Постанова

від 12.09.2006 по справі 6/377/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/377/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2006 р. 10:59Справа №  6/377/06

м. Миколаїв

12.09.2006 р. 10 год. 59 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Семенов А.А.

Миколаїв

за позовомДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв.

до відповідачаПриватне мале підприємство “Солід”, м. Миколаїв.

про Стягнення  податкового боргу за рахунок активів платника в сумі 1650,63 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Щедров Є.В., довіреність від 06.03.06. № 251/9/10-00

Від відповідачаПредставник не з'явився.

Предмет спору:  Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення за рахунок активів відповідача податкової заборгованості в сумі 1650,63 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, заперечень не висловив, представник в судове засідання не з'явився.

 Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  

встановив:

Відповідач, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа виконкомом Миколаївської міської ради за № 5254, про що свідчить свідоцтво про держреєстрацію від 05.02.1998 року.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів з 25.08.1993 року.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань відповідач має заборгованість з податку на прибуток в сумі 1650,63 грн., яка виникла по причині неповною сплатою нарахованих згідно податкових декларацій від 08.02.2006 року № 53568, від 20.12.2005 року № 43341, від 02.11.2005 року № 35933 зобов'язань з податку на прибуток в загальному розмірі 960,00 грн., а також визначеної у податкових повідомленнях-рішеннях від 16.02.2006 року № 0000671501, № 000068501, № 000069501, № 000070501   суми штрафу в загальному розмірі 834,39 грн.

Враховуючи, що 143,76 грн. погашено за рахунок переплати податкового зобов'язання, заборгованість зі сплати податку на прибуток складає 1650,63 грн.

Крім того, на підставі п.п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачу направлялись дві податкові вимоги про сплату боргу, які відповідачем отримані (а.с. 18-19).  Проте заборгованість відповідача залишилась непогашеною.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на  наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суми визначені платником податків самостійно в податкових деклараціях, поданих до органів ДПІ, вважаються узгодженими з дня подання такої декларації.

Оскільки вищезазначені повідомлення-рішення відповідачем отримані та не оскаржені ним в адміністративному та судовому порядках, визначені позивачем податкові зобов'язання вважаються узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції  подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

          Станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 1650,63 грн. відповідачем не сплачений.

          За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути за рахунок активів з приватного малого підприємства “Солід”, м. Миколаїв, вул. Новосільська, 9-а, код 19298350  на користь Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а, код 34034315, р/р 34121999600003 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013, податковий борг в сумі 1650,63 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко