Постанова від 25.09.2025 по справі 921/476/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2025 р. Справа №921/476/24(914/2155/24)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

за участю представників сторін від:

апелянта: Качур С.В. адвокат;

відповідача: Фукс А.В. адвокатка.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД",(вх.ЗАГС №01-05/1500/25 від 19.05.2025)

на додаткове рішенняГосподарського суду Тернопільської області від 29.04.2025 (повне рішення 01.05.2025, суддя Андрусик Н.О.)

у справі№921/476/24(914/2155/24)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.Смарт Трейдинг", м.Київ

простягнення 296 048, 00 грн

в межах справи№921/476/24

про банкрутствоТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Тернопільської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБУД" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.Смарт Трейдинг" про стягнення 296 048, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2025 (залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2025) у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2025 у справі №921/476/24(914/2155/24) заяву ТОВ "А.Т.Смарт Трейдинг" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ТОВ "БМБУД" на користь ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" - 15 000 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви - відмовлено.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ "БМБУД" подало апеляційну скаргу на зазначене додаткове рішення суду, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вважає, що заявлені витрати не підтверджені та необґрунтовані, не співмірні зі складністю справи та не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача з огляду на таке:

- у матеріалах справи відсутній детальний опис наданих адвокатом послуг, перелік конкретних робіт, відомості про тривалість їх виконання та обґрунтування витраченого часу;

- акт приймання-передачі послуг не містить конкретних відомостей щодо обсягу, змісту, тривалості наданих послуг та розрахунків, що унеможливлює перевірку фактичного виконання зобов`язань і не може вважатися належним доказом;

- не подано доказів, які дозволяють оцінити співмірність заявленої суми, що виключає можливість покладення таких витрат на іншу сторону.

ТОВ "А.Т.Смарт Трейдинг" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

Покликається на такі обставини:

-на підтвердження понесених витрат відповідачем подано докази: договір про надання юридичної допомоги №24/09/24-1 від 24.09.2024, укладений з Адвокатським бюро «Анни Фукс»; додаткову угоду №1 від 17.03.2025, якою визначено вартість послуг у сумі 50 000,00 грн; рахунок та акт приймання-передачі послуг від 16.04.2025 на зазначену суму;

-розмір гонорару встановлено у фіксованому розмірі, що узгоджено сторонами з урахуванням складності справи, значення її результату для клієнта, досвіду та кваліфікації адвоката;

-розмір гонорару визначається виключно за домовленістю між адвокатом і клієнтом, а суд не вправі втручатися у договірні відносини між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару, оскільки таке втручання суперечить принципу свободи договору;

-судові витрати у розмірі 50 000,00 грн є документально підтвердженими, фактично понесеними та необхідними для забезпечення захисту прав і законних інтересів відповідача.

Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі заявлено не було.

Присутні в судовому засідання представники сторін відповідно підтримали доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та письмових поясненнях на таку.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Статтями 123, 124 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст. 126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що 20.02.2024 між ТОВ «А. Т. Смарт Трейдинг» як клієнтом та Адвокатським бюро "Анни Фукс" укладено договір №24/09/24-1 від 20.02.2024 про надання правничої допомоги, відповідно до п.1.1, 4.1, 4.4 якого бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу, пов`язану з підготовкою документів та представництвом інтересів клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності - в Господарському суді Львівської області, Західному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, зокрема, у справі за позовом ТОВ «БМБУД» до клієнта про стягнення, а клієнт зобов`язався приймати та оплачувати надану правничу допомогу на умовах, визначених договором.

