Постанова від 01.10.2025 по справі 910/5621/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2025 р. Справа№ 910/5621/24 (753/23967/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Представники сторін в судове засідання не з`явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича

про стягнення боргу за договорами позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних

в межах справи № 910/5621/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) (суддя Чеберяк П.П.) позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про стягнення боргу за договорами позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних в загальному розмірі 34 059 157,54 грн. в межах справи № 910/5621/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» залишено без розгляду.

Судове рішення обґрунтоване тим, що заявлені позовні вимоги у цій справі та заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги у заяві кредитора стосуються одного й того самого предмету спору, що виражений у різній формі, а відтак в силу ч. 4 ст. 7 КУзПБ, місцевий господарський суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24); скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24), справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник, зокрема в апеляційній скарзі посилається на те, що Господарським судом міста Києва у справі № 910/5621/24 про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал» рішення (ухвала) за результатами розгляду конкурсних вимог позивача ОСОБА_1 наразі ще не прийнято, тому після прийняття справи № 910/5621/24(753/23967/24) до розгляду Господарський суд міста Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал», замість того, щоб залишити без розгляду позов, мав розглянути і вирішити спір по суті позовних вимог у позовному провадженні за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство відповідача, оскільки такий позов було подано до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович не скористалися своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5621/24 (753/23967/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про стягнення боргу за договорами позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних в межах справи № 910/5621/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

03.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5621/24 (753/23967/24).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24), поміж іншого, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) залишено без руху.

09.07.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Слід зазначити, що судді Остапенко О.М. та Отрюх Б.В. перебували у відпустці 14.07.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24), зокрема, задоволено клопотання ОСОБА_1 , та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24); відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5621/24 (753/23967/24); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) призначено на 01.10.2025

Явка представників учасників справи

У судове засідання 01.10.2025 представники учасників справи не з`явилися; повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5621/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Онікс» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024.

До Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» про стягнення боргу за договорами позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26.11.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 роз`єднано в самостійні провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Литвиненка Сергія Сергійовича, про стягнення боргу за договорами позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних передано до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/5621/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал».

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.12.2024 матеріали справи № 910/5621/24 (753/23967/24) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 прийнято справу № 753/23967/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Литвиненка Сергія Сергійовича про стягнення боргу за договорами позики, інфляційних втрат та трьох процентів річних до розгляду в межах справи № 910/5621/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал», постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 31.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 відкладено розгляд справи на 02.06.2025.

10.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про залишення позову без розгляду.

09.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача на клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду.

02.06.2025 місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом ч. 4 ст. 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

Так, предметом апеляційного перегляду у цій справі постало питання щодо залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з поданням позивачем заяви з грошовими вимогами до відповідача, відносно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Як встановлено місцевим господарським судом предметом даного позову є стягнення боргу за договорами позики №1 від 01.08.2022, № 2 від 14.08.2022 та № 3 від 23.08.2022, укладеними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також договорами поруки №1 від 01.08.2022, №2 від 14.08.2022 та № 3 від 23.08.2022 укладеними між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» в розмірі 34 059 157,54 грн, з яких: 33 000 000,00 грн основний борг, 631 335,85 грн інфляційні втрати, 427 821,69 грн 3 % річних.

Разом з тим, як зазначалось вище, на розгляді Господарського суду міста Києва у справі № 910/5621/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» перебуває заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 34 059 157,54 грн, з яких 33 000 000 грн заборгованість за договорами позики забезпечених порукою, 631 335,85 грн інфляційних втрат, 427 821,69 грн 3% річних, що складають заборгованість за договорами позики №1 від 01.08.2022, № 2 від 14.08.2022 та № 3 від 23.08.2022, укладеними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також договорами поруки №1 від 01.08.2022, №2 від 14.08.2022 та № 3 від 23.08.2022 укладеними між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал».

Відтак, проблемним у цій справі постало питання конкуренції розгляду позовної заяви в частині стягнення коштів з відповідача та заяви того ж позивача із тотожними грошовими вимогами, заявленими в межах справи про неплатоспроможність відповідача.

Стаття 7 КУзПБ встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник та передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15.04.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2971-IX від 20.03.2023, яким статтю 7 КУзПБ доповнено частиною четвертою такого змісту: «4. У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду».

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 подано до господарського суду у справі про неплатоспроможність заяву з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал», вимоги якої є тотожними позовним вимогам, що розглядалися в позовному провадженні, суд першої інстанції вірно застосував положення ч. 4 ст. 7 КУзПБ та залишив позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду.

Слід також зазначити, що у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19 було наведено висновок щодо застосування ст.ст. 7, 45 КУзПБ в редакції до внесення змін Законом України № 2971-IX від 20.03.2023, суть якого полягає у тому, що якщо заяву з кредиторськими вимогами подано позивачем до завершення розгляду позовних вимог, то господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, має зупинити провадження у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача. За відсутності такого звернення та прийняття його до розгляду суд не має підстав для зупинення позовного провадження. Після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду цих вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, підлягає закриттю повністю або в частині заявлених кредитором вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у випадку тотожності суб`єктного складу, предмета і підстав позову.

Водночас, Законом України № 2971-IX від 20.03.2023, яким зокрема доповнено статтю 7 КУзПБ частиною четвертою, законодавець конкретизував дії господарського суду щодо порядку розгляду позову про стягнення з боржника грошових коштів, у випадку подання позивачем заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо). (п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22)).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. При розгляді справ про банкрутство спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів.

У справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Отже, залишення позову без розгляду про стягнення заборгованості на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ, у зв`язку з тим, що позивачем подано заяву з грошовими вимогами до боржника (відповідача), яка підлягає розгляду у попередньому засіданні господарського суду, який розглядає справу про банкрутство (неплатоспроможність) відповідача не є обмеженням доступу позивача до правосуддя.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 922/1302/22 (369/11910/21).

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Таким чином, враховуючи звернення ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність та незважаючи на результати розгляду такої заяви, беручи до уваги аналогічність предмету і підстав вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» як в позовному провадженні у справі № 910/5621/24 (753/23967/24), так і у справі № 910/5621/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал», з метою виключення «паралельності» двох проваджень і прийняття двох судових рішень за вимогами кредитора з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про залишення позову у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/5621/24 (753/23967/24) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/5621/24 (753/23967/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 07.10.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко