Рішення від 29.09.2025 по справі 910/7942/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2025Справа № 910/7942/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ»

про стягнення 426 073, 70 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» (далі також - позивач, ТОВ «УБМ-ГРУП») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (далі також - відповідач, ТОВ «УКРБУД ІНВЕСТ») про стягнення 285 020,00 грн заборгованості за договором підряду від 08.02.2023 № 04/23, 9 281,62 грн 3% річних, 46 006,21 грн інфляційних втрат, 85 765,87 грн пені.

Відповідно до ухвали від 30.06.2025 відкрито провадження у справі № 910/7942/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

Суд приймає до уваги, що ухвала суду про відкриття була отримана відповідачем 30.06.2025, що підтверджується довідкою про доставлення процесуального документу до електронного кабінету.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (як генпідрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП", (як виконавцем) укладено договір № 04/23 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець надає будівельно-монтажні послуги (далі - Послуги) баштовим краном типу JASO J300, зав. № J300-0135 (далі - БК), на будівництві багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом`янському районі м. Києва, житловий будинок № 3 (далі - Будівельний об`єкт) та організовує його роботу, а генпідрядник приймає та оплачує надані Послуги, згідно з умовами даного Договору." (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.12. Договору, генпідрядник зобов`язався щомісячно проводити оплату наданих виконавцем Послуг відповідно до умов Договору".

У розділі 4 договору сторони погодили, що оплату виконаних виконавцем робіт генпідрядник проводить згідно договірної ціни, яка на період укладення Договору становить:

- вартість 1 машино-години експлуатації БК у робочі, вихідні та святкові дні - 820,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 136,67 грн;

- вартість демонтажу БК з урахуванням вартості роботи автокрану (вантажопідіймальність 25 тон), необхідного для виконання демонтажу та вивезення БК з об`єкту - 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 40 000,00 грн.

- вартість одного підрощування БК (виконується згідно розробленого генпідрядником та погодженого з виконавцем ПВР) - 60 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% 10 000,00 грн.

Згідно з п.п. 5.4., 5.5 Договору, генпідрядник щомісячно, до 20 числа, проводить оплату наданих Послуг за попередній місяць. Оплата наданих Послуг проводиться на підставі Первинних документів. При несплаті послуг до 20 числа виконавець має право, в односторонньому порядку, зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані Послуги, а в майбутньому надавати Послуги на умовах повної або часткової передоплати. За 5 календарних днів до демонтажу та вивозу БК з Будівельного об`єкт генпідрядник зобов`язаний провести повний розрахунок за надані Послуги та оплатити виконавцю вартість демонтажу та вивезення БК з Будівельного об`єкта.

Строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. Договору і діє протягом одного року з дати його укладання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за даним Договором. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору, жодна сторона письмово не заявила про свій намір припинити дію Договору, в такому випадку, Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, з послідуючою автоматичною пролонгацією (п. 7.2. Договору).

Позов обґрунтований тим, що на виконання договірних зобов`язань, позивачем надано відповідачу послуги на суму 295 020,00 грн, а відповідачем надані послуги прийнято, як належні, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін первинними документами.

Відповідач провів часткову оплату наданих послуг в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 34044 від 26 березня 2025 року на суму 5 000,00 грн та № 34062 від 14 квітня 2025 року на суму 5 000, 00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що внаслідок неналежного (неповного) виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати, на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 285 020, 00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позові обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статей 6, 627 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили: предмет, визначили його договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, вартість робіт (ціну договору) та спосіб її визначення, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 838, 839, 846, 847, 848, 875 ЦК України, договір вважається укладеним.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконано роботи по договору на загальну суму 295 020,00 грн, а відповідач прийняв такі роботи без зауважень відповідно до наступних актів:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 103 від 07.03.2024;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 129 від 26.03.2024.

Відповідач виконані роботи оплатив частково, на суму 10 000,00 грн.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується заборгованість відповідача за договором на суму 285 020,00 грн.

Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості у сумі 285 020,00 грн не надав.

З урахуванням вище наведеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У зв`язку із простроченням оплати виконаних робіт, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 281,62 грн 3% річних, 46 003,21 грн інфляційних втрат та 85 765,87 грн пені за загальний період нарахування з 21.05.2024 по 30.06.2025.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню на суму 46 006,21 грн.

Крім того, перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 9 281,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у разі порушення генпідрядником строків оплати за Договором, виконавець має право нарахувати генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов`язань за кожний день прострочення платежу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання (або за весь період прострочення) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, судом перевірено розрахунок заявленої до стягнення пені, який наданий позивачем та встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку, однак визначений позивачем період нарахування суперечить положенням ч. 6 ст. 232 ГК України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За перерахунком суду обґрунтованим розміром пені є:

- за період з 21.05.2024 по 21.11.2024 в сумі 38 965,21 грн;

- за період з 15.04.2025 по 30.06.2025 в сумі 18 639,53 грн.

Позовні вимог про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 57 604,74 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору суд покладає на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (01104, м. Київ, вул. Бастіонна, 14а, офіс 42; код ЄДРПОУ 39534785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 2, літ. А; код ЄДРПОУ 39907319) заборгованість в сумі 285 020, 00 грн, 3% річних в розмірі 9 281,62 грн, інфляційні втрати в розмірі 46 006,21 грн, пеню в розмірі 57 604,74 грн, судовий збір в розмірі 4 774,94 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.09.2025.

Суддя Ю.О. Підченко