Згідно з п.1.2 договору правнича допомога, яка надається бюро відповідно до п. 1.1 договору, включає в себе: здійснення правової експертизи наданих клієнтом документів та надання відповідних висновків (пп.1.2.1 договору); підбір та аналіз законодавчої бази, підготовка запитів, листів тощо (пп.1.2.1 договору); підготовка позовної заяви, заяви про зміну предмету та/або підстав позову, заперечень, пояснень, клопотань, заяв, довідок та інших, необхідних для надання правничої допомоги документів (пп.1.2.3. договору); представництво інтересів клієнта в усіх органах державної влади, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі у судах загальної юрисдикції, зокрема в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, з усіма правами наданими позивачу та сторонам на підставі ст. 42 та ст. 46 ГПК України, без обмеження повноважень (пп.1.2.4 договору); складання клопотань, заяв, пояснень, довідок, доводів, заперечень, доповнень, уточнень та інших необхідних процесуальних документів тощо (пп.1.2.5 договору); ознайомлення з матеріалами справи (пп.1.2.6 договору); за необхідності складання та подання апеляційних та касаційних скарг (пп.1.2.7 договору); надання інших юридичних та адвокатських послуг, що стосуються предмету цього договору (пп.1.2.8 договору).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Згідно додаткової угоди №1 від 17.03.2025 сторони, на виконання п.2.1 договору погодили, що вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів клієнта у справі №921/476/24(914/2155/24) в Господарському суді Тернопільської області складає 50 000 грн, які сплачуються не пізніше 30 банківських днів з моменту винесення рішення Господарським судом Тернопільської області (п. 1 додаткової угоди №1).

Тобто, з умов додаткової угоди до договору вбачається, що вартість правової допомоги встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі.

Так, відсутність опису наданих адвокатом послуг/виконаних робіт та понесених витрат при наданні правничої допомоги сама по собі не є підставою для відмови відповідачу у розподілі відповідних витрат на правничу допомогу, однак, позбавляє суд можливості визначити повний обсяг відповідних робіт/послуг, які фактично надані, понесених витрат для з`ясування, того чи є такий обсяг співмірним витратам, які відповідач має понести на оплату професійної правничої допомоги, чи є обґрунтованим (у разі його подання), заява іншого учасника про зменшення відповідних витрат з підстав їх не співмірності.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі №915/237/18, додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не лише з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 31.10.2024 у справі №912/2308/23).

Верховний Суд вказав, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18; постанови Верховного Суду 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт і витраченого часу, оскільки встановлений фіксований розмір гонорару не вимагає обчислення годин, а ключовими критеріями є складність справи, обсяг виконаних робіт та значення справи для сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів ТОВ "А.Т.Смарт Трейдинг" здійснювалося адвокаткою Фукс А.В. на підставі ордеру серії АІ №1785277 від 06.01.2025.

Крім цього, представницею відповідача - адвокаткою Фукс А В. від імені відповідача подавалися у справі наступні заяви: відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, наведено детально пояснення щодо господарських операцій, які стосуються спірних правовідносин, а також заперечення на відповідь на відзив, в яких наведено вичерпну відповідь щодо кожного з доводів позивача, зазначених у відповіді на відзив на позов. Дані заяви по суті прийняті судом до розгляду та їм надавалася оцінка при ухваленні судового рішення по суті спору. Представниця відповідача також надавала усні пояснення, заперечення та доводи щодо спірних правовідносин, адвокатом надано пояснення щодо порядку виконання договору, укладеного між сторонами даного господарського спору, тощо. Це свідчить, що адвокат відповідача досліджував та аналізував ті самі докази, на підставі яких здійснювався розгляд даної справи, тобто належним чином виконав взяті на себе обов`язки згідно з договором про надання професійної правничої допомоги.

Водночас, як вказав суд першої інстанції, стягнення повної вартості послуг, визначених у п.і 1 акта приймання-передачі наданих послуг №3 від 16.04.2025 на загальну суму 50 000, 00 грн не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника відповідача, тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно будуть понесені стороною відповідача (справедлива сатисфакція). Крім того, суд зазначив, що відшкодування їх повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для позивача, який перебуває у процедурі банкрутства, яку ініціював відповідач у даній справі.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі, беручи до уваги розмір задоволених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з ТОВ "БМБУД" на користь ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" 15 000 грн на професійну правничу допомогу, оскільки такі є обґрунтованими та відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності.

Таким чином, покликання апелянта на відсутність підстав для стягнення 50 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки такий розмір є не співмірним та не відповідає складності справи, є необґрунтованими, адже суд першої інстанції задовольнив заяву відповідача лише частково та стягнув із позивача лише 30% заявленої до стягнення суми.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 244, 269, 270 - 271, 275 - 276, 281 - 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2025 у справі №921/476/24(914/2155/24) без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК