Рішення

від 29.11.2007 по справі 12136-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12136-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2007Справа №2-7/12136-2007

За позовом Приватного підприємства «Голд Фиш» (99804, м. Севастополь,смт. Кача, вул. Першотравнева, 10; м. Севастополь, вул. В. Морська, 21, ідентифікаційний код 30294772)

До відповідача  Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн» (98650, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Мухіна, 30, корп. 2; м. Ялта, вул. Курчатова, 2-А, ідентифікаційний код 31872944)

Про стягнення 147 314,04 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Назіна В. О., предст., дов. №01 від 09.01.2007 р.

Від відповідача  - Хорошунова Т. О., предст., дов. від 29.10.2007 р.

         Суть справи: Приватне підприємство «Голд Фиш» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн» про стягнення 147 314,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснювалася поставка продукції Приватному підприємству «Вояж Інтернаціональ Продакшн», вартість якої в повному обсязі відповідачем оплачена не була. Так, ПП  «Голд Фиш» зазначило, що заборгованість ПП «Вояж Інтернаціональ Продакшн» складає 141409,74 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач просить стягнути з ПП «Вояж Інтернаціональ Продакшн» 3% річних у розмірі 813,59 грн. та 5090,76 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою ГС АР Крим від 02.10.2007 р. з метою забезпечення позову був накладений арешт на грошові суми, що належать Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн» (98600, м. Ялта, вул. Курчатова, 2-А, ідентифікаційний код 31872944) та знаходяться на розрахунковому рахунку 26002003012001 в Філії ВАТ КБ «Надра» (Кримське РУ) та розрахунковому рахунку 260073018219 в СФ АБ «Тавріка», на загальну суму 147314,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначив, що загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 134 528,37 грн., у тому числі: 126 896,94 грн. заборгованості, 5329,67 грн. інфляційних втрат, 710,62 грн. річних та 1591,14 грн. судових витрат. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що розмір заборгованості ПП «Вояж Інтернаціональ Продакшн» перед ПП «Голд Фиш» складає 126 896,94 грн. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Голд Фиш» здійснювалася поставка товару Приватному підприємству «Вояж Інтернаціональ Продакшн» за відповідними витратними накладними. Загальна сума продукції, що була поставлена відповідачу складає 200 087,05 грн., яка в повному обсязі оплачена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а згідно з частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2006 р. по 09.11.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств, заборгованість ПП «Вояж Інтернаціональ Продакшн» перед ПП «Голд Фиш» складає 126 896,94 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню саме в цій сумі.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Проте, вимоги позивача про стягнення з ПП «Вояж Інтернаціональ Продакшн» 5329,67 грн. інфляційних втрат та 710,62 грн. річних не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів направлення на адресу відповідача письмової вимоги про сплату заборгованості, з дні отримання якої, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, і повинен вираховуватися семиденний строк для її виконання. Посилання позивача на попередню позовну заяву (а. с. 8) не є переконливими, оскільки вказана заява адресована не відповідачу, та у вказаній заяві викладені лише вимоги до суду, а не сторони зобов'язання. За таких обставин, попередня позовна заява не є письмовою вимогою в розумінні ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

У той же час, суд не може погодитися з твердженням відповідача про те, що поставка здійснювалася на підставі договору, оскільки відповідного примірнику договору суду надано не було. Так, свої позовні вимоги ПП «Голд Фиш» обґрунтовує фактами поставки за накладними, що не суперечить положенням чинного законодавства України.

Таким чином, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Голд Фиш» підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі положень статті 68 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову, які були вжиті ухвалою ГС АР Крим від 02.10.2007 р., підлягають скасуванню.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн» (98650, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Мухіна, 30, корп. 2; м. Ялта, вул. Курчатова, 2-А, ідентифікаційний код 31872944) на користь Приватного підприємства «Голд Фиш» (99804, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Першотравнева, 10; м. Севастополь, вул. В. Морська, 21, ідентифікаційний код 30294772) заборгованість у розмірі 126 896,94 грн., 1268,97 грн. державного мита та 101,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Скасувати заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові суми, що належать Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн» (98600, м. Ялта, вул. Курчатова, 2-А, ідентифікаційний код 31872944) та знаходяться на розрахунковому рахунку 26002003012001 в Філії ВАТ КБ «Надра» (Кримське РУ) та розрахунковому рахунку 260073018219 в СФ АБ «Тавріка», на загальну суму 147314,04 грн., які були вжиті ухвалою ГС АР Крим від 02.10.2007 р.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.