Рішення від 01.10.2025 по справі 924/1351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2025 р. Справа № 924/1351/20 (924/1000/24)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів, м. Хмельницький

до ОСОБА_1 , м. Хмельницький

про - скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу;

- скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький

до Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів, м. Хмельницький

про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією №ІУ161240813748 від 13.08.2024 на об`єкт будівництва „Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3, господарська будівля склад „Б-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів.

Представники сторін:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): не з`явився

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): не з`явився

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/1000/24) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.12.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (разом із відзивом на позов) сформована в системі „Електронний суд 03.12.2024 до Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів та Арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича, в якій просить скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією №ІУ161240813748 від 13.08.2024 на об`єкт будівництва „Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3, господарська будівля склад „Б-2, розташованого за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257.

Ухвалою суду від 10.01.2025 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №924/1351/20 (924/1000/24) за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/1351/20 (924/1000/24) за позовом Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №924/1351/20 (924/1000/24); призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 12:00 год. 06.02.2025.

Також даною ухвалою витребувано у Фізичної особи-підприємця Кіцула Василя Петровича належним чином засвідчену копію матеріалів технічного обстеження нового будівництва групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3, господарська будівля - склад „Б-2 за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного 25.07.2024 та належним чином засвідчену копію технічної інвентаризації (реєстраційний номер ТІ01:9923-5717-6436-4873, редакція №2), паспорт №557/24 від 25.07.2024.

Ухвалами суду від 06.02.2025 та 20.02.2025 повторно витребувано документи у Фізичної особи-підприємця Кіцула Василя Петровича.

Ухвалою суду від 06.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/1351/20 (924/1000/24) на 30 днів та продовжено КП „Агрофірма „Проскурів строк для подання відповіді на відзив.

17.03.2025 на виконання вимог суду Фізичною особою-підприємцем Кіцулою Василем Петровичем надано витребувані документи.

В судовому засіданні 18.03.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 12:30 год. 14.04.2025.

14.04.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 11:00 год. 29.04.2025.

В судовому засіданні 29.04.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 14.05.2025.

Ухвалою суду від 14.05.2025 підготовче засідання відкладено на 11:00 год. 03.06.2025.

В судовому засіданні 03.06.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про поновлення Будзінській Т.М. строку для подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №924/1351/20 (924/1000/24), призначено дану справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 25.06.2025.

В судовому засіданні 25.06.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву на 14:30 год. 15.07.2025.

Ухвалою суду від 07.07.2025 судове засідання у справі перепризначено на 14:30 год. 16.07.2025.

В судовому засіданні 16.07.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 11:00 год. 23.07.2025.

За результатами судового засідання 23.07.2025 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою визнано поважними причини неявки представника КП „Агрофірма „Проскурів адвоката Заруцького О.В. в засідання суду та відкладено судове засідання на 11:00 год. 02.09.2025.

В судовому засіданні 02.09.2025 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву до 14:30 год. 16.09.2025.

16.09.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 12:00 год. 01.10.2025.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Також Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи обставини даної справи, розгляд справи здійснювався в розумні строки.

Позиція позивача за первісним позовом.

Позивач (КП „Агрофірма Проскурів) в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що реєстрація нежитлових приміщень загальною площею 670,7 м. кв. та 714,2 м. кв. за адресою: м Хмельницький, вул. Кам`янецька (вул. Фрунзе), буд. 257, була здійснена на підставі скасованого судового рішення. Проте, оскільки записи про право власності ВАТ „Проскурів не були вилучені з реєстру, це дало можливість останньому укласти іпотечний договір від 15.10.2007 щодо не прийнятого в експлуатацію майна з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк в особі відділення №881 Хмельницької обласної філії, що зумовило в подальшому набуття права власності на відповідні об`єкти ОСОБА_1 , яка є пов`язаною із ПАТ „Проскурів особою.

Зокрема, зазначає, що 14.06.2021 між Будзінською Т.М. та ПАТ „Проскурів в особі керівника Будзінського В.В. (її сина) укладено два договори про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до яких відповідачка набула право власності на нежитлові приміщення, що розташоване за адресою по АДРЕСА_1 , загальною площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м, (№№ 1005, 1006, відповідно), на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634.

Вказує, що намагаючись відновити свої права на ці не прийняті в експлуатацію об`єкти, КП „Агрофірма Проскурів зверталася із позовом до ОСОБА_1 про їх витребування, проте, у рішенні від 02.07.2024 у справі №924/1351/20 (924/188/24) суд зробив висновок, що позивач не довів, що спірні приміщення, які він просив витребувати були створені колгоспом „Комунар, в результаті чого у позивача, як правонаступника, виникнуло право власності на них, яке він захищає цим позовом.

Зазначає, що будучи законним землекористувачем земельної ділянки під вказаними приміщеннями, КП „Агрофірма „Проскурів, яке є правонаступником колгоспу „Комунар, який здійснював будівництво відповідних об`єктів, реалізувало процедуру прийняття в експлуатацію зазначених об`єктів шляхом реєстрації відповідної декларації (будівельна амністія).

Повідомляє, що 13.08.2024 у ЄДЕССБ отримано дозвільний документ за №ІУ161240813748, тип - Реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, відповідно до якого є прийнятими в експлуатацію Нове будівництво групи господарських будівель по вул. Кам`янецькій, 257: адміністративна будівля "А-3", площею 668,5 м2; господарська будівля - склад "Б-2", площею 710,4 м2.

Проте, здійснити відповідну державну реєстрацію позивачу не вдалося, оскільки у ДРРП містяться записи про право власності Будзінської Т.М. на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв та на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв.

Таким чином вказує, що відновленню права позивача шляхом реєстрації права власності на прийняті в експлуатацію шляхом будівельної амністії об`єкти перешкоджає зареєстроване право власності ОСОБА_1 на ці об`єкти, які в експлуатацію не приймалися, а відтак не були створені, і право власності на які ніколи не виникало, оскільки таку підставу для його реєстрації як судове рішення було скасовано.

Вважає, що належним та ефективним способом захисту, що дозволяє відновити стан, який існував до реєстрації права власності на не прийняті в експлуатацію об`єкти на підставі скасованого судового рішення, є вимога про скасування рішень державного реєстратора від 22.01.2013, на підставі яких відкриті відповідні розділи, та про закриття відповідних розділів із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень, які в них містяться, наразі.

При цьому, звертає увагу, що ні про державну реєстрацію об`єктів 16.10.2026 ще у реєстрі прав власності на нерухоме майно, ні про перенесення цих записів у ДРРП 22.01.2013 позивачу ніхто не повідомляв.

Позиція відповідача за первісним позовом.

Відповідач ( ОСОБА_1 ) у відзиві (від 03.12.2024) проти позову заперечує. Вказує, що об`єкти нерухомості, зареєстровані КП „Агрофірма „Проскурів відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією та об`єкти, які перебувають на праві власності у ОСОБА_1 є одними і тими самими приміщеннями, що унеможливлювало їх здачу в експлуатацію. При цьому, ОСОБА_1 є правомірним власником спірних об`єктів нерухомості, а скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призведе до позбавлення ОСОБА_1 права власності, що є неприпустимим.

Зазначає, що САТ „Проскурів правомірно, на підставі договору №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій, набуло приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме, нежитлове приміщення загальною площею 670,7 кв.м. та нежитлове приміщення загальною площею 714,2 кв.м., від громадян на належні їм майнові паї в майні КСП Агрофірми „Проскурів.

Вказує, що договір №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій САТ „Проскурів не містить ознак нікчемності правочину, а його дійсність позивачем в судовому порядку не оспорюється.

Наголошує, що позивачем не надається жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують неправомірність набуття ВАТ (ПАТ) „Проскурів спірних об`єктів нерухомого майна, а скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А жодним чином не підтверджує неправомірність набуття ВАТ (ПАТ) „Проскурів спірних об`єктів нерухомості, оскільки таке рішення було скасоване у зв`язку із тим, що спір не підлягав розгляду в порядку адміністративного судочинства, при цьому судом апеляційної інстанції не досліджувалось питання правомірності/неправомірності набуття ПАТ „Проскурів об`єктів нерухомого майна.

Відповідачка стверджує, що вона правомірно на підставі оплатних договорів, набула право власності на спірні нежитлові приміщення, тому є добросовісним набувачем права власності на такі приміщення.

Зазначає, що реєстрація КП „Агрофірма „Проскурів декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією є незаконною. Вказує, що неможливо здати в експлуатацію об`єкти нерухомості, право власності на які з 2006 року зареєстроване в ДРПП та які були предметом численних правочинів. Також звертає увагу, що до спірних приміщень не може бути застосована процедура „будівельної амністії, оскільки право власності на них зареєстроване у встановленому законом порядку та така реєстрація не скасована на момент реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією від 13.08.2024.

Відповідачка вважає, що поєднання позовних вимог, які пред`являються позивачем, не є належним способом захисту та не призведе до відновлення, на думку позивача, його порушених прав. Натомість зазначає, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призведе до позбавлення ОСОБА_1 її права власності.

Вказує, що позбавлення ОСОБА_1 права власності на об`єкти нерухомого майна буде мати ознаки непропорційного втручання держави у її право власності, оскільки відповідач набула право власності на підставі оплатних договорів. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Також відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності, посилаючись на те, що перебіг позовної давності розпочався з 1999 року, коли САТ „Проскурів набуло право власності на спірні об`єкти нерухомості на підставі договору №10 купівлі-продажу акцій САТ „Проскурів в порядку відкритої підписки від 23.04.1999.

Звертає увагу, що договір №10 від 23.04.1999 та позовна заява у справі №7/759-А підписані ОСОБА_2 , який до 2021 року був керівником КП „Агрофірма „Проскурів. Крім того, вказує, що 01.08.2019 між ПАТ „Проскурів та Агрофірмою „Проскурів було укладено договір безоплатного користування (позички) майна.

Відповідь позивача на відзив відповідача.

КП „Агрофірма Проскурів у відповіді на відзив (від 05.03.2024) зауважує, що підписання ОСОБА_2 , як керівником ВАТ „Проскурів позовної заяви у справі №7/951-А, за одночасної наявності у нього статусу керівника КП АФ „Проскурів може лише опосередковано вказувати про обізнаність останнього стосовно цієї справи, для з`ясування такого підписання керуючий санацією звернувся до колишнього голови правління КП АФ „Проскурів ОСОБА_2 з проханням роз`яснити ситуацію, стосовно цієї справи.

Зазначає, що ОСОБА_2 повідомив, що не підписував таку позовну заяву і таких пояснень у справі №7/951-А, про неї йому не було відомо, не існувало такої посади у виконавчому органі як голова ради ВАТ „Проскурів та інше, що викладене в заяві свідка ОСОБА_2 від 04.03.2025.

Також звертає увагу на те, що порушення права позивача пов`язано не із відчуженням приміщень згідно Договору №10 від 23.04.1999, який, з огляду на його зміст та форму, такого відчуження не доводить, а порушенням є незаконна безпідставна реєстрації речового права власності на них. За скасованого судового рішення від 10.05.2006 у справі №7/951А про визнання права власності за ВАТ „Проскурів державна реєстрація відповідного речового права не мала відбуватися, оскільки відсутня її підстава.

Позиція позивача за зустрічним позовом.

ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначає, що на підставі оплатних договорів від 23.02.2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань укладених з ТОВ „ФК „Верум Капітал, ОСОБА_1 набула прав нового іпотекодержателя до боржника (ПАТ „Проскурів) за іпотечними договорами від 15.10.2007 та в подальшому на підставі договорів про задоволення прав іпотекодержателя від 14.06.2021, укладених з ПАТ „Проскурів, набула право власності на нежитлові приміщення загальною площею 670,7 кв.м. та загальною площею 714,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Стверджує, що реєстрація КП „Агрофірма „Проскурів декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією є незаконною. Вважає, що будівельна амністія не може бути застосована до спірних приміщень, які ні за функціональним призначенням, ні за фактичним використанням не належать до об`єктів, перелік яких визначений п. 1 Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 №158.

Звертає увагу, що під час розгляду справи №924/1351/20 (924/188/24) КП „Агрофірма „Проскурів стверджувало та надавало документи, що спірні приміщення побудовані у 1962 році колгоспом „Комунар, а відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією від 13.08.2024, дата початку будівництва приміщень є 01.01.2004, а дата завершення 30.12.2004.

Вважає, що незаконна реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією порушує права ОСОБА_1 , як дійсного власника приміщення площею 670, кв.м. та 714,2 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а тому підлягає скасуванню.

Позиція відповідача за зустрічним позовом.

КП „Агрофірма „Проскурів у відзиві на зустрічний позов (від 24.01.2025) вважає, що позов є необґрунтованим, як щодо підстав скасування реєстрації декларації, так і з приводу того, що задоволення цієї позовної вимоги зумовлює відмову у задоволенні позову Агрофірми.

Звертає увагу, що відомості спірної декларації не містять того, що колгосп „Комунар здійснював відповідне будівництво у 2004 році, як про це, вказуючи про недостовірні відомості, зазначає ОСОБА_1 . З іншого боку, вона не надала жодних доказів на підтвердження того, що будівельні роботи на цих об`єктах не виконувалися у 2004 році.

Вказує, що оскільки предметом позову Агрофірми є скасування первинної реєстрації права власності на юридично не існуючі об`єкти, оскільки така була проведена за скасованим судовим рішенням і без прийняття їх в експлуатацію, то сама лише наявність реєстрації права власності ОСОБА_1 , як наслідок цієї первинної реєстрації, не може бути підставою відмови у позові про скасування останньої.

Вказує, що навіть скасування реєстрації не може бути підставою відмови у задоволенні заявленого позову Агрофірми, оскільки його підставою є не сама реєстрація декларації, а неможливість реалізувати власнику земельної ділянки його права на введення в експлуатацію будівель та відповідної реєстрації права власності на них. Тому, що реєстрація декларації це один із етапів реалізації права землевласника, і незалежно від того, на якому етапі перешкода у вигляді права власності ОСОБА_1 не проявилася б, наявність такої її реєстрації і зумовлює необхідність її скасування.

Повідомляє, що наявність зареєстрованої декларації є лише доказом ходу реалізації права Агрофірми, як землевласника, процес чого вказує на неможливість остаточно реалізувати ці інтереси.

Вказує, що позов Агрофірми не є втручанням у право власності ОСОБА_1 на майно, оскільки об`єктивно не можливо втрутитися у право власності особи на майно, якого юридично не існує.

Наголошує, що Агрофірма не вважає, що порушено її право власності на спірне нерухоме майно в момент його вибуття у володіння іншої особи, як про це робить висновок ОСОБА_1 . Позов поданий на захист свого права на земельну ділянку, складовим якого є право на її забудову. Питання долі результатів будівництва не є предметом розгляду цієї справи.

З огляду на зазначене, вказує, що відсутні підстави вважати, що Агрофірма мала довідатися про порушення цих своїх прав з моменту підписання договору №10 купівлі-продажу акцій САТ „Проскурів в порядку відкритої підписки від 23.04.1999, тим більше, що із його змісту не вбачається, про які об`єкти йде мова, і участі у підписанні якого Агрофірма не брала.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно Проекту реконструкції приміщення контори колгоспу „Комунар с. Ружична Хмельницького району Інв. № 4582, 1971 року, приміщення контори було побудоване у 1962 році.

Управлінням проектних організацій проектно-кошторисного бюро Агрофірми „Проскурів Хмельницького району Хмельницької області розроблений робочий проект газопостачання топочної контори і кухні бару Агрофірми „Проскурів.

Відповідно до п. 1.2. Статуту Агрофірми „Проскурів позивач є правонаступником колгоспу „Комунар, КСП „8 Березня (с. Виші Вовківці Хмельницького району Хмельницької області), ТОВ „Універсаму „Південний (м. Хмельницький, вул. Свободи, 1 „а).

У 1996 році створено Сільськогосподарське акціонерне товариство „Проскурів шляхом внесення майнових внесків засновниками та особами, які підписалися на акції Товариства для оплати акцій, що випускаються та формування його статутного фонду (п. 1.1. Установчого договору про створення САТ „Проскурів).

Згідно п 3.4., 3.5 Установчого договору про створення САТ „Проскурів, засновники вносять в рахунок оплати акцій свої частки в майні акціонерного товариства „Агрофірми „Проскурів або грошові кошти. Майнові внески засновників у вигляді майнових часток передаються у вигляді частини майна агрофірми „Проскурів в натурі.

ОСОБА_1 на підтвердження факту набуття САТ „Проскурів права власності на спірні приміщення надано договір купівлі-продажу акцій сільськогосподарського товариства „Проскурів в порядку відкритої підписки №10 від 23.04.1999 з додатком №1 та списком громадян, які за твердженням ОСОБА_1 є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 2, п. 3 договору громадяни вносять на підставі цього договору в якості оплати вартості акцій САТ „Проскурів майно згідно переліку вказаному в додатку №1 до цього договору. Вказане майно отримане громадянами в натурі на належні їм майнові паї в майні колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми „Проскурів (м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257).

Як вбачається із додатку №1 до договору до переліку внесено будівлі по вул. Кам`янецькій, 257 в кількості одна будівля.

23.03.2001 рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „Проскурів, оформлених протоколом №2, акціонери ВАТ „Проскурів надали згоду на приєднання САТ „Проскурів до ВАТ „Проскурів.

Відповідно до п. 1.3. Статуту ВАТ „Проскурів, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ „Проскурів, протокол №3 від 10.07.2004, товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань сільськогосподарського акціонерного товариства „Проскурів (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Розсоша; код 23839113), яке реорганізувалось шляхом приєднання до нього.

У березні 2006 ВАТ „Проскурів звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання права власності на приміщення загальною площею 714,2 кв.м. та приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257. Зокрема, ВАТ „Проскурів посилалося на те, що 23.04.1999 Агрофірма „Проскурів передала приміщення по вул. Кам`янецькій, 257 у власність, як внесок у статутний фонд САТ „Проскурів, згідно установчого договору про створення САТ „Проскурів, після чого зазначені приміщення були поставлені на баланс САТ „Проскурів і на них нараховувалися амортизаційні відрахування. У позові ВАТ „Проскурів зазначало, що не має змоги надати необхідні первинні документи для проведення реєстрації приміщення, оскільки останні не збереглися у зв`язку з тривалим терміном існування та використання даних приміщень (справа №7/951А).

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт по реконструкції контори Агрофірми „Проскурів та здійснення благоустрою, проведенню ремонтних робіт готелю Агрофірми „Проскурів, будівництву магазину на автобусній зупинці біля контори Агрофірми „Проскурів (січень, лютий, вересень, листопад 2002 року, травень, квітень, серпень, жовтень 2003 року, січень 2004 року).

28.02.2006 ВАТ „Проскурів видано довідку за №30/1 про те, що приміщення загальною площею 714,2 кв. м. та приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, поставлені на баланс ВАТ „Проскурів, як правонаступника САТ „Проскурів.

Хмельницьке БТІ листом від 06.04.2006 №1681/01-15 повідомило голову Ради ВАТ „Проскурів ОСОБА_2 , що для проведення державної реєстрації права власності необхідно надати один з належних правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на приміщення, передбачених ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 №1952-IV або Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 за №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (в частині, що не суперечить Закону).

Згідно довідки ВАТ „Проскурів від 10.05.2006 №50/03, відповідно до договору №10 від 23.04.1999 року на баланс ВАТ „Проскурів було поставлено один майновий комплекс (що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул.Кам`янецька, 257), який включає в себе три будівлі: згідно плану на будову літер „А-3, загальною площею 714,2 кв. м., згідно плану на будову літер „Б-2, загальною площею 670,7 кв.м., господарське приміщення, загальною площею 24,8 кв.м.

Під час розгляду Господарським судом Хмельницької області справи №7/951А головою Ради ВАТ „Проскурів Рудиком І.Л. надавалися пояснення (від 10.05.2006), в яких повідомляв, що з листопада 1981 року він займав посаду голови колгоспу „Комунар с.Ружична. З того часу ним використовувалось офісне приміщення (контора) колгоспу. З моменту приєднання с.Ружична до м.Хмельницького, вищезазначеній конторі з гаражем та кухнею, що знаходились біля неї, було присвоєно адресу: м.Хмельницький вул. Фрунзе, 257 (нині вул. Кам`янецька). Дані приміщення були побудовані у 1962 році на замовлення колгоспу „Комунар і обліковувались на бухгалтерському балансі колгоспу. Протягом усіх років існування даних приміщень щодо них неодноразово проводились ремонтні роботи та реконструкції. У 1990 році колгосп „Комунар було реорганізовано в агрофірму „Проскурів. В той же час агрофірмою було розпочато будівництво іншого приміщення, площею 24,8 кв.м., яке планувалось використовувати під магазин. У 1997 році всі приміщення були передані сільськогосподарському акціонерному товариству „Проскурів. У 2004 році, в результаті реорганізації САТ „Проскурів у ВАТ „Проскурів, приміщення передані на баланс останньому, як правонаступнику. На даний час усі приміщення знаходяться на балансі ВАТ „Проскурів і на них нараховуються амортизаційні відрахування. Колишня контора колгоспу „Комунар до цього часу використовується ВАТ „Проскурів під офісне приміщення, гаражі і кухню (на даний час бар та кімнати відпочинку) використовуються за призначенням. Господарське приміщення, яке планувалось використовувати під магазин, тимчасово не використовується.

Також у справі №7/951А завідуючий господарством агрофірми „Проскурів Кафлевський Й.М. у поясненнях (від 10.05.2006) повідомив, що з 1975 року здійснював керівництво будівельною діяльністю колгоспу „Комунар. Контора колгоспу та допоміжні приміщення разом з гаражами були побудовані у 1962 році будівельниками колгоспу. На початку дев`яностих років агрофірмою здійснювалось будівництво і побудовано за адресою вул. Кам`янецька, 257 допоміжне приміщення, яке мало використовуватись під магазин.

22.06.2005 на замовлення Будзінської Т.М. бюро технічної інвентаризації виготовлені технічні паспорти на приміщення по вул. Кам`янецькій, 257 загальною площею 714,2 кв.м та загальною площею 670,7 кв.м.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А визнано за ВАТ „Проскурів право власності на майно - триповерхове приміщення по вул. Кам`янецькій, 257 загальною площею 670,7 кв.м., фундамент бетонний, матеріал стін цегла, підлога цементна, матеріал перекриття залізобетон; двоповерхове приміщення з підвалом по вул. Кам`янецькій, 257, загальною площею 714,2 кв.м., фундамент бетонний, матеріал стін цегла, підлога цементна, матеріал перекриття - залізобетон; господарське приміщення по вул. Кам`янецькій, 257, загальною площею 24,8 кв.м., фундамент бетонний, матеріал стін цегла, підлога цементна, матеріал перекриття - залізобетон, покрівля - черепиця.

