Рішення

від 27.11.2007 по справі 15201-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15201-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2007Справа №2-15/15201-2007

За позовом Джанкойського заводу «Водоприлад» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Промислова, 13, ідентифікаційний код 01033355)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Советська, 15А, ідентифікаційний код 03348100)

Про стягнення 1119,36 грн.

                                                                                                      Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Маліков О.Ю., довіреність № 177/1 від 02.04.2007 р., у справі

Від відповідача – Селіфанова О.Ю., довіреність № 17 від 08.10.2007 р., у справі

  Обставини справи: Джанкойський завод «Водоприлад» звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» про стягнення 1119,36 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції за договором № 2 від 03.02.2005 р.,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 1119,36 грн.,  що і стало приводом для звернення Джанкойського заводу «Водоприлад» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

03.02.2005 р. між Джанкойським заводом «Водоприлад» (Продавець) (позивач) та Джанкойським виробничим підприємством водопроводно-каналізаційного господарства  (Покупець) (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 2. (а.с.6-8)

Згідно з пунктом  1.1 Договору Продавець приймає на себе зобов'язання продати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору товар, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого визначена в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна сума поставки за Договором складає 1119,36 грн.

Відповідно до пункту 2.6 Договору Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 3 банківських  днів після його отримання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов Договору Продавцем було поставлено товар, обумовлений специфікацією на загальну суму 1119,36 грн., що підтверджується накладною  (а.с.9), а також вказаний факт не заперечується відповідачем.

Відповідачем був прийнятий вказаний товар, про що свідчить довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.9).  

 Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати поставленого позивачем товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість  у розмірі 1119,36 грн., що і послужило підставою для звернення Джанкойського заводу «Водоприлад» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, судом всановлено, що позивачем Джанкойським заводом «Водоприлад» виконано своє зобов'язання за договором,  поставлено товару на загальну суму  1119,36 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати вартості поставленого позивачем товару, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 1119,36 грн. заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 2 від 03.02.2005 р., через що  вимоги позивача про стягнення з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» заборгованості у розмірі 1119,36 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Советська, 15А, ідентифікаційний код 03348100) на користь Джанкойського заводу «Водоприлад» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Промислова, 13, ідентифікаційний код 01033355, р/р 2600912175 КРД ОАО «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) 1119,36 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.