Постанова від 24.09.2025 по справі 911/1285/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р. Справа№ 911/1285/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 24.09.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025

у справі №911/1285/25 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2025 ухвалено:

" 1. Відкрити провадження у справі № 911/1285/25 за заявою ТОВ "СК Енерджі Груп" від 08.04.2025 б/№ (вх. № 477/25) про банкрутство ТОВ "Терра-Панем" (08635, Київська обл., Фастівський р-н, тер.гром. Глевахівська, комплекс будівель та споруд № 3; код ЄДРПОУ 40862821).

2. Визнати грошові вимоги Кредитора - ТОВ "СК Енерджі Груп" до Боржника - ТОВ "Терра-Панем" у сумі 5410152,00 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим, органам державної виконавчої служби зупинити виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення з Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" (08635, Київська обл., Фастівський р-н, тер.гром. Глевахівська, комплекс будівель та споруд № 3; код ЄДРПОУ 40862821), відповідно до законодавства.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" (08635, Київська обл., Фастівський р-н, тер.гром. Глевахівська, комплекс будівель та споруд № 3; код ЄДРПОУ 40862821) та призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" (08635, Київська обл., Фастівський р-н, тер.гром. Глевахівська, комплекс будівель та споруд № 3; код ЄДРПОУ 40862821) арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича (свідоцтво від 27.02.2013 № 380, адреса: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3, оф. 2; РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Попереднє засідання господарського суду призначити на " 24" червня 2025 року об 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108, в залі судових засідань №1.

6. Встановити основну грошову винагороду розпорядника майна Боржника в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Оприлюднити у встановленому ч. 9 ст. 39 КУПБ порядку оголошення про відкриття Господарським судом Київської області провадження у справі № 911/1285/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" (08635, Київська обл., Фастівський р-н, тер.гром. Глевахівська, комплекс будівель та споруд № 3; код ЄДРПОУ 40862821), текст якого додається.

8. Зобов`язати арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі розпорядження майном Боржника.

9. Заборонити Боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації Боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

10. Зобов`язати розпорядника майна Боржника подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів в строк до 22.06.2025.

11. Зобов`язати розпорядника майна Боржника здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, інвестиційного становища Боржника і його становища на ринках, та надати суду вказану інформацію в строк до 01.07.2025.

12. Зобов`язати розпорядника майна Боржника провести інвентаризацію майна Боржника в строк до 01.07.2025.

13. Судові витрати ТОВ "СК Енерджі Груп" у вигляді судового збору, сплаченого Заявником за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника у сумі 30280,00 грн та авансування винагороди арбітражного керуючого у сумі 72000,00 грн покласти на ТОВ "Терра-Панем", які підлягають включенню до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

14. Ухвалу надіслати: державному реєстратору за місцезнаходженням Боржника.

15. Копію ухвали надіслати: Боржнику, Кредитору, арбітражному керуючому Проскуріну Д.О., податковому органу за місцезнаходженням Боржника, органу, який здійснює примусове виконання судових рішень за місцезнаходженням Боржника, місцевому загальному суду за місцезнаходженням Боржника та державному органу з питань банкрутства.".

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Терра-Панем" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25; задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Терра-Панем", скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25 та відмовити ТОВ "СК Енерджі Груп" у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника; судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на ТОВ "СК Енерджі Груп"; розгляд справи здійснювати за участі представника ТОВ "Терра-Панем".

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Остапенко О.М. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1285/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25 до надходження матеріалів справи №911/1285/25 до Північного апеляційного господарського суду.

09.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1285/25 у 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.09.2025 о 10 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 27.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 03.09.2025.

25.07.2025 через систему «Електронний Суд» Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ "Терра-Панем" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25 - без змін. Твердження Апелянта про «порушення ініціюючим кредитором вимог статей 34, 35 КУзПБ, а судом першої інстанції норм статей 37, 46 КУзПБ та 172, 174 ГПК України», у зв`язку із неотриманням ним копії заяви ТОВ "СК Енерджі Груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство з доданими матеріалами, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи №911/1285/25 містяться докази направлення ініціюючим кредитором поштовим зв`язком копій вказаної заяви та доданих до неї документів на адресу Боржника. Доводи представника ТОВ "Терра-Панем" відносно того, що Боржник не зміг взяти участь в підготовчому засіданні по справі №911/1285/25 чи своєчасно подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з мобілізацію напередодні судового засідання представника боржника - адвоката Дмитра Щеглова, не підтверджено жодними доказами у справі. Водночас, за змістом ч.4 ст. 36, ч.1 ст. 39 КУзПБ та ч.2 ст. 14 ГПК України участь представника боржника в підготовчому засіданні суду, як і подання ним відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, є правом, а не обов`язком Боржника; неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. Також згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. При цьому юридична особа не обмежена законом у кількості представників, яких вона може залучити до представництва в судовій справі, а укладання договору про надання правової (юридичної) допомоги з певним адвокатом, не свідчить про неможливість залучення юридичною особою в якості представника в суді, іншого адвоката (адвокатів), або про неможливість участі в судовому засіданні особисто керівника такої юридичної особи, як її законного представника. Отже, ніщо не заважало керівнику Боржника, який був обізнаний із місцем, датою та часом проведення підготовчого засідання по справі №911/1285/25 , взяти участь у засіданні суду. Апеляційна скарга не містить доказів сплати заборгованості (повного чи часткового виконання ТОВ "Терра-Панем" рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2024 по справі №911/2255/24), відзиву на зваяву про відкриття провадження у справі про банкрутство (із запереченнями проти своєї неплатоспроможності, аргументами щодо сумнівності реальності укладання договору, за яким у ініціюючого кредитора виникло право вимоги до Боржника, штучності створення заборгованості з метою порушення інтересів інших кредиторів, третіх осіб, тощо) чи клопотання про відкладення розгляду даної справи. Водночас, як встановлено судом першої інстанції боржник в судове засідання представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду про доставку примірника ухвали від 28.04.2025 до електронного кабінету ТОВ "Терра-Панем" (дата доставки: 29.04.2025).

24.09.2025 у судове засідання з`явились представники ТОВ "СК Енерджі Груп" таТОВ "Терра-Панем". Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25 та відмовити ТОВ "СК Енерджі Груп" у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржик зазначає, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Проте, станом на день подання цієї апеляційної скарги, Боржник не отримав копію вказаної заяви з доданими матеріалами, ні засобами електронного документообігу через підсистему Електронний Суд, ані засобами поштового зв`язку в паперовому вигляді. Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про порушення ініціюючим кредитором вимог статей 34, 35 КУзПБ, а судом першої інстанції норм статей 37, 46 КУзПБ та 172, 174 ГПК України. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що реальність укладання договору, за яким у ініціюючого кредитора виникло право вимоги до Боржника, є сумнівним, що може свідчити про штучне створення заборгованості з метою порушення інтересів інших кредиторів, третіх осіб. Поворотна фінансова допомога була надана Боржнику на досить велику суму, строком на 1 (один) місяць, що ставить під сумнів наявність реального наміру сторін на досягнення реальних правових наслідків, договір зі сторони Боржника був підписаний директором, права якого на укладання правочинів на суму понад 100 000 грн, були обмежені та потребували отримання рішення Загальних зборів про надання згоди на укладання значного правочину. Вказані обставини, як зазначає скаржник, Боржник мав би змогу зазначити в підготовчому засіданні, проте, представник, який був уповноважений на представництво інтересів Боржника, був мобілізований напередодні судового засідання, не виходив на зв`язок з Клієнтом (Боржником), у зв`язку з чим Боржник не був проінформований про неможливість участі його представника у підготовчому засіданні 13.05.2024 та не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні чи своєчасно подати клопотання про відкладення розгляду справи, та, відповідно заперечити проти своєї неплатоспроможності. На думку скаржника, не дослідивши наявність чи відсутність заперечень Боржника щодо заяви ініціюючого кредитора, не оцінивши докази спроможності Боржника виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість, суд першої інстанції у підготовчому засіданні допустився формального підходу до здійснення правосуддя та вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

До Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ "СК Енерджі Груп" від 08.04.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Терра-Панем".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2025 вказану заяву прийнято до розгляду; підготовче засідання призначено на 13.05.2025.

13.05.2025 в судове засідання з`явилась представник ініцюючого кредитора, подану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника підтримала і просила суд задовольнити заяву. Крім того в судовому засіданні взяв участь арбітражний керуючий Проскурін Д.О. (в режимі ВКЗ), кандидатура якого для призначення розпорядником майна запропонована ініціюючим кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, Боржник в судове засідання представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду про доставку примірника ухвали від 28.04.2025 до електронного кабінету ТОВ "Терра-Панем" (дата доставки: 29.04.2025). Боржником на вимогу суду не було надано відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, однак, відповідно до ч. 4 ст. 36 КУзПБ, відсутність відзиву боржника не перешкоджає провадженню у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2025, крім іншого, відкрито провадження у справі № 911/1285/25 за заявою ТОВ "СК Енерджі Груп" про банкрутство ТОВ "Терра-Панем". Визнано грошові вимоги ТОВ "СК Енерджі Груп" до Боржника - ТОВ "Терра-Панем" у сумі 5410152,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" та призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зазначає таке.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Суд звертає увагу, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що:

- боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- грошове зобов`язання (борг) - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Так, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 39 КУзПБ унормовано, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

При цьому системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Судова колегія звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення чи незадоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Слід зауважити, що системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора, - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

На дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником.

Однією із підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

Відсутність спору про право в розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

А тому суди повинні надавати оцінку наявності / відсутності спору про право саме у правовідносинах між боржником та ініціюючим кредитором, однак, не іншими кредиторами, та за тими підставами, за яких заявлені грошові вимоги для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право з іншими кредиторами боржника та /або з ініціюючим кредитором, однак, за інших матеріально-правових підстав, ніж заявлені грошові вимоги у справі про банкрутство) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.

Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:

- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема, заперечень боржника щодо вимог заявника, докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інші відомості, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга третя статті 36 КУзПБ);

- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);

- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).

Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.

Водночас, відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.

Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

При цьому у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено також правову позицію про те, що заперечення (обґрунтовані) боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20).

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 910/9327/24 зазначено, що наявність "спору про право" може бути виражена у двох формах: (1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора); (2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" виникли на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 23.04.2024 № 23/04, відповідно до умов якого ТОВ "СК Енерджі Груп" було надано Боржнику поворотну фінансову допомогу на загальну суму 5346000,00 грн. Проте, Боржник не виконав зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги в обумовлений договором строк, у зв`язку з чим Заявник звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Боржника заборгованості.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2024 у справі № 911/2255/24 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 5346000,00 грн основного боргу та 64152,00 грн судового збору.

Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили - 11.03.2025 встановлено, що 23.04.2024 між ТОВ «СК Енерджі Груп» (далі - позикодавець) та ТОВ «Терра-Панем» (позичальник) укладено договір №23/04 про надання поворотної фінансової допомоги (далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

В силу п.1.2 договору безпроцентна фінансова допомога вважається наданою із моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

Розмір безпроцентної фінансової допомоги визначений сторонами п. 2.1 договору в межах суми 5 346 000грн; безпроцентна поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі та використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності (п.2.3 договору).

Як визначено п.3.1 договору, безпроцентна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.05.2024.

Відповідний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором (п.8.1 договору).

Судовим рішенням встановлено, що на виконання зобов`язань за договором, позивач перерахував відповідачу загалом 5 346 000грн, а саме, платіжними дорученнями від: 26.04.2024 №469 950 000грн; 26.04.2024 №470 950 000грн; 26.04.2024 №471 950 000грн; 26.04.2024 №472 950 000грн; 26.04.2024 №473 950 000грн; 26.04.2024 №474 596 000грн.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач вказував, що відповідач не повернув надану фінансову допомогу в установлений строк і борг становить 5 346 000грн.

Під час вирішення спору у справі № 911/2255/24 відповідач не надав доказів повернення наданої йому фінансової допомоги, хоча строк її повернення, який визначений п.3.1 договору, сплив.

За висновком суду у вказаному судовому рішенні, не повернувши фінансову допомогу в установлений договором строк, відповідач допустив порушення зобов`язань за договором, тому заявлені вимоги про стягнення 5 346 000 грн основного боргу є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідач правом подати відзив на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.

Згідно з ч. 4 ст. 75 КУзПБ обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

24.03.2025 Господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання рішення від 11.11.2024 у справі № 911/2255/24, яке набрало законної сили 11.03.2025.

Постановою приватного виконавця Колодчука С.В. від 25.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77611644 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 24.03.2025 № 911/2255/24; наразі виконавче провадження триває, рішення не виконано. Вказаного ТОВ "Терра-Панем" не спростовано в суді.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на дату підготовчого засідання суду не надано доказів повного чи часткового виконання Боржником зазначеного вище рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2024 у справі № 911/2255/24, загальна сума заборгованості Боржника перед Заявником за рішенням суду становить 5410152,00 грн (5 346 000,00 грн основного боргу, а також 64 152,00 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором).

Враховуючи викладене, оскільки на день прийняття оскаржуваної ухвали в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та які підтверджені матеріалами справи, є безспірними згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2024 у справі № 911/2255/24, яке набрало законної сили, з 25.05.2025 наказ про примусове виконання рішення від 11.11.2024 у справі № 911/2255/24 знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця без виконання, а відтак, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні вказаної заяви, суд першої інстанції підставно її задовольнив у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем"

Згідно з ч. 8 ст. 39 КУзПБ питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" заявник просив суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича про участь у справі в якій останній повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 40 від 31.01.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі, договір страхування цивільно-правової відповідальності від 06.11.2024.

Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" (08635, Київська обл., Фастівський р-н, тер.гром. Глевахівська, комплекс будівель та споруд № 3; код ЄДРПОУ 40862821) арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Суд першої інстанції правомірно встановив розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Проскуріну Д.О. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника відносно того, що оскільки станом на день подання апеляційної скарги, Боржник не отримав копію заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з доданими матеріалами, то це, на думку скаржника, свідчать про порушення ініціюючим кредитором вимог статей 34, 35 КУзПБ, а судом першої інстанції норм статей 37, 46 КУзПБ та 172, 174 ГПК України. Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2025 засобами поштового зв`язку заявником, Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп", направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" за його юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копію заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, що підтверджуться описом вкладення та печаткою «Укрпошти», відділення № 19 м. Києва, який міститься у матеріалах справи. Враховуючи викладене, вищевказані доводи боржника є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи.

З метою повідомлення боржника про дату, час і місце підготовчого судового засідання, йому судом першої інстанції направлено ухвалу від 28.04.2025 у справі №911/1285/25, яка доставлена до електронного кабінету боржника - 29.04.2025 о 12:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, та, у відповідності з абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, вважається врученою боржнику, що скаржник не заперечує.

Вищеказаною ухвалою судом надано можливість боржнику до підготовчого засідання надати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому зазначити відомості, передбачені ст. 36 КУзПБ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" правом подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не скористався, не повідомляв суд першої інстанції про причини неявки у судове засідання, не навів обставин, які б унеможливили вирішення судом першої інстанції у підготовчого судовому засіданні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, доводи скаржника відносно того, що представника боржника - адвоката Щеглова Дмитра мобілізовано напередодні дати проведення підготовчого судового засідання є не підтвердженними доказами у справі. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що боржник оспорив вимоги заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора.

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростували правомірність оскаржуваної ухвали, норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Панем" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2025 у справі №911/1285/25

залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1285/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 30.09.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

Т.П. Козир