Рішення від 22.09.2025 по справі 910/5174/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2025Справа № 910/5174/21 (910/4214/25)

За позовом Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код 36068147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 6; ідентифікаційний код 34300297)

про стягнення 294 462,49 грн.

В межах справи № 910/5174/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" (ідентифікаційний код 34300297)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Лелюк Х.М. - представник

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/5174/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2021.

03.04.2025 Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" про стягнення заборгованості за договором оренди землі №12877 від 18.03.2024 в розмірі 294 462,49 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2025 прийнято позовну заяву Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" про стягнення 294 462,49 грн. до розгляду в межах справи №910/5174/221 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" та відкрито провадження у справі, позовна заява розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 07.07.2025.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2025 розгляд справи відкладено на 22.09.2025.

У судовому засіданні 22.09.2025 представник позивача надав пояснення по суті позову та підтримав його в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.01.2024 №1646 між Чернівецькою міською радою (далі - позивач, орендодавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехінвестгаз» (далі - відповідач, орендар), з іншої сторони, укладено Договір оренди землі №12877 від 18.03.2024 (далі - договір).

Як передбачено умовами договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для обслуговування автомобільного газонаповнювального компресорного пункту (станції) земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Південно-Кільцева, 37, м. Чернівці (п.1.1. договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 7310136600:38:001:0009, загальна площа 0,3664 га. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9933216712024 від 14.03.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 719 412,71 грн. (розділ 2 договору).

Згідно із п.3.1. договору договір укладено строком на п`ять років і діє до 17.03.2029 включно.

Річна орендна плата визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з Додатком 1 до цього договору та за повний рік складає 463 167, 78 грн., що становить 6% нормативної грошові оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. (п. 4.1. договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору орендар сплачує плату за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати, розраховану згідно із додатком 2 до цього договору в сумі 254 342,45 грн. до 30.11.2024.

Згідно з додатком № 2 до договору періодом нарахування коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати зазначено з 24.08.2023 по 17.03.2024.

Станом на день подання позовної заяви до суду, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість розмірі 254 342,45 грн.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 140 Конституції України проголошено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За приписами ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Згідно із ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.2 ст.2,169, 72 ЦК України).

Отже, Чернівецька міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України.

Глава 15 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачає можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п.«в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526, ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди, згоди щодо якої має досягнути місцева рада та орендар земельної ділянки, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

У зв`язку із невиконанням умов договору і, як наслідок, виникненням заборгованості, позивачем здійснювались досудові заходи врегулювання спору, а саме, на адресу відповідача надіслано листи Департаменту урбаністики та архітектури міської ради від 21.11.2024 №24/01- 08/3-07/1618 та від 27.12.2024 №24/01-08/3-07/1796 з претензією щодо необхідності сплати вищезазначених коштів.

В матеріалах справи міститься копії рекомендованих повідомлень, які підтверджують отримання вищезазначених листів відповідачем, однак останній відповіді на листи не надав, заборгованість не погасив.

Таким чином, враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов Договору оренди землі №12877 від 18.03.2024 не здійснив сплату орендної плати, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 254 342,45 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2 381,38 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 8 743,62 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2 381,38 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 8 743,62 грн. також підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 28 995,04 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.12.1 договору за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього договору.

Відповідно до п. 12.4 договору у разі несвоєчасної сплати плати за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати в термін, визначений договором, нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, здійснивши перевірку розрахунку пені, наведеного позивачем в позовній заяві, в розмірі 28 995,04 грн., суд вважає даний розрахунок обґрунтованим, таким, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 28 995,04 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 6; ідентифікаційний код 34300297) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код 36068147) заборгованість в розмірі 254 342 (двісті п`ятдесят чотири тисячі триста сорок дві) грн. 45 коп., 3 % річних в розмірі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одну) грн. 38 коп., інфляційні нарахування в розмірі 8 743 (вісім тисяч сімсот сорок три) грн. 62 коп., пеню в розмірі 28 995 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 04 коп. та судовий збір в розмірі 3 534 (три тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.10.2025.

Суддя П.П. Чеберяк