15.10.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк в особі відділення №881 Хмельницької обласної філії (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Проскурів (іпотекодавець), що є майновим поручителем позичальників (ДП „Глорія та ТОВ „Ресторан „Софія) укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папка Т.В. за реєстровим №1376.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору від 15.10.2007 іпотекодавець передає, в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань позичальниками за договором кредиту №880/155-РК 18 від 13.07.2007 та генеральним договором про здійснення кредитування №880/238-ГД 27 від 15.10.2007, укладеними між іпотекодержателем та позичальниками, та у якості забезпечення виконання зобов`язань іпотекодержателем за договором невідновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ 28 від 05.06.2007, а також всіма додатковими угодами до них, що є їх невід`ємними частинами (основне зобов`язання), наступне нерухоме майно:

- триповерхове приміщення, загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька (вул. Фрунзе), буд. 257, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389410 згідно витягу номер 12168477;

- двоповерхове приміщення з підвалом, загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька (вул. Фрунзе), буд. 257 (двісті п`ятдесят сім), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким" бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389945 згідно витягу номер 12168884.

Відповідно до п. 2.1.4. іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний без письмової згоди іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 у справі №7/951А задоволено частково апеляційну скаргу прокурора Хмельницької області. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А скасовано. Провадження у справі за позовом ВАТ „Проскурів до Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на приміщення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 до Державного реєстру речових прав внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ „Проскурів на нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв. (реєстраційний номер 2015868101) на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А.

Також на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013 до Державного реєстру речових прав внесено запис про державну реєстрацію права власності ПАТ „Проскурів на нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв. (реєстраційний номер 2052468101), на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А.

01.08.2019 між ПАТ „Проскурів (позичкодавець) та Агрофірмою „Проскурів (користувач) укладено договір безоплатного користування (позички) майна, відповідно до умов якого позичкодавець передає, а користувач приймає у безоплатне користування (позичку) майновий комплекс, що обліковується на балансі ПАТ „Проскурів, який знаходиться на земельній ділянці Агрофірми „Проскурів з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, а саме: офісне приміщення загальною площею 670,7 м.кв.; готельний комплекс загальною площею 714,2 м.кв.; технічні приміщення площею 24,8 м.кв.; огорожа кірпічна 98,1 м.п., в тому числі (декоративні чавунні решітки 13 шт., декоративні ковані решітки 17 шт., декоративні ковані ворота 3шт., ворота розсувні 2 шт.).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що протягом строку дії договору позичкодавець зобов`язується не вчиняти будь-яких дій щодо передачі, відчуження чи продажу майна третім особам без погодження з користувачем.

Відповідно до п. 8.1. строк дії договору встановлено з 01.08.2019 по 01.07.2022.

01.08.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі в безоплатне користування (позичку) майна.

22.08.2019 між сторонами підписано додаткову угоду до договору безоплатного користування (позички) майна, якою, зокрема, викладено п. 8.1. договору в наступній редакції: „8.1. Договір діє з 01.08.2019 до 01.02.2022.

23.02.2021 між Акціонерним товариством „Альфа-Банк (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Верум Капітал (Цесіонарій) був укладений договір передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007, що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5492.

Відповідно до п. 1.1. договору Цедент передав, а Цесіонарій прийняв всі права за іпотечним договором від 15.10.2007, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк (правонаступником якого є Акціонерне товариство „Альфа-Банк) та юридичною особою за законодавством України - Відкритим акціонерним товариством „Проскурів (іпотекодавець), що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5492 (іпотечний договір), що укладений в забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи за законодавством України Відкрите акціонерне товариство „Проскурів за договором не відновлюваної кредитної лінії №880/115-НКЛ 28 від 05.06.2007, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Верум Капітал (Первісний кредитор) та Будзінською Тетяною Миколаївною (Новий кредитор) укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №23.02/2021_ВК, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги до боржника, яке належить Первісному кредитору на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з АТ „Альфа Банк, а саме договору факторингу від 23.02.2021, а Новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитним договором (договір невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007) у обсязі та на умовах, визначених цим договором, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому.

За домовленістю сторін ціна договору складає 1422000,00 грн. При цьому сплачені Новим кредитором Первісному кредитору за попереднім договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за договором не відновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007, укладеному 20.02.2021, грошові кошти у розмірі 1422000,00 грн. враховуються в якості оплати ціни договору за цим договором.

Згідно квитанції від 22.02.2021 ОСОБА_1 перерахувала ТОВ „Фінансова компанія „Верум Капітал 1422000,00 грн., призначення платежу: оплата за відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за договором невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007.

23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Верум Капітал (Первісний кредитор) та Будзінською Тетяною Миколаївною (Новий кредитор) підписано акт приймання-передачі документації до договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань №23.02/2021_ВК від 23.02.2021, згідно якого Первісний кредитор передав Новому кредитору оригінал договору невідновлювальної кредитної ліні №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 з додатковими договорами, договорами про внесення змін до нього, оригінал іпотечного договору р. №5492 від 15.10.2007 та інші договори та документацію кредитної справи.

Також 23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Верум Капітал (Первісний кредитор) та Будзінською Тетяною Миколаївною (Новий кредитор) підписано акт приймання-передачі права вимоги.

23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Верум Капітал (Первісний іпотекодержатель) та Будзінською Тетяною Миколаївною (Новий іпотекодержатель) укладений договір передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007, що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5492.

Відповідно до п. 1.1. договору Первісний іпотекодержатель передав, а Новий іпотекодержатель прийняв всі права за Іпотечним договором від 15.10.2007, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк (правонаступником якого є Акціонерне товариство „Альфа-Банк) та юридичною особою за законодавством України - Відкритим акціонерним товариством „Проскурів (ПАТ) (код ЄДРПОУ 30593842) (надалі за текстом- Іпотекодавець), що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5492 (надалі за текстом Іпотечний договір), що укладений в забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи за законодавством України Відкрите акціонерне товариство „Проскурів (ПАТ) за Договором невідновлюваної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

Вказаний договір посвідчений Черленюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №128.

Відповідно до п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства „Проскурів, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ „Проскурів, протокол №4 від 12.04.2021, товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань Відкритого акціонерного товариства „Проскурів.

11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Верум Капітал та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін та доповнень №1 до договору передачі прав за Іпотечним договором від 15.10.2007, посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим №5489, посвідченого Черленюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №128, в якому сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1.1 розділу 1. Предмет Договору, та виклали його у наступній редакції: „Первісний іпотекодержатель передає, а Новий іпотекодержатель приймає всі права за Іпотечним договором від 15.10.2007, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк (правонаступником якого є Акціонерне товариство „Альфа-Банк) та юридичною особою за законодавством України - Відкритим акціонерним товариством „Проскурів (ПАТ) (код ЄДРПОУ 30593842) (надалі за текстом - Іпотекодавець), що посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5489 (надалі за текстом Іпотечний договір), що укладений в забезпечення виконання зобов`язань юридичної особи за законодавством України Відкрите акціонерне товариство „Проскурів (ПАТ) за Договором не відновлюваної кредитної лінії №880/115-НКЛ 28 від 05.06.2007, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

11.06.2021 на засіданні Наглядової ради ПАТ „Проскурів прийнято рішення про надання згоди на укладення: договору про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ „Проскурів, як іпотекодавцем та ОСОБА_1 , як іпотекодержателем, щодо нежитлового приміщення загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за вартістю 201210 грн., згідно оцінки проведеної ТОВ „Консалт Експерт Плюс від 19.04.2021 №ПЗБІОБВ718126, що становить 0,69% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2020 рік; договору про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ „Проскурів, як іпотекодавцем та ОСОБА_1 , як іпотекодержателем, щодо нежитлового приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за вартістю 214260 грн., згідно оцінки проведеної ТОВ „Консалт Експерт Плюс від 19.04.2021 №ТМФУЗЯ443550, що становить 0,73% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2020 рік. Надано право на підписання відповідного договору від імені ПАТ „Проскурів генеральному директору ОСОБА_3 (Протокол засідання Наглядової ради ПАТ „Проскурів №15 від 11.05.2024).

14.06.2021 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ПАТ „Проскурів (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до п. 1 якого іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю, а іпотекодержатель прийняла від іпотекодавця і набула право власності на нежитлове приміщення загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634.

Передача відбувається в рахунок часткового виконання зобов`язань іпотекодавцем за договором невідновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 та всіма додатковими угодами до них, в забезпечення виконання яких між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк (правонаступником якого є АТ „Альфа-Банк) та ПАТ „Проскурів було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу від 15.10.2007 за р.№5489 та додатковими угодами до нього, предметом якого є вищевказане приміщення.

Всі права за кредитним договором були відступлені ПАТ „Укрсоцбанк (правонаступником якого є АТ „Альфа-Банк) на підставі договору факторингу №б/н від 23.02.2021 на користь ТОВ „Фінансова компанія „Верум Кепітал, яке набуло нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№126.

На підставі договору №23.02/2021_ВК про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 23.02.2021 ТОВ „Фінансова компанія „Верум Кепітал відступило право вимоги до боржника по вищевказаному договору на користь ОСОБА_1 , яка в свою чергу набула право нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№128 зі змінами та доповненнями.

У п. 2 договору зазначено, що нежитлове приміщення, що передається, належить ПАТ „Проскурів на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261493782, сформованою 14.06.2021, згідно якої реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2052468101, номер запису про право власності: 29825.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя підписаний ОСОБА_1 та представником ПАТ „Проскурів ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А.В. і зареєстрований в реєстрі за №1005.

Також 14.06.2021 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ПАТ „Проскурів (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до п. 1 якого іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю, а іпотекодержатель прийняла від іпотекодавця і набула право власності на нежитлове приміщення загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634.

Передача відбувається в рахунок повного виконання зобов`язань іпотекодавцем за договором не відновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ28 від 05.06.2007 та всіма додатковими угодами до них, в забезпечення виконання яких між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк (правонаступником якого є АТ „Альфа-Банк) та ПАТ „Проскурів було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений Папкою Т.В., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу від 15.10.2007 за р.№5489 та додатковими угодами до нього, предметом якого є вищевказане приміщення.

Всі права за кредитним договором були відступлені ПАТ „Укрсоцбанк (правонаступником якого є АТ „Альфа-Банк) на підставі договору факторингу №б/н від 23.02.2021 на користь ТОВ „Фінансова компанія „Верум Кепітал, яке набуло нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№126.

На підставі договору №23.02/2021_ВК про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 23.02.2021 ТОВ „Фінансова компанія „Верум Кепітал відступило право вимоги до боржника по вищевказаному договору на користь ОСОБА_1 , яка в свою чергу набула право нового іпотекодержателя за договором передачі прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. від 15.10.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №5489, який посвідчений Чернелюх Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 23.02.2021 за р.№128 зі змінами та доповненнями.

У п. 2 договору зазначено, що нежитлове приміщення, що передається, належить ПАТ „Проскурів на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261493782, сформованою 14.06.2021, згідно якої реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2052468101, номер запису про право власності: 29825.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя підписаний ОСОБА_1 та представником ПАТ „Проскурів ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А.В. і зареєстрований в реєстрі за №1006.

14.06.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Будзінською Т.М. на підставі договору про задоволення прав іпотекодержателя №1005 від 14.06.2021 зареєстровано право власності на нежитлове триповерхове приміщення загальною площею 670,7 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 та на підставі договору про задоволення прав іпотекодержателя №1006 від 14.06.2021 зареєстровано право власності на нежитлове триповерхове приміщення загальною площею 714,2 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 .

В лютому 2024 року КП „Агрофірма Проскурів зверталося із позовом до Будзінської Т.М. про витребування приміщень площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м., які знаходиться у АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що спірні приміщення були побудовані колгоспом „Комунар, в результаті чого у КП „Агрофірма Проскурів, як правонаступника, виникнуло право власності на них.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 у справі №924/1351/20 (924/188/24) було відмовлено у задоволенні вище вказаного позову КП „Агрофірма Проскурів, оскільки позивач не довів, що спірні приміщення, які він просив витребувати були створені колгоспом „Комунар, в результаті чого у позивача, як правонаступника, виникнуло право власності на них, яке він захищає цим позовом.

13.08.2024 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва на підставі заяви Агрофірми „Проскурів зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, реєстраційний номер дозвільного документа ІУ161240813748. У витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронній системі у сфері будівництва містяться, зокрема, наступні дані:

- Відомості про об`єкт: Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3, господарська будівля склад „Б-2; Будівлі та споруди сільськогосподарського призначення;

- Місце розташування об`єкта будівництва та адреса: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький (станом на 01.01.2021), вул. Кам`янецька, 257;

- Документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою: кадастровий номер 6810100000:28:001:0634; площа 0,2 га; документ на право користування: інший №ХМ000002 від 20.02.1996, виданий Розсошанською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- Технічна інвентаризація: реєстраційний номер №ТІ01:9923-5717-6436-4873 редакція №2, технічна організація ФОП ОСОБА_4 ;

- Об`єкти будівництва: адміністративна будівля „А-3 площею 668,5 м.кв., 3-поверхове приміщення, площа забудови 294,8 м.кв.; господарська будівля склад „Б-2 площею 710,4 м.кв., 2-поверхове приміщення, площа забудови 433,6 м.кв.

За результатами проведення технічного обстеження об`єктів встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єктів будівництва. Виконавець: Кіцул В.П., дата 25.07.2024.

В матеріалах справи наявні надані фізичною особою ОСОБА_4 : Витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документа №ТО01: 7766-3863-5979-7535, документ №02/08-2 від 02.08.2024, який містить дані щодо об`єктів будівництва площею 668,5 м.кв. та 710,4 м.кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257; звіт про проведення технічного обстеження від 24.07.2024, згідно якого за результатами технічного обстеження об`єкта - групи господарських будівель „А-3, „Б-2 за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький (станом на 01.01.2021), вул. Кам`янецькій, 257 господарська будівля „А-3 площею забудови 294,8 кв.м., господарська будівля „Б-2 площею забудови 433,6 кв.м. Агрофірма „Проскурів встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації; технічний паспорт на групу господарських будівель від 25.07.2024, реєстраційний номер №ТО01:9923-5717-6436-4873 редакція №2; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва реєстраційний номер документа №ТО01:9923-5717-6436-4873 редакція №2, документ №557/24 від 25.07.2024; технічна інвентаризація, реєстраційний номер №ТО01:9923-5717-6436-4873 редакція №2 від 12.08.2024; схема розташування будівель та споруд, плани допоміжних (господарських) будівель.

27.08.2024 Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради за результатами звернення замовника Рудого Андрія Миколайовича від 22.08.2024 щодо присвоєння адреси самочинно збудованим об`єктам, побудованим без дозвільного документа (за амністією) було прийнято відмову №Р/2858-01-24 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АR01:4125-9825-9858-4089-1252). Підставою для відмови стало те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже існують два об`єкта нерухомого майна, що зареєстровані та перебувають у власності фізичної особи (згідно з договором про задоволення прав іпотекодержателя, видавник Клімчук А.В., приватний нотаріус Хмельницького міського округу Хмельницької області; попередній власник: ПАТ „Проскурів код ЄДРПОУ 30593824) за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257. В листі зазначено, що об`єкти будівництва за вказаною адресою (зареєстровані в ДРРП) відповідають технічним характеристикам групи господарських будівель, що прийняті до експлуатації відповідно до декларації ІУ161240813748. Тобто об`єкти, що прийняті до експлуатації, фактично експлуатуються та перебувають у власності фізичної особи.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява свідка від 04.03.2025 ОСОБА_2 повідомив, що не підписував позовну заяву ПАТ „Проскурів до БТІ у м. Хмельницькому від 28.02.2006 та пояснення від 10.05.2006 у справі №7/951-А, про таку справу йому на той час нічого не було відомо. Повідомляє, що керівником ВАТ „Проскурів (генеральним директором) у 2006 році був ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою статистики №1895 від 04.10.2004, а такої посади у виконавчому органі як голова ради ВАТ „Проскурів взагалі не існувало.

На підстави заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кузиної М.О. від 05.05.2025 судовим експертом Власюк В.В. проведено судову будівельно-технічну експертизу по справі №924/1351/20 (924/1000/24).

Згідно висновку судового експерта Власюк В.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1254/025 від 02.06.2025 нежитлове приміщення загальною площею 714,2 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634, нежитлове приміщення загальною площею 670,7 м2, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд 257, на земельній ділянці державної власності площею 0,2 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:0634, які перебувають на праві власності Будзінської Т.М., та нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3, господарська будівля склад „Б-2, що розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257 (відповідно до звіту про проведення технічного обстеження експерта Кіцула В.П. від 24.07.2024), є одними і тими самими приміщеннями (будівлями), а саме:

- нежитлове приміщення загальною площею 714,2 м2 та склад „Б-2 є однією і тією ж будівлею,

- нежитлове приміщення загальною площею 670,7 м2 та адміністративна будівля „А-3 є однією і тією ж будівлею.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.03.2024 у справі 911/1375/22.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21, від 25.05.2021 у справі № 910/91/20.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.03.2024 у справі 911/1375/22.

Щодо первісного позову.

Звертаючись до суду з позовом, КП „Агрофірма „Проскурів зазначає, що будучи законним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 (відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ№000002 від 20.02.1996) під спірними приміщеннями, КП „Агрофірма „Проскурів, яке є правонаступником колгоспу „Комунар, який здійснював будівництво відповідних об`єктів, реалізувало процедуру прийняття в експлуатацію зазначених об`єктів шляхом реєстрації відповідної декларації (будівельна амністія), однак Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради було відмовлено позивачу у присвоєнні адреси, оскільки об`єкти, що прийняті до експлуатації перебувають у власності Будзінської Т.М. Позивач наголошує, що позов поданий на захист права КП „Агрофірма „Проскурів на земельну ділянку, складовим якого є право на її забудову.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, в судовому порядку.

Право власника на забудову земельної ділянки передбачено ст. 375 ЦК України, якою, зокрема, визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

КП „Агрофірма „Проскурів є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 площею 0,2 га. Право колективної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за КП „Агрофірма „Проскурів 28.10.2020 на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ№000002 від 20.02.1996. Належність на праві власності позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 не заперечується відповідачем та підвереджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №257257536 від 19.05.2021, яка наявна в матеріалах справи №924/1351/20 про банкрутства КП „Агрофірма „Проскурів, в межах якої розглядається справа №924/1351/20 (924/1000/24).

Будучи законним землекористувачем та власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634, КП „Агрофірма „Проскурів реалізувало процедуру прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомості, які на ній знаходяться, шляхом реєстрації відповідної декларації (будівельна амністія).

Приміщення, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 - площею 670,7 м2 та 714,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 та з приводу яких КП „Агрофірма „Проскурів зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією є тими ж самими об`єктами, що не заперечується сторонами та підтверджується висновком судового експерта Власюк В.В. №1254/025 від 02.06.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Як слідує з матеріалів справи, первинна державна реєстрація на спірні приміщення була проведена за ВАТ „Проскурів 16.10.2006 Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 по справі №7/951А, якою було визнано за ВАТ „Проскурів право власності на майно, зокрема, триповерхове приміщення загальною площею 670,7 кв.м. та двоповерхове приміщення з підвалом, загальною площею 714,2 кв.м., які знаходяться по вул. Кам`янецькій, 257.

Однак в подальшому, за результатами розгляду апеляційної скарги Прокурора Хмельницької області, постанова Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011.

Таким чином, документ, який став підставою для реєстрації права власності спірних приміщень за ВАТ „Проскурів було скасовано в судовому порядку.

Відповідач у відзиві зазначає, що САТ „Проскурів правомірно, на підставі договору купівлі-продажу акцій №10 від 23.04.1999, набуло нежитлові приміщення, що розташовані за адресою вул. Кам`янецька, 257, м. Хмельницький площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м., від громадян на належні їм майнові паї в майні КСП Агрофірми „Проскурів.

Договір №10 від 23.04.1999 купівлі-продажу акцій САТ „Проскурів в порядку відкритої підписки та невід`ємна його частина у вигляді списку громадян, як його характеризує ОСОБА_1 , оцінюється критично, оскільки у самому цьому списку відсутні будь-які посилання, що дозволяли б вважати його частиною саме вказаного договору, а не будь-якого іншого документа чи самостійним документом. Зазначене унеможливлює вважати підписання цього договору вказаними у списку громадянами. Окрім того, вказівка у додатку №1 на будівлі по вул. Кам`янецькій, 257 1 шт. також не дають змогу ідентифікувати ці будівлі. Зазначене унеможливлює вважати цей договір укладеним. При цьому, оскільки його предметом є нерухоме майно, то в цій частині даний договір підлягав нотаріальному посвідченню, що підписантами не дотримано.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів наявності прав у вказаних громадян на приміщення, що розташовані за адресою вул. Кам`янецька, 257, м. Хмельницький площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м., які могли бути ними передані в якості оплати вартості акцій САТ „Проскурів.

Враховуючи викладене, з огляду на зміст та форму договору купівлі-продажу акцій сільськогосподарського товариства „Проскурів в порядку відкритої підписки №10 від 23.04.1999, зазначений договір не підтверджує факту набуття САТ „Проскурів нежитлових приміщень, що розташовані за адресою вул. Кам`янецька, 257, м. Хмельницький площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м. від громадян на належні їм майнові паї в майні КСП Агрофірми „Проскурів.

Як слідує з матеріалів справи після реєстрації за ВАТ „Проскурів права власності на спірні приміщення на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А, останні були передані в іпотеку Банку на підставі іпотечного договору від 15.10.2007, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк в особі відділення №881 Хмельницької обласної філії (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Проскурів (іпотекодавець), в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальниками (ДП „Глорія та ТОВ „Ресторан „Софія) за кредитними договорами.

В подальшому, 23.02.2021 між правонаступником вказаного іпотекодержателя Акціонерним товариством „Альфа-Банк (Цедент) та ТОВ „Фінансова компанія „Верум Капітал (Цесіонарій) був укладений договір передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007, і того ж дня 23.02.2021 між ТОВ „Фінансова компанія „Верум Капітал (Первісний кредитор, іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Новий кредитор, іпотекодержатель) були укладені договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань та договір передачі прав за іпотечним договором від 15.10.2007.

Після того, як ОСОБА_1 стала новим іпотекодержателем за іпотечним договором від 15.10.2007, вона 14.06.2021 уклала з ПАТ „Проскурів два договори про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до яких набула право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м., які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634 площею 0,2 га, яка належить на праві колективної власності КП „Агрофірма „Проскурів.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав (довідка від 21.10.2024 №400069957) з 14.06.2021 та на даний час право власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер 2015868101) загальною площею 670,7 м. кв та на нежитлове приміщення (реєстраційний номер 2052468101) загальною площею 714,2 м. кв. зареєстровано за ОСОБА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірні приміщення (14.06.2021), підстава для їх реєстрації за ПАТ „Проскурів була відсутня, незважаючи на наявність в Державному реєстрі речових прав запису від 21.01.2013 про державну реєстрацію права власності на приміщення за ПАТ „Проскурів, оскільки судове рішення, яке стало підставою для їх реєстрації було скасовано 23.05.2011.

У справі відсутні докази створення об`єктів (спірних приміщень) ВАТ „Проскурів. Також у ОСОБА_1 (як і в попереднього власника приміщень - ВАТ (ПАТ) „Проскурів) відсутні права на земельну ділянку, на якій знаходяться спірні приміщення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент первинної реєстрації права власності за ВАТ „Проскурів на приміщення по вул. Кам`янецькій, 257 у м. Хмельницькому площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м., такі об`єкти нерухомості були введені в експлуатацію.

Як було встановлено судом, КП „Агрофірма „Проскурів будучи землекористувачем та власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634, на якій знаходяться спірні приміщення, реалізувало процедуру прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомості шляхом реєстрації відповідної декларації (будівельна амністія).

13.08.2024 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва на підставі заяви Агрофірми „Проскурів зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, реєстраційний номер дозвільного документа ІУ161240813748.

Відповідно до п. 44 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про такий об`єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Таким чином, зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Положеннями п. 77 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Як слідує з матеріалів справи КП „Агрофірма „Проскурів не вдалося здійснити відповідну державну реєстрацію, оскільки Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради була прийнята відмова №Р/2858-01-24 від 27.08.2024 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АR01:4125-9825-9858-4089-1252) у присвоєнні адреси, з огляду на те, що прийняті до експлуатації об`єкти перебувають у власності ОСОБА_1 .

Таким чином, відновленню права КП „Агрофірма „Проскурів шляхом реєстрації права власності на прийняті в експлуатацію шляхом будівельної амністії об`єкти перешкоджає зареєстроване право власності ОСОБА_1 на ці об`єкти, які в експлуатацію не приймалися, а відтак не були створені, і право власності на які ВАТ „Проскурів (правонаступник ПАТ „Проскурів) не набуло (було відсутнє на момент набуття відповідачем прав іпотекодержателя), оскільки таку підставу для його реєстрації як судове рішення (постанова Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951А) було скасовано.

Відновлення становища, яке існувало до порушення права, відповідно до ст. 16 ЦК України, є одним із способів захисту.

Обґрунтовуючи обраний позивачем спосіб захисту (скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо спірних об`єктів нерухомого майна, закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу), КП „Агрофірма „Проскурів звертає увагу на фізичну неможливість витребування цих об`єктів, оскільки, виходячи з факту не прийняття їх в експлуатацію, ці об`єкти не є створеними, а відтак не могли бути об`єктом цивільних прав, незважаючи на помилкову їх реєстрацію. З огляду на це, вимога про скасування державної реєстрації не може розглядатися, як така, що спрямована на уникнення застосування приписів ст.ст. 387 і 388 ЦК України, оскільки відповідні об`єкти, які зареєстровані за відповідачем не були створеними, а відтак і право власності на них не могло виникнути ні у позивача, ні, тим більше, у відповідача.

Враховуючи, що в даному випадку КП „Агрофірма „Проскурів звернулося до суду, як власник земельної ділянки, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості, за захистом свого права землекористування, яке включає право на забудову земельної ділянки (ст. 375 ЦК України), а не для захисту права власності на спірні приміщення, обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним. Відтак, необґрунтованим є твердження відповідача про те, що належним способом захисту є витребування об`єктів нерухомості.

Оскільки предметом спору не є право власності на майно, а позов спрямовано на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, то питання права власності на приміщення, які в експлуатацію не приймалися, та зареєстровані за скасованим судовим рішенням, що і є перешкодою, виходить за межі розгляду і не є предметом даного спору.

Як було зазначено вище, первинна державна реєстрація спірних приміщень здійснена Хмельницьким БТІ 16.10.2006 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, який функціонував на той час.

В подальшому, п. 5 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України від 11.02.2010 N1878-VI, встановлено, що державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 1 січня 2013 року. Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 94 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 визначалося, що Порядок використання та перенесення державним реєстратором записів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру прав встановлює Мін`юст.

Пунктами 6 та 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, визначено, що перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об`єкт нерухомого майна або суб`єкта речових прав, їх обтяжень, і державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об`єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області до Державного реєстру речових прав були перенесені записи стосовно зареєстрованих на підставі скасованого 23.05.2011 судового рішення, неприйнятих в експлуатацію об`єктів, які містилися у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме: стосовно об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв. - на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 та стосовно об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв. - на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013, що відображено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав № 400072933 від 21.10.2024.

Враховуючи, що Реєстр права власності на нерухоме майно, в якому первинно було зареєстровано право власності на спірні приміщення за САТ „Проскурів уже не функціонує, а відповідні його записи були перенесені до Державного реєстру речових прав із відкриттям розділу, то скасуванню підлягає рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ. Такий спосіб захисту узгоджується з приписами ч. 1 ст. 14 Закону „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якої розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі, зокрема набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ. При цьому, відповідно до ч. 7 цієї статті, у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Таким чином, вимога про скасування рішень державного реєстратора від 22.01.2013, на підставі яких відкриті відповідні розділи, та про закриття відповідних розділів із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень, які в них містяться, наразі є належним та ефективним способом захисту, що дозволяє відновити стан, який існував до реєстрації права власності на не прийняті в експлуатацію об`єкти на підставі скасованого судового рішення.

З приводу посилання відповідача на те, що спірні приміщення були предметом договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019, укладеного між КП „Агрофірма „Проскурів та ПАТ „Проскурів, судом враховуються пояснення позивача про те, що даний договір був укладений щодо об`єктів не введених в експлуатацію та з метою з`ясування належності даних приміщень, у зв`язку з чим у п 5.1. договору було передбачено, що протягом строку дії договору позичкодавець (ПАТ „Проскурів) зобов`язується не вчиняти будь-яких дій щодо передачі, відчуження чи продажу майна третім особам без погодження з користувачем (КП „Агрофірма „Проскурів).

З приводу твердження відповідача про те, що скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призведе до позбавлення ОСОБА_1 її права власності, як добросовісного набувача спірних приміщень, буде непропорційним, порушить справедливий баланс, покладе надмірний індивідуальний тягар та становитиме порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд враховує наступне.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України Конвенція є частиною національного законодавства, відтак принципи, проголошені у Конвенції, підлягають застосуванню національними судами. При цьому, у відносинах між власником та набувачем майна, положення Конвенції застосовуються лише у тій межі, що не суперечить суті правозахисних відносин.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів;

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою передбачене у чинному законодавстві України (ст. 152 ЗК України). Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і підстав для їх застосування є доступними, чіткими та передбачуваними.

Судом встановлено, що власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні приміщення, є КП „Агрофірма „Проскурів.

Скасування оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірних об`єктів нерухомості, з одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень, переслідує легітимну мету охорони права власності особи на земельну ділянку, незалежно від волі інших осіб, а також з метою дотримання таких прав відповідно до загальних інтересів суспільства.

Також, пропорційність втручання у право володіння та справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання, в цьому випадку полягає у тому, що судове рішення, на підставі якого здійснено первинну реєстрацію права власності на спірні приміщення за ВАТ „Проскурів, а саме, постанова Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 у справі №7/951А була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011. Таким чином, на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірні приміщення (14.06.2021), підстава для їх реєстрації за ПАТ „Проскурів була відсутня, незважаючи на наявність в Державному реєстрі речових прав запису від 21.01.2013 про державну реєстрацію права власності на приміщення за ПАТ „Проскурів. На даний час зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на спірні приміщення, які в експлуатацію не приймалися обмежує право КП „Агрофірма „Проскурів, як власника земельної ділянки, на якій знаходяться спірні приміщення, на реалізацію права на забудову вказаної земельної ділянки та реєстрацію права власності на прийняті в експлуатацію шляхом будівельної амністії об`єкти нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці позивача.

Відповідачка також просить відмовити у задоволенні первісного позову у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Згідно із ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №372/1036/15-ц викладено висновок про те, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності не відповідає вимогам закону.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Суд зазначає, що хоча питання дослідження обставин пропуску позовної давності вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням відповідних обставин справи, проте з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 у справі №925/756/19, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.04.2021 року у cправі №910/18541/1.9

Отже, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить застосування норм матеріального права, правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Відповідач вважає, що перебіг позовної давності розпочався з 1999 року, коли САТ „Проскурів набуло право власності на спірні об`єкти нерухомості на підставі договору №10 купівлі-продажу акцій САТ „Проскурів в порядку відкритої підписки від 23.04.1999, який, як і позовна заява у справі №7/751А, підписані ОСОБА_2 , який до 2021 року був керівником КП „Агрофірма „Проскурів. Крім того, вказує, що 01.08.2019 між ПАТ „Проскурів та Агрофірмою „Проскурів було укладено договір безоплатного користування (позички) майна.

Суд аналізуючи зміст та форму договору купівлі-продажу акцій сільськогосподарського товариства „Проскурів в порядку відкритої підписки №10 від 23.04.1999, дійшов висновку, що зазначений договір не підтверджує факту набуття САТ „Проскурів спірних приміщень.

Також у нотаріально посвідченій заяві від 04.03.2025 ОСОБА_2 повідомив, що не підписував позовну заяву та пояснення у справі №7/951-А, про неї йому не було відомо, а такої посади у виконавчому органі як голова ради ВАТ „Проскурів взагалі не існувало.

При цьому, судом враховується, що порушення права позивача, за захистом якого останній звернувся з даним позовом до суду, пов`язано не із відчуженням приміщень, а порушенням є незаконна безпідставна реєстрації речового права власності на них.

Позивач у позові повідомляє, що про наявність державної реєстрації не прийнятих в експлуатацію об`єктів КП „Агрофірма „Проскурів за ПАТ „Проскурів стало відомо у липні 2019 року під час аналізу долі активів ПАТ „Проскурів.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі Закон), відповідно до якого розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Закон набрав чинності 02.04.2020, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

В подальшому, дію воєнного стану було неодноразово продовжено, який триває і на даний час.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: „У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини від 08.11.2023 № 3450-IX, п. 19 розділу „Прикінцеві та перехідні положення ЦК України в редакції, що діє з 30.01.2024 передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX „Про внесення зміни до розділу „Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, який набрав чинності з 04.09.2025.

Враховуючи наведене, оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діяв на усій території України і станом на 06.11.2024 (дата подання позовної заяви), позивач звернувся з даним позовом до суду в межах позовної давності.

Тому заява відповідача про застосування строку позовної давності залишається без задоволення.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що на момент перенесення державним реєстратором 22.01.2013 до Державного реєстру речових прав даних записів, які містилися у Реєстрі прав власності на нерухоме майно стосовно спірних не введених в експлуатацію приміщень, судове рішення, яке стало підставою для реєстрації за ВАТ „Проскурів права власності на відповідні приміщення, було скасовано, а позивач, як законний землекористувач та власник земельної ділянки, на якій знаходяться спірні приміщення, на даний час позбавлений можливості реалізувати своє право на введення в експлуатацію об`єктів за амністією та здійснити їх реєстрацію, первісний позов КП „Агрофірма „Проскурів підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

ОСОБА_1 у зустрічному позові просить скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією №ІУ161240813748 від 13.08.2024 на об`єкт будівництва „Нове будівництво групи господарських будівель: адміністративна будівля „А-3, господарська будівля склад „Б-2, розташованого за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, посилаючись на те, що реєстрація вказаної декларації є незаконною, оскільки містить недостовірні відомості та порушує право власності позивача за зустрічним позовом.

Статті 55 Конституції України, ст. 15 ЦК України визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.03.2024 у справі 911/1375/22.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Таким чином, позивачка за зустрічним позовом має довести, що реєстрація КП „Агрофірма „Проскурів декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією порушила права ОСОБА_1 , за якою на момент реєстрації декларації було зареєстровано право власності на спірні приміщення.

Так звана „будівельна амністія передбачає спрощений порядок введення в експлуатацію об`єкта будівництва, який передбачений Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №158 від 03.07.2018.

Реєстрація декларації є одним з етапів реалізації власника земельної ділянки його права на введення в експлуатацію будівель та відповідної реєстрації на них. Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

КП „Агрофірма „Проскурів будучи законним землекористувачем та власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634, на якій знаходяться спірні приміщення, реалізувало процедуру прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомості шляхом реєстрації відповідної декларації (будівельна амністія).

Так, 13.08.2024 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва на підставі заяви Агрофірми „Проскурів зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, реєстраційний номер дозвільного документа ІУ161240813748.

Однак КП „Агрофірма „Проскурів зареєструвавши декларацію про готовність до експлуатації до експлуатації об`єкта за амністією, не змогла зареєструвати право власності на спірні приміщення, оскільки на етапі присвоєння адреси Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради було відмовлено відповідачу за зустрічним позовом у присвоєнні адреси, у зв`язку тим, що прийняті до експлуатації об`єкти перебувають у власності ОСОБА_1 , що і стало підставою для звернення КП „Агрофірма „Проскурів з первісним позовом до суду про скасування рішень державного реєстратора від 22.01.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірних приміщень з одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень.

Таким чином, КП „Агрофірма „Проскурів, як власник земельної ділянки, на якій знаходяться спірні приміщення не змогло реалізувати право на введення в експлуатацію будівель та здійснити їх реєстрацію.

ОСОБА_1 не доведено порушення чи обмеження її прав КП „Агрофірма „Проскурів внаслідок реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за амністією, при наявності реєстрації за ОСОБА_1 права власності на неприйняті до експлуатації об`єкти. Крім того, як було встановлено судом, на момент перенесення державним реєстратором 22.01.2013 до Державного реєстру речових прав даних записів, які містилися у Реєстрі прав власності на нерухоме майно стосовно спірних приміщень, судове рішення, яке стало підставою для реєстрації за ВАТ „Проскурів права власності на відповідні приміщення, було скасовано. Відповідно і на момент набуття ОСОБА_1 прав іпотекодержателя та реєстрації за нею права власності на спірні приміщення, останні не належали ПАТ „Проскурів (правонаступнику САТ „Проскурів) .

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норми ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно положень ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору. Такого висновку, враховуючи й інші рішення касаційної інстанції, дійшов Верховний Суд у постанові від 29.08.2023 у справі №910/5958/20.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що позивачкою за зустрічним позовом не доведено порушення її прав внаслідок реєстрації КП „Агрофірма „Проскурів декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у зустрічному позові ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією №ІУ161240813748 від 13.08.2024 необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, за первісним позовом судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову, за зустрічним позовом на позивача за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою у зустрічному позові.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу.

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 90918 від 22.01.2013 щодо об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м. кв., закривши відповідний розділ із одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень цього розділу

Стягнути з Будзінської Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів (29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, код ЄДРПОУ 03788891) 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп. ) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 01.10.2025.

СуддяО.Є. Танасюк