 50 076 грн.; Січень 2020 серпень 2020 (8 місяців): 8 х 4 723 грн = 37 784 грн.; Вересень 2020 грудень 2020 (4 місяці): 4 х 5 000 грн = 20 000 грн.; Січень 2021 листопад 2021 (11 місяців): 11 х 6 000 грн = 66 000 грн.; Грудень 2021 вересень 2022 (10 місяців): 10 х 6 500 грн = 65 000 грн.; Жовтень 2022 грудень 2023 (15 місяців): 15 х 6 700 грн = 100 500 грн.; Січень 2024 березень 2024 (3 місяці): 3 х 7 100 грн = 21 300 грн.; Квітень 2024 грудень 2024 (9 місяців): 9 х 8 000 грн = 72 000 грн.; Січень 2025 березень 2025 (3 місяці): 3 х 8 000 грн = 24 000 грн.
Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відтак, суд приймає поданий представницею позивача розрахунок суми невиплаченої заробітної плати за період з серпня 2017 року по березень 2025 року у розмірі 517336,00 грн., оскільки такий відповідає встановленому державою мінімальному розміру заробітної плати.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість із заробітної плати за період з 01 серпня 2017 року по 31 березня 2025 року у розмірі 517336,00 грн., провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК Українивстановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із п.1ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»вбачається,що відсплати судовогозбору звільняютьсяпозивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій міститься вимога щодо стягнення заробітної плати, тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 5173,36 грн.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,82,89,141,263-265,268,279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 доКомунальної 3-їстоматологічної поліклініким.Львова простягнення заробітноїплати задовольнити.
Стягнути із Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_1 517 336 (п`ятсот сімнадцять тисяч триста тридцять шість) гривень) 00 копійок невиплаченої заробітної плати за період з 01 серпня 2017 року по 31 березня 2025 року, провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.
Стягнути із Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова в дохід держави 5173 (п`ять тисяч сто сімдесят три) гривні 36 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційногосудушляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова, ЄДРПОУ: 01984317, місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/4700/25. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.
| Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
| Дата ухвалення рішення | 30.09.2025 |
| Оприлюднено | 01.10.2025 |
| Номер документу | 130590865 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Постигач О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні