Рішення

від 17.09.2007 по справі 4567-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4567-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2007Справа №2-28/4567-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь,

про стягнення 8 555,00 грн.

За зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь,

до відповідача (за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь,

про визнання недійсним договору та зобов'язання виконати певні дії  

                                                                                                  Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача (за первісним позовом) – Мельгунов В.П. – представник по довіреності № 26 від 02.02.2007 р. (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача (за первісним позовом) – Герасименко Т.С. – представник по довіреності від 17.09.2007 р. (довіреність у справі)  

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь, про стягнення 8 555,00 грн. заборгованості, у тому числі 7 158,39 грн. основного боргу, 3 % річних у сумі 24,12 грн., індексу інфляції в розмірі 35,79 грн., 136,70 грн. пені та збитків у сумі 1 200,00 грн.

У засіданні суду, яке відбулось 07.05.2007 р., представник позивача надав суду письмове доповнення до позовної заяви від 07.05.2007 р., в якому позивач просив стягнути з відповідача додатково 3 % річних у сумі 40,00 грн., індекс інфляції в розмірі 93,06 грн., а також пеню в розмірі 226,72 грн.

08.05.2007 р., від відповідача надійшла зустрічна позовна заява № 17 від 08.05.2007 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь, про визнання недійсним договору поставки № 31 від 01.04.2006 р. та зобов'язання відповідача (за зустрічною позовною заявою) забрати зі складу позивача (за зустрічною позовною заявою) раніше поставленого товару на загальну суму 7 355,00 грн., яку ухвалою господарського суду від 18.06.2007 р. прийнято до розгляду.  

16.07.2007 р., позивач надав суду письмову заяву від 16.07.2007 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 7 678,99 грн., у тому числі 7 158,39 грн. основного боргу, 93,06 грн. індексу інфляції, 363,41 грн. пені та 3 % річних за прострочення платежів в сумі 64,13 грн.

В частині вимог щодо стягнення 1 200,00 грн. позивач відмовився від позову на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, вказавши, що наслідки часткової відмови від позову йому відомі.

Представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням вищевказаних доповнення до позовної заяви від 07.05.2007 р. та заяви про уточнення позовних вимог від 16.07.2007 р., підтримав частково та надав суду письмову заяву від 17.09.2007 р. про уточнення позовних вимог та часткову відмову від позову, в якій вказав, що при розрахунку суми 3 % річних позивачем було допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим позивач (за первісним позовом) відмовився від позову в частині стягнення 0,59 грн. і просив припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Також, представник позивача (за первісним позовом) в цій заяві вказав, що позивачем було безпідставно заявлено вимогу про стягнення з відповідача (за первісним позовом) неустойки у вигляді пені в розмірі 363,41 грн., яка договором постачання м'ясопродуктів № 31 від 10.04.2006 р. не передбачена та стягненню не підлягає, у зв'язку з чим позивач (за первісним позовом) відмовився від позову в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь, у вказаній заяві від 17.09.2007 р. уточнив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача 7 314,99 грн. заборгованості, у тому числі 7 158,39 грн. основного боргу, 93,06 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 63,54 грн.

Крім того, представник позивача (за первісним позовом) у вищевказаній заяві про уточнення позовних вимог від 16.07.2007 р. підтвердив заявлену раніше відмову від позову в частині стягнення 1 200,00 грн. збитків.

Наслідки часткової відмови від позову представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Також, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта»,            м. Сімферополь, у вищезазначеній заяві про уточнення позовних вимог від             16.07.2007 р. з зустрічними позовними вимогами не погодився, вказавши, що в частині вимог щодо визнання недійсним договору просить у позові відмовити, а в частині вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь забрати зі складу позивача (за зустрічною позовною заявою) раніше поставленого товару на загальну суму 7 355,00 грн., просив провадження у справі припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, вказавши на те, що такі вимоги господарському суду непідвідомчі, а їх задоволення було б втручанням в господарську діяльність підприємства позивача (за первісним позовом).

Представник відповідача (за первісним позовом) у засіданні суду з первісними позовними вимогами не погодився з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву  № 14 від 07.05.2007 р., залученому до матеріалів справи, та просив у позові відмовити.

Зустрічні позовні вимоги представник відповідача (за первісним позовом) підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.

         Строк вирішення спору був продовжений відповідно до вимог ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  

В С Т А Н О В И В:

        10.04.2006 року між сторонами було укладено договір постачання № 31.

         Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 даного договору Постачальник (позивач за первісним позовом) зобов'язувався передати у власність Покупцю (відповідачу за первісним позовом), а Покупець (відповідач за первісним позовом) - прийняти та оплатити м'ясо птиці ТМ «Наша Ряба» та напівфабрикати м'ясні ТМ «Легко» м'ясо яловичина ТМ «Специфікований Ангус» (надалі – товар) в кількості та за цінами, які визначаються згідно документів на відпуск товару, які надаються Постачальником (позивачем за первісним позовом).

       Пунктом 5.2. вищевказаного договору передбачалось, що Покупець (відповідач за первісним позовом) повинен був здійснити повну оплату протягом 7 банківських днів з дня поставки.

       На виконання умов вищевказаного договору, позивач (за первісним позовом) свої зобов'язання виконав у повному обсязі.

Так, відповідачу (за первісним позовом) було поставлено товар на суму               13 564,45 грн., що підтверджено копіями видаткових та податкових накладних, наявних у матеріалах справи.

Однак, відповідач (за первісним позовом), у порушення умов даного договору, свої зобов'язання  виконав не у повному обсязі. Так, за даними позивача (за первісним позовом), відповідачем (за первісним позовом) у грудні 2006 р. було сплачено позивачу 5 000,00 грн. заборгованості.

Таким чином, решта заборгованості відповідача (за первісним позовом) перед позивачем (за первісним позовом) склала 8 564,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (за первісним позовом) на адресу відповідача (за первісним позовом) було направлено вимогу від 31.12.2006 р. про сплату боргу в сумі 8 564,45 грн.

У відповіді на цю вимогу відповідач (за первісним позовом) визнав наявність на його складі товару, одержаного від позивача (за первісним позовом) на загальну суму 7 158,39 грн., та який відповідач (за первісним позовом) у цій відповіді на вимогу про сплату боргу запропонував повернути позивачу (за первісним позовом), посилаючись на неналежну якість товару, вказавши, що решта суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 1 406,06 грн. буде погашена 15.01.2007 р.

Як було зазначено позивачем (за первісним позовом) у позовній заяві, відповідачем (за первісним позовом) було погашено 1 406,06 грн. заборгованості, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь, 7 158,39 грн. заборгованості за поставлений товар.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

За таких обставин, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 7 158,39 грн. підлягає задоволенню.

Пунктом 6.1. вищезазначеного договору передбачено, що за сторони несуть відповідальність за даним договором у межах норм законодавства України та Республіки Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.

Так, позивач (за первісним позовом), з урахуванням вищевказаних заяв про збільшення позовних вимог, окрім суми основного боргу в розмірі 7 158,39 грн., просив стягнути з відповідача (за первісним позовом) 93,06 грн. індексу інфляції, 363,41 грн. пені, 3 % річних у розмірі 64,13 грн. та збитки у сумі 1 200,00 грн.

Однак, як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) в заявах від 16.07.2007 р. та від 17.09.2007 р. відмовився від позову в частині стягнення                1 200,00 грн. збитків, 363,41 грн. пені та 3 % річних в розмірі 0,59 грн.

Суд вважає, що часткова відмова позивача (за первісним позовом) від позову не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в цих частинах підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, до стягнення з відповідача (за первісним позовом) підлягає 93,06 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 63,54 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи,  в сумі 7 314,99 грн. заборгованості, у тому числі 7 158,39 грн. основного боргу, 93,06 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 63,54 грн., документально встановлений. Він підтверджений матеріалами справи, а в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 7 158,39 грн. визнаний відповідачем у відповіді на вимогу позивача (за первісним позовом) про сплату боргу від 31.12.2006 р.

За таких обставин первісний позов, з урахуванням доповнення до позовної заяви від 07.05.2007 р., заяви про уточнення позовних вимог від 16.07.2007 р. та заяви про уточнення позовних вимог та часткову відмову від позову від 17.09.2007 р., в частині стягнення 7 314,99 грн. заборгованості, у тому числі 7 158,39 грн. основного боргу, 93,06 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 63,54 грн. підлягає задоволенню, а в частині вимог про стягнення 1 200,00 грн. збитків, 363,41 грн. пені та 3 % річних в розмірі 0,59 грн. - припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Як було зазначено вище, 08.05.2007 р., від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь, надійшла зустрічна позовна заява № 17 від 08.05.2007 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь, про визнання недійсним договору постачання № 31 від 01.04.2006 р. та зобов'язання відповідача (за зустрічною позовною заявою) забрати зі складу позивача (за зустрічною позовною заявою) раніше поставленого товару на загальну суму 7 355,00 грн., яку ухвалою господарського суду від 18.06.2007 р. прийнято до розгляду.

Однак, Товариство з обмежено відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь, за первісним позивом просило стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь, заборгованість за договором постачання № 31 від 10.04.2006 року.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь, у зустрічній позовній заяві просило визнати недійсним договір постачання № 31 від 01.04.2006 року, та не представило суду уточнень відносно того, який саме договір постачання ТОВ «Торговельний Дім Нова Троя» просить визнати недійсним – від 01.04.2006 р. або від 10.04.2006 р., що перешкоджає вирішенню спору по суті, то зустрічна позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача (за первісним позовом) пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а за зустрічною позовною заявою покладаються на ТОВ «Торговельний Дім Нова Троя», м. Сімферополь.

Також, позивачем (за первісним позовом) при подачі позовної заяви було сплачено 148,60 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 102,00 грн., у зв'язку  чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.

Таким чином, надмірно сплачене державне мито у розмірі 46,60 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 24.09.2007 року.

Керуючись ст. 49, п. 4 ст. 80, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                   

В И Р І Ш И В:

1).    Первісний позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім Нова Троя» (95033, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Кар'єрний, б. 15/28, кв. 1,                 р/р 26003054901873 у КРУ КБ Приватбанк, МФО 384436, ідентифікаційний                код 32234102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, б. 18/3, р/р 2600701011226 у                              КРФ АТ «Кредит Банк (Україна)», МФО 324913, ідентифікаційний код 20684986) 7 314,99 грн. заборгованості, у тому числі 7 158,39 грн. основного боргу, 93,06 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 63,54 грн., а також 87,22 грн. державного мита та 100,90 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині первісних позовних вимог провадження у справі припинити.

4). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікіта» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, б. 18/3, р/р 2600701011226 у                              КРФ АТ «Кредит Банк (Україна)», МФО 324913, ідентифікаційний код 20684986) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р № 31118095600002 у банку одержувача – Головному Управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь,  МФО 824026, код ЗКПО 22301854, або з інших рахунків) зайве сплачене державне мито в сумі 46,60 грн., перераховане за платіжним дорученням  № 82454 від 01.02.2007 р.

5). Зустрічну позовну заяву залишити без розгляду.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.