Постанова

від 25.09.2007 по справі 6143-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6143-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.09.2007Справа №2-15/6143-2007А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловий комплекс„Кипарис” (95049,  АР  Крим, м. Сімферополь, вул. Гречеська, б. 16, ідентифікаційний код 34797467)

До відповідача Ізобільненської сільської ради (98531, АР Крим, м. Алушта, с. Ізобільне, вул. Центральна, б. 1, ідентифікаційний код 04367364)

про визнання нечиними рішень та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача – Велика Н.А.,  довіреність б/н від 26.04.2007  р., у справі

Від відповідача – Тищенко Т.О., довіреність вих.. № 42/02-17 від 05.02.2007 р., у справі

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Житловий комплекс Кипарис”  звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Ізобільненської сільської ради про визнання нечинним рішення 15 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 15/3 від 23 лютого 2007 р. «Про відмову в погодженні місця розташування об'єкта ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис», визнання нечинним пункту 2 рішення 15 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради  № 15/52 від 23 лютого 2007 р. «Про задоволення протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.02.2007 р. № 396» щодо визнання нечинним пункту 2 рішення 12 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 12/50 від 22 грудня 2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис», зобов'язання Ізобільненської сільської ради підготувати висновок і подати до Ради міністрів Автономної Республіки Крим матеріали на погодження ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта» та зобов'язання Ізобільненської сільської ради в особі Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради надати свій висновок про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю «Кипарис» місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача, в оскаржуваній частині, є протиправним, так як винесені з порушенням вимог статті 149 Земельного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував за мотивів, викладених в письмовому відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2007 р. провадження по справі за клопотанням позивача було зупинено, по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

06.09.2007 р. до господарського суду АР Крим  надійшли копії матеріалів справи з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1511 від 06.09.2007 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим  від 07.09.2007 р.  провадження по справі було поновлено.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в порядку господарського судочинства.

З урахуванням уточнень представника позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа    адміністративної  юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, у тому числі, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У даному випадку предметом спору є визнання нечинними рішень Ізобільненської сільської ради щодо відмови в погодженні місця розташування об'єкта, спонукання  відповідача підготувати висновок і подати до Ради міністрів Автономної Республіки Крим матеріали на погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, та зобов'язання Ізобільненської сільської ради в особі Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради надати свій висновок про погодження позивачу місця розташування земельної ділянки.

Таким чином, фактично предметом спору у даній справі є встановлення правомірності дій  Ізобільненської сільської ради, якими порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю „Житловий комплекс „Кипарис” на отримання в оренду земельної ділянки. У даному випадку Ізобільненська сільська рада, відмовляючи у в погодженні місця розташування об'єкта ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис», не здійснював владні управлінські функції на основі законодавства, при тому, що такі дії стосуються обмеженого кола осіб.

Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

В частині 4 пункту 5.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» №04-5/120 від 27.06.2007 р. зазначено, що якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа)  у спірних  правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при  здійсненні  управлінських функцій" і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак  суб'єкта владних повноважень і,  отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Пунктом 5.3 вказаних вище Рекомендацій передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

    а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи  актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта  господарювання  вчинити  певні  дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність,  за умови,  що оскаржуваний акт згідно  із  законодавством  України  є обов'язковим до виконання;

    б) про     оскарження     суб'єктом     господарювання    дій (бездіяльності)   органу   державної   влади,   органу   місцевого самоврядування,   іншого   суб'єкта  владних  повноважень,  їхньої посадової чи службової особи,  що випливають з наданих їм  владних управлінських функцій,  якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

    в) між   суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу  їхньої компетенції у сфері управління;

    г) з   приводу   укладання   та   виконання  адміністративних договорів;

    д) за  зверненням  суб'єкта  владних  повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих  суб'єктів  та  суб'єктів владних   повноважень   не   мають  ознак  справ  адміністративної юрисдикції  і  повинні  розглядатися  господарськими   судами   на загальних  підставах.  До таких справ належать усі справи у спорах про  право,  що  виникають  з  відносин,  врегульованих  Цивільним Кодексом України, Господарським  кодексом  України,   іншими   актами   господарського   і    цивільного законодавства.

Суд вважає, що у даному випадку між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а тому вказана справа підлягає розгляду за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд вважає за необхідне подальший розгляд справи здійснювати за нормами Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2006 р. ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» звернулося до Ізобільненської сільської ради із заявою, в якій просило клопотати перед Радою міністрів АР Крим про розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої в районі Винзаводу в м. Алушта, для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, до якого було додано ситуаційне викопіювання  із позначенням місця розташування земельної ділянки. (а.с. 26-27)

Рішенням 12 сесії 5 скликання № 12/50 від 22.12.2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» (а.с. 28)  Ізобільненська сільська рада вирішила:

1. Погодити ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» місце розташування земельної ділянки площею 1,0500 га, для будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради, за рахунок земель ДП «Радгосп-завод «Алушта» в м. Алушта в районі винзаводу ДП «Радгосп-завод «Алушта».

2. Землевпоряднику сільської ради підготувати висновок про можливість відведення ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» земельної ділянки площею 1,0500 га, для будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованої за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради, за рахунок земель ДП «Радгосп-завод «Алушта» в м. Алушта в районі винзаводу ДП «Радгосп-завод «Алушта».

21.02.2007 р. Сімферопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою було винесено протест за вих. № 396 на зазначене рішення відповідача за мотивів  належності повноважень  щодо розпорядження земельними ділянками поза межами населених пунктів до розмежування державних та комунальних земель до компетенції відповідних органів виконавчої влади, в даному випадку - Ради міністрів Автономної Республіки Крим. (а.с. 29)

Розглянувши цей протест Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, Ізобільненська сільська рада на 15 сесії 5 скликання прийняла рішення № 15/52 від 23.02.2007 р. «Про задоволення протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.02.2007 р. №396»,  (а.с. 30) яким:

1. Погодилася з доводами, зазначеними в протесті Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.02.2007 р. № 396.

2. Рішення 12 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 12/50 від 22.12.2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» скасувати як таке, що суперечить закону.

3. Землевпоряднику внести зміни до земельно-кадастрової документації Ізобільненської сільської ради.

Листом за вих. № 01 від 18.02.2007 р. (а.с. 31) ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» просило Ізобільненську сільську раду внести уточнення до її рішення № 12/50 щодо призначення земельної ділянки: «для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі».

Рішенням 15 сесії 5 скликання № 15/3 від 23.02.2007 р. «Про відмову в погодженні місця розташування об'єкта ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» (а.с. 32) Ізобільненська сільська рада вирішила відмовити ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» в погодженні місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га, розташованої за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП Радгосп-завод «Алушта» в районі винзаводу ДП Радгосп-завод «Алушта» для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі.

Листом № 02 від 23 лютого 2007 р. (а.с. 35) Відділ містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради відмовив позивачу у наданні висновку про можливість погодження місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта», посилаючись на пункти 1.2, 5.3 розділу 4 Регіональних правил забудови та використання територій Автономної Республіки Крим.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі представлені сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності судового захисту його прав з наступних мотивів.

Чинне земельне законодавство  передбачає два види користування землею: постійне користування та оренда (глава 15 Земельного кодексу України).

Згідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній власності, без встановленого строку, яке набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності та громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 Земельного кодексу України).

Згідно статті 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України  встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські. селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Згідно частин 1, 2 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини 8 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті вилучає Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Порядок погодження вилучення (викупу) земельних ділянок встановлено статтею 151 Земельного кодексу України, яка передбачає, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.

Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.

До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація розглядають подані матеріали і погоджують місце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельну ділянку.

За таких умов, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень на погодження чи відмову у погодженні місця розташування спірної земельної ділянки, а також наявність обов'язку щодо підготовки висновку про можливість погодження місця розташування для передачі на розгляд Раді міністрів Автономної Республіки Крим, на підставі чого суд дійшов висновку про протиправність скасування відповідачем пункту 2 свого рішення № 12/50 від 22.12.2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис», яким на землевпорядника сільської ради покладено обов'язок підготувати висновок про можливість відведення ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» земельної ділянки площею 1,0500 га, для будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованої за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради, за рахунок земель ДП «Радгосп-завод «Алушта» в м. Алушта в районі винзаводу ДП «Радгосп-завод «Алушта», таким чином пункт 2 рішення Ізобільненської сільської ради № 15/52 від 23.02.2007 р. «Про задоволення протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.02.2007 р. №396» в частині скасування пункту 2 рішення 12 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 12/50 від 22.12.2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» є протиправним та порушує земельні права ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис».

При цьому під час оцінки протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора суд виходив з того, що відповідно до статті 22 Закону України «Про прокуратуру» припис про усунення порушень закону вноситься прокурором органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення, припис підлягає негайному виконанню. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору.

Таким чином, ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» позбавлене можливості якимось чином вплинути на виконання припису прокурора з тим, щоб реалізувати своє право на  погодження місця розташування земельної ділянки у встановленому чинним законодавство порядку.

За наведених мотивів, протиправним є також рішення відповідача № 15/3 від 23 лютого 2007 р. «Про відмову в погодженні місця розташування об'єкта ТОВ „Житловий комплекс „Кипарис”.

Щодо відмови Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради від надання висновку про можливість погодження ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта» суд виходив з наступного.

Згідно пунктів 1.2, 5.3 розділу 4 Регіональних правил забудови та використання територій Автономної Республіки Крим, на які посилається Відділ містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради, встановлення можливості розміщення будівництва входить до компетенції місцевого органу містобудування і архітектури на підставі місцевих правил використовування і забудови територій населеного пункту, а у разі їх відсутності - відповідно до ГД (генпланом, проектом детального планування, проектом забудови).

При невідповідності розміщення об'єкту будівництва ГД замовником виконується містобудівне обґрунтовування. Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає (вилучає), передає у власність, в постійне користування (оренду) із земель державної власності земельні ділянки за межами населених пунктів для всіх потреб, окрім випадків, визначених в підпунктах 5.2 і 5.4.

Але, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка знаходиться на території Ізобільненської сільської ради, саме на Ізобільненську сільську раду покладено обов'язок підготування висновку про погодження місця розташування земельної ділянки, що запитується, а отже Ізобільненська сільська рада в особі Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради зобов'язана відповідно до приписів частини 7 статті 151 Земельного кодексу України надати свій висновок.

По справі було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставленні питання:

1. Чи можливо та чи не суперечить чинним будівельним нормам та правилам, а також основам планування та забудови територій будівництво житлового комплексу з об'єктами торгівлі на земельній ділянці площею 1,05 га, розташованій в районі винзаводу ДП „Алушта”?

2. Якщо не відповідає, то як є відступи від вимог ДБН, інших норм та правил, основ планування та забудови територій?

Згідно Висновку № 1511 від 06 вересня 2007 р. (а.с. 74-84) експерт дійшов наступних висновків:

1. За умови наявності розробленої та затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації на стадії проектування можливе ведення будівництва житлового комплексу  об'єктами торгівлі на земельній ділянці площею 1,05 га, розташованій в районі Винзаводу ДП „Алушта”.

2. Будівництво житлового комплексу з об'єктами торгівлі на земельній ділянці площею 1,05 га, розташованій в районі Винзаводу ДП „Алушта” не відповідає вимогам статті 21 Закону України „Про основи містобудування” та пункту 1.2. Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про регіональні правила забудови та використання територій АР Крим” від 21.05.2003 р. № 562-3/03, в частині відсутності розробленої та затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки встановлено також частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, яка передбачає такий спосіб захисту порушених прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Виходячи з того, що підготовка висновку органом місцевого самоврядування є передумовою розгляду Радою міністрів Автономної Республіки Крим питання про погодження місця розташування земельної ділянки, то ухваливши рішення, що оскаржується, відповідач тим самим порушив право позивача на отримання в оренду земельної ділянки (статті 116, 124 Земельного кодексу України), право на свободу здійснення підприємницької діяльності (стаття 43 Господарського кодексу України), не дотримався  державних гарантій підприємництва (стаття 48 Господарського кодексу України), суд вважає, що для захисту порушених прав  ТОВ «Житловий комплекс „Кипарис” слід визнати недійсними рішення 15 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 15/3 від 23 лютого 2007 р. «Про відмову в погодженні місця розташування об'єкта ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» та пункт 2 рішення 15 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради  № 15/52 від 23 лютого 2007 р. «Про задоволення протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.02.2007 р. № 396» щодо визнання нечинним пункту 2 рішення 12 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 12/50 від 22 грудня 2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис», а також зобов'язати відповідача підготувати висновок і подати до Ради міністрів Автономної Республіки Крим матеріали на погодження місця розташування спірної земельної ділянки, а також зобов'язати Ізобільненську сільську раду в особі Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради надати свій висновок про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю «Кипарис» місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 35, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення 15 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 15/3 від 23 лютого 2007 р. «Про відмову в погодженні місця розташування об'єкта ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис».

3. Визнати недійсним пункт 2 рішення 15 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 15/52 від 23 лютого 2007 р. «Про задоволення протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 21.02.2007 р. № 396» щодо визнання нечинним пункту 2 рішення 12 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 12/50 від 22 грудня 2006 р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис».

4. Зобов'язати Ізобільненську сільську раду підготувати висновок і подати до Ради міністрів Автономної Республіки Крим матеріали на погодження ТОВ «Житловий комплекс «Кипарис» місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта».

5. Зобов'язати Ізобільненську сільську раду в особі Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради надати свій висновок про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Кипарис» місця розташування земельної ділянки площею 1,05 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівлі, розташованого за межами населених пунктів Ізобільненської сільської ради за рахунок земель ДП «Алушта» в районі винзаводу ДП  «Алушта».

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.