10317-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
13.09.2007Справа №2-15/10317-2007
За позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 9/7)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпром» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Войкова, 44; м. Феодосія, вул. Дружби, 109, код ЄДРПОУ 32085792)
Про стягнення 986,10 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Посторонко О.І., довіреність № 01-79 від 01.02.2007 р., у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок” звернулось в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпром» про стягнення 986,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договором № / 1.11051513 від 27.11.2004 р. зобов'язань по своєчасній та повній оплаті наданих позивачем послуг мобільного зв'язку, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпром» перед Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” складає 135,54 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у вигляді договірної санкції в розмірі 850,56 грн.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
27.11.2004 р. між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” (UMC) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югпром» (Абонент) був укладений договір № / 1.11051513. (а.с. 7-8)
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.
Відповідно до пункту 3.1 Договору нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв'язку. Проте, оплата за надані послуги Товариством з обмеженою відповідальністю «Югпром» здійснювалась не в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за послуги зв'язку перед ЗАТ Український мобільний зв'язок” станом на 01.10.2006 р. складає 66,06 грн.
Крім того, в пункті 2.4.2 договору № / 1.11051513 від 27.11.2004 р. встановлено, що Абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номер у в мережі сплачується і тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента). Фактичне використання Абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена Абонентом.
Як свідчать матеріали справи, за збереження номеру відповідачу була нарахована плата у розмірі 64,40 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку сплачена не була.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача на надані послуги зв'язку складає 130,47 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з урахуванням збору на обовязкове пенсійне страхування, станом на день припинення дії договору у розмірі 135,54 грн.
Згідно з пунктом 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.
Пунктом 15-12 вказаного Порядку передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку (пункт 15-14 Порядку).
Відповідно до пункту 15-15 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.
В порушення умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг відповідач не надав суду доказів оплати ним заборгованості у розмірі 135,54 грн. за надані позивачем послуги, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № / 1.11051513 від 27.11.2004 р., через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпром» заборгованості у розмірі 135,54 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача договірну санкцію у розмірі 850,56 грн. за невиконання зобов'язання в частині строку користування послугами зв'язку.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення договірної санкції за неналежне виконання умов договору посилається на укладену між сторонами додаткову угоду № 2311652 до Договору, відповідно до пункту 1.1 якої відповідач взяв на себе зобов'язання користуватися послугами позивача на протязі 548 днів з дати підписання даної додаткової угоди.
Відповідно до пункту 1.5 Додаткової угоди № 2311652 забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед UMC не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором є договірна санкція, встановлена на підставі статті 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що його дія припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення..
Однак, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на вказану додаткову угоду № 2311652 в обґрунтування своїх вимог про стягнення договірних санкцій у розмірі 850,56 грн., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказана додаткова угода була укладена сторонами до іншого Договору, а саме до Договору про надання послуг мобільного зв'язку №1946508/1.11051513 від 30.11.2004р., який не є предметом розгляду з дійсної справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем вищезазначеного не доведено.
Таким чином, судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпром» договірної санкції за неналежне виконання умов договору у розмірі 850,56 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпром» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Войкова, 44; м. Феодосія, вул. Дружби, 109, код ЄДРПОУ 32085792, п/р 2600205000095 у ФФ КБ «Приватбанк» МФО 384351) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, п/р 26008526 АППБ «Аваль» м. Київ МФО 300335) заборгованість за послуги мобільного зв'язку в розмірі 135,54 грн., 14,02 грн. державного мита та 16,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2007 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1307930 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні