Рішення

від 25.12.2007 по справі 7/189-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/189-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 грудня 2007 р.           Справа 7/189-06

            Господарський суд Вінницької області  у складі: головуючого –судді  Н.В. Мінєєвої, секретаря судового засідання Юрчак Л.С.  

            За участю представників сторін:

 позивача -  Ярошович М.Й.- директор, Глазунова Л.М. –довіреність б/н від 27. 11. 2007 року.

 відповідача –  не з'явився   

            Розглянувши  в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»смт. Кирнасівка,  Тульчинського району, Вінницької області до Відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації  «Вінницягаз»м. Вінниця  про спонукання до укладання договору.

В С Т А Н О В И В :

        Подано позов про спонукання  ВАТ по газопостачанню та газифікації  «Вінницягаз»укласти договір на транспортування природного газу.

        19. 01. 2007 року  на адресу суду від позивача надійшла  заява б/н  від 16. 01. 2007 року  (вх. канцелярії суду № 857 від 19. 01. 2007 року)  про зміну предмету позову, згідно якої  останній просить суд спонукати відповідача укласти договір на транспортування природного газу  в редакції,  доданій до заяви.

       01. 10. 2007 року  позивач письмовою заявою  про уточнення позовних вимог  без номера (вх. канцелярії суду  № 13921 від 02. 10. 2007 року)  просить суд спонукати відповідача укласти договір  на транспортування природного газу  в редакції, доданій до заяви.

        Відповідач проти позову заперечує по мотивах, викладених як у відзиві на позов (супровідний лист –вх. канцелярії суду № 8881 від 19. 06. 2006 року), так і додаткових обґрунтуваннях  в заперечення  позовних вимог (вх. канцелярії суду № 11830 від 31. 08. 2006 року) а також  у  письмових поясненнях  на адресу суду (вх. канцелярії суду  № 335 від 11. 01. 07 року,  № 2596 від 13. 02. 07 року, № 15779 від 12. 11. 2007 року) та у  відзиві на заяву  про зміну предмета позову за № 07-15-240 від 13. 02. 2007 року.

        В зв”язку з неявкою в судове засідання  відповідача, не наданням  учасниками судового процесу усіх витребуваних судом документів, необхідних для вирішення господарського спору, необхідністю витребування додаткових письмових доказів,  неодноразовою хворобою судді Н.В. Мінєєвої та перебуванням останньої у відпустці,  необхідністю залучення до участі в судовому процесі в порядку ст. 30 ГПК України  представника НКРЕ України та неявкою останнього у судове засідання  а також з метою належного повідомлення учасників судового процесу про день і час розгляду справи в суді, з урахуванням клопотань сторін,  розгляд справи неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви, останній раз  на 25. 12. 2007 року.

         За письмовим клопотанням сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації  (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України та за межами термінів, передбачених ст. 69 ГПК України.

        Відповідач 25. 12. 2007 року в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав письмове клопотання (лист № 07-15-2190 від 24. 12. 2007 року, вх. канцелярії суду № 177867 від 24. 12. 2007 року) про відкладення розгляду  справи в зв”язку  з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника ВАТ  по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз” на засідання. При цьому посилався на те, що  25. 12. 2007 року були призначені до розгляду  у господарському суді Вінницької області  справи №4/250-07, №12/368-07, №12/373-07 відповідно за позовами  ВАТ по газопостачанню та газифікації  „Вінницягаз” до Яришівської сільської ради про стягнення  104282 грн., до Вінницького обласного територіального відділення  Антимонопольного комітету  України  про скасування рішень  № 43-рш, № 18-рш. Крім того, на 25. 12. 2007 р о 14 год. 15 хв.  також призначено судове засідання у Староміському районному суді м. Вінниці по справі № 2/786-07 за позовом Дідиченко О.О. до Товариства про визнання наказів нечинними та поновлення на роботі. Також у клопотанні відповідач зазначив, що  юрисконсульт  ВАТ  по газопостачанню та газифікації Вінницягаз” Кравчук О.В., яка приймає участь у розгляді даної справи, перебуває у щорічній відпустці з 24. 12. 2007 року, юрисконсульт Каленський І.В. 25. 12. 2007 р відряджений за межі Вінницької області, а кількість судових засідань, призначених на 25. 12. 2007 р, унеможливлює забезпечення Товариством явку його представника в судове засідання по справі № 7/189-06.

          Оцінивши надані відповідачем докази в обґрунтування зазначеного клопотання, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки справи за № 4/250-07, № 12/368-07,

№ 12/2373-07  були призначені до розгляду відповідно на  10-00 год., 10 год. 30  хв., 11-00 год.,  доказів призначення до розгляду справи № 2/786-07  у Староміському  районі м. Вінниці на 14 год. 15 хв. відповідач суду не надав. Більш того,  відповідно до ст. ст. 1, 21    ГПК України  стороною по справі є не представник,  а юридична особа, яка зобов»язана забезпечити  участь в судовому засіданні сторони по справі. Враховуючи, що позов заявлений про спонукання відповідача до укладення договору на транспортування природного газу  на 2007 рік та збігом цього року а також те, що  наявні у справі документи дають можливість вирішити господарський спір у відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений  про час і місце слухання справи, однак без поважних причин не з»явився в судове засідання,  справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

         В процесі розгляду справи на вимогу суду відповідач надав суду свій Статут та Довідку з ЄДРПОУ, згідно яких він має назву „Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  „Вінницягаз”, а тому відповідачем по справі слід вважати  Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  „Вінницягаз”, код ЄДРПОУ  03338649.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані  докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.  

          Відповідно до пункту 1 ст. 67 Господарського  кодексу  України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

          Згідно п. 9  Порядку забезпечення  галузей національної економіки  і населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від  27. 12. 2001 року № 1729, однією з вимог до постачальника природного газу є обов'язковість укладення договорів на  транспортування природного газу з газотранспортними  підприємствами  НАК „Нафтогаз України” та суб'єктами  господарської діяльності, що мають  ліцензію на транспортування природного  та нафтового газу розподільними трубопроводами (газорозподільними підприємствами незалежно від форм власності).

          Газопроводи перебувають в тимчасовому володінні та  користуванні ТОВ „Газовик” згідно договору оренди  № 81 від  01. 02. 2004 року строком до 31. 12. 2010 року.

          Згідно зі ст.ст. 12,  14 Господарського кодексу України  одним із засобів  регулюючого впливу держави  на діяльність  суб'єктів господарювання  визначено  ліцензування, яке спрямовано на  забезпечення єдиної  державної політики у цій сфері  та захист  економічних  і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих  споживачів.

         Відносини, пов'язані  з ліцензуванням  певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі –Закон).

          Відповідно до п.п. 18-20 статті 9 даного Закону транспортування нафти, нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування  природного і  нафтового газу  трубопроводами та його розподіл, постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим  тарифом, а також зберігання  природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлюваний ліцензійними умовами, підлягають ліцензуванню.

          Згідно положень Закону ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та  інші  вимоги для  провадження певного виду  господарської діяльності.  Суб'єкт господарювання  зобов'язаний провадити  певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

          У відповідності до пункту 2.1.2  Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу  природного і нафтового газу, затверджених наказом  Державного комітету України з питань  регуляторної політики та підприємництва від 30. 09. 2005 року № 89 та постановою НКРЕ від 30. 09. 2005 року № 859 однією з умов провадження господарської діяльності  з розподілу  природного газу визначено наявність  в ліцензіата договорів із замовником  та/або  газопостачальними підприємствами  про транспортування  розподільними трубопроводами природного газу.

           Укладання договорів на транспортування природного газу  розподільними трубопроводами регулюється   Порядком  забезпечення споживачів  природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27. 12. 2001 № 1729 (із змінами і доповненнями).

            Так, пунктом 10 Порядку, зокрема, визначено, що у разі  постачання природного газу  населенню, постачальники природного газу укладають з газотранспортними підприємствами  НАК „Нафтогаз України” та суб'єктами  господарювання, що мають  ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори  про транспортування природного газу.

           Абзацами  3, 4 пункту 12 Порядку встановлено,  що газотранспортні та газодобувні  підприємства НАК „Нафтогаз України”, а також суб'єкти  господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл  природного і нафтового газу, зокрема:

                       - забезпечують у межах  виділених постачальниками (крім підприємств НАК „Нафтогаз України” та товариств (підприємств), утворених за участю  НАК „Нафтогаз України”, які закуповують  природний газ за  зовнішньоекономічними контрактами) планових обсягів природного газу його  транспортування  відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення);

       - забезпечують транспортування  природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК „Нафтогаз України” та товариствами  (підприємствами), утвореними за участю  НАК „Нафтогаз України”, які закуповують природний газ за  зовнішньоекономічними контрактами.

                   Враховуючи вищенаведені вимоги норм закону та приймаючи до уваги, що позивачем  по справі  надано суду ліцензію на право транспортування природного газу  серія АА № 48565 , постанова НКРЕ № 355 від 07. 04. 2004 року та  серія АВ № 190999, постанова НКРЕ № 427 від 12. 04. 2007 року суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо спонукання відповідача до укладення угоди на транспортування природного газу є обґрунтованими.

                 Як убачається з опису вкладення  до цінного листа  № 634-3 (а.с. 53, т. 3)  ТОВ «Газовик»03. 10. 2007 року  направив відповідачу по справі  2 примірника договору від 01. 01. 2007 року  на транспортування газу. Оскільки відповідач заперечував отримання даного договору, 19. 10. 2007 року в судовому засіданні на його вимогу його представнику було вручено 2 примірника договору на транспортування газу  від 01. 01. 2007 року, що підтверджується поясненням представника відповідача Кравчук  О.В. та ухвалою суду по справі від 19. 10. 2007 року.  Враховуючи наведене та відповідно до ч. 3  ст. 181 ГК України  відповідач, отримавши проект договору, зобов»язаний  був у 20-денний термін повернути  один примірник договору позивачеві або при наявності заперечень щодо окремих умов договору направити позивачеві  в цей же термін  2 примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

             З матеріалів справи (лист представника відповідача від 12. 11. 2007 року, зареєстрований в канцелярії суду за вх. № 15790 від 12. 11. 2007 року) вбачається, що  відповідач  направив  позивачеві  2 примірника  протоколу розбіжностей  з пропуском  20-денного терміну, передбаченого ч. 4 ст. 181 ГК України.

            Враховуючи наведене,  суд приходить до висновку, що  договір на транспортування природного газу  від 01. 01. 2007 року  вважається укладеним в редакції, запропонованій позивачем.  Суд прийшов до такого висновку також  давши оцінку наявним у справі доказам а також  відповідності  кожного із пунктів договору на транспортування природного газу від 01. 01. 2007 року  вимогам закону:

-          пункт 1.1 договору  відповідає вимогам ст. 901 ЦК України, ст. 179, 180 ГК України,  п. 1.1 Типового договору на транспортування природного газу, затвердженого   наказом  Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від 10. 04. 1995 р № 42, зареєстрованого в Мін'юсті України 20. 07.  1995 р за № 228/764.- (пункти Типового договору застосовуються судом відповідно до ст. 4 ГПК України та  з врахуванням  положень ст. 184 ГК України, позаяк даним Типовим договором регулювались відповідні господарські правовідносини);

-          пункт 2.1 узгоджується із ст. 179 ГК України та  п. 3.1 Типового договору;

-          пункти 2.2, 2.3 відповідають вимогам ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, п. 5.1 Типового договору;

-          пункти 3.1,  3.1.2 узгоджуються з пунктами 3.9, 3.11 Типового договору, ст. 902 ЦК України, ст. 180 ГК України;  

-          пункти 3.2 відповідають вимогам закону, оскільки п. 3. 11 Типового договору зазначає підписання акта приймання –передачі,   як підставу  для проведення кінцевих розрахунків, то позивач  не позбавлений права  вимагати в разі відмови  від підписання актів приймання –передачі проведення часткової оплати ст..ст. 902, 903 ЦК України, ст.. 180 ГК України;

-          пункт 4.1, 4.2   узгоджується з вимогами ст.. 179, 180 ГК України, ст.. 903 ЦК України, п. 4.3 Типового договору та Постановами НКРЕ про затвердження тарифів;

-          пункт 5.1, 5.2  не суперечать ст. 903 ЦК України, ст. 180 ГК України ;

-          пункт 6.1  відповідає ст. 231 ГК України, якою передбачений розмір санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання,  та не суперечить ст. 906 ЦК України.;

-          пункти 8.1, 8. 2 відповідають вимогам ст. ст. 5, 11 ГПК України;

-          пункт 9. 1 відповідає вимогам ст. 188 ГК України;

-          пункт 10. 3 відповідає вимогам ст. 59 ГК України;

       Виходячи    з ч. 2 ст. 187 ГК України   день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням  суду не визначено інше.   Приймаючи до уваги, той факт, що матеріалами справи  підтверджено  фактичне виконання даного договору сторонами, починаючи з січня 2007 року,  про  що  свідчать  щомісячні акти приймання  - передачі природного газу  за 2007 рік (а.с. 62-70, т. 3) та відповідність пунктів договору вимогам закону,  а також  той факт, що відповідач на протязі кількох років  неправомірно ухилявся від укладення з позивачем  договору на транспортування природного газу, в тому числі і на 2007 рік,  що підтверджується матеріалами справи, зокрема,  наявними у справі постановами НКРЕ  (а.с. 10-13, т. 2, ),  п. 9 Порядку забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27. 12. 2001 року № 1729, яким однією з вимог до постачальника природного газу є обов»язковість укладення договору на транспортування природного газу з суб»єктом господарської діяльності, що має ліцензію (ТОВ «Газовик»-  ліцензія на транспортування природного газу видана НКРЕ від 07. 04. 2004 року № 355, серія АА № 485655 (а.с. 110), а також серія АВ № 190999, постанова НКРЕ № 427 від  12. 04. 2007 року),  суд вважає  укладеним  договір  між ТОВ «Газовик»та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» на транспортування природного газу від  01. 01. 2007 року з 1 січня 2007 року в запропонованій позивачем редакції.  

       Суд не приймає до уваги  проект договору відповідача по справі за  № 145/07-юр від 20. 08. 2007 року  про надання послуг з транспортування природного газу (а.с. 98-102, т. 3), направлений позивачеві в процесі слухання справи, оскільки відповідно до  ст.. 181 ГК України  не передбачено направлення другій стороні нового  проекту договору по одних і тих же правовідносинах та враховуючи письмову відмову позивача від  розгляду запропонованого відповідачем проекту договору з посиланням на ст. 181 ГК України.  

      Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

       Керуючись  ст.ст. 59, 179, 180, 181, 184, ч. 2 ст.  187, 188, 231   ГК України,  ст.ст. 901, 902, 903 ЦК України, ст.ст.   4-3, 33, 36,  44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України;

ВИРІШИВ :

Відповідачем по справі вважати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  „Вінницягаз”, код ЄДРПОУ  03338649.

 Позов задовольнити.

Вважати  укладеним з  01 січня 2007 року договір на транспортування природного газу  від 01. 01. 2007 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» та Відкритим акціонерним товариством  по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» в запропонованій позивачем редакції.  

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  08 січня 2008 р.