Вирок від 30.09.2025 по справі 946/4794/25

Єдиний унікальний № 946/4794/25

Провадження № 1-кп/946/417/25

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

30 вересня 2025 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі Одеської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470000255 від 15.02.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каланчак Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В:

I.Формулювання обвинувачення,визнаного судомдоведеним.

24.02.2025, точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, під час спілкування у месенджері «WhatsApp» з ОСОБА_6 як з особою, яка не склала з першої спроби практичний іспит на право керування транспортними засобами, з приводу отримання нею посвідчення водія, усвідомивши, що з цього питання викликав авторитет і довіру у ОСОБА_6 , реалізуючи виниклий злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_6 , що у випадку надання йому неправомірної вигоди у розмірі 350 доларів США, що станом на 24.02.2025 згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 14557,16 грн, може посприяти у здійсненні всіх необхідних дій для безперешкодного складання у територіальному сервісному центрі № 5144 (на правах відділу, м. Ізмаїл) РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях (філія ГСЦ МВС) (далі ТСЦ № 5144) практичного іспиту на право керування транспортними засобами, у вирішенні питань з відповідними посадовими особами зазначеного територіального сервісного центру, не конкретизуючи при цьому їх анкетних даних, щодо прийняття ними рішення про успішне складання практичного іспиту.

У подальшому, в період з 24.02.2025 по 29.03.2025, під час неодноразових розмов з ОСОБА_6 в месенджерах «WhatsApp» і «Viber», ОСОБА_4 , запевняючи, що все буде добре та не потрібно хвилюватися, узгоджуючи зручну для неї дату складання іспиту, координуючи її дії під час перебування в територіальному сервісному центрі, створив обставини, за яких у ОСОБА_6 склалося остаточне переконання в тому, що ОСОБА_4 в дійсності може посприяти у вирішенні питання щодо успішного складання практичного іспиту та отримання посвідчення водія.

Так, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_4 29.03.2025 приблизно о 07 год. 45 хв. прибула до ТСЦ № 5144, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 362, та отримала талон на здачу практичного іспиту, після чого за вказівкою ОСОБА_4 здійснила пробний заїзд на навчальному транспортному засобі під керівництвом інструктора, та в період з 09 год. 55 хв. по 10 год. 15 хв. на цьому ж автомобілі здійснила здачу практичного іспиту за участі адміністратора ТСЦ № 5144, який нею складено успішно.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_4 , дізнавшись від ОСОБА_6 про успішне складання нею практичного іспиту, перебуваючи 29.03.2025 о 10 год. 21 хв. разом із ОСОБА_7 , який не був обізнаний зі злочинним умислом ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , біля автомобіля марки «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будівлі ТСЦ №5144, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 362, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_6 щодо необхідності слідкування за ОСОБА_7 , вказуючи на дану особу та на їх напрямок руху, для передачі раніше оговореної суми неправомірної вигоди.

Виконуючи вказівку ОСОБА_4 , ОСОБА_6 29.03.2025 о 10 год. 22 хв., перебуваючи у приміщенні магазину поблизу будівлі ТСЦ № 5144, розташованого адресою: м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 362, передала ОСОБА_7 раніше оговорену з ОСОБА_4 суму неправомірної вигоди в гривневому еквіваленті відповідно до діючого курсу валют в розмірі 15000 грн за вплив на прийняття рішення посадовими особами ТСЦ № 5144 про успішне складання нею практичного іспиту на право керування транспортними засобами для її подальшої передачі ОСОБА_4 , після чого злочинні дії останнього припинено співробітниками правоохоронного органу.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

«Стаття 369-2.Зловживання впливом

…

2. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди -

караються штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.»

III. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості.

11.08.2025 між прокурором Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого, у присутності захисника ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, обов`язку обвинуваченого беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення; протягом місяця після набрання вироком законної сили перерахувати 15 000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень) на спецрахунок Національного банку України для підтримки Збройних Сил України.

Згідно з угодою, обвинувачений та прокурор також дійшли згоди щодо покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн (сорок дві тисячі п`ятсот гривень); застосування відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальної конфіскації належного йому мобільного телефону, який використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, які роз`яснені обвинуваченому.

IV. Мотиви суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст.468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, погодився з обставинами його вчинення, викладеними в обвинувальному акті, щиро розкаявся у його вчиненні, та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті, та просив суд затвердити укладену угоду.

Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження укладеної сторонами угоди.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив вказану угоду затвердити, і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Крім того,кримінальне правопорушення,передбачене ч.2ст.369-2КК України,відповідно допримітки дост.45КК України,вважається корупційнимкримінальним правопорушенням.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України,характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогамКПК Україниі КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарань, передбаченимст. 65 КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, та щиро розкаявся.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгоджених за угодою виду та міри покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді штрафу.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні був затриманий 29.03.2025. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.04.2025 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який надалі був продовжений у встановленому порядку, та строк дії якого закінчився 27.08.2025.

Клопотання про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.

Питання про арешт майна слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст.174 КПК України.

Ухвалою суду від 02.07.2025 транспортний засіб автомобіль «Audi» моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , та ключі від автомобіля «Audi» моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , повернуто власнику, - ОСОБА_8 .

На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, слід застосувати спеціальну конфіскацію до належного ОСОБА_4 мобільного телефону, який використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Долю інших речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 374, 474-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 серпня 2025 року, укладену між прокурором Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого, у присутності захисника ОСОБА_5 .

2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн (сорок дві тисячі п`ятсот гривень).

3. Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

4. З набранням вироком законної сили арешти, накладені на підставі ухвал слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.04.2025, - скасувати.

5. Речові докази:

- транспортний засіб «Audi» моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , 2016 року випуску, з ідентифікаційним номером НОМЕР_4 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , та ключі від автомобіля «Audi» моделі «Q7», - вважати повернутими власнику ОСОБА_8 ;

- застосувати спеціальну конфіскацію щодо мобільного телефону «iPhone 14 Pro Max», модель МО93/А, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 ;

- грошові кошти номіналом 1000 гривень у кількості 14 купюр з серією та номером (ГН7919602, БК1299104, БН7880008, АР4725163, АС3910972, АС1424196, БК4063721, АЗ1404701, АЗ2755256, БМ1531022, БР4018571, БМ6388769, ГН4535952, ЯБ9319353); грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 2 купюри з серією та номером (ЕЖ3643207, ВД0869903), - повернути уповноваженому представнику Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

- грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 5 шт., а саме: PE51432737E, PG58418304B, PF89658073E, PB48159934C, PB48159933C; грошові кошти номіналом по 1000 гривень в кількості 5 шт., а саме: ВУ8957371, АК5010063, 3С8589955, ГН9422205, ГС7628615; грошові кошти номіналом по 100 гривень в кількості 1 шт., а саме: 355819569; грошові кошти номіналом по 500 гривень, в кількості 7 шт., а саме: EE5445777; ВЕ0375985; ЕИ8921729; АН5542264; ЄЄ6627298; 3Б5552655; E39368013, - повернути ОСОБА_4 .

6. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України,в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

8. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1