Рішення від 24.09.2025 по справі 916/2060/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2060/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1)

до відповідача: Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 17)

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення авансованого внеску, забезпечувального депозиту

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: Бондар А.Г.;

від відповідача: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог.

27.05.2025 Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі ДКВ ОМР, позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом (вх. № 2107/25 від 27.05.2025), в якій просить:

- розірвати договір оренди нежилого приміщення № 197/19 від 15.04.2019 (у новій редакції від 21.02.2022), укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі (далі відповідач);

- виселити Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі з нежилого приміщення першого поверху № 812 загальною площею 18, 6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

- стягнути з Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради авансовий внесок у розмірі 2100, 53 грн та забезпечувальний депозит у розмірі 6500 грн;

- стягнути з Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради понесені судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/2060/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2025.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 20.08.2025, 08.09.2025 відкладався розгляд справи.

У судовому засіданні 24.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення по справі, у зв`язку з чим оголосив перерву.

24.09.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ДКВ ОМР.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем систематично допускаються істотні порушення умов договору № 197/19 від 15.04.2019 оренди нежилого приміщення (у новій редакції), зокрема, не виконуються зобов`язання щодо: використання орендованого майна відповідно до його цільового призначення, внесення авансового внеску в розмірі 2100, 53 грн на рахунок позивача до підписання договору оренди або в день його підписання, внесення суми забезпечувального депозиту в розмірі 6500 грн.

Вважає, що це є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю.

Відповідач Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі.

Ухвали суду від 30.05.2025, 25.06.2025, 14.07.2025, 20.08.2025, 08.09.2025 були надіслані до електронного кабінету відповідача та доставлені останньому, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, ГПК України передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі через «Електронний кабінет» та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, ухвали суду від 30.05.2025, 25.06.2025, 14.07.2025, 20.08.2025, 08.09.2025 були надіслані відповідачу у відповідності до вимог ГПК України.

Також, суд повідомляв про розгляд справи № 916/2060/25 шляхом розміщення публікації на сайті «Судова влада України», що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками.

Суд також бере до уваги, що сторони мали можливість ознайомитись з усіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Отже, судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про можливість вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема надано можливість викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив; відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення учасника судового процесу (відповідача) про розгляд справи № 916/2060/25.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення першого поверху № 812, загальною площею 18, 6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.10.2007, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2007 № 923, та витягом про реєстрацію права власності від 14.11.2007 № 16651635.

15.04.2019 між ДКВ ОМР та Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі укладено договір оренди № 197/19 нежилого приміщення (далі договір), п. 1.1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху № 812, загальною площею 18, 6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107 (далі за текстом об`єкт оренди). Характеристики об`єктів оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП ОМБТІ та РОН виконавчого комітету ОМР від 31.07.2007. Ринкова вартість об`єкта оренди становить 131 283, 00 грн. (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди складений ФОП Гержой А.М. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1242/17 від 22.12.2017, виданий Фондом державного майна України).

Відповідно до п. 1.3. договору термін дії договору оренди: з 15.04.2019 по 15.03.2022.

15.04.2019 на підставі акту прийому-передачі нежилих приміщень Підприємству у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі передано нежилі приміщення першого поверху № 812, загальною площею 18,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107.

Додатковою угодою № 1 від 21.02.2022 до договору оренди від 15.04.2019 №197/19 внесено зміни у договір шляхом викладення його у новій редакції.

Так, 21.02.2022 між ДКВ ОМР та Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі та Комунальною установою «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси (нова редакція договору оренди від 15.04.2024 № 197/19).

Згідно з п. 4.1. розділу «I. Змінювані умови договору» об`єкт оренди та склад майна нежиле приміщення першого поверху № 812, загальною площею 18,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107.

Відповідно до п. 10.1. розділу «I. Змінювані умови договору» договору розмір авансового внеску орендної плати за дві місячні орендні плати 1750, 44 грн без ПДВ, 2100, 53 грн з ПДВ.

Сума забезпечувального депозиту 6500 грн без ПДВ (п. 11 договору розділу «I. Змінювані умови договору»).

Згідно з п. 12.1. розділу «I. Змінювані умови договору» договору цей договір діє до 14.04.2024 включно.

У пункті 13 «Згода на суборенду» розділу «I. Змінювані умови договору» передбачено, що суборенда заборонена.

За умовами п. 4.5. розділу «II. Незмінювані умови договору» з метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит у розмірі, визначеному в пункті 11 умов.

Відповідно до п. 6.1. розділу «II. Незмінювані умови договору» орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов.

Згідно з п. 7.1. розділу «II. Незмінювані умови договору» цільове призначення майна розміщення торгівельного об`єкта з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Пунктами 9.3., 9.4. підрозділу «Запевнення сторін розділу «II. Незмінювані умови договору» передбачено, що одночасно або до дати укладення цього договору орендар повністю сплатив авансовий внесок з орендної плати в розмірі, визначеному у пункті 10 умов. Одночасно або до укладення цього договору орендар повністю сплатив забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 умов.

Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар використовує майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1. умов (п. 12.7.2. розділу «II. Незмінювані умови договору»).

Відповідно до п. 12.8. розділу «II. Незмінювані умови договору» про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7. цього договору, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використання майна).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.12.2021 у справі № 916/980/20, яке набрало законної сили 14.09.2022, позовні вимоги Одеської міської ради до відповідачів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Церковний, Державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни задоволено повністю. Скасовано, зокрема, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47054423 від 27.05.2019, прийняте державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дарією Юріївною, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення №102, загальною площею 77,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 107, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1838314951101 за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Церковний (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 107, код ЄДРПОУ 40555866) та запис про право власності від 24.05.2019 №31725966, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Церковний.

При цьому у рішенні суду встановлено, що нежитлове приміщення першого поверху № 812 загальною площею 18,6 кв.м. по вул. Мала Арнатська,107, яке зареєстровано за ОСББ Церковний входить до складу нежитлових приміщень № 102, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Згідно акту від 02.12.2024 обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107 при обстеженні встановлено, що приміщення розташоване у 2-поверховому фасадному будинку. Вхід здійснюється з фасаду з просп. Українських Героїв із суміжного приміщення, яке також знаходиться в орендованому користуванні відповідача на підставі договору від 15.04.2019 № 194/19. Приміщення звільнено від третіх осіб. Орендар ТОВ «Солодощі» фактично займає приміщення і приступає до цільового використання приміщення відповідно до договору оренди.

Акт підписаний у присутності директора Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі Назаренко Ж.Б.

Відповідно до акту від 25.03.2025 обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107 при обстеженні встановлено, що приміщення розташоване у 2-поверховому фасадному будинку. Вхід в приміщення з фасаду з просп. Українських Героїв з іншого орендованого за д/о від 15.04.2019 № 194/19 приміщення. На момент обстеження приміщення використовується під пункт прийому вторсировини.

У листі-приписі за вих. № 01-13/613 від 08.04.2025, адресованому Підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Солодощі, ДКВ ОМР вказує, що відповідачем допущено істотні порушення умов договору оренди (у новій редакції) у виді невиконання зобов`язань щодо використання орендованого майна відповідно до його цільового призначення, що грубо суперечить п. 7 розділу I та п. 6.1. розділу II договору оренди (у новій редакції); пропонує у 15-денний термін усунути порушення умов договору, а саме в частині використання об`єкту оренди не за цільовим призначенням, у випадку не усунення порушень буде ініційоване питання щодо дострокового припинення договору оренди.

Факт направлення листа-припису № 01-13/613 від 08.04.2025 відповідачу підтверджується копіями опису вкладення, списком № 4832 згрупованих відправлень, фіскального чеку АТ «Укрпошта».

Згідно акту від 30.04.2025 обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107, встановлено, що приміщення розташоване у 2-поверховому фасадному будинку. Вхід в приміщення з фасаду з просп. Українських Героїв з іншого орендованого ТОВ «Солодощі» за д/о від 15.04.2019 № 194/19. На момент обстеження приміщення використовується під пункт прийому вторсировини.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Згідно зі ст. 762 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

За положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 773 ЦК України наймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Частиною 1 ст. 783 ЦК України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів (ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що між орендодавцем в особі ДКВ ОМР, орендарем в особі Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодощі» та балансоутримувачем в особі Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» 21.02.2022 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси (нова редакція договору оренди від 15.04.2024 № 197/19).

Згідно умов договору оренди об`єктом оренди є нежиле приміщення першого поверху № 812 загальною площею 8, 6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107 та обліковуються на балансі Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради».

Факт користування відповідачем орендованим майном підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна від 15.04.2019.

У пункті 12 розділу «I. Змінювані умови договору» сторони погодили строк договору до 14.04.2024 включно.

Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та залишається чинним станом на дату ухвалення рішення у справі № 916/2060/25.

27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (надалі Постанова № 634).

Згідно із п. 5 Постанови № 634 договори оренди державного та комунального майна, розташованого на визначених територіях, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації та визначається із урахуванням переліку визначених територій.

Зважаючи на це, суд доходить висновку, що строк дії договору було продовжено та такий не сплив станом на момент звернення позивачем до суду із позовом.

Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що за результатами огляду об`єкта оренди уповноваженими працівниками позивача виявлено порушення відповідачем умов пункту 7 розділу I договору оренди (у новій редакції), а саме використання приміщення під пункт прийому вторсировини, тоді як цільове призначення майна розміщення торгівельного об`єкта з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Факт порушення зафіксовано в актах від 02.12.2024, 25.03.2025, 30.04.2025 обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107 та здійснено фото фіксацію порушень, копії яких (акт, фотографії) знаходяться в матеріалах справи.

Позивач листом-приписом за вих. 01-13/613 від 08.04.2025 повідомив відповідача про істотні порушення умов договору та пропонував усунути їх в 15-денний термін та повідомив, що у випадку не усунення буде ініційовано питання щодо дострокового припинення договору оренди.

Доказів усунення істотного порушення умов д пункту 7 розділу I договору оренди (у новій редакції) відповідач не надав.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 02.12.2020 у справі № 910/5446/19 та від 03.10.2023 у справі № 910/6018/22, укладаючи договір найму, наймодавець має право розраховувати на те, що передана у найм річ буде використовуватися за призначенням і не буде змінена наймачем без згоди наймодавця з тим, щоб у разі припинення договору найму річ була повернута наймодавцеві у стані, в якому вона була одержана у найм, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, як це передбачено частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України. Проведення істотної зміни - перепланування орендованого приміщення орендарем поза згодою орендодавця та доцільність проведення якого він обґрунтовано заперечує свідчить про порушення прав орендаря та є підставою для висновку про користування орендованим майном всупереч умовам договору оренди, що є істотним порушенням договору.

Зважаючи на це, суд доходить висновку, що допущене відповідачем порушення слід визнавати істотним у розумінні ст. 651 ЦК України, а тому позовна вимога про розірвання договору є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо виселення орендаря.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді виселення відповідача із орендованого приміщення (як наслідок розірвання договору в судовому порядку) в даному випадку є ефективним способом захисту порушених прав позивача як орендодавця спірного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, ураховуючи, що позовна вимога позивача про розірвання договору задоволена, то відповідно підлягає задоволенню й похідна від неї вимога про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення.

Щодо стягнення авансового внеску та забезпечувального депозиту.

У судовому засіданні 24.09.2025 позивач усно вказала про відсутність доказів стосовно факту невиконання п. п. 9.3., 9.4. підрозділу «Запевнення сторін розділу «II. Незмінювані умови договору» договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси (нова редакція договору оренди від 15.04.2019 № 197/19).

Ураховуючи відсутність належних та допустимих доказів на обґрунтування правомірності стягнення авансового внеску та забезпечувального депозиту з відповідача, внаслідок невиконання ним такого обов`язку, зважаючи на наявність підписаного орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем дослідженого судом договору у відповідній редакції, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача авансового внеску у розмірі 2100, 53 грн та забезпечувального депозиту у розмірі 6500 грн.

Підсумовуючи все вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси (нова редакція договору оренди від 15.04.2019 № 197/19), укладений 21.02.2022 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Солодощі» та Комунальною установою «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради».

3. Виселити Підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодощі» (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи: 22451708) з нежилого приміщення першого поверху № 812 загальною площею 18, 6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 107.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодощі» (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи: 22451708) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 26302595) судовий збір в розмірі 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 03 жовтня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко