Ухвала від 30.09.2025 по справі 945/2362/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024150000000690 від 30.07.2024 року за апеляційною скаргою представника АТ «СГ «ТАС» ОСОБА_5 , на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року,стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Миколаївського району Миколаївської області, з повною середньою освітою, не одруженого, працюючого водієм в ТОВ ЮТК Логістик, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник АТ«СГ «ТАС» ОСОБА_5 , просить вирок суду скасувати в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 74666,66 кожному, а всього 224000,00грн. Ухвалити в цій частині нове рішення, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ «СГ «ТАС» (приватне), розмір яких перевищує 96000,00, тобто по 32000,00 кожному.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Ухвалено строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з 30 липня 2024 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 30 липня 2024 року по день ухвалення вироку 19 травня 2025 року (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів у сумі 21203 грн. 84 коп.

Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до АТ СГ ТАС, ТОВ ЮТК ЛОГІСТИК про стягнення з ТОВ ЮТК ЛОГІСТИК на користь ОСОБА_8 матеріальної шкоди на поховання у розмірі 118516 гривень, а також з АТ СГ ТАС на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральної шкоди у розмірі 106666 гривень кожному, а усього 320000, та з ТОВ ЮТК ЛОГІСТИК на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральної шкоди у розмірі 893333 гривні на кожного, а усього 2680000 гривень, - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТК ЛОГІСТИК» на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду (витрати на поховання) у розмірі 22516 гривень.

Стягнуто з АТ СГ ТАС на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 74666 гривень 66 копійок кожному, а усього 224000 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТК ЛОГІСТИК» на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 893333 гривні кожному, а усього 2680000 гривень. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо речових доказів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник АТ«СГ «ТАС» ОСОБА_5 , зазначає, що згідно законодавства загальний розмір моральної шкоди стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що становить 96000,00грн і виплачується рівними частинами її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), а тому вважає оскаржуваний вирок в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 74666,66 кожному, а всього 224000,00грн, незаконним та необґрунтованим, який груб порушує норми матеріального права, а саме ст.27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 30 липня 2024 року, приблизно о 16 годині, у стані наркотичного сп`яніння, керував вантажним автомобілем марки «DAF ХF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з напівпричепом марки «SCHMITZ SKI 24SL7.2», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по проїзній частині автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», в напрямку від села Благодарівка до села Половинки. В цейже час,перед поворотомна селоЗелене напроїзній частинів томуж самомунапрямку зупинились:вантажний автомобільмарки «ScaniaR410»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,у з`єднанніз напівпричепоммарки «ПРSTAS»,реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_12 , а за ним - автомобіль марки «Volkswagen LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рухаючись в обраному напрямку, в районі повороту на село Зелене, в межах Миколаївського району Миколаївської області, водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила), а саме: проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, хоча зобов`язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, при виявленні перешкоди у вигляді вищевказаних статичних транспортних засобів, яких об`єктивно був спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

В результаті грубого порушення Правил водій ОСОБА_6 допустив попутне зіткнення передньою правою частиною керованого ним вантажного автомобіля марки «DAFХF105.460»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,у з`єднанніз напівпричепоммарки «SCHMITZSKI24SL7.2»,реєстраційний номер НОМЕР_2 , із задньою лівою частиною автомобіля марки «Volkswagen LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_9 . В подальшому, внаслідок післяконтактного переміщення, автомобіль марки «Volkswagen LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_5 , передньою лівою частиною контактував із задньою частиною напівпричепа «ПР STAS»,реєстраційний номер НОМЕР_4 , у з`єднанні з вантажним автомобілем марки «ScaniaR410»,реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_12 , а вантажний автомобіль марки «DAFХF105.460»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,у з`єднанніз напівпричепоммарки «SCHMITZSKI24SL7.2»,реєстраційний номер НОМЕР_2 , у свою чергу, контактував своєю правою частиною із лівою частиною вантажного автомобіля марки «ScaniaR410»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,у з`єднанніз напівпричепоммарки «ПРSTAS»,реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Volkswagen LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла (лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа; крововиливу під павутинну мозкову оболонку у тім`яно-скроневу долю лівої півкулі головного мозку; численних переломів ребер по різним анатомічним лініям з пошкодженням пристінкової плеври; забою легень; переломів кісток тазу; неповного перелому 3-го шийного хребця без пошкодження спинного мозку; численних розривів капсули печінки; косо-поперечних переломів лівої плечової кістки з розривом капсули ліктьового суглобу, великої та малогомілкової кісток з крововиливами в навколишні м`які тканини, що супроводжувались внутрішньочеревною кровотечею), від яких помер на місці пригоди. Обвинувачений ОСОБА_6 допустив порушення вимог п. п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.3 Правил, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом кваліфіковано за ч.3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені вказаного кримінального правопорушення.

Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.3ст.286-1КК України є правильною і апелянтом не оспорюється. А тому відповідно до вимог ст. 404 КПК України, вирок в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника АТ «СГ «ТАС» ОСОБА_5 , який вважає оскаржуваний вирок в частині стягнення з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 74666,66 кожному, а всього 224000,00грн, незаконним та необґрунтованим, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув син цивільного позивача ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , чоловік цивільного позивача ОСОБА_8 та батько цивільного позивача ОСОБА_11 .

Задовольняючи цивільний позов потерпілих та визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п. 9 постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та бере до уваги те, що цивільні позивачі понесли моральні страждання через втрату близької особи, які і досі з плином часу, негативно впливають на їхнє життя, втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, відновити попередній стан життя цивільних позивачів неможливо, вказане негативно вплинуло на їх життя. За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову цивільних позивачів, а суму морального відшкодування у розмірі 1000000 кожному, такою, що відповідає засадам розумності, зваженості, достатності, співмірності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин, при яких було спричинено моральну шкоду, з оцінкою ступеня та обсягу моральних та фізичних страждань цивільних позивачів, вимушених змін у їхніх життєвих стосунках.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 червня 2021 року, у справі № 199/4778/18, статтею1194 ЦК Україниурегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19)).

Отже, у справах про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, першочерговим є звернення за відшкодуванням шкоди до страховика.

01 жовтня 2024 року цивільний позивач ОСОБА_8 звернулася до ТАС «Страхова група ТАС» з повідомленням, відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», про дорожньо-транспортну пригоду.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей та доказів щодо результату розгляду вказаного повідомлення та рішення страховика про здійснення чи про відмову у здійсненні виплат.

Зі зміступ.23.1статті23ЗаконуУкраїни«Про обов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемних транспортнихзасобів»(вредакціїзаконустаном надатудорожньо-транспортноїпригоди,далі-Закон)слідує,що шкодою,заподіяноюжиттюта здоров`юпотерпілоговнаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,є: шкода,пов`язаназлікуванням потерпілого; шкода,пов`язаназтимчасовою втратоюпрацездатностіпотерпілим; шкода,пов`язанаізстійкою втратоюпрацездатностіпотерпілим; моральнашкода,щополягаєу фізичномуболютастражданнях,якихпотерпілий-фізичнаособазазнав узв`язкузкаліцтвом абоіншимушкодженнямздоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з АТ СГ ТАС на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральну шкоду в межах страхового ліміту.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Пунктом 22.1. статті 21 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до полісу, страхова сума на одного потерпілого від забезпеченого транспортного засобу «DAF ХF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 320000 гривень.

Зі змісту п. п. 27.1, 27.2., 27.3., 27.5. статті 37 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника.

З оглядуна те,що страховасума складає320000гривень, (в межах страхового ліміту) однак ця сума також включає в себе 96000 гривень розмір допомоги на поховання, а отже страхова сума на відшкодування моральної шкоди на трьох цивільних позивачів складає 224000. Тому, з відповідача АТ СГ «ТАС» на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 судом обґрунтовано стягнено 224000 гривень моральної шкоди, в межах страхового ліміту, по 74666 гривень 66 копійок, кожному потерпілому-цивільному позивачу.

Відтак цивільний позов у цьому кримінальному провадженні вирішений судом першої інстанції відповідно до вимог кримінального процесуального та матеріального цивільного закону. При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Тому в цій частині апеляційні доводи апелянта є необґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставами для скасування вироку, колегією суддів не встановлено, тому апеляційну скаргу представника АТ «СГ «ТАС» ОСОБА_5 , належить залишити без задоволення, а вирок - без зміни.

Керуючись ст.376, 405,407,418,419,424,426,532КПКУкраїни апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника АТ «СГ «ТАС» ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року, стосовно ОСОБА_6 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді