Рішення

від 06.12.2010 по справі 5316-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5316-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311     

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2010Справа №2-18/5316-2010

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До відповідача – Приватного підприємства «Фатум», м. Євпаторія (97400, м. Євпаторія, вул. Лікарняна, 49)

Про стягнення 70 568,22 грн.          

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мартинюк Ю. А. – начальник претензійно-позовного відділу, довіреність від 19.07.2010 р.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь – позивач, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Фатум», м. Євпаторія – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 38242,58 грн., пеню у розмірі 2913,23 грн., індекс інфляції у розмірі 1696,79 грн., 3% річних у розмірі 439,15 грн., заборгованість за перевищення договірної величини  у розмірі 27276,77 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 275-277 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 29.07.2004 р. між позивачем та відповідачем, був укладений договір № 429 на поставку електроенергії. Відповідачу виставлялися рахунки на оплату, однак сплачувались вони частково, що призвело до утворення заборгованості за період з листопаду 2009 р. до вересня 2010 р. у сумі 38242,58 грн. Пеня за період з листопаду 2009 р. до вересня 2010 р. складає 2913,23 грн.  3% річних за період з листопаду 2009 р. до вересня 2010 р. складає 439,15 грн. Індекс інфляції за період з листопаду 2009 р. до вересня 2010 р. складає 1696,49 грн. Згідно договору № 429 від 29.07.2004 р. відповідач свої обов'язки не виконував, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача 06.12.2010 у судовому засіданні надав суду заяву № 10/3457 від 02.12.2010 року у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 38242,58 грн., пеню у сумі 1503,75 грн., інфляційну суму у розмірі 2676,78 грн., 3% річних у сумі 922,65 грн. та заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 27276,77 грн.

Суд приймає таку заяву до свого розгляду.

06.12.2010 року від  відповідача до суду надійшла заява, в якій він просить зарахувати оплату у сумі 24126,00 грн., що підтверджується актом звірки від 01.11.2009 року і рахунком від 20.08.2010 року і, відповідно, перерахувати штрафні санкції та розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Така заява залучена судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористувався, а не його обов'язок, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

 Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків.

29.07.2004 року між ВАТ «Крименерго» та Приватним підприємством «Фатум» укладено договір про постачання електричної енергії № 429.

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує поставнику її вартість і здійснює інші платежі, відповідно до умов дійсного договору і додатків до нього, які є його невід'ємною частиною.

Сторони договору встановили, що під час вирішення питань, які неврегульовані договором, будуть керуватись Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), що передбачено у пункті 2 договору.

У п. 9.5 договору зафіксовано, що він укладений на строк до 31.12.2004 р. та вважається щорічно пролонгованим, якщо не поступало заяв від однієї з сторін про його припинення або перегляд за місяць до закінчення строку його дії.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що жодна сторона не надавала заяви про припинення договору, у зв'язку із чим на дійсний час договір № 429 від 29.07.2004 року є діючим.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що абонент зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію і потужність, а також вносити інші платежі за розрахунковий період.

Розрахункова дата зі споживачем передбачена до 15 числа кожного місяця, що встановлено додатком № 4.2 до договору.

Позивач виставляв відповідачеві рахунки на оплату спожитої електричної енергії, проте несвоєчасна та не у повному обсязі здійснена оплата за такими рахунками призвела до утворення заборгованості за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року у сумі 38242,58 грн. за активну електричну енергію, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту електричну енергію за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року у сумі 38242,58 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 38242,58 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у  строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив кошти за спожиту електричну енергію за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року у строк передбачений пунктом 5 додатку № 4.2 до договору № 429 від 29.07.2004 року, то з нього підлягає стягненню 3% річних за період з 16.11.2009 року по 25.11.2010 року у сумі 922,65 грн.

Також, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року включно у сумі 2676,78 грн.

Дослідивши правильність розрахунку інфляційної суми, наданого позивачем, суд знаходить його вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню у сумі 2676,78 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1503,75 грн. за період з 27.05.2010 року по 25.11.2010 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.   

Види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж  2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, за несвоєчасне внесення платежів, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За вказаних обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 27.05.2010 року по 25.11.2010 року у сумі 1503,75 грн.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини об'єму споживання електричної енергії у сумі 27276,77 грн., судом встановлено наступне:

Пунктом 5.3. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. № 1399/11679 (далі – Правила) встановлено, що за результатами розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії корегується до рівня фактично оплаченої за цей період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475 був затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам. Цей порядок передбачає регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин споживання та встановлює, що граничні величини її споживання і потужності доводяться споживачам як договірні величини в терміни, обумовлені договорами.

Відповідно до п. 11 Порядку за підсумками місяця, гранична величина споживання електричної енергії для споживачів корегується за рівнем фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Споживачі у випадку перевищення встановлених, як договірні граничні величини споживання електричної енергії і потужності несуть відповідальність згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

За підсумками розрахункового періоду, протягом 5 робочих днів від дати оплати, постачальник електричної енергії коригує граничну величину спожитої електроенергії  та потужності до рівня фактично оплаченої за цей період обсягів і у випадку споживання зверх договірної величини у письмовому виді доводить до споживача відомості щодо рівня відкоригованої договірної величини споживання електричної енергії. У випадку перевищення обсягів фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом, постачальник електричної енергії складає акт про перевищення граничної величини обсягів споживання електричної енергії. Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Додатком № 1 до договору № 429 від 29.07.2004 року відповідачу встановлена договірна величина поставки електричної енергії у розмірі 0,700 кВт/ч за листопад 2009 року, 0,800 кВт/ч за грудень 2009 року, 0,600 кВт/ч за листопад 2010 року та 0,600 кВт/ч за вересень року.

У зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії за вищевказані місяці, позивачем були складені Акти про перевищення договірної величини об'єму споживання електричної енергії та виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 27276,77 грн.

Доказів оплати перевищення договірної величини об'єму споживання електричної енергії за листопад 2009 року, грудень 2009 року, липень 2010 року та вересень 2010 року у сумі 27276,77 грн. відповідач суду не представив, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27276,77 грн. заборгованості за перевищення договірної величини об'єму споживання електричної енергії підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача, в якій він просить врахувати оплату позивачу у сумі 24126,00 грн. в рахунок боргу, що підтверджується актом звірки від 01.11.2009 року і рахунком від 20.08.2010 року і, відповідно, перерахувати штрафні санкції, суд зазначає наступне.

З рахунку від 20.04.2010 року та накладної від 20.04.2010 року вбачається, що відповідач поставив позивачеві меблі на суму 24126,00 грн., після чого відобразив вказану суму зі свого боку у акті звірки від 01.11.2009 року та вважає, що вказані дії призвели до зарахування коштів за поставку меблів у сумі 24126,00 грн. в рахунок боргу за використання електричної енергії.

Проте пунктом 6.1 ПКЕЕ встановлено, що розрахунок за використану електричну енергію здійснюється відповідно до умов договору.

Для проведення розрахунків за електричну енергію постачальник електричної енергію по регульованому тарифу чи його структурний підрозділ відкриває в установі уповноваженого банку поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, номер якого вказується у договорі (п. 6.2 ПКЕЕ). Вказана вимога ПКЕЕ дотримана на сторінці 8 договору на поставку електричної енергії № 429 від 29.07.2004 року, де вказані розрахункові рахунки постачальника (а.с. 16).

Оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії по регульованому тарифу, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії по регульованому тарифу. Будь-яких інших видів платежів ПКЕЕ і договір на поставку електричної енергії не передбачають.

Таким чином, вимога відповідача про зарахування коштів по поставці меблів у сумі 24126,00 грн., як оплату за використану електричну енергію, є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам діючого законодавства, ПКЕЕ та договору, оскільки і у договорі відсутні будь-яки посилання на проведення такого взаємозарахування як передача товару (меблів).

При цьому суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення коштів за поставку меблів.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивач платіжними дорученнями від 21.10.2010 року та від 01.12.2010 року перерахував державне мито у загальній сумі 711,15 грн., у той час, як повинен був перерахувати 706,23 грн., то зайве сплачене державне мито у сумі 4,92 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

06.12.2010 року у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.12.2010 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог № 10/3457 від 02.12.2010 року.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Фатум», м. Євпаторія (97400, м. Євпаторія, вул. Лікарняна, 49; код ЄДРПОУ 19454318)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6; р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) 38242,58 грн. заборгованості за активну електричну енергію.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Фатум», м. Євпаторія (97400, м. Євпаторія, вул. Лікарняна, 49; код ЄДРПОУ 19454318)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) 3% річних у сумі 922,65 грн., інфляційну суму у розмірі 2676,78 грн., пеню у сумі 1503,75 грн., заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 27276,77 грн., 706,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути Відкритому акціонерному товариству “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська. 74/6; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) з державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 4,92 грн. зайве сплаченого державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.