Ухвала від 29.09.2025 по справі 490/274/25

У Х В А Л А

29 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 490/274/25

провадження № 61-10020ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Літкової Людмили Вікторівни на ухвалу Миколаївського апеляційного суду

від 30 травня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 30 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Літкова Л. В подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського апеляційного суду

від 30 травня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 30 червня 2025 року, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове судове рішення про закриття провадження в справі № 490/274/25 повністю.

11 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для уточнення дати оскаржуваної постанови апеляційного суду; подання до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Заявниці детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

09 та 10 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшли заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Літкової Л. В. про усунення недоліків касаційної скарги та поновлення строку на звернення з заявою на усунення недоліків.

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Копію ухвали Верховного Суду від 11 серпня 2025 року про залишення касаційної скарги заявниці без руху направлено та доставлено в електронному вигляді до електронних кабінетів ОСОБА_1 та адвоката Літкової Л. В. 26 серпня

2025 року.

Тобто строк на усунення недоліків касаційної скарги, який встановлено ухвалою від 11 серпня 2025 року, розпочався для заявниці 27 серпня 2025 року та закінчився 05 вересня 2025 року.

Клопотання про усунення недоліків касаційної скарги Літкова Л. В. надіслала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 09 та 10 вересня 2025 року, тобто з пропуском встановленого судом строку на вчинення процесуальної дії.

Як ОСОБА_1 , так і адвокат Літкова Л. В., отримавши 26 серпня 2025 року ухвалу про залишення касаційної скарги без руху до електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), пропустили строк на усунення недоліків.

Водночас заявницею 09 вересня 2025 року подано клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги, в якому вона просить поновити строк на усунення недоліків касаційної скарги та відкрити касаційне провадження.

Вказує, що пропуск процесуального строку відбувся не через байдужість до своїх обов`язків, а внаслідок обставин, які об`єктивно є непереборними і не залежали від волі заявниці. Такими обставинами, на думку адвоката Літкової Л. В. є технічні збої в роботі ЄСІТС. На підтвердження вказаного заявницею подано копії повідомлень та скріншоти з системи «Електронний суд» та інформаційного сервісу повідомлень в групі «Електронне судочинство» в багатоплатформовому месенджері TELEGRAM.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).

Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на звернення з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд висновує про їх неповажність.

Вбачається, що скріншот із системи «Електронний суд» про відсутність з`єднання з сервером датований 05 вересня 2025 року. Також вбачається розміщену рекомендацію для користувача в системі «Електронний суд»: «спробуйте, будь-ласка, за кілька хвилин».

Офіційної відповіді розпорядника електронної програми Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про технічний збій у роботі ЄСІТС 05 вересня

2025 року не надано. Тому наданий скріншот не підтверджує непереборність та істотність підстав пропуску строку на усунення недоліків.

Водночас не є поважними причинами пропуску строку на усунення недоліків і інформаційні повідомлення в групі «Електронне судочинство» в багатоплатформовому месенджері TELEGRAM, оскільки такі повідомлення про технічні збої в роботі ЄСІТС стосуються 22 липня та 28 серпня 2025 року.

22 липня 2025 року - є датою поза межами встановленого судом строку на усунення недоліків касаційної скарги. 28 серпня 2025 року планові технічні роботи в ЄСІТС з обмеженням доступу до реєстрів проводилися з 00:00 год до 04:00 год, що не позбавляло заявницю вчинити дії, направлені на усунення недоліків касаційної скарги в інший зручний для неї час.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 11 серпня 2025 року, заявниця не виконала у відведений судом строк (10 днів) вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам - членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Літкової Людмили Вікторівни на ухвалу Миколаївського апеляційного суду

від 30 травня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 30 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів вважати неподаною та повернути заявниці.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська