Окрема думка від 06.08.2025 по справі 906/43/22

ОКРЕМА ДУМКА

06 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/43/22

суддів: Васьковського О. В., Огородніка К. М.,

1. 06.08.2025 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв постанову у справі № 906/43/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазенерго" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" (далі - Боржник), якою частково задовольнив касаційні скарги розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Козирицького А. С. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлайн Інвест" та скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024, якою визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (далі - Кредитор), і ухвалу попереднього засідання Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 в частині вимог Кредитора до Боржника, а справу в скасованій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Ухвалюючи це рішення, Верховний Суд не погодився з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про конкурсний характер грошових вимог кредитора, що виникли за зобов`язаннями боржника повернути безпідставно отримані ним від кредитора кошти за договорами, визнаними недійсними згідно з судовими рішеннями, з огляду на поточний характер таких вимог у розумінні положень спеціального закону з процедур банкрутства, а саме Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ).

3. При цьому Верховний Суд, кваліфікуючи кредиторські вимоги, що випливають із зобов`язання боржника за договорами, визнаними судом недійсним, виходив з того, що такі грошові вимоги, які випливають з факту визнання правочину недійсним, мають поточний характер, якщо спростування презумпції правомірності зазначеного правочину та його відпадіння як правової підстави для набуття майна відбулося після відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки:

- правочини за відсутності судового рішення про визнання їх недійсними постають як обов`язкові до виконання доти, доки відповідним судовим рішенням не спростовано презумпцію їх правомірності;

- тому винятково з моментом набрання законної сили судовим рішенням у справі про визнання недійсним правочину пов`язано відпадіння оспорюваного правочину як правової підстави для виникнення і виконання передбачених ним обов`язків - саме з цього моменту у сторони, яка є одержувачем або набувачем за оспорюваним правочином, виникає реституційний або кондикційний обов`язок з повернення неправомірно одержаного від іншої сторони;

- адже саме в момент набрання рішенням суду законної сили особа дізнається про володіння чужим майном без достатньої правової підстави і обов`язок повернути це майно іншій стороні недійсного правочину внаслідок того, що правова підстава володіння відпала.

4. Не погоджуємось із цим рішенням Верховного Суду з підстав, наведених нижче, і вважаємо, що Суд мав залишити без змін оскаржувані: постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024, якою визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", і ухвалу попереднього засідання Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 в частині кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" до Боржника у справі № 906/43/22.

5. Встановлені судами обставини

5.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазенерго" відкрито провадження у справі № 906/43/22 про банкрутство Боржника; введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Козирицького А. С.

5.2. Загальна сума вимог Кредитора до Боржника становить 216 799 583 грн 36 коп., а саме:

1. Вимоги за договором № 1203 про поворотну безпроцентну фінансову допомогу від 12.03.2021 - 128 652 079 грн 23 коп.;

2. Вимоги за договорами купівлі-продажу: № 08КП/2019 від 14.01.2019 - 399 000 грн 00 коп.; № 183КП/2018 від 29.01.2018 - 316 000 грн 00 коп.; № 184КП/2018 від 29.12.2018 - 500 000 грн 00грн; № 185КП/2018 від 29.12.2018 - 398 200 грн 00 коп.; № 186КП/2019 від 31.05.2019 - 43 708 976 грн 10 коп.; № 21КП/2019 від 14.01.2019 - 399 000 грн 00 коп.; № 25КП/2019 від 15.01.2019 - 499 500 грн 00 коп.; № 26КП/2019 від 15.01.2019 - 499 500 грн 00 коп.; № 28КП/2019 від 16.01.2019 - 499 500 грн 00 коп.; № 29КП/2019 від 16.01.2019 - 492 500 грн 00 коп.; № 36КП/2019 від 17.01.2019 - 499 500 грн 00 коп.; № 44КП/2019 від 17.01.2019 - 499 500 грн 00 коп.; № 48КП/2019 від 21.01.2019 - 324000 грн 00 коп.; № 181КП/2018 від 28.12.2018 - 495000 грн 00 коп.; № 69КП/2020 від 18.03.2020 - 8617328 грн 00 коп.; № ОС-00023 від 29.05.2020 - 30 000 000 грн 00 коп.

5.3. 21.12.2021 між ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" (далі - Первісний кредитор), ТОВ "Овруч Стоун" (далі - Новий кредитор) та ТОВ "Вінницька дорожньо-будівельна компанія" (далі - Боржник) було укладено Договір № 2/211221 про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові в сумі 5 310 000,00 грн., що становить заборгованість за Договором № 300921 від 30.09.2021 з додатками до нього (далі - Основний договір), укладеними між Первісним кредитором та Боржником.

Згідно актом звірки взаємних розрахунків станом за період 21.12.2021-29.12.2021 за Договором № 2/211221 від 21.12.2021, заборгованість Боржника перед Кредитором становить 5 310 000 грн 00 коп.

5.4. Договори: купівлі-продажу: (№ 69КП/2019 від 18.03.2020, № ОС-00023 від 29.05.2020 та № 186КП/2019 від 31.05.2019), а також договори про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № 1203 від 12.03.2021 та про відступлення права вимоги № 2/211221 від 21.12.2021 визнані недійсними з моменту укладення згідно з судовими рішеннями без застосування реституції за статтею 216 Цивільного кодексу України (судові рішення Господарського суду Житомирської області: від 20.10.2022 у справах № 906/43/22 (906/457/22), № 906/43/22 (906/458/22), № 906/43/22(906/343/22), від 10.04.2024 у справі № 906/43/22 (906/1174/23).

Мотиви незгоди із судовим рішенням

6. Щодо грошових вимог у справі про банкрутство

6.1. У цій справі постало питання класифікації кредиторських вимог, що випливають із зобов`язання Боржника за договорами, визнаними судом недійсним.

А саме у межах цього касаційного провадження постало питання кваліфікації судами заявлених кредиторських вимог як поточних, тоді як і кредитор, ТОВ "ТД "Агроіпорт ЛТД" обґрунтовує та вважає себе, а суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях - визнали цього кредитора саме конкурсним.

6.2. КУзПБ, регулюючи питання участі кредиторів у справі про банкрутство, розділяє їх на такі види: ініціюючий кредитор (заявник), заставні, конкурсні та поточні кредитори. Такий поділ має змістовні особливості, оскільки кожен вид кредиторів, зважаючи на правовий статус у справі та повноваження, надані законом, визначає спрямованість справи про банкрутство та досягнення мети судової процедури.

6.3. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ).

6.4. Для розмежування вимог кредиторів як таких, що виникли до або після відкриття провадження у справа про банкрутство, зокрема слід звернутися до наданого в статті 1 КУзПБ терміна «грошове зобов`язання», що застосовується у відносинах неплатоспроможності та визначається як зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За змістом наведених положень статті 1 КУзПБ до грошового зобов`язання боржника перед відповідним кредитором (умов, підстав та моменту виникнення зобов`язання) застосовуються правила, що регулюють відповідні правовідносини між кредитором та боржником залежно від їх змісту та правової природи.

6.5. Таким чином надане законодавцем у статті 1 КУзПБ визначення терміну «грошове зобов`язання», що застосовується у відносинах неплатоспроможності, загалом означає комплекс різноманітних, встановлених законом у відповідних сферах господарювання підстав, за яких у боржника виникає зобов`язання сплатити певну грошову суму.

6.6. Отже, при зверненні із грошовими вимогами з одного боку наявний кредитор у цивільних, господарських, податкових правовідносинах тощо, яким є особа (фізична чи юридична) - сторона зобов`язальних правовідносин, а з іншого боку - боржник у тих самих правовідносинах, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

6.7. Правова регламентація класифікації кредиторів на конкурсних і поточних передусім ґрунтується на факті відкриття провадження у справі про банкрутство.

При цьому очевидно, що на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржник може бути стороною у численних правовідносинах із зобов`язаннями грошового і майнового характеру. Слід зауважити, що зі змісту КУзПБ та його мети вбачається, що для виникнення відносин неплатоспроможності у боржника має бути щонайменше два кредитори.

6.8. Затим не має та не може мати значення у сенсі мети, яку переслідує законодавець у відносинах неплатоспроможності, ні підстава виникнення грошових зобов`язань боржника, ні їх будь-яка трансформація до або в ході здійснення, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство (зміна правової природи, кредитора, підстави тощо), зокрема:

- зміна кредитора у зобов`язанні: відступлення права вимоги, правонаступництво тощо (стаття 512 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України);

- новація зобов`язання (стаття 604 ЦК України);

- визнання недійсною підстави виникнення зобов`язання з приведенням сторін у первісний стан (коли кожна сторона правочину, у разі його недійсності, зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, стаття 216 ЦК України);

- коли особа стає зобов`язаною повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (стаття 1212 ЦК України) тощо.

У цьому висновку слід виходити з того, що для об`єктивності економічно-організаційних складових неплатоспроможності боржника та подальшого спростування або підтвердження презумпції банкрутства (неспроможності) боржника у розумінні КУзПБ має значення сукупний розмір зобов`язань боржника перед його кредиторами у грошовому виразі незалежно від їх правової природи, підстави виникнення зобов`язань, а також моменту настання актуальної підстави зобов`язання боржника перед кредитором. Саме сукупність взятих боржником на себе зобов`язань буде характеризувати дійсний майновий стан боржника і його подальшу долю у справі про банкрутство.

6.9. Тому є помилковим підхід, за якого в основу поділу кредиторів на конкурсних і поточних покладається момент перетворення матеріально-правової підстави грошового зобов`язання боржника в актуальну (чинну, якою кредитор обґрунтовує звернення із відповідними грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство) відносно моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, а не факт виникнення та існування вже до відкриття провадження у справі про банкрутство цього ж грошового зобов`язання боржника у відповідних правовідносинах як економічної категорії з відповідним фінансовим вираженням.

У зв`язку із цим вважаю, що під час розгляду грошових вимог у визначенні їх конкурсного або поточного характеру суду належить виходити з наведеного змісту та саме економічних характеристик грошового зобов`язання у справі про банкрутство, уникаючи перекваліфікації відповідних правовідносин між кредитором та боржником в залежності від обставин та моменту трансформації в актуальну (чинну) матеріально-правову підставу вимоги кредитора до боржника щодо цього грошового зобов`язання.

6.10. За протилежного висновку, у разі врахування такого критерію як момент трансформації матеріально-правової підстави зобов`язання відносно боржника (зміна особи кредитора на правонаступника, зміна правової природи, підстави зобов`язання тощо) виникає ризик неможливості задоволення боржником вимог кредиторів, тобто кредиторів, вимоги яких ґрунтуються на всіх зобов`язаннях боржника, які він має та вже виникли у нього за правилами ЦК України, Господарського кодексу України, податкового, страхового, іншого законодавства на момент відкриття щодо боржника провадження у справі про банкрутство.

6.11. На реалізацію захисту інтересів кредиторів і спрямовані вимоги частини першої статті 45 КУзПБ, згідно з якою у кредиторів за вимогами щодо всіх зобов`язань боржника, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, виникає обов`язок подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

6.12. Отже, наведений Верховним Судом у постанові від 06.08.2025 підхід щодо кваліфікації кредиторських вимог, що випливають із зобов`язання боржника за договорами, визнаними судом недійсними, не узгоджується ні з матеріальними критеріями (встановлення обсягу грошових зобов`язань), ні з процесуальними (кількість учасників справи) і перешкоджає досягненню процесуального і матеріального ефекту та цілей судової процедури. До прикладу, переведення таких конкурсних вимог у поточні тільки з тієї підстави, що судове рішення про недійсність договору було ухвалено після відкриття провадження у справі про банкрутство, у вирішенні питання підтвердження/спростування презумпції банкрутства призведе до викривлення економічних показників майнового стану боржника. Тоді як фактично актив, що еквівалентний відповідному грошовому зобов`язанню боржника (у вигляді коштів, майнового права, іншого майна, послуг, робіт) був отриманий ним до відкриття провадження у справі про банкрутство. І саме цей факт має вирішальне значення. Неврахування в реєстрі такої заборгованості формально перешкоджає прийняттю об`єктивного рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

6.13. Щодо набутого або збереженого безпідставно боржником від кредитора майна відповідно до норм статті 1212 ЦК України, то відповідно до частин першої, другої цієї статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією зі сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина третя статті 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 цього Кодексу свідчить, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань (кондикційні зобов`язання) виникає за таких умов:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

6.14. Ураховуючи наведене, майно, набуте, збережене особою може бути визначене як безпідставно набуте, збережене, а зобов`язання з набуття цього майна - кваліфіковане як кондикційне зобов`язання (зобов`язання з безпідставного збагачення):

- з моменту набуття, збереження особою майна за відсутності правової підстави (для майна, набутого без достатньої правової підстави) або

- з моменту відпадіння попередньої правової підстави набуття особою майна від потерпілого (для майна, первісно набутого за наявності правової підстави).

Проте, враховуючи, що оцінка конкурсності кредиторської вимоги має вирішальне значення для встановлення об`єктивної економічної характеристики cтану всіх активів набутих боржником на момент відкриття справи про банкрутство, то обставини перетворення/зміни матеріально-правових підстав вже існуючого до відкриття провадження грошового зобов`язання у справі про банкрутство боржника не має значення, оскільки не впливає та не спростовує факт боргу як економічної категорії.

6.15. Саме тому вважаємо нерелевантним врахування Верховним Судом у постанові від 06.08.2025 висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у справі № 910/3831/22 в постанові від 07.02.2024, в пункті 86 якої підтримано висновок Касаційного цивільного суду у постановах від 11.08.2021 у справі № 344/2483/18 та від 12.04.2023 у справі № 461/4066/21 (щодо виникнення в особи зобов`язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним), оскільки означена справа була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, а саме щодо визначення моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна. Тоді як під час здійснення кваліфікації кредиторських вимог у справі про банкрутство, зокрема за правилами статті 45 КУзПБ, як конкурсних або поточних, для встановлення факту наявності відповідного зобов`язання боржника не мають значення ні матеріально-правові підстави цього зобов`язання (вимоги), ні момент їх правової трансформації, ні момент прострочення.

6.16. У цій справі суди встановили обставини укладення Боржником з Кредитором до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника договорів, що були виконані, у тому числі Кредитором на користь Боржника, а також обставини визнання частини таких правочинів недійсними з моменту їх укладення за судовими рішеннями, ухваленими після відкриття провадження у цій справі про банкрутство, і без застосування при цьому судом реституції.

Отже відповідний обов`язок Боржника перетворився, набувши іншу підставу для нього, а саме в обов`язок повернути Кредитору отримане за правочинами, визнаними недійсними за судовими рішеннями, ухваленими після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, та перетворився у такий, що настав та існує в силу закону, статті 1212 ЦК України. Між тим відповідний обов`язок, факт його існування та відповідні економічні показники Боржника, не змінилися, а тому його виникнення не може пов`язуватися з моментом одержання (набуття) Боржником як стороною недійсного правочину відповідного майна саме як безпідставно набутого і не пов`язується із датою прийняття чи набрання законної сили відповідним судом рішенням.

Отже, кредитор, який вимагає визнання своїх грошових вимог до боржника, які ґрунтуються на обов`язку боржника повернути майно (кошти) відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України як отримане ним за недійсним договором, укладеним з таким кредитором, є кредитором конкурсним, незалежно від того, коли було ухвалено і набрало законної сили відповідне рішення суду: до або після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідного боржника.

За протилежного висновку зазначений кредитор штучно позбавляється прав конкурсного кредитора, а відповідно набуває прав поточного кредитора, в статусі якого він наділяється, правами, невластивими для відповідної процедури банкрутства, що шкодить суті та засадам банкрутства.

6.17. У зв`язку з викладеним не погоджуюся з мотивами та рішенням по суті в постанові від 06.08.2025 у справі № 906/43/22.

Вважаю, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду мав залишити без змін по суті оскаржувані: постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024, якою визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", і ухвалу попереднього засідання Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 в частині кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" до Боржника, доповнивши ці рішення мотивами, наведеними у цій окремій думці, однак погодившись з кваліфікацією таких вимог як вимог конкурсного кредитора в розумінні статей 1, 45 КУзПБ.

Суддя О. В. Васьковський

Суддя К. М. Огороднік