Вирок від 07.10.2025 по справі 345/4659/25

Справа №345/4659/25

Провадження № 1-кп/345/306/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2025 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженець м. Івано-Франківськ, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, працюючого комплектувальником на ТОВ «ВП «Полісан», не судимий,

за ст. 368 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_4 будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

Так, наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.01.2022 №203-К ОСОБА_4 призначено на посаду старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно положень п. 5 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно положень ст. 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом. Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з Положенням «Про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженим постановою КМУ № 103 від 11.02.2015, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» встановлено, що правоохоронні органи це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Отже, ОСОБА_4 обіймаючи посаду старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, тобто будучи працівником органу, який здійснює правозастосовні функції, у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.

Згідно посадової інструкції старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженої Головою Державної служби України з безпеки на транспорті 25.10.2022, старший державний інспектор здійснює заходи державного нагляду (контролю), зокрема за додержанням: вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та готує пропозиції щодо його вдосконалення; габаритно-вагового контролю транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; державного ринкового нагляду, у межах сфери відповідальності Укртрансбезпеки; за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності, у межах сфери відповідальності Укртрансбезпеки; складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законодавством України; приймає участь у прийнятті рішення про тимчасове обмеження або заборону руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування у випадках передбачених законодавством; приймає участь у роботі щодо стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагонів або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснює виконання основних завдань та функцій визначних Положенням про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженим Головою Укртрансбезпеки.

Таким чином, ОСОБА_4 , працюючи на посаді старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) з безпекою на транспорті в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, є особою, яка здійснює функції представника влади, тобто згідно положень п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до підпункту «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема посадові та службові особи інших державних органів.

Згідно з ст. 22 вказаного Закону, особам, зазначеним ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

У той же час, незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4 з метою особистого збагачення, вчинив умисне корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в серпні місяці 2024 року ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов`язки старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, перебуваючи на автодорозі Н10 зі сполученням Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - пропускний пункт Мамалига, між населеними пунктами Боршнів-Осада та Голинь, Калуського району Івано-Франківської області, зустрівся з ОСОБА_6 , який в ході розмови повідомив, що відповідно до договору про співпрацю, укладеного з ФОП ОСОБА_7 він займається реалізацією та перевезенням лісопродукції (тріски виробничої) на територію ТОВ «СВІСС КРОНО», яка розташована за адресою: Івано-Франківська обл., смт. Брошнів-Осада, вул. 22 січня, 83.

У той же час, у ОСОБА_4 виник умисел на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за нестворення штучних перешкод у здійсненні діяльності пов`язаної з перевезенням лісопродукції та невжиття заходів до притягнення до адміністративної відповідальності за порушення габаритно-вагових норм.

На виконання вказаного злочинного умислу, спрямованого на власне незаконне збагачення, ОСОБА_4 діючи умисно, у порушення наведених вимог нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_6 , як особі, яка займається перевезеннями лісопродукції, прохання щомісячно надавати йому грошові кошти за нестворення штучних перешкод у здійсненні діяльності пов`язаної з перевезенням лісопродукції та невжиття заходів до притягнення до адміністративної відповідальності за порушення габаритно-вагових норм та надав номер свого мобільного телефону НОМЕР_1 .

У свою чергу, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ОСОБА_4 є працівником Державної служби України з безпеки на транспорті, до повноважень якого входить зупинка транспортних засобів, складання протоколів про адміністративні правопорушення та як наслідок накладання штрафу як на водіїв, так і на нього особи, що займається перевезеннями лісопродукції, не бажаючи шкідливих наслідків своїм законним правам та інтересам, змушений був погодитись на протиправну пропозицію ОСОБА_4 .

У подальшому, 30.09.2024 ОСОБА_6 приблизно о 11.00 год, відповідно до попередньої домовленості із ОСОБА_4 , прибув до с. Голинь, Калуського району, Івано-Франківської області, де ОСОБА_4 , перебуваючи на автодорозі Н10 зі сполученням Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - пропускний пункт Мамалига діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 6000 грн., за нестворення штучних перешкод у здійсненні підприємницької діяльності пов`язаної з перевезенням лісопродукції, яка мала здійснюватись протягом жовтня 2024 року, та невжиття заходів до притягнення до адміністративної відповідальності за порушення габаритно-вагових норм.

Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, спрямованого на особисте збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , як особи, що співпрацює з ФОП ОСОБА_7 , дізнавшись 28.10.2024 від ОСОБА_6 про його намір перевозити лісопродукцію (тріску виробничу) з території Львівської області, під час спілкування у мобільному додатку «WhatsApp» повідомив останньому про необхідність додатково щомісячно передавати йому та нібито службовим особами відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті неправомірну вигоду у розмірі 8000 грн., на що останній погодився.

У подальшому, 05.11.2024 приблизно о 14.00 год, ОСОБА_6 відповідно до попередньої домовленості із ОСОБА_4 , прибув до с. Голинь Калуського району, Івано-Франківської області, де ОСОБА_4 , перебуваючи на автодорозі Н10 зі сполученням Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - пропускний пункт Мамалига, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного наміру, одержав від ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у сумі 14 000 грн., за нестворення штучних перешкод у здійсненні підприємницької діяльності пов`язаної з перевезенням лісопродукції, яка мала здійснюватись протягом листопада 2024 року.

Всього, старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4 , впродовж вересня-листопада 2024 року одержав від ОСОБА_6 , неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн. за нестворення штучних перешкод у здійсненні діяльності пов`язаної з перевезенням лісопродукції та невжиття заходів до притягнення до адміністративної відповідальності за порушення габаритно-вагових норм.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини пояснивши, що він, будучи старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті впродовж вересня-листопада 2024 року одержав від ОСОБА_6 , неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн. за нестворення штучних перешкод у здійсненні діяльності пов`язаної з перевезенням лісопродукції та невжиття заходів до притягнення до адміністративної відповідальності за порушення габаритно-вагових норм.

Крім того, обвинувачений повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його винуватість, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Вказав, що шкодує про вчинене. Просив при призначенні покарання врахувати, що на його утриманні перебуває малолітній син та батьки пенсійного віку, а також його стан здоров`я, надавши медичні виписки про підтвердження діагнозів.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 368 КК України, одержання службовою особою неправомірної вигодидля себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», положення статті 65 КК України.

Зокрема ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, який відповідно до статті 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів; обставини його вчинення; обставини, які пом`якшують покарання, яким є щире каяття та визнання вини; ставлення обвинуваченого до вчиненого з осудом, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, раніше не судимий, на його утриманні перебуває малолітня дитина та батьки пенсійного віку, а також стан здоров`я обвинуваченого, що підтверджено медичними виписками.

За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті за якою кваліфікуються його дії, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, надасть йому можливість в повній мірі відчути та зрозуміти наслідки кримінально-караного діяння та невідворотність покарання за вчинене, що відповідатиме меті покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню останнього та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід, застосовний до ОСОБА_4 у виді застави, залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 26 193, 18 грн. (двадцять шість тисяч сто дев`яносто три гривні вісімнадцять копійок), з яких:

- 19507,68 гривень за проведення лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи (висновок експерта № 746/25-28 від 21.07.2025);

- 6 685,5 гривень за проведення судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта № СЕ-19/109-25/10066-ВС від 31.07.2025).

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 174 КПК України, слід вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешті майна.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки.

Роз`яснити обвинуваченому, що несплата штрафу за відсутності підстав для розстрочки його виплати тягне за собою наслідки, передбачені частиною п`ятою ст. 53 КК України.

Запобіжний захід, застосовний до ОСОБА_4 у виді застави, залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 26 193, 18 грн. (двадцять шість тисяч сто дев`яносто три гривні вісімнадцять копійок).

Речові докази:

- завірену копію наказу №203-К від 13.01.2022 «Про призначення ОСОБА_4 » на 1 арк., завірену копію наказу №1628-к від 15.12.2022 «Про призначення ОСОБА_4 » на 1 арк., завірену копію посадової інструкції ОСОБА_5 на 3 арк., завірену копію посадової інструкції ОСОБА_4 на 3 арк., завірену копію положення про відділ державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області на 5 арк., завірені копії кадрових наказів №№ 409-В, 1463-К, 253- на 3 арк., направлення на рейдову перевірку №001964 від 30.12.2024, №0001963 від 23.12.2024, №001962 від 16.12.20224, №001961 від 09.12.20224, №000400 від 06.12.20224, №00399 від 02.12.2024, №000398 від 25.11.2024, №000397 від 18.11.2024, №000396 від 11.11.2024, №000395 від 01.11.2024, №000394 від 25.10.2024, №000393 від 18.10.2024, №000392 від 18.10.2024, №000391 від 11.10.2024,№000390 від 04.10.2024, №000389 від 30.09.2024, №000388 від 27.09.2024, №000387 від 27.09.2024, №000386 від 20.09.2024, №000385 від 16.09.2024, №000384 від 06.09.2024, №000383 від 30.08.2024, №000382 від 23.08.2024, №000381 від 16.08.2024, №000380 від 16.08.2024, №000379 від 09.08.2024, №000378 від 02.08.2024 на 27 арк. - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «КСІОМІ» ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_1 , які опечатано у спецпакет №S2004347, мобільний телефон «REDMI» моделі 23129RN51X, мобільний телефон «REDMI» моделі 2003J6B2G, які опечатано у спецпакет №S2004346 - повернути належному володільцю ОСОБА_4 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова №463/3074/25 (№1-кс/463/5297/25).

Заставу в розмірі 181 680 грн., внесену 06.06.2025 року на рахунок ТУ ДСА в Львівській області повернути ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя :