Рішення від 06.10.2025 по справі 910/791/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2025Справа № 910/791/25

За позовомКиївської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс"простягнення 3140088,78 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс" про стягнення 3140088,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства України, безоплатно використовував земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:241:0034 без правовстановлюючих документів на неї, у зв`язку з чим є підстави для стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 14.08.2020 по 17.06.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/791/25 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс" на користь Київської міської ради 2476301,84 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою та судовий збір у розмірі 29715,62 грн, в іншій частині позову відмовлено.

В порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідач звернувся з заявою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 73000,00 грн.

Позивач, своїм правом на подання заперечень проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу відповідача, не скористався.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначені приписи Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про судові витрати відповідача у справі №910/791/25 без повідомлення учасників справи, в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3-5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

При цьому представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі зробила заяву, що відповідні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заяву про розподіл судових витрат відповідач подав своєчасно.

До заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав:

- договір про надання правової допомоги №АБ/9-20 від 21.12.2020, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Алли Безносик";

- додаткову угоду №1 від 14.01.2025 до договору про надання правової допомоги №АБ/9-20 від 21.12.2020 з додатком №1;

- детальний опис робіт на суму 73000,00 грн;

- акт №1 про виконання робіт (надання послуг) від 07.08.2025 на суму 73000,00 грн;

- ордер серії АІ №1888052 від 06.05.2025;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №6291/10 від 08.12.2017.

Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З наданих відповідачем документів вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною) з урахуванням фактичних обставин даної справи, предмету та підстав позовних вимог.

Жодного заперечення проти розміру зазначених витрат позивач суду не навів.

За приписами ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішенням суду у справі №910/791/25 позов задоволено частково, то витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 73000,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс" (03039, місто Київ, вул.Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 42783375) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15431 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн 55 коп.

3. В іншій частині заяви відповідача про розподіл судових витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова