Ухвала від 25.09.2025 по справі 927/213/24

УХВАЛА

25 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 927/213/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Власова Ю.Л., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" - Шапар Р. Ю., адвокат (ордер ВІ №1262511 від 15.08.2025),

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Власта" - Забродський В.В., адвокат (ордер АА №1567266 від 17.04.2025),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Власта"

на рішення Господарського Чернігівської області від 28.01.2025 (суддя Демидова М.О.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 (головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономарєнко Є.Ю., Барсук М.А.)

у справі №927/213/24

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укроліяпродукт" (далі - ТДВ "Укроліяпродукт"

до товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Власта" (далі - ТОВ БФ "Власта")

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 6 338 687,71 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТДВ "Укроліяпродукт" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ БФ "Власта" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 6 338 687,71 грн, з яких: 6 284 175,00 грн сплачених за договором, 25 136,70 грн інфляційних втрат та 29 376,01 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як постачальником, умов договору купівлі-продажу від 08.12.2022 № 08-12-4 (далі - договір) в частині поставки позивачу, як покупцю, товару (2-ох дизельних генераторів; далі - генератори / товар / вироби / устаткування) неналежної якості (з істотними недоліками), у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.12.2023 № 4 в якій відмовився від договору та просив повернути сплачені за товар грошові кошти, чого відповідачем в добровільному порядку не було здійснено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ БФ "Власта" на користь ТДВ "Укроліяпродукт" 6 284 175,00 грн грошових коштів, 12 362,31 грн 3 % річних, 94 448,06 грн судового збору за подання позову та 148 944,37 грн витрат на проведення експертизи. В решті вимог відмовлено.

Вирішуючи спір у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач поставив позивачу генератори неналежної якості (з істотними недоліками) за договором, тож позивач шляхом направлення постачальнику претензії № 4 від 05.12.2023 реалізував своє право на відмову від договору та повернення сплачених коштів за товар, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 284 175,00 грн, а також за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання стягнув 3 % річних, які за перерахунком суду складають 12 362,31 грн за період з 23.01.2024 по 15.02.2024. В решті вимог було відмовлено, оскільки нарахування інфляційних втрат здійснено не за повний місяць прострочення, а договір купівлі-продажу є припиненим до подання цього позову господарському суду, у зв`язку з реалізацією позивачем свого права на односторонню відмову від договору. Також суди врахували і те, що договір купівлі-продажу є припиненим до подання позову до господарського суду, у зв`язку з реалізацією позивачем свого права на односторонню відмову від договору тож позовна вимога про розірвання договору задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ БФ "Власта", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025, і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України

з посиланням на:

- неврахування постанов Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №910/10585/23, від 27.11.2018 у справі № 924/242/18, від 07.09.2023 у справі №910/7195/21, від 12.09.2024 у справі № 910/13396/23, від 24.01.2023 у справі № 924/1168/21 щодо неправильного застосування частини другої статті 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 13, 73, 74 , 76, 77, 79, 86, 98, 104 Господарського процесуального кодексу України;

- неврахування постанов Верховного Суду від 28.11.2024 у справі №620/5917/24, від 15.02.2022 у справі № 916/1093/21, щодо неправильного застосування частини першої статті 74, частини першої статті 76, частини першої статті 77, частини першої статті 78 ГПК України в частини висновків судів попередніх інстанцій про достатність рекомендованого листа (без опису вкладення) на підтвердження факту відмови від договору;

- неврахування постанови Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №910/13396/23 щодо застосування статей 80, 86, 236 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Від директора ТОВ БФ "Власта" (через систему "Електронний суд") 24.09.2025 та 25.09.2025 надійшли клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи у зв`язку з поганим самопочуттям та неможливістю прибути 25.09.2025 до суду директора Супруна А.М.

У судовому засіданні 25.09.2025 Суд протокольною ухвалою у задоволенні клопотань відмовив, у зв`язку з тим, що: явка директора ТОВ БФ "Власта" Супруна А.М. в судове засідання не визнавалася обов`язковою; розгляд справи касаційною інстанцією здійснюється в межах статті 300 ГПК України. Крім того, Суд враховує явку у судове засідання 25.09.2025 представника ТОВ БФ "Власта" адвоката Забродський В.В. який діє на підставі ордеру АА №1567266 від 17.04.2025 повноваження якого необмежені.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Між ТОВ БФ "Власта" як постачальником та ТДВ "Укроліяпродукт" як покупцем, 08.12.2022 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого постачальник зобов`язався у порядку і на умовах визначених у договорі, передати у власність покупця (поставити) 2-а нові дизельні генератори марки BEK Generator BGR1100kVa, 2022 року випуску, з доставкою та підключенням (без витратних матеріалів) у комплектації згідно додатку № 1, а покупець зобов`язався у порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити таке устаткування.

Найменування, кількість, комплектація, ціна і технічні характеристики устаткування визначаються у специфікації до договору (додаток № 1), що узгоджена і підписана сторонами і становить у такому вигляді невід`ємну частину договору (пункт 1.2 договору).

Згідно із пунктом 1.4 договору постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки устаткування, в момент вручення/передачі устаткування покупцеві та підписання сторонами видаткової накладної та акта приймання-передачі устаткування за умови виконання постачальником пункту 2.7 договору. Видаткова накладна та акт приймання-передачі устаткування готуються постачальником та підписуються повноважними представниками постачальника та покупця.

Згідно з пунктом 2.1 договору визначено, що поставка устаткування згідно із специфікацією відбувається до 10.02.2023 з моменту надходження до постачальника коштів внаслідок здійснення покупцем оплати, передбаченої пунктом 3.5.1 договору.

Постачальник підтверджує, що поставлене устаткування відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації до договору, вимогам виробника устаткування, стандартам та вимогам, встановленим чинним законодавством України (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.4 договору передача і, відповідно, приймання устаткування сторонами здійснюється шляхом підписання ними видаткової та акта приймання-передачі на місці поставки. Передача устаткування можлива за умови оплати покупцем 100 % вартості устаткування.

За умовами пунктів 2.5, 2.6 договору право власності на устаткування переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної та акта приймання-передачі устаткування. Поставка устаткування за договором здійснюється постачальником за рахунок постачальника відповідно до вимог Правил Інкотермс 2010: на умовах "DDP" у місце поставки. Місце поставки - Полтавська обл., м. Зінеків, вул. Паркова, 146.

Відповідно до пункту 2.7 договору визначено, що у будь-якому разі устаткування буде вважатися поставленим покупцю належним чином за умови, що устаткування може використовуватися за його призначенням відповідно до технічних характеристик, вимог покупця та характеристик виробника.

Згідно із пунктом 2.8 договору постачальник гарантує, що устаткування у момент підписання сторонами акта приймання-передачі устаткування та видаткової накладної устаткування не буде мати прихованих дефектів якості.

Вартість (ціна) устаткування становить 7 286 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 0 % (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору оплата за устаткування здійснюється покупцем у національній валюті України гривні у безготівковій формі по реквізитах, вказаних у розділі 10 договору, на підставі отриманих від постачальника рахунків на оплату.

Пунктом 3.5 договору визначено, що оплата здійснюється частинами у наступному порядку:

- в наступний робочий день з дати підписання договору покупець сплачує постачальнику передоплату 30 % загальної вартості (ціни) устаткування платежем у гривні, відповідно до умов договору та рахунку, що надається постачальником (підпункт 3.5.1);

- друга частина 70 % від загальної вартості (ціни) устаткування сплачується покупцем платежем у гривні в наступний робочий день після підписання акта прийому-передачі та за умови реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних, що мають бути ним зареєстровані у зв`язку з отриманням передоплати згідно з пунктом 3.5.1 договору (підпункт 3.5.2).

Умовами пункту 4.1 договору сторони визначили, що постачальник зобов`язується забезпечити комплектність та відповідність технічних характеристик устаткування тим, що зазначені у специфікації до договору. Кількість устаткування, переданого постачальником покупцю, визначається також у видатковій накладній та акті приймання-передачі устаткування, який є невід`ємною частиною договору. Гарантійний період становить 12-ти місяців з дати постачання устаткування або 1 000 мото/годин, залежно від того, що настане раніше. З цієї гарантії виключаються всі частини, схильні до звичайного робочого зносу та поломки устаткування внаслідок помилкових дій персоналу покупця. Гарантійне зобов`язання здійснює/несе виробник устаткування (BEK Generator -Туреччина) та постачальник устаткування. Гарантійні зобов`язання на устаткування зберігаються за умови проведення технічного обслуговування згідно регламенту заводу виробника (BEK Generator - Туреччина). Гарантія не поширюється на витратні матеріали, а також на дефекти, що виникли у зв`язку з неправильною установкою (якщо установка здійснювалася силами покупця) та експлуатацією устаткування. Гарантія розповсюджується за умови дотримання покупцем періодичного сервісного обслуговування, зазначеного в інструкції з застосування устаткування, яку постачальник зобов`язаний передати покупцю разом з устаткуванням.

Постачальник відповідає за недоліки устаткування у випадку їх виявлення покупцем при здачі-прийнятті устаткування (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.5 договору у разі виявлення виробничих дефектів устаткування при його прийманні (або в процесі експлуатації в межах гарантійного строку, за умови дотримання покупцем правил експлуатації або зберігання устаткування, визначених у переданій постачальником документації на устаткування), постачальник за свій рахунок усуває усі виявлені недоліки та/або дефекти, а при неможливості усунення недоліків та/або дефектів устаткування постачальник зобов`язується здійснити його заміну на якісне устаткування.

В разі, якщо протягом встановленого на устаткування гарантійного строку, покупцем будуть виявлені якісні недоліки устаткування, покупець зобов`язаний скласти акт про виявлені недоліки устаткування та пред`явити постачальнику претензію з описом характеру виявлених недоліків і доданими документами, які підтверджують виявлені недоліки (акт про виявлені недоліки, фотокартки тощо; пункт 4.6 договору).

Відповідно до пункту 4.7 договору у випадку пред`явлення покупцем до постачальника протягом строку гарантії вимог, пов`язаних з якістю устаткування, постачальник зобов`язаний протягом 10-ти календарних днів з дати отримання відповідної вимоги покупця або в інший строк, додатково погоджений з покупцем, вчинити за вибором покупця необхідне з нижченаведених дій: виправити (усунути) недоліки якісного устаткування; замінити неякісне устаткування на таке ж устаткування належної якості або на аналогічний з числа наявних у постачальника; повернути покупцю вартість неякісного устаткування, що була сплачена останнім за договором, та забрати неякісне устаткування.

Постачальник звільняється від обов`язку вказаних вище дій, якщо доведе, що виявлені протягом гарантійного строку недоліки устаткування, виникли в результаті порушення покупцем правил його експлуатації та або зберігання (пункт 4.9 договору).

Згідно з пунктом 5.5 договору договір може бути достроково припинений за ініціативою однієї із сторін, про що відповідна сторона письмово повідомляє іншу сторону у строк не менше 30-ти календарних днів від бажаної дати припинення договору. У випадку одностороннього дострокового припинення договір вважається припиненим в дату, визначену у повідомленні сторони, яка ініціювала дострокове припинення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 8.7 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору сторони у разі зміни адрес або банківських реквізитів зобов`язані негайно сповіщати про це один одного. У разі відсутності такого сповіщення кореспонденція/платежі вважаються одержаними стороною, що не сповістила іншу сторону про зміну своїх реквізитів, якщо вони надіслані/перераховані за реквізитами, вказаними у цьому договорі.

Юридичною адресою постачальника у договорі визначено - 17000, смт. Козелець, вул. Соборності, 2.

Сторонами 08.12.2022 підписано специфікацію № 1 до договору (додаток № 1), у якій визначено, що постачається два нових дизельних генератора марки BEK Generator BGR1100kVa, 2022 року випуску, загальною вартістю 7 286 000,00 грн, потужністю 1 100 кВа - 880 кВт.

Позивачем здійснено оплату у розмірі 6 284 175,00 грн, згідно платіжних інструкцій від 16.12.2022 № 8905 на суму 289 000,00 грн, від 16.12.2022 № 888 на суму 1 896 800,00 грн, від 10.03.2023 № 1185 на суму 2 000 000,00 грн, від 13.03.2023 № 1219 на суму 2 098 375,00 грн, отриманого по видатковій накладній від 07.03.2023 № ВЛ-2207072 товару у сумі 7 286 000,00 грн.

Сторонами 07.03.2023 підписано акт приймання-передачі устаткування, згідно з яким постачальник передав, а покупець прийняв устаткування за адресою: Полтавська область, м. Зіньків, вул. Паркова, 146, загальною вартістю 7 286 000,00 грн відповідно до умов договору.

Листом від 30.05.2023 № 269/01-08 позивач звернувся до відповідача з проханням забезпечити прибуття 01.06.2023 уповноважених представників для запуску генераторів та проведення випробувань під навантаженням. У листі позивач повідомив відповідача про те, що при запуску устаткування представниками постачальника - Хилько Б.А., Хмелевським А.М. та Бобком М.А. у присутності представників покупця - Баранника В.А. та Буланенка В.І. виявлено, що генератори при випробуванні під навантаженням не досягають потужності 880 кВт, що вказана у специфікації № 1 до договору. Генератори досягають потужності 550 кВт, а потім спрацьовує захист по перенавантаженню генератора.

Між ТОВ БФ "Власта" (замовник) та гр. Хилько Б.А. (виконавець) 12.06.2023 укладено цивільно-правовий договір (договір підряду), за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи з обслуговування дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100 у кількості 2 шт. за адресою: Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Паркова, 146.

Також між ТОВ БФ "Власта" (замовник) та гр. Хмелевським А.М. (виконавець) 12.06.2023 укладено цивільно-правовий договір (договір підряду), за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи з обслуговування дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100 у кількості 2 шт. за адресою: Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Паркова, 146.

Листом від 15.06.2023 № 15/06-2 відповідач повідомив позивача про те, що на даний час на об`єкті за адресою: вул. Паркова, 146, м. Зіньків, Полтавської обл. знаходиться його сервісна бригада, яка перевіряє та усуває всі виявлені позивачем недоліки та проводить заміну прокладки головки двигуна по дизельним генераторам марки BEK Generator BGR1100kVa у кількості 2 штук, про які вказано в актах від 21.04.2023, 24.04.2023. Також відповідач проінформував позивача про те, що проведення цих робіт не вплине на виконання умов з гарантійного обслуговування дизельних генераторів.

Комісією у складі уповноважених представників позивача: головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. 08.09.2023 складено акт № 5 про виявлені недоліки устаткування, у якому зазначено про те, що з метою проведення випробувань під навантаженням дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску, що проводили представники відповідача Хилько Б.А. та Хмелевський А.М., здійснено синхронний запуск даних генераторів, які досягнули потужності близько 500 кВт кожен та, пропрацювавши 10-ть хвилин, здійснили аварійну зупинку. Комісією встановлено, що причиною зупинки стало пробиття корпусу та пошкодження складових частин однієї з двох турбін на генераторі № 2, що було зафіксовано на фото та відеозйомці. У зв`язку з цим, генератор № 1 окремо від генератора № 2 повторно не запустився. У акті також зазначено, що представниками відповідача Хилько Б.А. та Хмелевський А.М. здійснено демонтаж пошкодженої турбіни для проведення діагностики за місцезнаходженням постачальника.

Позивачем направлено відповідачу за адресою, яка вказана у договорі, претензію № 3 від 31.10.2023 (вих. номер 495/01-08), у якій позивач повідомив відповідача про те, що станом на 30.10.2023 відповідач не здійснив жодних дій щодо усунення недоліків устаткування, що унеможливлює його експлуатацію. Позивач зазначив про те, що з моменту поставки вказані генератори взагалі не були в експлуатації, у зв`язку з постійними поломками, якісними недоліками та дефектами. Позивач просив відповідача протягом 10-ти днів усунути всі виявлені недоліки та дефекти, забезпечивши безперебійну роботу генераторів з потужністю, що передбачена технічною документацією. Також позивач зазначив про те, що у випадку невиконання цієї умови, він буде наполягати на розірванні договору та поверненні коштів за неякісний товар. В разі незгоди з обставинами, встановленими в акті позивач просив відрядити представників постачальника для складання двостороннього акта про наявність якісних недоліків устаткування. До претензії додано акт про виявлені недоліки № 5 та фото пошкодженої турбіни генератора №2.

24.11.2023 комісією у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. встановлено, що після заміни двох турбін на генераторі № 2 спостерігається протікання охолоджуючої рідини, після заміни двох турбін на генераторі № 1 спостерігається протікання охолоджуючої рідини та відсутність на обох генераторах насосів циркуляції охолоджуючої рідини, про що складено акт №6 про виявлені недоліки устаткування від 24.11.2023.

Позивачем направлено відповідачу претензію від 05.12.2023 № 4 (вих. номер 547/01-08) за адресою, яка вказана у договорі, у якій позивач повідомив про те, що після усунення недоліків устаткування воно не може безперебійно працювати з потужністю, що передбачена технічною документацією, що свідчить про наявність якісних недоліків устаткування, які не могли бути виявлені при прийманні устаткування. Позивач вказав на те, що він відмовляється від договору та вимагав повернути протягом 10-ти днів кошти сплачені за товар у сумі 6 284 175,00 грн та забрати неякісне устаткування. До претензії позивач додав акт про виявлені недоліки устаткування № 6 та фото протікання охолоджуючої рідини.

26.12.2023 комісією у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. складено акт № 7 про виявлені недоліки устаткування. В акті зазначено про те, що з метою проведення випробувань під навантаженням дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску, що проводили представники відповідача Хилько Б.А. та Хмелевський А.М., здійснено синхронний запуск даних генераторів, які досягнули потужності близько 300 кВт кожен та, пропрацювавши 10 хвилин, здійснили аварійну зупинку. Комісією встановлено, що на генераторі № 2 наявне протікання охолоджуючої рідини між блоком циліндрів та кришкою даного блоку, причиною зупинки стало пробиття (пошкодження) прокладки між блоком циліндрів та кришкою даного блоку, що зафіксовано на фото та відеозйомці. На генераторі № 1 від`єдналася гофрована труба вихлопних газів від глушника, пошкодивши шумоізоляцію даного генератора. Представниками відповідача Хилько Б.А. та Хмелевським А.М. здійснено ремонт з`єднання гофрованої труби вихлопних газів на генераторі № 1 та проведено повторний пуск з навантаженням, при цьому встановлено некоректну роботу генератора, оскільки після навантаження 150 кВт контролер синхронізації генератора № 1 намагався розподілити навантаження пропорційно з генератором № 2.

Комісією у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. складено акт від 03.01.2024 № 8 про виявлені недоліки устаткування, у якому зазначено про те, що у зв`язку із зниженням температури повітря проведено плановий запуск генератора № 1 та встановлено, що при даному запуску генератора № 1 виникло займання паливно-мастильних матеріалів в середині корпусу генератора. Генератор був зупинений, займання локалізовано. Комісією встановлено пошкодження з`єднання гофрованої труби вихлопних газів з глушником. В акті також зазначено те, що про даний випадок повідомлено уповноважених осіб відповідача.

Комісією у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. складено акт від 06.01.2024 № 9 про виявлені недоліки устаткування. В акті зазначено про те, що з метою проведення ремонтних робіт дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску представниками відповідача Хильком Б.А. та Хмелевським А.М. проведено огляд генераторів та здійснено ремонт з`єднання гофрованої труби вихлопних газів на генераторі № 1; генератор № 2 в цей день не ремонтувався.

Позивачем 15.01.2024 направлено відповідачу претензію № 5 від 12.01.2024 (вих. номер 25/1/01-08) за адресами 17000, смт. Козелець, вул. Соборності, 2 та 14000, м. Чернігів, пр. Миру, 198, у якій позивач повідомив про виявлені недоліки та дефекти устаткування, що зафіксовано актами №№ 7-9, які додано до претензії. Позивач просив відповідача протягом 10-ти днів усунути недоліки та дефекти устаткування, забезпечивши безперебійну роботу генераторів з потужністю, що передбачена технічною документацією. Також позивач просив відповідача у разі неможливості усунути виявлені недоліки у строк визначений договором та неможливості забезпечити безперебійну роботу генераторів з потужністю, що передбачена технічною документацією, повернути грошові кошти сплачені за генератори та забрати неякісне устаткування. До претензії позивач додав акти про виявлені недоліки устаткування №№ 7, 8, 9.

Комісією 25.01.2024 у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. складено акт № 10 про виявлені недоліки устаткування. В акті зазначено про те, що з метою проведення ремонтних робіт дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску представниками відповідача Хильком Б.А. та Хмелевським А.М. проведено діагностику генератора № 2 та проведено зняття двох головок блока циліндра для з`ясування стану прокладки ГБЦ та встановлено, що прокладка ГБЦ на двох циліндрах виявилася пробитою. Пробиту прокладки представники відповідача демонтували та забрали з собою. На генераторі № 1 представниками відповідача проведено заміну двох підігрівачів охолоджуючої рідини замість непрацюючих. Станом на дату складення акту загальний період роботи двигуна генератора № 1 становить 18,5 годин та 142 пуски, а генератора № 2 - 10,2 години та 124 пуски.

Комісією 23.02.2024 у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. складено акт № 11 про виявлені недоліки устаткування. В акті зазначено про те, що з метою проведення ремонтних робіт дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску та проведення випробувань під навантаженням представниками відповідача Хильком Б.А. та Хмелевським А.М. з 20.02.2024 по 23.02.2024 проведено ремонт генератора № 2 (заміна прокладок ГБЦ) та 23.02.2024 проведено пуски генераторів (випробування під навантаженням). 23.02.2024 з метою проведення випробувань під навантаженням дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску, що проводили представили відповідача Хилько Б.А. та Хмелевський А.М, здійснено синхронний запуск даних генераторів, які досягнули потужності близько 400 кВт, та пропрацювавши 30 хв., здійснили аварійну зупинку. Комісією встановлено, що на генераторі № 2 виявлено зростання температури, після досягнення 95 градусів цельсія генератор здійснив аварійну зупинку. Після аварійного вимкнення генератора № 2 на генераторі № 1 також виявлено зростання температури, після чого він вимкнувся. Також встановлено, що вийшли з ладу два тена підігріву охолоджуючої рідини на генераторі № 1. Представники відповідача відмовилися від підписання акту.

Комісією 29.02.2024 у складі уповноважених представників позивача - головного інженера Буланенка В.І., головного енергетика Баранника В.А., начальника відділу КВП та А Веселого В.П. складено акт № 12 про виявлені недоліки устаткування. В акті зазначено про те, що з метою проведення ремонтних робіт дизельних генераторів марки BEK Generator BGR1100kVa 2022 року випуску представниками відповідача Хильком Б.А. та Хмелевським А.М. проведено діагностику генераторів. Представниками відповідача здійснено демонтаж двох помп на генераторі № 2 для проведення їх ремонту за місцезнаходженням. Також встановлено, що після ремонту вийшов з ладу один з двох тенів підігріву охолоджуючої рідини на генераторі № 1. Представники відповідача відмовилися від підписання акту.

Оскільки позивачем була направлена відповідачу претензія (№ 4 від 05.12.2023), в якій він відмовився від договору та вимагав повернути протягом 10-ти днів кошти сплачені за товар у сумі 6 284 175,00 грн та забрати неякісне устаткування, при цьому відповідач недоліки устаткування не усунув, чим не забезпечив безперебійну роботу генераторів з потужністю, що передбачена технічною документацією, грошові кошти, сплачені позивачем за устаткування, у розмірі 6 284 175,00 грн не повернув, то позивачем подано до господарського суду даний позов про розірвання договору та стягнення 6 284 175,00 грн сплачених за договором коштів, 25 136,70 грн інфляційних втрат за січень 2024 року та 29 376,01 грн 3 % річних з 21.12.2023 по 15.02.2024.

Також для встановлення наявності недоліків устаткування (генераторів) за клопотанням позивача ухвалою суду першої інстанції від 05.06.2024 у даній справі призначено судову комплексну експертизу (щодо проведення комплексного електротехнічного та інженерно-механічного дослідження).

За результатами проведеної комплексної електротехнічної та інженерно-механічної експертизи Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Київське відділення надано висновок експертів № 686/687 від 09.09.2024, відповідно до якого зазначено, що:

1. На момент проведення дослідження встановлено такі дефекти:

- генератор з серійним номером двигуна V142212014 знаходиться в непрацездатному стані (розібраному стані), пуск виконати неможливо через відсутність головки двигуна (розібраний до стану вільного доступу до поршневої групи двигуна, отвори закриті ганчірками);

- на генераторі з серійним номером двигуна V142212014 відключена паливна система;

- на крильчатці генератора знаходиться зварний балансир (вірогідно саморобний);

- на вихлопній трубі генератора з серійним номером двигуна V142212014 наявні ознаки займання паливно-мастильних матеріалів в середині корпусу генератора та пошкодження з`єднання гофрованої труби вихлопних газів з глушником;

- під час пуску генератор з серійним номером двигуна VI42212003 приблизно через 25-30 секунд роботи на холостому ході здійснив аварійну зупинку, через що здійснити перевірку роботи генератора під навантаженням не представилось за можливе, оскільки подальші запуски генератора здійснити не вдалося;

- на генераторі з серійним номером двигуна V142212003 пошкоджена трубка паливної системи;

- на генераторі з серійним номером двигуна V142212003 багаточисельні сліди протікань мастила;

- на генераторі з серійним номером двигуна V142212003 протікання патрубків охолоджуючої рідини.

На інформаційному дисплеї генератора з серійним номером двигуна V142212014 зазначено, що за 21,5 годин роботи відбулося 178 пусків генератора.

На інформаційному дисплеї генератора з серійним номером двигуна V142212003 зазначено, що за 13,2 годин роботи відбулося 160 пусків генератора.

2. У результаті дослідження встановлено, що фактичні технічні характеристики (показники) генератора № 1 (з серійним номером двигуна V142212014) та генератора № 2 (з серійним номером двигуна V142212003), неможливо встановити, оскільки в ході обстеження була виявлена непрацездатність досліджуваних об`єктів.

3. Встановити відповідність фактичних технічних характеристик (показників) характеристикам (показникам) на генератор № 1 (з серійним номером двигуна V142212014) та генератор № 2 (з серійним номером двигуна V142212003) не уявляється можливим через непрацездатність досліджуваних об`єктів.

4. З урахуванням відповідей на попередні питання та враховуючи виявлені дефекти встановлено, що якісні характеристики генератора № 1 (з серійним номером двигуна V142212014) та генератора № 2 (з серійним номером двигуна V142212003) не відповідають якісним характеристикам та вимогам, що ставилися до цього обладнання, які передбачені відповідно до договору купівлі-продажу № 08-12-4 від 08.12.2022.

5. В результаті дослідження встановлено, що генератор № 1 (з серійним номером двигуна V142212014) та генератор № 2 (з серійним номером двигуна V142212003) мають суттєві якісні недоліки, які впливають на функціонування та безперебійну роботу.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження за касаційною скаргою в даній частині у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин:

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;

- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими;

- подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Причиною спору зі справи №927/213/24 стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з ТОВ БФ "Власта" заборгованості за поставлений товар неналежної якості. Позивач посилається на статтю 678 ЦК України, яка надає право покупцю відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

У справі № 927/213/24 розглядається спір про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 6 338 687,71 грн, з яких: 6 284 175,00 грн сплачених за договором, 25 136,70 грн інфляційних втрат та 29 376,01 грн 3 % річних у зв`язку з поставкою товару неналежної якості (з істотними недоліками).

Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позовні вимоги та зазначили, що поставлене відповідачем устаткування не відповідає якісним характеристикам та вимогам, що ставилися до нього відповідно до договору та специфікації №1, та має суттєві якісні недоліки, які впливають на функціонування та безперебійну роботу цього устаткування. При цьому, матеріали справи не містять доказів, а відповідачем не доведено досягнення генератором потужності у 880кВт, яка погоджена сторонами у специфікації до договору. Також суди врахували і те, що договір купівлі-продажу є припиненим до подання позову до господарського суду, у зв`язку з реалізацією позивачем свого права на односторонню відмову від договору тож позовна вимога про розірвання договору задоволенню не підлягає.

При цьому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 6 284 175,00 грн вартості товару поставленого з істотними порушеннями якості, оскільки укладаючи договір, позивач розраховував отримати працездатні генератори належної якості, які планував використати в своїй господарській діяльності, проте отримав неякісний товар, який через постійну непрацездатність фактично не використовувався.

У справі № 910/10585/23 (на неврахування якої також посилається скаржник) відмовлено у позові про стягнення сплаченої за товар грошової суми, оскільки покупець, всупереч договору та умовам гарантії не забезпечив доступність генератора для діагностики та ремонту, тим самим створив перешкоди для підтвердження експлуатації ним генератора відповідно до умов та рекомендацій, викладених в паспорті виробника, встановлення причин виходу його з ладу та існування у цьому випадку у постачальника обов`язку з безоплатного проведення відновлювальних робіт (гарантійний ремонт). Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції погодився про відсутність підстав для притягнення до відповідальності відповідача відповідно до частини другої статті 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також суди встановили, що товар у справі №910/10585/23 був прийнятий позивачем, введений в експлуатацію та почав використовуватися в роботі. Позивач наполягав на проведенні ремонту генератора, однак доставку товару до сервісного центру для гарантійного ремонту не здійснив, доказів неможливості усунення недоліків в роботі генератора в межах гарантійного ремонту, їх неодноразового повторення, чи непропорційності затрат на їх усунення, не надав.

У справі №924/242/18 позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що 01.12.2017 між сторонами був укладений договір поставки індивідуального товару для виробничих потреб - турбіни RЕ536375. На виконання умов договору відповідач надіслав позивачу рахунок який був оплачений позивачем згідно платіжних доручень. 07.12.2017 була здійснена поставка товару, під час огляду якого було встановлено невідповідність маркування замовленої турбіни (замість турбіни RЕ536375 була поставлена турбіна 178745), про що складено відповідний акт. При цьому позивач посилався на приписи частини другої статті 678 ЦК України.

Суди під час розгляду справи встановили, що товар поставлено без жодних товаросупровідних документів та технічної документації. Відсутні первинні документи бухгалтерського обліку, товаро-транспортні документи, документи технічного характеру, на підставі яких можна ідентифікувати предмет, який передано продавцем покупцю як турбіну певної марки.

Судами у справі № 924/242/18 також встановлено, що позивач, виявивши недоліки в поставленому товарі 07.12.2017, звернувся до відповідача з листом, згідно якого проводився виклик для участі в отриманні продукції та складанні двостороннього акту лише 21.02.2018, тобто із пропуском строку встановленого п. п. 6, 16 вищевказаної Інструкції, що вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій. Доказів перевірки поставленого товару представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості тощо, за результатами якої складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції матеріали справи не містять. Акт про виявлені недоліки від 07.12.2017 складено позивачем в односторонньому порядку, за участі лише працівників підприємства - позивача.

Отже, суди дійшли висновку, що посилання скаржника на акт про виявлені недоліки від 07.12.2017, є безпідставним, оскільки цей акт складено позивачем в односторонньому порядку, за участі лише працівників підприємства - позивача. Крім того, факт отримання позивачем неналежного товару, тобто не того, який він дав згоду придбати за запропоновану ціну, жодними іншими належними доказами не підтверджено.

У справі №910/7195/21 позов подано про зобов`язання здійснити поставку гасників коливань гідравлічних та стягнення штрафу за недопоставку товару. Позовні вимоги з посиланням на частину другу статті 678 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за Договором поставки в частині поставки гасників коливань гідравлічних в кількості 7 штук з порушенням технічним умов (ТУ У 30.2-255536693-004:2012, відсутність маркування дати виготовлення).

Судами встановлено, що на виконання умов Договору належним чином було поставлено на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" товар (гасник коливань гідравлічний рухомого складу ГКГ-ЦП 190-11/11 УХЛ1 у кількості 32 штуки на загальну суму 362 496,00 грн, який був прийнятий останнім. В свою чергу, Акціонерним товариством "Українська залізниця" не доведено суду факту неприйняття спірної кількості товару, висловлення відмови від його прийняття через існування у нього недоліків, які неможливо було усунути та які виникли до моменту передання його покупцеві.

У справі № 910/13396/23 позивач не посилався на невідповідність товару технічним параметрам, визначеними умовами договору, або меті його використання, тобто у справі № 910/13396/23 не є предметом дослідження питання щодо відповідності товару технічним параметрам, визначеними умовами договору, або меті його використання. Позивач, обґрунтовуючи підстави позову, посилався на те, що ним були виявлені приховані недоліки комп`ютерної техніки (вмикається, але операційна система не завантажується; під час роботи самовільно вимикається, перезавантажується; проблема з SSD; синій екран; проблеми з блоком живлення; постійно перезавантажується; не вмикається), і відповідач не усунув виявлені приховані недоліки.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2024, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, дійшов висновку, зокрема, про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином умови укладеного між сторонами у справі № 910/13396/23 договору та не встановили, чи визначили сторони у договорі умови щодо якості товарів, які саме вимоги щодо якості товару були визначені сторонами у договорі поставки (якщо такі вимоги були визначені у договорі), яка мета використання товару була передбачена договором.

Не встановивши ці обставини, суди не з`ясували з достовірністю, чи відповідав поставлений відповідачем позивачу товар вимогам щодо якості товару, встановленим у договорі, меті його використання.

У справі №924/1168/21 позов подано про стягнення 1 908 768,00 грн, сплачених за поставку бетону неналежної якості в результаті виконання умов договору поставки. У справі №924/1168/21 Верховний Суд враховуючи приписи статті 678 ЦК України, погодився з висновками суду першої інстанції, які полягали у тому, що подані Позивачем докази, які вказують на неналежну якість переданого Відповідачем товару за Договором поставки, не доводять того факту, що такі недоліки товару є істотними, тобто товар має невиправні недоліки або недоліки, які усувати економічно недоцільно.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги та аналізу висновків судів попередніх інстанцій Судом встановлено, що посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції наведених висновків Верховного Суду, які містяться у постановах Верховного Суду у справах №910/10585/23, № 924/242/18, №910/7195/21, № 910/13396/23, № 924/1168/21 - не можуть бути взяті до уваги, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, і в зазначених скаржником справах істотно відмінні (у справі, що розглядається, з одного боку, і в згаданих справах з іншого) за підставами позову і фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення. Наведене виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах за змістовним, суб`єктним, об`єктним критеріями.

Також скаржник зазначає про неврахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 620/5917/24 та від 15.02.2022 у справі №916/1093/21 стосовно того, що можливість підтвердження вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення передбачає послуга опису вкладення до поштового відправлення при надсиланні поштового відправлення з оголошеною цінністю.

Так, Верховний Суд у постанові від 28.11.2024 у справі № 620/5917/24 зазначив, що в апеляційній скарзі скаржник не порушив питання про поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку або дати отримання судового рішення, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху та надав десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом, зокрема, подання заяви про поновлення строку та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження. Проте станом на 10.09.2024 до суду апеляційної інстанції від відповідача не надійшло жодних документів на виконання вимог ухвали від 23.08.2024. При цьому Суд відхилив доводи касаційної скарги стосовно того, що відповідач на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження та доказами сплати судового збору в повному обсязі, з огляду на те, що наданий відповідачем доказ про надсилання до суду апеляційної інстанції заяви про усунення недоліків апеляційної скарги не містить інформації про те, що було вкладено в поштове відправлення з трек-номером 1555800747550, а тому й не підтверджує доводи касаційної скарги в цій частині. Отже у цій справі судом апеляційної інстанції заперечувалось обставини, щодо отримання від скаржника документів на виконання вимог ухвали від 23.08.2024, і Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на неподання скаржником належних доказів на спростування такої обставини (опису вкладення до листа).

У справі №916/1093/21 Верховний Суд в постанові від 15.02.2022, посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, зазначив, що факт надсилання відповідачем поштовим відправленням повідомлення від 27.11.2020 про відмову від пролонгації договору позивачем заперечується, при цьому відсутність в описі вкладення у цінний лист будь-яких ідентифікуючих ознак листа, який надсилався, зокрема, номера, дати або його тематики, фактично унеможливлює достовірне встановлення факту направлення АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" саме наведеного повідомлення щодо відсутності наміру пролонгації договірних відносин, а не будь-якого іншого листа.

Водночас у справі № 927/213/24 суди зазначили, таке: "05.12.2023 позивачем направлено відповідачу претензію № 4 (а.с. 39-43 том 1) за адресою, яка вказана у договорі, у якій позивач повідомив про те, що після усунення недоліків устаткування воно не може безперебійно працювати з потужністю, що передбачена технічною документацією, що свідчить про наявність якісних недоліків устаткування, які не могли бути виявлені при прийманні устаткування, в зв`язку з чим позивач відмовився від договору та вимагав повернути протягом 10-ти днів кошти сплачені за товар у сумі 6 284 175,00 грн та забрати неякісне устаткування.

Вказана претензія направлена рекомендованим листом (фіскальний чек № 3810002232874 від 05.12.2023; а.с. 42 том 1) на адресу: 17000, смт. Козелець, вул. Соборності, 2, та відповідачем не отримана, про що свідчить відмітка відділення поштового зв`язку про повернення поштової кореспонденції, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, дата проставлення відмітки - 11.01.2024 (а.с. 43 том 1), тож постачальник не може стверджувати, що у листі була відсутня вказана претензія та покупцем не доведено її надсилання за відсутності у матеріалах справи опису вкладення у цінний лист.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про зміну адреси, отже враховуючи умови п. 9.1 договору претензія вважається одержаною відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку позивача."

Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.

Проаналізувавши зміст постанов, на які посилається скаржник, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, та міркування, викладені у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, адже відрізняється за підставою позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, способом захисту, і тому застосування норм права наведених скаржником за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а тому вони не є релевантними до обставин цієї справи.

З огляду на викладене, посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, адже судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постанові Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. Самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник у касаційній скарзі не наводить.

Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті цієї ухвали керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від resjudicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steelandothers v. The United Kingdom").

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом п`ятим статті 296, статтями 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Власта" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі №927/213/24 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя І. Колос