Рішення від 29.09.2025 по справі 199/3413/25

Справа № 199/3413/25

(2/199/2882/25)

Рішення

Іменем України

17 вересня 2025 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська, в складі:

головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Кахикало А.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2025 року до Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, щодоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пов`язана із відсутністю з боку біологічного батька ( ОСОБА_3 ) піклування, виховання, піклування про здоров?я сина, повною відсутністю участі біологічного батька у фізичному, духовному та моральному розвитку сина, повною відсутністю здійснення підготовки до дорослого життя та повною відсутністю прояву інтересу до внутрішнього світу сина, що є грубим ухиленням від виконання батьківських обов`язків.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2025 року відкрито провадження по справі №199/3413/25 та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Зобов`язано Орган опіки та піклування Синельниківської міської ради надати не пізніше 02 липня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра (49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9, E-mail:inbox@an.dp.court.gov.ua) висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2025 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Службу у справах дітей Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н., селище Яворницьке, вул. Шевченка Тараса, 35, код ЄДРПОУ 44672337), замість неналежної - Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради.

Відкладено судове засідання на 27 серпня 2025 року о 12:00 год., в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, зала № 3 (м. Дніпро, вул.. Новоселівська, 9, E-mail:inbox@an.dp.court.gov.ua, тел.(056) 720-32-77).

Зобов`язано Службу у справах дітей Яворницької селищної ради Синельниківського району надати не пізніше 27 серпня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра (49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9, E-mail:inbox@an.dp.court.gov.ua) висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, повідомив, що вихованням, утриманням та лікуванням дитини займається мати - ОСОБА_2 від самого народження дитини, водночас ОСОБА_3 ,як батько ОСОБА_4 , усунувся від виконання свого обов`язку.

Відповідач - ОСОБА_3 , який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, пояснення щодо позовної заяви не надав.

В судовому засіданні 27.08.2025 року допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 які зазначили обставини щодо родини позивача, відомості про дітей, та їх виховання.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши наявні в ній докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (батько) є батьками ОСОБА_4 (син), ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.02.2011 року.

Доказів зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту народження сина не проявляє інтерес до життя сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не турбується про стан його здоров?я, виховання та розвиток дитини. При цьому, позивач зауважує, що ніколи не створювала перешкод у спілкуванні дитини з батьком. На переконання позивача, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків постійно та систематично, і продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки по теперішній момент.

05.01.2023 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 від 05.01.2023 року.

Згідно Довідки 40/07-18 від 14.01.2025 року, виданої виконавчим комітетом Іларіонівської селищної ради Синельніковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 разом з: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , 1983 року народження; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно Акту обстеження умов проживання позивачки від 15 січня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , 1983 року народження; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до Характеристики від 16.01.2025 року, виданої Іларіонівським ліцеєм Іларіонівської селищної ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є учнем 8-го класу Іларіонівського лицею Іларіонівської селищної ради, мешкає за за адресою: АДРЕСА_2 в багатодітній родині. В ліцеї навчається з п?ятого класу, зарекомендував себе добре, мати та вітчим приділяють належну увагу вихованню, навчанню та розвитку сина, спілкуються з вчителями та відвідують батьківські збори.

16.09.2025 року Виконавчим комітетом Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області прийнято рішення №219 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно його дитини», яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи права та інтереси дитини, з метою її соціального захисту виконком Яворницької селищної ради всчтановлено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК . Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язкам.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частиніправа заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречнимиі достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З досліджених в ході судового розгляду справи обставин вбачається, що відповідач свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина, з народження не цікавитися життям сина, не створює належних умов проживання, на даний час не піклується про його фізичний і духовний розвиток, підготовкою до самостійного життя, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не турбуються про харчування, медичний догляд, лікування дитини. Всі ці обов`язки дитини забезпечує мати ОСОБА_2 та вітчим ОСОБА_7 .

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Таким чином, після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки суд вважає доведеними ті обставини, що він не піклується про життя та здоров`я дитини, про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ним в необхідному обсязі, не виявляє інтересу до його виховання, що свідчить про його свідоме нехтування батьківськими правами та обов`язками.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, з метою захисту прав та інтересів дитини, вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню, оскільки встановлено факт свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Окремо суд роз`яснює відповідачу, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Суд також роз`яснює, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (ч.1 ст.169 СК України), якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12480,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу (правову) допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Між тим, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. … саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Як встановлено судом, 27.01.2025 року між позивачем та Адвокатським бюро «Бур`янський і партнери» укладено Договір №27/01-25 від 27.01.2025 року про надання правничої допомоги.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що за підготовку та складення позовної заяви про позбавлення батьківських прав на протязі 5 (п`яти) днів з моменту підписання сторонами цього Договору, Клієнт здійснює оплату гонорару в розмірі 12480,00 грн на користь Адвокатського бюро.

Суд зазначає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, враховуючи відсутність заяви сторони позивача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правничу допомогу позивача підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі 12480,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_4 ) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 12840,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 29.09.2025 року.

Суддя А.О. Кошля

29.09.2025