Рішення

від 26.11.2007 по справі 12818-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12818-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

26.11.2007Справа №2-7/12818-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг» (73000, м. Херсон, Суворівський район, вул. Будьонного, 12, кв. 281; 73000, м. Херсон, вул. Комсомольська, 20, ідентифікаційний код 31848670)

До відповідача Малого підприємства «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ (м. Керч, вул. Будьонного, 33/17, ідентифікаційний код 24872928)

Про стягнення 24990,88 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Карасьов І. О., предст., дов. від 05.11.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг»  звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Малого підприємства «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ про стягнення 24990,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором №30 від 09.06.2006 р. по повній та своєчасній оплаті вартості виготовлення та поставки металоконструкції навісу, через що заборгованість Малого підприємства «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ перед ТОВ «Торговый дом «Олимп-Юг» складає 21006,00 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1780,62 грн., 3% річних у розмірі 607,81 грн. та 1596,45 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

09.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг» (Виконавець) та Малим підприємством «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ (Замовник) був укладений договір №30, згідно з п. 1.1 якого Виконавець, за дорученням Замовника, зобов'язується виготовити, поставити та зібрати металоконструкцію навісу (225 кв. м. на чотирьох опорах) – 1 шт., надалі Вироби, а Замовник зобов'язується оплатити та прийняти  Виріб на умовах, передбачених цим Договором. Виріб повинен бути виготовлений згідно затвердженій Замовником конструкторській документації.

Згідно з п. 2.1 Договору розрахунки здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця, вказаний в рахунку-фактурі.

Вартість виготовлення та поставки виробу з урахуванням доставки та збірки на будмайданчику складає 70 020,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% (п. 2.2 Договору).

П. 2.3 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату за Виріб згідно виставленому рахунку-фактурі в розмірах та строки:

- передоплата в розмірі 70% - 49014,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Договору;

- наступні 20% - 14004,00 грн. сплачується Замовником на момент заводської готовності Виробу, про що Замовнику повідомляється письмово;

- інші 10% - 7002,00 грн. оплачується Замовником протягом 3 банківських днів після підписання Сторонами акту приймання-передачі Виробу на будмайданчику.

Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець зобов'язаний виготовити Виріб протягом 40 календарних днів з моменту оплати 70% авансу за Виріб.

Виконавець зобов'язаний поставити та зібрати Виріб протягом 15 календарних днів з моменту 90% оплати (п. 3.2 Договору).

В п. 3.6 Договору сторони передбачили, що після закінчення монтажу Виробу сторонами підписується акт виконаних робіт.

01.08.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг» (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтоекотехнології» (Повірений) був укладений договір-доручення, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується від імені Довірителя вчинити певні юридичні дії, а саме: здійснити передачу металоконструкції навісу площею 225 кв. м. на чотирьох опорах у м. Сімферополі, вул. Караїмська – вул. Козлова замовнику, МП ТОВ «Феоніт», за договором №29 від 09.06.2006 р. між ТОВ «Торговый дом «Олимп-Юг» та МП ТОВ «Феоніт», підписати від імені Довірителя акт прийому-передачі металоконструкції.

За цим Договором Повірений має виключне право на вчинення дій від імені Довірителя юридичних дій, визначених у п. 1.1 цього Договору (п. 1.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були належним чином виконані свої обов'язки за договором, про що свідчить акт приймання-передачі від 10.09.2006 р., підписаний представникам ТОВ «Укрнафтоекотехнології» та МП ТОВ «Феоніт» та скріплений печатями підприємств (а. с. 12).

Однак, відповідачем  був сплачений лише аванс у розмірі 49014,00 грн. про що свідчить виписка з банківського рахунку (а. с. 37). Таким чином заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 21006,00 грн. (70020,00 грн. – 49014,00 грн.) та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 21006,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №30 від 09.06.2006 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості виготовлення та поставки металоконструкції навісу, через що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг» відносно стягнення з Малого підприємства «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ заборгованості у сумі 21006,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 6.3 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати за поставку Виробу Замовник сплачує Виконавцю пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що розмір пені у сумі 1780,62 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, обчислений ТОВ «Торговый дом «Олимп-Юг» правомірно, через що вимоги позивача в частині його стягнення з відповідача суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 1596,45 грн. та 3% річних у розмірі 607,81 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з Малого підприємства «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого підприємства «Феоніт» /Товариство з обмеженою відповідальністю/ (м. Керч, вул. Будьонного, 33/17, ідентифікаційний код 24872928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Олимп-Юг» (73000, м. Херсон, Суворівський район, вул. Будьонного, 12, кв. 281; 73000, м. Херсон, вул. Комсомольська, 20, ідентифікаційний код 31848670) заборгованість у розмірі 21006,00 грн., пеню у сумі 1780,62 грн., 3% річних у розмірі 607,81 грн., 1596,45 грн. інфляційних втрат, 249,91 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.