Рішення від 25.09.2025 по справі 212/2860/25

Справа № 212/2860/25

2/212/2245/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., заучастю представника відповідача Савельєвої Т.Д., розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відеоконференції, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності через професійне захворювання,-

В С Т А Н О В И В:

У березня 2025 позивач ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі Відповідач, ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я в сумі 280 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ОСОБА_1 працюваву шкідливихумовах напідприємстві Відповідачаз 16.05.1997по 21.12.2007дробильником надробильній фабриці.Звільнений зазгодою сторін.

Рішенням МСЕК від 27.03.2018 позивачу первинно було встановлено 20% втрати професійної працездатності. Зазначив, що у зв`язку із отриманими профзахворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він відчуває стійкий біль в шийному і попереково крижовому відділах хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль і обмеження руху в ліктьових і колінних суглобах, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, біль за грудиною, шум у вухах, зниження слуху. Настання негативних змін у житті позивача обумовлене також погіршенням психологічного аспекту його життя. Вказав, що через професійне захворювання позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, і це доводиться робити його близьким, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Також внаслідок набутого професійного захворювання систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги. Зазначив, що позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Життя позивача змінилося назавжди, перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль, постійно лікуватись спричиняє позивачу моральні страждання.

Ухвалою від 25 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 09 квітня 2025 року, через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивач свідомо обрав місце роботи зі шкідливими умовами праці, тривалість роботи у шкідливих умовах залежала виключно від особистого волевиявлення позивача. Також вказав, що відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу, за весь період роботи позивача на підприємстві відповідача позивач жодного разу не заявляв про порушення умов його праці, мав можливість на вільний вибір виду діяльності, шляхом працевлаштування на іншій роботі з умовами праці, що не пов`язані із впливом на його організм шкідливих виробничих факторів. Позивач був достеменно обізнаний про те, що умови праці є особливо шкідливими і особливо важкими. Тривалий стаж роботи позивача на підприємстві відповідача вказує на те, що це був власний усвідомлений вибір позивача з прийняттям всіх ризиків, що можуть призвести до розвитку професійних захворювань. Також вказав, що в Акті розслідування причин виникнення професійного захворювання не вказано, що саме позивач порушив відповідні норми законодавства. Також вказав, що заявлена сума моральної шкоди жодним чином не обґрунтована та не підтверджена відповідними доказами, і не відповідає критеріям розумності і справедливості, безпідставно завищена позивачем.

Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року за клопотанням представника відповідача призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В подальшому розгляд справи відкладався за клопотанням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у шкідливих умовах на підприємстві Відповідача з 16.05.1997 по 21.12.2007 дробильником на дробильній фабриці «ЦГЗК»,звільнений зазгодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки .

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 01.02.2018, встановлено, що під час роботи позивач отримав професійне хронічне захворювання: - пневмоконіоз ЛН І-ІІ ст. по змішаному типу.

Відповідно до п. 12 Акту та трудової книжки Позивача, загальний стаж роботи Позивача складає 16 років 08 місяців, з них в умовах впливу шкідливих факторів - 10 років 07 місяців.

Відповідно до п. 16-17 Акту професійне захворювання виникло у зв`язку з дією на організм людини діоксиду кремнію в повітрі робочої зони дробильника, що в 3,6 разів перевищує допустимі норми.

У Повідомленні про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П3 від 11.12.2017 №2800/1 вказано, що 04.12.2017 року встановлений остаточний діагноз ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку МСЕК від 27.03.2018 року позивачу ОСОБА_1 22.03.2022 при первинному огляді встановлено безстроково 3 гр. інвалідності за загальним захворюванням та втрату працездатності 20% (а.с.32).

22.03.2022 Позивачеві при повторному огляду встановлена 2 група інвалідності за загальним захворюванням (а.с.26).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності первинно у розмірі 65% із встановленням третьої групи інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити лікування, крім того,він відчуває стійкий біль в шийному і попереково крижовому відділах хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль і обмеження руху в ліктьових і колінних суглобах, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, біль за грудиною, шум у вухах, зниження слуху.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує, період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача близько 10 років, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, даних про повторний огляд суду н надані, інвалідність за професійним захворюванням не встановлювалася, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральноїшкоди 100 000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 100 гривень.

Керуючись ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності через професійне захворювання.

Стягнути зПриватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривеньбезурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути зПриватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 00190977, юридична адреса: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг.

Повний текст рішення суду буде виготовлений 06 жовтня2025 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак