Рішення

від 19.11.2007 по справі 9118-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9118-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2007Справа №2-7/9118-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» (98612, м. Ялта, вул. Дзержинського, 29/1, гуртожиток; м. Ялта, вул. Чехова-Морська, 2/8, ідентифікаційний код 34670815)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕС» (98600, м. Ялта, вул. Свердлова, 22, ідентифікаційний код 34556851)

Про стягнення 17388,39 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – не з'явився (телеграма).

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕС» про стягнення 17388,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті наданих за договором №1 від 24.01.2006 р. охоронних послуг, через що заборгованість ТОВ «МЕС» перед ТОВ «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» складає 9193,55 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 8194,84 грн. у зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також враховуючи ненадання позивачем документів, які б підтверджували викладені в телеграмі обставини, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

24.11.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕС» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» (Охорона) був укладений договір №1 про надання охоронних послуг, згідно з п. 1.1 якого Поручитель передає, а Охорона зобов'язується за плату забезпечувати збереження об'єктів та іншого майна Поручителя, вказаного в Дислокації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору вартість послуг з охорони об'єкта проводиться на підставі акту виконаних робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку зміни норм витрат охорони, підвищення рівня мінімальної заробітної плати, збільшення індексу інфляції, вартість послуг за цим Договором пропорційно змінюється на підставі поданого Охороною обґрунтованого розрахунку та погодження з Поручителем.

Згідно з п. 8.2 Договору оплата послуг з охорони об'єктів здійснюється Поручителем щомісячно, не пізніше 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони.

Оплата за послуги з охорони, згідно з п. 8.3 Договору, здійснюється на підставі акту виконаних робіт та складає 5000,00 грн. щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися свої обов'язки за Договором та надавалися послуги з охорони, що підтверджується наступними актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими печатями підприємств:

- акт №ОУ-0000007 від 28.02.2007 р. про виконання робіт за лютий 2007 р. на суму 5000,00 грн.;

- акт №ОУ-0000012 від 26.03.2007 р. про виконання робіт за березень 2007 р. на суму 4193,55 грн.

Отже, загальна вартість виконаних позивачем робіт за лютий-березень 2007 року складає  9193,55 грн., яка в добровільному порядку відповідачем сплачена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 9193,55 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №1 від 24.01.2006 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, через що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕС» заборгованості у сумі 9193,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» з 26.03.2007 р. самовільно залишило об'єкт охорони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вартість наданих в березні 2007 року послуг обчислена позивачем не за повний місяць (5000,00 грн.), а лише за 26 днів (4193,55 грн. (5000,00 грн. : 31 дн. (кількість днів в березні) х 26 дн.)). Надання ж послуг за спірний період підтверджується належними доказами – підписаними обома сторонами актами виконаних робіт, через що обов'язок відповідача оплатити вартість наданих послуг підтверджується матеріалам справи.

Крім того, листом №38/1 від 23.03.2007 р. (а. с. 8) «МЕС» повідомило про намір розірвати договір №1 від 24.01.2006 р. з 26.03.2007 р. Пропозиція відповідача щодо розірвання договору була прийнята позивачем, про що свідчить лист №2 від 27.03.2007 р. (а. с. 58).

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          Більш того, можливість розірвання договору про надання послуг в односторонньому порядку передбачена також статтею 907 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Враховуючи те, що можливість розірвання договору за згодою сторін передбачена п. 9.2 Договору, припинення надання позивачем послуг з охорони суд визнає правомірним.

Ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 6.3 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення внесення плати за послуги з охорони, Поручитель сплачує Охороні пеню в розмірі 1,0% від суми недоїмки за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент платежу.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що ТОВ «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» допущені певні помилки при здійсненні розрахунку пені, оскільки умовами договору передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

Як вже було вказано раніше, п. 8. 2 Договору встановлено, що вартість наданих послуг повинна була бути оплачена відповідачем не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання повинно здійснюватися з 6-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з Листом НБУ від 06.06.2006 р. N14-011/1373-6039 облікова ставка з 10.06.2006 р. встановлена на рівні 8,5%.

Згідно з Листом НБУ від 17.05.2007 р. N14-011/1150-5118 з 01.06.2007 р. облікова ставка дорівнює 8,0%.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлена вимога про відшкодування пені в термін до 14 червня 2007 р. стягненню з відповідача підлягає пеня у наступних розмірах.

По акту №ОУ-0000007 від 28.02.2007 р.:

-          за період з 06.03.2007 р. по 31.05.2007 р. – 202,60 грн. (5000,00 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 87 дн.);

-          за період з 01.06.2007 р. по 14.06.2007 р. – 30,68 грн. (5000,00 грн. х 16% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 14 дн.);

По акту №ОУ-0000012 від 26.03.2007 р.:

-          за період з 06.04.2007 р. по 31.05.2007 р. – 109,38 грн. (4193,55 грн. х 17% : 365 дн. х 56 дн.);

-          за період з 01.06.2007 р. по 14.06.2007 р. – 25,74 грн. (4193,55 грн. х 16% : 365 дн. х 14 дн.).

Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» складає 368,40 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕС» (98600, м. Ялта, вул. Свердлова, 22, ідентифікаційний код 34556851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне детективне агентство Альфа-Легіон» (98612, м. Ялта, вул. Дзержинського, 29/1, гуртожиток; м. Ялта, вул. Чехова-Морська, 2/8, ідентифікаційний код 34670815) заборгованість у розмірі 9193,55 грн., пеню у сумі 368,40 грн., 95,68 грн. державного мита та 64,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.