Рішення

від 20.12.2010 по справі 45/316-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/316-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р.                                                            Справа № 45/316-10

вх. № 9923/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Портік В.О., довіреність № 1 від 06.01.2010 року

відповідача - не з'явився     

розглянувши справу за позовом ТОВ Харківський завод будівельних сумішей, м. Харків  

до  ЗАТ "Техноімпекс", м. Харків  

про стягнення 54344,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 54344,30 грн. боргу мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору № 08-01/01 від 08 січня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 12 листопада 2010 року про порушення провадження у справі № 45/316-10 розгляд справи призначено на 01 грудня 2010 року.

В судове засідання 01 грудня 2010 року представник позивача з'явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалою суду від 01 грудня 2010 року розгляд справи № 45/316-10 було відкладено на  20 грудня 2010 року.

В засідання суду 20 грудня 2010 р. з'явився позивач та надав суду копію генерального доручення до договору,  позов підтримує повністю.

Відповідач в засідання суду 20 грудня 2010 року не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 01 грудня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

08 січня 2008 року між позивачем  та відповідачем  було укладено договір             № 08-01/01 за умови якого позивач взяв на себе  зобов'язання щодо поставки та передачі у  власність відповідачу товару, асортимент та загальна вартість якого визначається у специфікації (додаток до договору), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість за умовами договору.

За накладними за період з 21 жовтня 2009 р. по 09 грудня 2009 р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав відповідачу, а останній отримав товар, про що в матеріалах справи наявні копії накладних за вказаний період та генеральне доручення, які надані позивачем.

21 січня 2010 року відповідач звернувся до позивача із гарантійним листом за яким прохав позивача здійснити на його користь  постачання товару (перелік якого визначено у вказаному листі), прохав вважати даний гарантійний лист додатком до договору.

Позивач погодився із відповідачем та за накладними від 25 січня 2010 р. на виконання своїх зобов'язань за договором передав відповідачу, а останній на підставі генерального доручення отримав  товар.

Згідно п. 7.7 договору відповідач повинен сплатити позивачу вартість товару після його реалізації іншим особам; відповідач двічі на місяць зобов'язався перераховувати позивачу кошти у розмірі загальної вартості товарів, реалізованих у відповідному періоді.

01 лютого 2010 року відповідач звернувся до позивача з листом у якому, вказуючи на реалізацію товару позивача,  з метою погашення заборгованості в розмірі 54755,25 грн. зазначав про проведення розрахунку у березні-квітні 2010 р.

У зв'язку із не проведенням відповідачем розрахунку, а саме 19 вересня 2010 р. позивач звернувся до відповідача із  вимогою про оплату в розмірі 54344,30 грн., яку просив перерахувати на протязі 7 днів.

Відповідач відповіді  на вимогу позивача не надав, суму не  платив, що й стало підставою для звернення позивача  до  господарського суду  з  відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 54344,30  грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу   підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись  ст. ст. 124, 129  Конституції України,  ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530  ЦК України, ст. ст.  1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ЗАТ "Техноімпекс", 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, кв. 914 (в тому числі з п/р 260001843223 в ВАТ "Мегабанк" м. Харків,  МФО 351629, код ЗКПО 31799372) на користь ТОВ "Харківський завод будівельних сумішей", 61035,                       м. Харків, вул. Матросова, 1-А  (п/р 2600260341001 у ВАТ "ТММ-Банк" м. Київ, МФО 300896,  код ЗКПО 30509305) 54344,30  грн. боргу, 543,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 45/316-10 підписано 23 грудня 2010 року.