Ухвала від 03.10.2025 по справі 522/23865/23

Справа № 522/23865/23

Провадження № 2-з/522/542/25

УХВАЛА

03 жовтня 2025 року м. Одеса Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 законним представником якого є ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Центру медичної реабілітації та санаторного лікування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Фонд державного майна України про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 522/23865/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 законним представником якого є ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Центру медичної реабілітації та санаторного лікування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Фонд державного майна України про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, а саме: (позовні вимоги)

01.10.2025 року до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом:

1) Накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 що у відповідності до технічного паспорту складається з житлової кімнати № 21(площею19.6 кв.м), житлової кімнати № 22 (площею 19,0 кв.м), кухні №20 (площею 12.1кв.м), коридору АДРЕСА_2 , та заборони вчиняти будь-які дії щодо її використання та відчуження.

2)До набраннячинності рішенняму справізаборонити будь-якимособам убудь якийспосіб вчинятибудь-якідії щодовикористання тавідчуження рухомогота нерухомогомайна Позивача,яке знаходиться вквартирі АДРЕСА_3 ,а саме:Кондиціонер DAIKINFTXA35,кондиціонер DAIKINPERFERAFTXTM40A,кондиціонер TоchibaRASB16G3KV,двокамерний холодильникLlевherr,морозильна камерана п`ятьвідділень Liebherr,пральна машинаBoschlogixx8,сушильна машинаBoschSerie8,посудомийна машинаSiemensSN45ZS49CE,електричний бойлерAtlanticVertigoSteatite100,електрична плитаGorenieGeit5c60wpc,гідромасажна ваннаRavakRosa,чотири ортопедичніматраци 90х200смRehaSleepOrthoPro,Коммутатор CiscoCatalust2960-Plus,очищувач повітряBALLUBMAC-200WarmCO2,кухонна витяжкаPerfelli,соковижималка PfilipsHR1861/00,відеокамера PanasonicNVGS250,телевізорSamsungрозміром 26дюймів,телевізор Pfilipsрозміром 32дюймів,телевізор Pfilipsрозміром 42дюймів,нормалізатор напругиелектромережі ,конвектор газовийCanreuCHS,роутер ZyxelUSG60W,система очищенняпитної водиз зворотнімосмосом LeaderRO-6+HD,меблі відвиробника IKEA,меблі відвиробника JYSK,мотокоса Husgvarna465,електропилка Sadko,електролобзик Bosch850Pel;фарбувальний агрегатWagner2600H,електрорубанок EinhellTE-PL920,осистема автоматичноїпожежної таохоронної сигналізації,система охоронноїсигналізації Ajax,дитячий гіроскутерMlniRobotPRO,сімейні альбомина магнітнихстрічках,оптичних дискахта альбомиз фотографіями,сімейні документи,колекційні монети,колекційні дитячііграшки.

В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Вважає, що посадові особи Військової частини НОМЕР_1 протизаконно заблокували позивачу з малолітньою дитиною прохід до житлового приміщення, існують обґрунтовані ризики, що відповідач може також ігноруючи Закони України, зруйнувати або знищити житло та вищевказане майно позивача

Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до вчинення інших можливих юридичний дій з цим майном, змусить позивача в подальшому пред`являти нові позови про витребування цього майна, визнання недійсними правочинів та вчинення інших дій.

Суддя, дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Щодо накладення арешту, відповідно до вимог частин першої, другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістомст. 150 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити засоби забезпечення позову, в тому числі шляхом забороною вчиняти певні дії.

Позивач не наводить обставин за яких можна вважати, що відповідач має намір вчинити будь-які дії щодо відчуження майнових прав. Існування ймовірності відчужити, зруйнувати або знищити відповідачем вказаного житлового приміщення на разі не свідчить про існування ризику неможливості виконання рішення суду.

Тому, суд не може зробити висновку про наявність підстав, які б свідчили що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20 викладено такий правовий висновок: «Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).»

У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, щопозов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Проте, заявник не надав суду доказів того, що на момент подання заяви про забезпечення позову спірний квартира зареєстрована саме за відповідачами чи одним з відповідачів.

Відсутність зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити чи не будуть порушені права осіб, які не є відповідачами у справі, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Відповідно, суд позбавлений можливості встановити чи є захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, вказану в заяві, співмірним та чи відповідає він меті вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 6 ст.81ЦПКУкраїни доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, не надано доказів щодо права власності на спірний об`єкт нерухомості, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 що у відповідності до технічного паспорту складається з житлової кімнати № 21(площею19.6 кв.м), житлової кімнати № 22 (площею 19,0 кв.м), кухні №20 (площею 12.1кв.м), коридору АДРЕСА_2 , та заборони вчиняти будь-які дії щодо її використання та відчуження.

Щодо забезпеченняпозову шляхомзаборони будь-яким особам у будь який спосіб вчиняти будь-які дії щодо використання та відчуження рухомого та нерухомого майна позивача, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_3 суд дійшов наступного висновку

Предметом спору є визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, що складається з житлової кімнати № 21(площею19.6 кв. м), житлової кімнати № 22 (площею 19,0 кв. м), кухні №20 (площею 12.1кв.м), коридору №19 (площею 7,2 кв. м), разом квартира АДРЕСА_3 .

Проте, у заяві про забезпечення позову заявник просить заборони будь-яким особам у будь який спосіб вчиняти будь-які дії щодо використання та відчуження рухомого та нерухомого майна позивача, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_3 , що свідчить про відсутність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Тобто, приймаючи рішення про застосування заходу забезпечення позову, суд повинен переконатися, що такий захід забезпечення позову є співмірний заявленим позовним вимогам.

Тому, на думку суду, захід забезпечення позову у вигляді заборони будь-якимособам убудь якийспосіб вчинятибудь-якідії щодовикористання тавідчуження рухомогота нерухомогомайна позивача,яке знаходиться вквартирі АДРЕСА_3 не є належним заходом забезпечення позову, оскільки, такий захід забезпечення позову не пов`язаний з предметом спору.

Також суд зазначає що, відповідно до ч. 6ст. 151 ЦПК Українидо заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до ч. 1, 2ст. 9 Закону України "Про судовий збір"судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до заяви не додано.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-154,157,259-261,353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Науменко