Рішення від 22.09.2025 по справі 906/262/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/262/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребенікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

взяла участь: Толочко І.О. прокурор, служб. посв. №080894 видане 05.05.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол"

про стягнення 1 193 553, 40 грн, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 12.03.2025 розглянув справу за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" про стягнення 1 193 553, 40 грн, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 10.04.2025 о 11:00.

07.04.2025 до суду повернулася ухвала від 12.03.2025, надіслана Відповідачу з відміткою органу зв`язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом отримано відповідь від 10.04.2025 за №1280694 щодо юридичної особи-відповідача за наслідками якого вбачається, що місцезнаходження останнього співпадає з адресою, визначеною у позовній заяві (а.с. 115-117, т. 1).

В межах стадії підготовчого провадження Судом прийнято такі ухвали, а саме: від 10.04.2025 про відкладення розгляду справи на 29.04.2025 о 11:00, одночасно вжиття заходів щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи; від 29.04.2025 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 15.05.2025 о 11:00; від 15.05.2025 про продовження стадії підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 02.06.2025 о 12:00; від 02.06.2025 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 08.07.2025 о 10:00, одночасно витребував від ГУ ДПС у Житомирській області інформацію щодо наявної заборгованості Відповідача за користування земельною ділянкою площею 70503 кв.м з врахуванням періоду не подання податкових декларацій за 2023-2025 роки - у строк до 30.06.2025; від 08.07.2025 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення до 24.07.2025 о 10:00, повторно витребував від ГУ ДПС у Житомирській області докази; від 24.07.2025 продовжив стадію підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 04.09.2025 о 10:00, повторно витребував від ГУ ДПС у Житомирській області докази.

Суд ухвалою від 04.09.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.09.2025 о 12:00.

Щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності відповідача чи його представника.

В частині 11 ст. 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та інші).

В пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, викладену Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.

На підставі викладеного , у судовому засіданні 22.09.2025 справу розглянуто по суті за наявними у ній матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Виконувач обов`язків керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області звернувся з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" з позовними вимогами про:

- стягнення заборгованості з орендної плати за оренду земельної ділянки загальною площею 70503 кв.м кадастровий номер 1810400000:01:016:0018 у сумі 1 193 553, 40грн;

- розірвання Договору оренди землі від 31.05.2005, укладеногоміж Бердичівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" щодо земельної ділянки площею 70503 кв.м, що розташована за адресою: м. Бердичів, вул. Шелушкова, 105, кадастровий номер 1810400000:01:016:0018;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (код ЄДРПОУ 30503298) за актом приймання-передачі повернути на користь держави в особі Бердичівської міської ради земельну ділянку площею 70503 кв.м., кадастровий номер 1810400000:01:016:0018 (тут і далі за текстом - Прокурор, Міська рада, Товариство, Суд).

В обґрунтування підстав поданого позову Прокурор посилається на те, що 31.05.2005 між Міською радою та Товариством був укладений Договір оренди земельної ділянки загальною площею 70503 кв.м., кадастровий номер 1810400000:01:016:0018. За умовами п. 3 укладеного договору передбачено, що договір укладений строком до 29.04.2030.

У позовній заяві Прокурор доводить, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №906/1319/23 від 10.09.2024 договір оренди землі від 31.05.2005, укладений між Міською радою та Товариством визнано дійсним (чинним).

Прокурор у позові доводить, що в порушення умов укладеного договору та положень земельного законодавства Товариство орендну плату за користування земельними ділянками не сплачує. Товариство впродовж 2023-2025 років сплатив 1184848, 92 грн, які відповідно до ст. 87.9 Податкового кодексу України зараховані за наявний у платника податків податковий борг минулих років. Відповідно до інформації з Міської ради заборгованість станом на 31.12.2024 становить 1193553, 40 грн.

Прокурор у позові зазначає, що систематична несплата орендної плати визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Прокурор у позові стверджує, що наслідки розірвання договору оренди землі передбачено у ч. 1 ст. 34 закону України "Про оренду землі". Так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Міська рада у заяві від 27.03.2025 повністю підтримує заявлені позовні вимоги, просить Суд їх задовольнити.

Міська рада у заяві стверджувала про те, що наявною інформацією ГУ ДПС у Житомирській області про суми нарахованих, сплачених податків та сум податкового боргу, станом на 01.01.2023 заборгованість з орендної плати за земельну ділянку по Товариству до бюджету Бердичівської міської територіальної громади складала 973 546, 65 грн. Товариство протягом 2023-2024 років сплачувало кошти до бюджету громади в рахунок погашення податкового боргу за минулий період. Останню податкову декларацію до ГУ ДПС У Житомирській області з орендної плати за земельну ділянку Товариство подало за 2022 рік. Тобто, податкове зобов`язання щодо сплати до бюджету громади платник визначив (визнав) за 2022 рік.

Міська рада у заяві вказує, що борг за 2023 рік складає 581 983, 54 грн, з яких: 506 072, 64 грн сума податкової декларації за 2022 рік до ГУ ДПС у Житомирській області поданої Товариством, 1,15 (дані Держгеокадастру) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік, який застосовується відповідно до ст. 289 ПКУ, 506 072, 64 грн х 1,15 = 581 983, 54 грн. Борг за 2024 складає 611 569, 86 грн, з яких: 20 385 662, 15 грн нормативно-грошова оцінка у 2024 році по кадастровому номеру земельної ділянки 1810400000:01:016:0018; 3% - ставка орендної плати (код цільового призначення земельної ділянки 11.02), яка затверджена рішенням Бердичівської міської ради від 07.07.2021 №249 "Про орендну плату за земельні ділянки", 20 385 662, 15 грн х 3% = 611 569, 86 грн. Загалом борг складає 1 193 553, 40 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, правом участі у змагальному процесі не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

1. 31.05.2025 між Бердичівською міською радою (як орендодавець, позивач) та ТОВ "Житомир-Петрол" (як орендар, відповідач) був укладений Договір оренди землі (тут і далі за текстом - Договір оренди землі), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Бердичівської міської ради від 29.04.2005 №556 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку: для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: вул. Шелушкова, 105, м. Бердичів, Житомирської області.

Даний Договір оренди землі був зареєстрований в Бердичівському міському відділ ЖРФ Центру ДЗК 09.05.2005 за №040520400031.

У п. 2 Договору оренди землі визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею: 70503 кв.м.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно документації про визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду ТОВ "Житомир-Петрол" на території Бердичівської міської ради Житомирської області (в межах м.Бердичів) виготовленої Державним підприємством "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 20.05.2005 складає 6 227 339 грн (шість мільйонів двісті двадцять сім тисяч триста тридцять дев`ять гривень).

Договір укладено терміном по 29.04.2030р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дії (п. 3 Договору оренди землі).

Орендна плата за користування земельною ділянкою, сплачується щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету.

Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

У разі визнання договору оренди недійсним, одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди земельної ділянки не повертається.

Розмір орендної плати переглядається у випадках з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках передбачених законодавчими актами України.

На будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у строки, визначені цим договором, нараховується пеня, із розрахунку 120 відсотків річних Національного банку України, ставки діючої на день виникнення заборгованості або на день її погашення, залежно від того, яка з величин цих ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у її сплаті.

Орендна плата визначена згідно нормативної грошової оцінки земель міста, з врахуванням коефіцієнту індексації за 2003-2004 рік (п. 4 Договору оренди землі).

Земельна ділянка передається в оренду для: для комерційних потреб.

Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання - 41726 кв.м., землі транспорту - 4112 кв.м., землі технічної інфраструктури - 3810 кв.м., землі рекреаційного призначення - 20855 кв.м.

У п. 8 Договору оренди землі, серед іншого, визначено, що підставою для розірвання є, зокрема, вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором; рішення суду на вимогу однієї із сторін.

2. За актом приймання-передачі земельної ділянки розташованої за адресою: м. Бердичів, вул. Шелушкова, 105 від 31.05.2005 орендодавець передав орендарю в оренду терміном до 29.04.2030 земельну ділянку площею 70503 кв.м., яка розташована за адресою: м. Бердичів, вул. Шелушкова, 105. Земельна ділянка надається для комерційних потреб, без права зміни цільового використання даної ділянки.

3. 08.04.2008 сторони внесли зміни до п. 4 Договору оренди землі, зокрема, погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках передбачених законодавчими актами України.

4. У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі №906/1319/23 апеляційний суд виснував, зокрема: "Із матеріалів справи вбачається, що 19.08.2021 відповідач звертався до Бердичівської міської ради із заявою про передання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із набуттям ним права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на ній.

Рішенням Бердичівської міської ради № 375 від 18.11.2021 вирішено передати в оренду Папірнику О.М. вищевказану земельну ділянку площею 70502 кв.м. в оренду терміном на 5 років.

Однак, прийняттю такого рішення передувало припинення Бердичівською міською радою в односторонньому порядку договору оренди землі, укладеного між нею та ТОВ "Житомир-Петрол", згідно якого товариству було передано в оренду земельну ділянку площею 70503 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 терміном до 29.04.2030. (т.1 а.с.188-193)

Колегія суддів зазначає, що рішення Бердичівської міської ради №375 від 18.11.2021 про припинення договору оренди в односторонньому порядку не тягне правових наслідків припинення такого договору, оскільки в таких правовідносинах міська рада, будучи орендодавцем за договором оренди є суб`єктом приватно-правових, а не публічно-правових відносин.

Як вбачається з розділу 8 укладеного договору оренди між Бердичівською міською радою та ТОВ "Житомир-Петрол", сторони передбачили підстави його припинення, серед яких закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності; у разі ліквідації юридичної особи орендаря.

Водночас, підставами розірвання договору сторони визначили взаємну згоду сторін, випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки яке суттєво перешкоджає її використанню; вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язку, передбачених договором; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря; рішення суду на вимогу однієї із сторін.

Сторони погодились з тим, що дострокове розірвання даного договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за місяць до розірвання. У разі відсутності взаємної згоди щодо змін умов цього договору, його дострокове розірвання на вимогу заінтересованої сторони, питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, вищевказаний договір оренди землі не передбачає права міської ради на одностороннє його припинення та розірвання у даних правовідносинах, а тому апеляційний суд дійшов висновку про дійсність такого договору для Бердичівської міської ради, як орендодавця та ТОВ "Житомир - Петрол" як орендаря, оскільки згідно розділу 3, такий договір укладений терміном до 29.04.2030".

5. Згідно розрахунку Міської ради, недоотримання орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1810400000:01:016:0018 до бюджету Бердичівської територіальної громади від Товариства складає загалом 1 193 553, 40 грн.

6. Прокурор у повідомленні від 04.12.2024 за №50-90-6370вих.24 до Бердичівської міської ради зазначив про те, що Північно-західний апеляційний господарський суд в постанові від 10.09.2024 дійшов висновку про дійсність для Бердичівської міської ради, як орендодавця та ТОВ "Житомир-Петрол" як орендаря, договору оренди землі від 31.05.2005 №040520400031 та зазначив, що орендар Товариство заборгованість по орендній платі не сплачує у зв`язку з чим вказав, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив, що у випадку невжиття заходів до усунення вищевказаних порушень органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання позову в інтересах Бердичівської міської ради до ТОВ "Житомир-Петрол".

У відповідь на повідомлення, Міська рада листом від 25.02.2025 за №02.2-05/333 вказала про те, що не має можливості здійснювати заходи позовного характеру у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та відсутності у штатному розписі посади юриста, тому не заперечувала щодо ініціювання позову Прокурором в інтересах Бердичівської міської ради.

7. Прокурор звернувся до Суду з позовом в інтересах Міської ради щодо стягнення з Товариства заборгованості з орендної плати за землю та щодо розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушення орендарем умов договору, а також щодо зобов`язання повернути орендовану земельну ділянку власнику.

8. В ході судового розгляду спору, ГУ ДПС у Житомирській області надала Суду інтегровані картки платника Товариства по орендній платі з юридичних осіб за кодом класифікації доходів бюджету за період з 01.01.2023 по 01.09.2025.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову ВПВС від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови ВПВС від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

2. Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Бердичівської міської ради.

Повноваження прокурора з представництва інтересів держави в суді визначені Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон України "Про прокуратуру").

Позов у цій справі подано в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Бердичівської міської ради Житомирської області як суб`єкта, що здійснює повноваження власника спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель комунальної власності.

Органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду (ч.2 ст. 4 ГПК України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає суспільні інтереси у спосіб, визначений, зокрема, законом (ч.1 ст. 5 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах органу місцевого самоврядування, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення таких інтересів, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначає орган, уповноважений територіальною громадою як первинним суб`єктом місцевого самоврядування здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Зазначений орган місцевого самоврядування за позовом прокурора набуває статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах місцевого самоврядування позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті (ч. 5 ст. 55 ГПК України).

Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави/органу місцевого самоврядування в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави/органу місцевого самоврядування не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (постанови ВПВС від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

Окрім того, у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави/органу місцевого самоврядування прокурор має встановити, насамперед: а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права/інтересу; б) ефективний спосіб захисту такого права/інтересу; в) залежно від установленого - коло відповідачів (постанова ВПВС від 28.09.2022 у справі №483/448/20.

В свою чергу, прокурор при зверненні до суду має також враховувати, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів (постанова ВПВС від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).

Відповідно до усталеної судової практики ВП ВС бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держав/органу місцевого самоврядування, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави/місцевого самоврядування, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанова ВПВС від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).

Оскільки зверненню Прокурора з даним позовом передувало листування з Бердичівською міською радою Житомирської області в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Суд оцінює процедуру звернення Прокурором до суду за формальними ознаками такою, що дотримана (п.п.7, 38, 39 та 43 постанови ВПВС від 26.05.20р. у справі № 912/2385/18).

Оскільки повноваження органів місцевого самоврядування є законодавчо визначеними, перевірку доводів учасників справи щодо наявності чи відсутності у них повноважень здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів місцевого самоврядування у спірних правовідносинах суд здійснив під час розгляду справи, тобто після відкриття провадження у справі (п. 50 постанови ВПВС від 26.06.19р. у справі № 587/430/16-ц).

3. Щодо позовної вимоги Прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати на суму 1 193 553, 40 грн.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 за №161-ХІV встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладений між сторонами Договір оренди землі, за своєю правовою природою є договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Частинами першою - третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Суд констатує, що договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У ч.1 ст. 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Судом встановлено, що за період 2023 року Товариству було визначено податкове зобов`язання зі сплати орендної плати на суму 506072,64грн, коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель за 2022 рік (за даними Держгеокадастру) - 1,15, загальна сума за 2023 рік - 581 983, 54 грн. За 2024 рік нормативно-грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році складала 20 385 662, 15грн, ставка орендної плати, відповідно до цільового призначення земельної ділянки 11.02, яка затверджена рішенням Бердичівської міської ради від 07.07.2021 №249 "Про орендну плату за земельні ділянки" - 3%, нарахована орендна плата за 2024 рік - 611 569, 86 грн. Загалом заборгованість з орендної плати склала за спірний період склала 1 193 553, 40 грн.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16 зазначено, що усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Саме тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).

З урахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати на суму 1 193 553, 40грн є доведена та підлягає задоволенню.

3. Щодо позовної вимоги про розірвання Договору оренди землі.

Як зазначав Суд, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 10.09.2024 у справі №906/1319/24 виснував умови Договору оренди землі в частині його припинення та розірвання та вказав, що "вищевказаний договір оренди землі не передбачає права міської ради на одностороннє його припинення та розірвання у даних правовідносинах".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

Суд констатує, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За змістом статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно з пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини 2 статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Схожі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23 (пункти 86, 88, 89, 92), від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 (пункти 149, 151, 152, 155) зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

У постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Аналізуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Щодо поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

Суд констатує, що Товариство допустило прострочення сплати орендної плати за Договором оренди землі за період 2023-2024 років на загальну суму 1 193 553, 40 грн.

Суд звертає увагу, що поведінка Товариства суперечить визначеним статтею 3 ЦК України засадам цивільних правовідносин, оскільки сторони повинні бути добросовісними у цивільних правовідносинах, що, крім іншого, вимагає від сторін укладеного договору сприяти його належному виконанню.

З урахуванням наведеного, Позовну вимогу про розірвання Договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України Суд задовольняє.

4. Щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі на користь держави в особі Бердичівської міської ради площею 70503 кв.м., кадастровий номер 1810400000:01:016:0018.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд констатує, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання Договору оренди землі.

Отже, правовим наслідком розірвання Договору оренди землі є обов`язок орендаря - Товариства повернути земельну ділянку 70503 кв.м. кадастровий номер 1810400000:01:016:0018, що розташована на території Бердичівської міської ради Житомирської області, орендодавцю - Бердичівській міській раді Житомирської області.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині зобов`язання Товариства повернути спірну земельну ділянку площею 70503 кв.м. з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 Міській раді, підлягає задоволенню.

5. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова ВПВС від 21.06. 2023 у справі №916/3027/21).

Велика Палата Верховного Суду висновує, що звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник, зокрема, щодо вчинення боржником дій, які мають наслідком припинення зобов`язання, у випадку, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками (постанова від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).

Відповідно до частини 1 статі 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку позов задовольнити.

Щодо розподілу судового збору

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

При зверненні з позовом Прокурором сплачено судовий збір на загальну суму 23 959, 30 грн згідно платіжної інструкції №323 від 21.02.2025.

У зв`язку з задоволенням позову, судовий збір покладається на Товариство у справі у повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (вул. Бялика, 10, м. Житомир, 10020, код ЄДРПОУ 30503298) на користь Бердичівської міської ради Житомирської області (площа Центральна, 1, м. Бердичів, 13300, код ЄДРПОУ 13576960): 1 193 553, 40 грн заборгованості з орендної плати за оренду земельної ділянки загальною площею 70503, кв.м., кадастровий номер 1810400000:01:016:0018. Видати наказ.

3. Розірвати Договір оренди землі від 31.05.2005, укладений між Бердичівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" щодо земельної ділянки площею 70503 кв.м., розташованої за адресою: м. Бердичів, вул. Шелушкова, 105, кадастровий номер земельної ділянки 1810400000:01:016:0018.

4. Підприємству з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (вул. Бялика, 10, м. Житомир, 10020, код ЄДРПОУ 30503298) повернути за актом приймання-передачі на користь держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області земельну ділянку площею 70503 кв.м., розташовану за адресою: м. Бердичів, вул. Шелушкова, 105, кадастровий номер земельної ділянки 1810400000:01:016:0018. Видати наказ.

5. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (вул. Бялика, 10, м. Житомир, 10020, код ЄДРПОУ 30503298) на користь Житомирської обласної прокуратури (вулиця Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 02909950) витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 959, 30 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 01.10.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- Берд. окружн. прок. (через Ел. суд)

3- Житом. обл. прок. (через Ел. суд)

4- позивачу (через Ел. суд)

5- відповідачу ( рек. з повідомл).