Рішення

від 08.10.2007 по справі 11186-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11186-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2007Справа №2-15/11186-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика» (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39, код ЄДРПОУ 33131603)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ковильна, 74, кв. 2; 95036, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Набережна, 83-А, код ЄДРПОУ 34459206)

Про стягнення 105314,97 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Бочкова І.В., довіреність № 07 від 14.05.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» про стягнення 105314,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару за дистриб'юторським договором б/н від 11.09.2006 р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика»  складає 57963,87 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  6003,30 грн. інфляційних втрат, 8128,62 грн. річних  та 6804,84 грн. пені та 26414,34 грн. штрафу.

У судовому засіданні 17.09.2007 р.  представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 53963,87 грн. основного боргу. В іншій частині позовні вимоги залишені без змін.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

11.09.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика» (Постачальник) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  (Дистриб'ютор) (відповідач) був укладений дистриб'юторський договір б/н. (а.с. 10-11 Т.1)

Згідно пункту  1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Дистриб'ютору свою продукцію, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти продукцію з ціллю самостійної реалізації на території АР Крим та оплатити її на умовах Договору.

Продукція – це кондитерські вироби в асортименті, відвантажені Дистриб'ютору відповідно накладних. (пункт 1.2 Договору).

Ціни на Продукцію зазначаються Постачальником в прайс-листі, який надається Дистриб'ютору за першою вимогою. (пункт 3.3 Договору)

Відповідно до пункту 3.8 Договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються безпосередньо з Постачальником шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок згідно банківських реквізитів, зазначених у Договорі, протягом 30 календарних днів з моменту переходу права власності на партію Продукції від Постачальника до Дистриб'ютора. У платіжному дорученні Дистриб'ютор зобов'язаний зробити посилання на вказаний договір та номер накладної, по якій він здійснює оплату.

Відповідно  до пункту 5.1 Договору Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору здійснювалися поставки відповідного товару, загалом на суму 541688,87 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними. (а.с. 57 -150 Т.1, а.с. 1 -25 Т.2).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача у видаткових накладних, скріпленими печатками.

22.05.2007 р. між сторонами були складені акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 13 Т.1), яким підтверджуються всі здійснені поставки.

Відповідачем була здійснена часткова та несвоєчасна оплата поставленої позивачем продукції у розмірі 483725,00 грн., у тому числі 30.06.2007 р. між сторонами була укладена угода про проведення взаємозаліку (а.с. 24 Т.1) на суму у розмірі 60,00 грн.

Однак, відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 57963,87 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика» із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

У судовому засіданні 17.09.2007 р.  представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 53963,87 грн. основного боргу. В іншій частині позовні вимоги залишені без змін.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивачем було представлено суду докази сплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 10.08.2007 р. та 17.10.2007 (а.с. 47-48 Т.1).

Як свідчать матеріали справи вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку. (09.08.2007 р.)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 4000,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 53963,87 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  заборгованості у розмірі 53963,87 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 6003,30 грн. та 8128,62 грн. річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» інфляційних втрат у розмірі 6003,30 грн. за період з жовтня 2006 до липня 2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Так, пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати продукції Дистрибютор зобовязаний сплатити проценти за користування грошовими коштами Постачальника у розмірі 20% річних за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» 20% річних за період з 12.10.2006 р. по 06.08.2007 р. у розмірі 8128,62 грн. суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 6804,84 грн. та суму штрафу у розмірі 26414,34 грн.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1.1  Договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язання Дистриб'ютор сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0,5 % вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення за весь період такого прострочення до повного погашення суми заборгованості.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 6804,84 грн. станом на 06.08.2007 р., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 7.1.1 Договору встановлено, що Дистриб'ютор несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 5% вартості неоплаченої Продукції при простроченні більше ніж 10 календарних днів.

Заявлена позивачем сума штрафу у розмірі 26414,34 грн. станом на 06.08.2007 р., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає стягненню з  відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1-1 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ковильна, 74, кв. 2; 95036, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Набережна, 83-А, код ЄДРПОУ 34459206, п/р 26002048267200 в АКИБ «Укрсиббанк» м. Сімферополя, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська кондитерська фабрика» (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39, код ЄДРПОУ 33131603, п/р 26009300100809 в КРФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060) 53963,87 грн. заборгованості, 6003,30 грн. інфляційних втрат, 8128,62 грн. річних, 6804,84 грн. пені, 26414,34 грн. штрафу, 1053,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення заборгованості у розмірі 4000,00 грн. провадження у справі припинити.

4.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.