Рішення від 02.10.2025 по справі 921/481/20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/481/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув справу в порядку загального провадження

за первісним позовом Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради, площа Ринок, 20, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121", вул. С. Стрільців, 42, м.Монастириська, Тернопільська область

про стягнення коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" , вул. С. Стрільців, 42, м.Монастириська, Тернопільська область

до відповідача Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради, площа Ринок, 20, м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 2 636 824,39 грн.

Судові процедури.

Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах справи згідно до вимог ГПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

17 липня 2020 року Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" про стягнення коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" порушено умови договору підряду № 14/03/18 від 14.03.2018, а саме в частині повернення безпідставно набутих коштів (перераховані в якості авансу).

Відкриття провадження у справі.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.07.2020, для розгляду справи №921/481/20 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження у справі №921/481/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.09.2020.

Також, 14.09.2020 до Господарського суду Тернопільської області надійшов зустрічний позов (вх. №705) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121" до відповідача Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 2 636 824,39 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради порушено умови договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018, в частині повної оплати за виконані роботи.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №921/481/20.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження.

Підготовче засідання вперше призначено на 17.09.2020.

Ухвалою суду від 17.09.2020 підготовче засідання відкладено на 01.10.2020 з підстав, викладених в ній.

У підготовчому засіданні 01.10.2020 оголошено перерву до 20.10.2020, що відображено у відповідному протоколі судового засідання, який міститься в матеріалах справи №921/481/20.

Протокольною ухвалою від 20.10.2020 відкладено підготовче засідання на 02.11.2020.

Ухвалами суду від 20.10.2020, від 19.11.2020, від 28.12.2020, від 25.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/481/20 на тридцять днів.

У підготовчому засіданні 02.11.2020 оголошено перерву до 12.11.2020, про що відображено у протоколі судового засідання.

Однак, у зв"язку з перебуванням судді Боровця Я.Я. у відпустці, розгляд справи 12.11.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 19.11.2020 призначено підготовче засідання на 01.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 01.12.2020 відкладено підготовче засідання на 09.12.2020.

Ухвалою суду від 09.12.2020 відкладено підготовче засідання у справі №921/481/20 на 21.12.2020.

Ухвалою суду від 09.12.2020 викликано в підготовче засідання - 21.12.2020 о 15:00 год. судового експерта - Ляш Івана Івановича для роз"яснення висновку і для надання відповідей на питання суду та учасників справи.

У підготовчому засіданні 21.12.2020 оголошено перерву до 28.12.2020 , про що відображено в протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 28.12.2020 відкладено підготовче засідання у справі №921/481/20 на 25.01.2021 з підстав, викладених в ній.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2021 призначено у справі № 921/481/20 судову будівельно - технічну експертизу, проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення якої поставити такі питання: - який обсяг і вартість робіт, фактично виконаних ТОВ "ПМК - 121 " по Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018? - чи відповідають складені та підписані ТОВ "ПМК - 121 " договору акти виконаних робіт форми КБ -2в , довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 по Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018 фактичним обсягам та вартості виконаних робіт ТОВ "ПМК - 121" за цим Договором ?

13.04.2021 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за №4352-21 від 06.04.2021 (вх. №3164), зі змісту якого вбачається, що Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи №921/481/20 у 4-х томах, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2021 у справі №921/481/20 на 8-ми арк. та супровідний лист від 25.03.2021 за №921/481/20/171/2021 на 1-му арк. перенаправлено до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи, у зв"язку зі значним поточним навантаженням фахівців Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експертизами на виконання ухвал судів всіх рівнів, а також постанов органів прокуратури та Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, в тому числі у резонансних кримінальних проваджень.

25.07.2022 до Господарського суду Тернопільської області надійшов висновок експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи складений 18.07.2022 за №449/458/21-22.

Ухвалою суду від 15.08.2022 поновлено провадження у справі №921/481/20, призначено підготовче засідання у справі №921/481/20 на 25.08.2022.

Ухвалою суду від 25.08.2022 заяву КП "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про виклик судових експертів, задоволено. Викликано судових експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - Грушинського Івана Лаврентійовича та Переймибіду Володимира Михайловича у підготовче засідання - "15" вересня 2022 року о 11:30 год. для надання роз"яснень щодо проведеного експертного дослідження - висновку за № 449/458/21-22 складеного 18.07.2022 і надання відповідей на питання суду та учасників справи. Відкладено підготовче засідання у справі №921/481/20 на 15.09.2022.

У підготовчих засіданнях 15.09.2022 та 05.10.2022 оголошено перерви відповідно до 05.10.2022 та до 17.10.2022, про що зазначено у відповідних протоколах судових засідань.

Протокольною ухвалою від 17.10.2022 підготовче засідання відкладено на 25.10.2022.

Однак, у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боровця Я.Я. розгляд справи - 25.10.2022 не відбувся.

Ухвалою суду від 31.10.2022 підготовче засідання у справі № 921/481/20 призначено на 17.11.2022.

Протокольними ухвалами від 17.11.2022 та від 29.11.2022 підготовче засідання відкладено відповідно на 29.11.2022 та на 20.12.2022.

Ухвалою суду від 20.12.2022 клопотання Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, задоволено. Призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу у справі № 921/481/20, на вирішення якої поставлено такі питання: - який обсяг і вартість робіт, фактично виконаних ТОВ "ПМК - 121 " по Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018? - чи відповідають складені та підписані ТОВ "ПМК - 121" договору акти виконаних робіт форми КБ -2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 по Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018 фактичним обсягам та вартості виконаних робіт ТОВ "ПМК - 121" за цим Договором? Проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи доручено Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі №921/481/20 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 11.07.2024 поновлено провадження у справі №921/481/20. Клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. №5301 від 03.07.2024) про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи задоволено. Зобов`язано учасників справи надати до суду в строк до 09.08.2024 згідно клопотання судового експерта: - проектно-кошторисну документацію на "Будівництво інженерно - транспортної інфраструктури будинків котеджного типу на вул. Парковій в м. Дрогобичі"; - виконавче знімання інженерних мереж; - загальний журнал ведення будівельних робіт; - акти на приховані роботи. Зупинено провадження у справі №921/481/20 на час проведення судової експертизи.

04.04.2025 до Господарського суду Тернопільської області надійшов висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи, складений 26.03.2025 за №479-Е.

Ухвалою суду від 08.04.2025 поновлено провадження у справі №921/481/20, призначено підготовче засідання у справі №921/481/20 на 29.04.2025.

У підготовчому засіданні 29.04.2025 судом оголошено перерву до 22.05.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 29.04.2025 заяву/клопотання представників позивача та відповідача про виклик експерта, задоволено. Викликано судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - Рубцову Галину Василівну у судове засідання - 22.05.2025 о 12:00 год. для надання роз`яснень щодо проведеного експертного дослідження - висновку за № 479-Е складеного 26.03.2025 і надання відповідей на питання суду та учасників справи. Визнано явку судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - Рубцову Галину Василівну у судове засідання 22.05.2025 о 12:00 год., обов"язковою.

У підготовчому засіданні 22.05.2025 судом оголошено перерву до 12.06.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Протокольною ухвалою від 12.06.2025 підготовче засідання відкладено на 26.06.2025.

У підготовчому засіданні 26.06.2025 судом оголошено перерву до 12.08.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 12.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/481/20 до судового розгляду по суті на 26.08.2025.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 10.09.2025 розпочато розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 26.08.2025 судове засідання відкладено на 10.09.2025.

У судовому засіданні 10.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголошено перерву до 23.09.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 23.09.2025 продовжено строк для виготовлення та проголошення судового рішення у справі №921/481/20 на 10 днів. Призначено дату для проголошення судового рішення на 02.10.2025.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування первісних та зустрічних позовних вимог представника позивача, вступне та заключне слово; заперечення представника відповідача, його вступне та заключне слово.

Інші процесуальні дії.

Ухвалами суду заяви представника позивача за первісним позовом про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.

Ухвалою суду від 30.07.2020 у задоволенні заяви Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради про забезпечення позову, відмовлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМП 121" заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 для допиту (вх. №8787 від 01.12.2020) з підстав, викладених в ньому.

Відповідно до частини 1 статті 87 ГПК України, показання свідків це повідомлення про відомі обставини, які мають значення для справи.

За приписами частини 1 статті 88 ГПК України, показання свідків викладаються ним письмово у заяві свідка.

Вимоги до заяви свідка, наведені у частинах 2 та 3 статті 88 ГПК України, відповідно до яких у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (стаття 66 ГПК України.

Згідно частини 1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Таким чином, системний аналіз чинного законодавства свідчить, що пояснення свідків регулюється нормами ст. ст. 87-89 ГПК України.

Враховуючи викладені положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Отже, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому, неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами ГПК України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №918/36/19 та від 03.10.2019 у справі №910/2122/19, відповідно до яких передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності в суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

При цьому передумовою для виклику судом свідка у судове засідання, в порядку статті 89 ГПК України, є наявність заяви такого свідка, викладені показання в якій суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, тобто в будь-якому разі спочатку до суду подається заява свідка з додержанням вимог ст. 88 ГПК України.

Заява свідка у матеріалах справи відсутня.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для виклику та допиту в судовому засіданні ОСОБА_1 , що має наслідком необхідність відмови в задоволенні заяви.

Аргументи сторін за первісним позовом

Правова позиція позивача за первісним позовом.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за первісним позовом порушено умови Договору підряду№14/03/18 від 14.03.2018, а саме в частині повернення безпідставно набутих коштів (перераховані в якості авансу), у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 308 901,97 грн.

В якості правових підстав позову позивач за первісним позовом зазначає, зокрема Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України.

У судовому засіданні представником позивача за первісним позовом підтримано первісні позовні вимоги в повному обсязі, просить суд первісний позов задоволити.

Заперечення відповідача за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечив щодо первісного позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні просить суд у задоволенні первісного позову, відмовити.

Відповідь на відзив.

Позивачем за первісним позовом надіслано відповідь на відзив відповідно до статті 166 ГПК України, згідно якого доводи відповідача за первісним позовом вважає безпідставними.

Заперечення на відповідь на відзив.

Представником відповідача за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив, які судом приєднано до матеріалів справи.

Аргументи сторін за зустрічним позовом.

Правова позиція позивача за зустрічним позовом .

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом грошових зобов`язань за Договором підряду №14/03/18 від 14.03.2018, в частині повної оплати за виконані роботи, у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 636 824,39 грн.

У судовому засіданні представником позивача за зустрічним позовом підтримано зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, просить суд зустрічний позов задоволити.

Заперечення відповідача за зустрічним позовом.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні щодо зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні просить суд у задоволенні зустрічного позову, відмовити.

Відповідь на відзив.

Позивачем за зустрічним позовом надіслано відповідь на відзив відповідно до статті 166 ГПК України, згідно якого доводи відповідача за зустрічним позовом вважає безпідставними.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Щодо первісного позову.

14 березня 2018 року між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради (як, Замовник/позивач) та Товариством з обмеженої відповідальності "ПМК 121" (як, Підрядник/відповідач) укладено договір підряду № 14/03/18, відповідно до умов якого Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання у 2018 році роботи "Будівництво інженерно-транспортної інфраструктури будинків котеджного типу на вул. Парковій в м.Дрогобичі", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконанні Роботи в порядку та на умовах передбачених цим Договором ( п.1.1 Договору).

Склад та обсяги Робіт, визначені технічним завданням, тендерною документацією, розробленою на підставі проектної документації, яка є невід`ємною частиною Договору, які можуть бути переглянуті в процесі виконання Робіт у разі внесення змін до проектної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.2 Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору визначено, що строк виконання Робіт: з березня 2018 року по грудень 2018 року. Невід`ємною частиною договору є Календарний графік виконання робіт (Додаток №1), в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених Договором. Датою закінчення виконання Робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою Замовника.

Замовник може прийняти рішення про уповільнення темпів виконання Робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у Договір (п.2.3 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору договірна ціна визначається на основі приблизного кошторису як динамічна, що є невід`ємною частиною Договору і складає: 15 955 398,16 грн, крім того ПДВ 20% - 3 191 079,63 грн. Всього 19 146 477,79 грн (Додаток №2).

Розрахунки за виконанні Роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2-в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) з урахуванням розділу ІХ цього Договору) (п. 11.1 та п. 11.3 Договору).

Згідно п. 11.4 Договору оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на рахунковий рахунок Підрядника, вказаний у розділі ХХ цього Договору, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів, після підписання Сторонами документів вказаних у п. 11.3 цього Договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 17.1Договору).

Пунктами 18.1. та 19.1 Договору усі Додатки, доповнення, виправлення до Договору є його невід`ємною частинами та мають юридичну силу за умовами, що вони виконані в письмовій формі й підписані належним чином уповноваженими на це представниками Сторін, а саме: Додаток №1 календарний графік виконання робіт, Додаток №2 договірна ціна та Додаток №3 план фінансування.

25.07.2019 та 18.05.2020 між сторонами укладено Додаткові договори №1 та №2 до Договору підряду, яким внесено зміни в п. 1.1, п.2.1, п. 3.1, п.11.5 та п. 17.1 Договору підряду.

Вказані Договір та Додаткові договори підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору з врахуванням Додаткових договорів, Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради здійснило оплату робіт на загальну суму 7 325 000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення №151 від 03.04.2018, №166 від 16.04.2018, №221 від 18.05.2018, №225 від 29.05.2018, №265 від 21.06.2018, №293 від 11.07.2018, №401 від 02.10.2018, № 144 від 05.04.2019, №153 від 12.04.2019, № 155 від 12.04.2019, №173 від 23.04.2019, №200 від 15.05.2019, № 232 від 07.06.2019, № 235 від 10.06.2019, №247 від 13.06.2019, №263 від 20.06.2019, №279 від 27.06.2019, №292 від 10.07.2019, № 308 від 16.07.2019, №312 від 23.07.2019, №332 від 08.08.2019, №361 від 21.08.2019, № 371 від 27.08.2019, № 397 від 10.09.2019, № 429 від 25.09.2019, №162 від 12.03.2020, №198 від 30.03.2020, №239 від 16.04.2020, № 244 від 23.04.2020, №274 від 18.05.2020, № 291 від 20.05.2020.

За період дії Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК 121" виконано, а Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради прийнято роботи на загальну суму 6 016 098,04 грн, про що свідчать Акти приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2в), зокрема б/н за червень 2018 року на суму 246 622,28 грн, № 1 за червень 2018 року на суму 201 372,58 грн, № 2 за червень 2018 року на суму 221 466,52 грн, б/н за липень 2018 року на суму 569 158,88 грн, б/н за квітень 2019 року на суму 288 993,64 грн, № 2 за квітень 2019 року на суму 493 233,82 грн, № 3 за квітень 2019 року на суму 69 362,29 грн, № 1 за травень 2019 року на суму 39 539,57 грн, № 2 за травень 2019 року на суму 449 862,31 грн, № 1 за травень 2019 року на суму 424 480,84 грн, № 2 за травень 2019 року на суму 16 718,03 грн, № 3 за травень 2019 року на суму 291 218,75 грн, № 1 за липень 2019 року на суму 367 225,18 грн, № 2 за липень 2019 року на суму 11 723,34 грн, № 1 за липень 2019 року на суму 306 497,66 грн, № 2 за липень 2019 року на суму 351 702,11 грн, № 3 за липень 2019 року на суму 1 194,14 грн, № 1 за серпень 2019 року на суму 178 546,94 грн, № 2 за серпень 2019 року на суму 236 561,18 грн, № 3 за серпень 2019 року на суму 92 804,17 грн, № 4 за серпень 2019 року на суму 12 832,70 грн, № 1 за вересень 2019 року на суму 82 704,37 грн, № 2 за вересень 2019 року на суму 75 232,39 грн, № 3 за вересень 2019 року на суму 71 330,45 грн № 4 за вересень 2019 року на суму 128 499,31 грн, № 5 за вересень 2019 року на суму 11 461,68 грн, № 1 за квітень 2020 року на суму 33 081,47 грн, № 2 за квітень 2020 року на суму 1 011,34 грн, № 3 за квітень 2020 року на суму 398 310,85 грн, № 1 за травень 2020 року на суму 305 285,15 грн, № 2 за травень 2020 року на суму 1 671,02 грн, № 3 за травень 2020 року на суму 36 393,08 грн та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3), які підписані та скріплені печатками юридичних осіб.

Як стверджує позивач за первісним позовом, що останнім здійснено оплату за роботи в якості авансу на суму 7 325 000,00 грн, однак відповідачем за первісним позовом виконано роботи лише на суму 6 016 098,03 грн.

На думку позивача за первісним позовом залишаються не виконанні роботи на суму 1 308 901,97 грн, яку слід повернути як безпідставно набуті кошти (перераховані в якості авансу).

У зв"язку з чим, 26.06.2020 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою №141 про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

З метою перевірки відповідності фактично виконаних обсягів та вартості робіт, позивачем за первісним позовом ініційовано проведення судової будівельно-технічної експертизи.

За результатами експертизи, проведеної судовим експертом Ляш Іваном Івановичем, складено Висновок експерта № 482/20 від 19.10.2020.

Висновком встановлено, що обсяги робіт по об`єкту "Будівництво інженерно-транспортної інфраструктури будинків котеджного типу на вул. Парковій у м. Дрогобичі" зазначених в актах форми КБ-2в за період за червень 2018 року по травень 2020 року включно і прийняті Замовником відповідають фактично виконаним роботам наведених в таблиці №1 , колонці № 5 за виключенням окремих позицій з улаштуванням дорожнього корита та влаштування піщаної основи: дорожнього корита нарізано менше на 341,6 кв. м ніж заактовано, а об`єм вирівнюю чого шару основи з піску в актах завищено на 24,2 куб.м ніж виконано фактично. На об`єкті "Будівництво інженерно-транспортної інфраструктури будинків котеджного типу на вул. Парковій у м. Дрогобичі" наявні обсяги робіт, що виконані Підрядною організацією з порушенням вимог діючих будівельних норм при влаштуванні залізобетонних колодязів на будівництві господарсько-питного водопроводу, побутової каналізації, дощової каналізації, засипці землею траншей і котлованів такі об`єми приведені в таблиці № 1, в колонці №6 в дослідницькій частині і не прийняті Замовником. В колонці №7 таблиці №1 вказано обсяги, які перевищують об`єми фактичних виконаних робіт з урахуванням об`ємів вказаних підрядною організацією в актах форми КБ-2в за липень-серпень 2020 року.

Вартість невідповідності виконаних робіт склала сума 1 308 901,97 грн.

За таких обставин позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою, в якій вимагав повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 1 308 901,97 грн.

Такі обставини, на думку позивача за первісним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Щодо зустрічного позову.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом умов Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018 в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт.

Зокрема, позивач за зустрічним позовом зазначає, що окрім робіт у період з квітня 2018 по травень 2020 року, у липні 2020 року також виконано роботи, про що свідчать Акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за липень 2020 року на суму 118 044,24 грн, № 2 за липень 2020 року на суму 171 029,69 грн, № 3 за липень 2020 року на суму 8 032,93 грн, № 4 за липень 2020 року на суму 208 354,58 грн, № 5 за липень 2020 року на суму 157 853,98 грн, № 6 за липень 2020 року на суму 136 385,50 грн, № 7 за липень 2020 року на суму 64 049,96 грн, № 8 за липень 2020 року на суму 19 546,07 грн, № 9 за липень 2020 року на суму 1 791 424,63 грн, № 10 за липень 2020 року на суму 114 654,98 грн, № 11 за липень 2020 року на суму 39 927,89 грн, № 12 за липень 2020 року на суму 104 457,64 грн, № 13 за липень 2020 року на суму 1 022 877,98 грн.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, що на виконання умов Договору підряду Підрядником виконано роботи на загальну суму 9 972 738,01 грн, які оплачено Замовником частково у розмірі 7 325 000,00 грн.

Однак, виконані Підрядником роботи за липень 2020 року згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт за №1-№13, Замовник не приймає та не оплачує, у зв"язку з чим у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість перед позивачем за зустрічним позовом у розмірі 2 636 824,39 грн.

Такі обставини, на думку позивача за зустрічним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з даним зустрічним позовом.

Норми права, застосовані при вирішенні спору та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні рішення.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов таких висновків.

Суд врахував, що з 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України, згідно ст. 17 Закону України № 4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб", який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб, але на час звернення позивачів з первісним та зустрічним позовами у 2020 році був чинний.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 916/1906/18, від 17.03.2020 у справі № 911/1102/19, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Договір виконує функцію безпосередньої правостворюючої підстави виникнення зобов`язання. Це означає, що права та обов`язки сторін, які становлять зміст зобов`язання, виникають із самого договору і не потребують інших факторів.

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 Цивільного кодексу України.

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Встановлені обставини у даній справі, свідчать, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладеного Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати положенням глави 33 Господарського кодексу України та глави 61 Цивільного кодексу України.

Взаємовідносини сторін виникли на підставі Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018, який за правовою природою є договором підряду.

Укладаючи договір підряду сторони погодили всі його істотні умови відповідно до вимог статті 628 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як слідує з матеріалів справи, що 14 березня 2018 року між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради (як, Замовник/позивач) та Товариством з обмеженої відповідальності "ПМК 121" (як, Підрядник/відповідач) укладено договір підряду № 14/03/18, відповідно до умов якого Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання у 2018 році роботи "Будівництво інженерно-транспортної інфраструктури будинків котеджного типу на вул. Парковій в м.Дрогобичі", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконанні Роботи в порядку та на умовах передбачених цим Договором ( п.1.1 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 844 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.1. Договору договірна ціна визначається на основі приблизного кошторису як динамічна, що є невід`ємною частиною Договору і складає: 15 955 398,16 грн, крім того ПДВ 20% - 3 191 079,63 грн. Всього 19 146 477,79 грн (Додаток №2).

Згідно п. 11.4 Договору оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на рахунковий рахунок Підрядника, вказаний у розділі ХХ цього Договору, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів, після підписання Сторонами документів вказаних у п. 11.3 цього Договору.

Так, на виконання спірного правочину Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради здійснило оплату на загальну суму 7 325 000,00 грн, в якості авансу, що підтверджується платіжними дорученнями №151 від 03.04.2018, №166 від 16.04.2018, №221 від 18.05.2018, №225 від 29.05.2018, №265 від 21.06.2018, №293 від 11.07.2018, №401 від 02.10.2018, № 144 від 05.04.2019, №153 від 12.04.2019, № 155 від 12.04.2019, №173 від 23.04.2019, №200 від 15.05.2019, № 232 від 07.06.2019, № 235 від 10.06.2019, №247 від 13.06.2019, №263 від 20.06.2019, №279 від 27.06.2019, №292 від 10.07.2019, № 308 від 16.07.2019, №312 від 23.07.2019, №332 від 08.08.2019, №361 від 21.08.2019, № 371 від 27.08.2019, № 397 від 10.09.2019, № 429 від 25.09.2019, №162 від 12.03.2020, №198 від 30.03.2020, №239 від 16.04.2020, № 244 від 23.04.2020, №274 від 18.05.2020, № 291 від 20.05.2020.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до змісту статті 882 Цивільного кодексу України Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Розрахунки за виконанні Роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2-в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) з урахуванням розділу ІХ цього Договору) (п. 11.1 та п. 11.3 Договору).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК 121" виконано, а Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради прийнято роботи на загальну суму 6 016 098,04 грн, що підтверджується Актами приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2в), зокрема б/н за червень 2018 року на суму 246 622,28 грн, № 1 за червень 2018 року на суму 201 372,58 грн, № 2 за червень 2018 року на суму 221 466,52 грн, б/н за липень 2018 року на суму 569 158,88 грн, б/н за квітень 2019 року на суму 288 993,64 грн, № 2 за квітень 2019 року на суму 493 233,82 грн, № 3 за квітень 2019 року на суму 69 362,29 грн, № 1 за травень 2019 року на суму 39 539,57 грн, № 2 за травень 2019 року на суму 449 862,31 грн, № 1 за травень 2019 року на суму 424 480,84 грн, № 2 за травень 2019 року на суму 16 718,03 грн, № 3 за травень 2019 року на суму 291 218,75 грн, № 1 за липень 2019 року на суму 367 225,18 грн, № 2 за липень 2019 року на суму 11 723,34 грн, № 1 за липень 2019 року на суму 306 497,66 грн, № 2 за липень 2019 року на суму 351 702,11 грн, № 3 за липень 2019 року на суму 1 194,14 грн, № 1 за серпень 2019 року на суму 178 546,94 грн, № 2 за серпень 2019 року на суму 236 561,18 грн, № 3 за серпень 2019 року на суму 92 804,17 грн, № 4 за серпень 2019 року на суму 12 832,70 грн, № 1 за вересень 2019 року на суму 82 704,37 грн, № 2 за вересень 2019 року на суму 75 232,39 грн, № 3 за вересень 2019 року на суму 71 330,45 грн № 4 за вересень 2019 року на суму 128 499,31 грн, № 5 за вересень 2019 року на суму 11 461,68 грн, № 1 за квітень 2020 року на суму 33 081,47 грн, № 2 за квітень 2020 року на суму 1 011,34 грн, № 3 за квітень 2020 року на суму 398 310,85 грн, № 1 за травень 2020 року на суму 305 285,15 грн, № 2 за травень 2020 року на суму 1 671,02 грн, № 3 за травень 2020 року на суму 36 393,08 грн, та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3), які підписані та скріплені печатками юридичних осіб.

Предметом розгляду зустрічних позовних вимог є стягнення заборгованості у розмірі 2 636 824,39 грн за Договором підряду №14/03/18 від 14.03.2018, в частині повної оплати за виконані роботи.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом , у липні 2020 року виконано роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за липень 2020 року на суму 118 044,24 грн, № 2 за липень 2020 року на суму 171 029,69 грн, № 3 за липень 2020 року на суму 8 032,93 грн, № 4 за липень 2020 року на суму 208 354,58 грн, № 5 за липень 2020 року на суму 157 853,98 грн, № 6 за липень 2020 року на суму 136 385,50 грн, № 7 за липень 2020 року на суму 64 049,96 грн, № 8 за липень 2020 року на суму 19 546,07 грн, № 9 за липень 2020 року на суму 1 791 424,63 грн, № 10 за липень 2020 року на суму 114 654,98 грн, № 11 за липень 2020 року на суму 39 927,89 грн, № 12 за липень 2020 року на суму 104 457,64 грн, № 13 за липень 2020 року на суму 1 022 877,98 грн.

Однак, Замовник не приймає, не оплачує та не підписує відповідні акти, у зв"язку з чим у нього наявна заборгованість перед відповідачем за зустрічним позовом у розмірі 2 636 824,39 грн.

Так, Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) до Договору підряду за липень 2020 року відповідачем за зустрічним позовом не підписані, разом з тим, Замовник не виконав обов`язок передбачений ч. 4 ст. 882 ЦК України щодо вказівки в акті про відмову від його підписання.

Суд зазначає, що кошти у сумі 10 913,62 грн у Актах за липень 2020 року відкорегована відповідачем за зустрічним позовом, тобто незважаючи на непідписання Актів, Замовник акцептував необхідність сплати вартості робіт на суму 10 913,62 грн.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Проте, відповідач за зустрічним позовом свої обов`язки з прийняття робіт не виконав, Акти за липень 2020 року №1-№13 залишив не підписаними.

Згідно статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Вищенаведена правова норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов`язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Замовник, який в порушення вимог Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення (за наявності таких), які унеможливили їх прийняття, не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду, а тому нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №910/16308/20, від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 09.07.2024 у справі №908/2400/22 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц.

Частиною 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Судом, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за наслідками якої експертами складено відповідний висновок № 449/458/21-22 від 18.07.2022.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 449/458/21-22 від 18.07.2022, експерти дійшли до наступних висновків.

Вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК 121" на об`єкті "Будівництво інженерно - транспортної інфраструктури будинків котеджного типу по вул. Парковій в м. Дрогобичі" будівельних робіт становить: 9 961 824,39 грн.

Обсяги перевірених, виконаних Товариством з обмеженої відповідальності "ПМК 121" на об`єкті "Будівництво інженерно - транспортної інфраструктури будинків котеджного типу по вул. Парковій в м. Дрогобичі" будівельних робіт відповідають обсягам робіт відмічених у актах форми КБ-2в. При цьому на об`єкті виявлено порушення технологічного процесу при монтажі залізобетонних кілець, а саме верхні кільця і кришки змонтовані насухо, без цементного розчину.

Для виправлення недоробок по влаштуванню залізобетонних кілець і кришок необхідно використання автомобільного крана.

Вартість роботи автомобільного крана з обслуговуючими його робітниками для усунення недоробок по влаштуванню кілець становить: 52 788,61 грн.

Вартість завищення виконаних Товариством з обмеженої відповідальності "ПМК 121" на об`єкті "Будівництво інженерно - транспортної інфраструктури будинків котеджного типу по вул. Парковій в м. Дрогобичі" будівельних робіт через неякісне їх виконання становить: 52 788,61 грн.

Також, судом, призначено повторно судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, за наслідками якої експертами складено відповідний висновок №479-Е від 26.03.2025.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 479-Е від 26.03.2025, експерт дійшов до наступних висновків.

Обсяг робіт, виконувались ТОВ "ПМК 121" згідно Договору підряду № 14/03/18 від 14.03.2018 відповідає актам виконаних робіт форми КБ-2в та довідкам про вартість виконаних робіт форми КБ-3 в період з квітня 2018 року по квітень 2020 року.

Вартість робіт, фактично виконаних ТОВ "ПМК 121" по Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018, відповідно до підписаних сторонами Договору, актів виконаних робіт форми КБ-2в, та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 в період з квітня 2018 року по квітень 2020 року становить 6 016 098,04 грн.

Після розірвання Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018 (26.06.2020) роботи, згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в №1 - №8 за липень 2020 року, які були складені та оформлені Підрядником погоджені, але не підписані Замовником, відповідно до листа від 29.10.2020 № 217 з певними зауваженнями та застереженням на суму 883 296, 95 грн, фактично виконані.

Обсяги та вартість робіт ТОВ "ПМК 121", відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2в № 9 - №13 та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за липень 2020 на суму 3 073 343,03 грн, які були оформлені Підрядником після розірвання Договору, як виконані але не погоджені та не затверджені Замовником, відповідно до Договору підряду №14/03/18 року експертом встановити не надається можливим.

Складені та підписані ТОВ "ПМК 121" акти виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 в період з квітня 2018 року по квітень 2020 року по Договору підряду № 14/03/18 від 14.03.2018 відповідають фактичним обсягам та вартості виконаних робіт ТОВ "ПМК 121" за цим Договором, відповідно:

Обсяг робіт, що виконувалися ТОВ "ПМК 121" згідно Договору підряду № 14/03/18 від 14.03.2018 відповідає актам виконаних робіт форми КБ-2в та довідкам про вартість виконаних робіт форми КБ-3 в період з квітня 2018 року по квітень 2020 року.

Вартість робіт, фактично виконаних ТОВ "ПМК 121" по Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018, відповідно до підписаних сторонами Договору, актів виконаних робіт форми КБ-2в, та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 в період з квітня 2018 року по квітень 2020 року становить 6 016 098,04 грн.

Після розірвання Договору підряду №14/03/18 від 14.03.2018 року (26.06.2020) роботи, згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в №1 - №8 за липень 2020 року, які були складені та оформлені Підрядником погоджені, але не підписані Замовником, відповідно до листа від 29.10.2020 № 217 з певними зауваженнями та застереженням на суму 883 296, 95 грн, фактично виконані.

Обсяги та вартість робіт ТОВ "ПМК 121", відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2в № 9 - №13 та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за липень 2020 на суму 3 073 343,03 грн, які були оформлені Підрядником після розірвання Договору, як виконані але не погоджені та не затверджені Замовником, відповідно до Договору підряду №14/03/18, станом на час проведення дослідження, встановити не надається можливим.

У судовому засіданні судовий експерт Рубцова Г.В. зазначила про неможливість провести дослідження щодо виконання робіт на підставі Актів приймання виконання будівельних робіт за № 9 - №13 за липень 2020 року у зв"язку з тим, що пройшов тривалий проміжок часу з моменту виконання робіт (2020 рік) і на об"єкті ведуться інші роботи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань ( частини 1, 2 стаття 98 ГПК України).

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17.

Висновки експертів не викликає сумнівів у їх об`єктивності та обґрунтованості, складені особами, які відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому приймаються судом до уваги як належні та допустимі докази у розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження обставин виконання ТОВ "ПМК 121" робіт на суму 9 909 035,78 грн.

Приймаючи до уваги висновки експертів за результатами проведення будівельно-технічного експертних досліджень, за наслідками яких експертами складено відповідні висновки, суд визнав доведеним факт виконання позивачем за зустрічним позовом робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), в тому числі і за Актами №1 - №13 за липень 2020 року на суму 9 909 035,78 грн.

Відповідач за зустрічним позовом, отримавши Акти форми № КБ-2в та довідку форми № КБ-3 за спірним правочином за липень 2020 року, безпосередньо у актах форми № КБ-2в не зазначив мотиви відмови від їх підписання.

Отже, позивач за зустрічним позовом, на підставі ч.4 ст.882 ЦК України підписав акт приймання виконаних робіт в односторонньому порядку.

Акт приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати підписані позивачем в односторонньому порядку, проте, у відповідності до чинного законодавства вони є первинними документами.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Таким чином, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Проте, відповідачем за зустрічним позовом в порушення ст.ст.73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.

Отже, з огляду на наведене, не підписання Замовником Актів приймання виконаних будівельних робіт не звільняє Замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Факт порушення відповідачем за зустрічним позовом умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем за зустрічним позовом у визначений зобов`язанням термін виконаних робіт суд визнає доведеним.

Доказів погашення суми боргу відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

Також, суд враховує твердження Верховного Суду, висловлене у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15, про те, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Таку правову позицію висловив і Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Суд дослідив обсяг виконаних підрядником і не прийнятих замовником робіт, та співставив їх зі здійсненими замовником платежами (авансом).

Суд враховує, що 7 325 000,00 грн (здійснена оплата (аванс)) та 9 909 035,78 грн (вартість фактично виконаних робіт згідно з експертним висновком Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 449/458/21-22 від 18.07.2022).

Внаслідок цього різниця між сплаченими коштами і виконаними роботами, становить 2 584 035,78 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що первісні вимоги є необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Одночасно, суд прийшов до висновку, що зустрічні позовні вимоги в частині щодо стягнення заборгованості у розмірі 2 584 035,78 грн є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню. У решті зустрічних позовних вимог, слід відмовити.

Позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

При аналізі доводів сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновок суду.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві, що вимагає від держави його втілення в правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема в закони, зміст яких має відповідати критеріям соціальної справедливості, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.

Принципи права - це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права.

Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц (постанова від 16 січня 2019 року) при вирішенні спору застосував загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керувався однією з аксіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

При цьому Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Отже, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, згідно статті 13 Цивільного кодексу України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Суд наголошує, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову, слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд, також прийшов до висновку про часткове задоволення зустрічного позову.

Отже, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 2 584 035,78 грн заборгованості. У решті частин зустрічного позову, слід відмовити.

Судові витрати.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (пункт 5 частини 1статті 237 ГПК України).

Як передбачено пунктом 2 частини 5статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Первісний позов.

Щодо судового збору у розмірі 19 633,53 грн.

Відповідно до частини 2статті 9 Закону України "Про судовий збір"суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Факт зарахування сплаченого позивачем при зверненні до суду з первісним позовом судового збору в сумі 19 633,53 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області.

У зв`язку із відмовою у задоволенні первісних позовних вимог, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача за первісним позовом.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн

Відповідно до частин 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із відмовою у задоволенні первісних позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов.

Щодо судового збору у розмірі 39 552,37 грн.

Факт зарахування сплаченого позивачем при зверненні до суду з зустрічним позовом судового збору в сумі 39 552,37 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 39 552,37 грн покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 180, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні первісного позову, відмовити.

2. Судові витрати за первісним позовом у складі судового збору у розмірі 19 633,53 грн та у складі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн покласти на позивача за первісним позовом.

3. Зустрічний позов задоволити частково.

4. Судові витрати за зустрічним позовом у складі судового збору у розмірі 38 760,54 грн покласти на відповідача за зустрічним позовом та у розмірі 791,83 грн покласти на позивача за зустрічним позовом.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради, площа Ринок, 20, м. Дрогобич, Львівська область, код ЄДРПОУ 04590317 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК - 121", вул. С. Стрільців, 42, м.Монастириська, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 37382524 2 584 035,78 грн заборгованості та 38 760,54 грн судового збору.

6. В решті частин зустрічного позову, відмовити.

7. Видати наказ стягувачеві за зустрічним позовом після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256-257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення надіслати сторонам у справі до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "02" жовтня 2025 року.

Суддя Я.Я. Боровець