Ухвала від 06.10.2025 по справі 463/9352/25

Справа №463/9352/25

Провадження №1-кс/463/8915/25

УХВАЛА

слідчого судді

06 жовтня 2025 року місто Львів

Cлідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка виразилась у нездійсненні інших процесуальних дій,

встановила:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою та просить: визнати бездіяльність слідчого органу досудового розслідування Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді від 15.09.2025 року у справі № 463/8391/25; зобов`язати слідчого та процесуального керівника поновити досудове розслідування та внести відповідні відомості до ЄРДР; направити окрему ухвалу керівнику Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області та Львівської обласної прокуратури з метою недопущення умисного ігнорування судових рішень; направити окрему ухвалу до Прокуратури Львівської області для вирішення питання про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України у діях посадових осіб Львівського РУП №1 ГУНП; вжити заходів щодо недопущення подальшого ігнорування рішень суду з боку Львівського РУП №1 ГУНП. В обгрунтування скарги покликалася на те, що 15.09.2025 року слідчим суддею Личаківського районного суду міста Львова у справі № 463/8391/25 постановлено ухвалу, якою скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12023141360001081 від 03.07.2025 року та зобов`язано відновити досудове розслідування.

ОСОБА_3 надіслала до суду клопотання про розгляд скарги без її участі.

Представники суб`єкта оскарження у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши надані матеріали скарги, слідча суддя дійшла такого висновку.

Статтею 55КонституціїУкраїни кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.8КонституціїУкраїни норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини гарантується.

При розгляді питання про можливість оскарження бездіяльності слідчого під час досудового розслідування суд враховує також положення міжнародно-правових норм, які є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання про його права та обов`язки або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Одним з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду.

Згідно зі ст.13Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний спосіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.

Відповідно до ч. 3 ст.21КПКУкраїни кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим кодексом.

Главою 26КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.

Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст.21КПКУкраїни та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 02 жовтня 2025 року відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду з метою з`ясування фактичних обставин скарги безпосередньо в судовому засіданні за участю сторін.

На час прийняття рішення про відкриття провадження слідчому судді були відомі виключно обставини наведені в поданій скарзі. Саме тому, з метою забезпечення принципу доступу до правосуддя було прийнято рішення про відкриття провадження.

Слідчою суддею встановлено, що слідчими Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023141360001081 від 25.04.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 та 364 КК України.

Постановою слідчого Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 03.07.2025 року кримінальне провадження № 12023141360001081 закрито.

15.09.2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/8391/25 скасовано рішення слідчого Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 постанова про закриття кримінального провадження № 1202314136000108. Вказана ухвала набрала законної сили.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно зі ст.24КПКУкраїни кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26Кримінальногопроцесуальногокодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.303КПКУкраїни на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Так, наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» затверджено Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.

Згідно пункту 1 Розділу «Відомості, які вносяться до Реєстру» Глави ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» до Реєстру вносяться відомості про, зокрема, про закриття кримінального провадження.

Аналогічно обліковується інформація про скасування рішення про закриття провадження.

Згідно п. 1 розділу 2 «Строки внесення відомостей до Реєстру» Унесення відомостей до Реєстру здійснюється Реєстратором з дотриманням строків, визначених КПК У країни та цим Положенням, а саме про передачу матеріалів та відомостей (частина п?ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України), об?єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (стаття 217 КПК України), закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК, пункт 2 частини другої статті 301 України) - протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень.

Згідно додатку 6 до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення(розділу IV) Закладка «Функції руху провадження», серед підстав відновлення досудового розслідування закріплено випадок: скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Тобто, системний аналіз вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що у випадку скасування постанови про закриття кримінального провадження, відповідні відомості належить внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Всупереч наведеному, з моменту скасування постанови про закриття кримінального провадження, а саме з 15.09.2025, до моменту розгляду скарги жодних дій не вчинено: відомості про скасування постанови до ЄРДР не внесено, відповідно досудове розслідування не відновлено.

Верховний Суд в постанові від 05 грудня 2023 року (справа № 51-3698км23) зробив правовий висновок про те, що навіть ст. 307 КПК України чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК України «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК України не дають жодних підстав уважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК України визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. Під час оскарження дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час стосовно оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим паче слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України).

В контексті наведено, слідча суддя вважає що місце має бездіяльність щодо невчинення дій, яка підлягає усуненню шляхом зобов`язання вчинити дію.

За встановлених обставин слідча суддя вважає вимоги скарги в цій частині підставними, та відповідно такими що підлягають до задоволення.

При цьому, зобов`язання вчинення дії, в контексті внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023141360001081 від 25.04.2023 відомостей про скасування постанови про закриття кримінального провадження ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 15.09.2025 №463/8391/25, за своєю суттю і виконанням призведуть до відновлення досудового розслідування.

А тому, на думку слідчого судді, вимоги скарги в часині зобов`язання уповноваженої посадової особи у кримінальному провадженні відновити досудове розслідування кримінального провадження на виконання ухвали суду є дублюючими, а тому на даний момент задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов?язковість судового рішення. Частиною 2 ст. 129-1 Конституції України визначено позитивний обов?язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

З огляду на вищевказане, слідча суддя вважає неприпустимими бездіяльність слідчого щодо невиконання судового рішення від 15.09.2025 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А відтак інші доводи сторони не аналізуються слідчою суддею та не спростовуються, оскільки на висновки слідчої судді про наявність підстав для часткового задоволення скарги не впливають.

Згідно з ч. 2 ст.307КПКУкраїни ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, у скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка виразилась у нездійсненні інших процесуальних дій, які він (вони) зобов?язані вчинити у визначний кримінально-процесуальним кодексом строк слід задовольнити частково, з урахуванням встановлених судом обставин.

У частинах 1 та 2 ст.309КПКУкраїни зазначено перелік ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала відповідно до ч. 3 ст.309КПКУкраїни оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Керуючись ст. ст.303-307 КПК України, слідча суддя,

постановила:

скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену посадову особу у кримінальному провадженні № 12023141360001081 від 25.04.2023 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023141360001081 від 25.09.2023 відомості про скасування постанови про закриття кримінального провадження ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 15.09.2025 у справі №463/8391/25.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1