Рішення від 24.09.2025 по справі 160/23582/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Справа № 160/23582/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Калалб Т.В.

за участі:

представника позивача Бойка П.Ю.

представника відповідача Фіцай Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

15.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.04.2025 року №0212692409;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків, зокрема, про порушення останнім вимог пп.16.1.4. п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та, відповідно, протиправно виніс спірне податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 року №0212692409 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409. Так позивачем наголошується про порушення відповідачем норм пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а також відсутність підстав для нарахування пені через помилкове перерахування коштів на інші бюджетні рахунки, оскільки позивачем було своєчасно сплачено податки, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, проте вказані платежі через технічні помилки були зараховані на інші бюджетні рахунки. При цьому, позивач вчасно та належним чином подав заяви про повернення помилково перерахованих коштів. Крім того, позивачем зауважується, що в спірних рішеннях відповідача не наведено доказів, які свідчать, що ним було цілеспрямовано пропущено строк сплати податкового зобов`язання зі сплати ПДФО та/або ЄСВ, а вказані рішення містять лише формальні посилання на положення підпунктів 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, ст. 36 ПКУ, п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПКУ. Таким чином, в діяннях позивача відсутній склад податкового правопорушення, передбаченого абзацом другим п. 109.1 статті 109, ст.124 Податкового кодексу України. Отже, факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання жодним чином не є достатнім для кваліфікації діяння платника податків як умисного вчинення правопорушення. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 року №0212692409 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409, на думку позивача, є безпідставними та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 вересня 2025 року о 13:30 год.

Цією ж ухвалою відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

02.09.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі посилаючись на те, що у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ГОСПІТАЛЬ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (код ЄДРПОУ 01985191) (рішення № 1010511270015001500 від 02.07.2024) та на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровської області від 14.02.2025 №1052п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансовогосподарської діяльності КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по теперішній час, з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по теперішній час. Так згідно наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку та інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок» КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР", встановлено, що в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 ПК України, сума ПДФО у розмірі 4 886 948,42 грн. сплачена до бюджету з порушенням термінів сплати. Несвоєчасне перерахування, податку на доходи фізичних осіб є податковим правопорушенням, за яке передбачена відповідальність. Жодних обставин, які можуть служити підставами для відстрочення сплати податку на доходи фізичних осіб або звільнення платника від його сплати, чинним законодавством не передбачено. В ході перевірки комунальному закладу наданий запит № 2 від 12.03.2025 стосовно надання пояснень по фактам несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" надані пояснення щодо помилковості сплати у серпні 2023 року ПДФО на загальну суму 351 437,23 грн. на рахунок іншої установи, та щодо збою у програмі при розрахунку ПДФО за грудень 2024 року. Документальною перевіркою були встановлені порушення податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 886 948,42 грн. Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2013 по 14.03.2025 первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок, є: відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку використання робочого часу, штатний розклад, меморіальні ордери, лікарняні листи, накази про відпустки, виписки банку. Перевіркою питань щодо пропорційності сплати КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, перевіркою карток особових рахунків по коду бюджетної класифікації 71010000 «єдиний внесок», оборотів по рахунку бухгалтерського обліку «єдиний внесок», встановлені порушення п 1) ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону 2464, що призвело до несвоєчасної сплати ЄСВ у сумі 1 904,33 за період з 21.01.2014 по 22.01.2014 та у сумі 7 325 423,93 грн. за період з 14.02.2022 по 27.02.2025. Деталізовані відомості встановлених фактів сплати до бюджету ЄСВ з порушенням граничних термінів наведені у Додатку ЄСВ до акту перевірки. Отже, перевіркою КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" (код ЄДРПОУ 13428538) було встановлено порушення: пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 886 948,42 грн та п 1) ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI , що призвело до несвоєчасної сплати ЄСВ за період з 14.02.2022 по 27.02.2025 на суму 7325423,93 грн. З огляду на наведене, Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 року №0212692409 та Рішення про застосування штрафних санкцій від 23.04.2025 року №0212702409.

У підготовчому судовому засіданні 17.09.2025 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання було закрито підготовче судове засідання та вирішено перейти до розгляду справи по суті 24.09.2025 року об 13:00 год.

В судовому засіданні 24.09.2025 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.09.2025 року пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Комунальний заклад "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 13428538) є юридичною особою зареєстрованою 13.07.2000 року, про що 18.07.2006 внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 224 120 0000 028190, а також перебувало на облік як платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ та є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності: 86.10 Діяльність лікарняних закладів.

Комунальний заклад "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР) було включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до статті 133 розділу III Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) та було присвоєно ознаку неприбуткової організації 15.12.2016, код ознаки неприбутковості 0004-Установи,органiзацiї,створенi органами мiсцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.

КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР утримується за рахунок бюджету області.

На підставі направлень від 18.02.2025 №1874, №1875, №1876, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1, ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ГОСПІТАЛЬ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (код ЄДРПОУ 01985191) (рішення № 1010511270015001500 від 02.07.2024) та на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровської області від 14.02.2025 №1052п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансовогосподарської діяльності КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по теперішній час, з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по теперішній час.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.03.2025 №1221/04-36-07-07/13428538, відповідно до висновків якого, встановлено порушення Комунальним закладом "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради:

- пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 886 948,42 грн;

- п 1) ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI , що призвело до несвоєчасної сплати ЄСВ за період з 14.02.2022 по 27.02.2025 на суму 7 325 423,93 грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що у періоді, який перевірявся, заклад подавав до ДПІ «ЗВІТ про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації». У рядку 1 «Доходи неприбуткової організації» Звітів про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, за 20182024 роки, КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" задекларувало 271 104 157грн. в тому числі: 2018 рік 22 442 604грн., 2019 рік 24694 583грн., 2020 рік 30186982грн., 2021 рік 34483501грн., 2022 рік 49222785грн., 2023 рік 50431378грн., 2024 рік 59642324грн. Фактично доходи КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" складаються із сум бюджетного фінансування, благодійних допомог, фінансування програм НСЗУ, послуг з оренди приміщень. Фактів використання КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, не для статутної діяльності, даною перевіркою не було виявлено. Порушень правильності обчислення та декларування КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" доходів неприбуткової організації даною перевіркою не встановлено. Загальна сума задекларованих КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" витрат за 20182024 роки складає 271 501 950грн., в тому числі: 2018 рік 22 378 053грн., 2019 рік 24 688938грн., 2020 рік 30171150грн., 2021 рік 34467669грн., 2022 рік 49204574грн.,2023рік -50836066грн., 2024рік-59755500грн. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за перевіряємий період встановлено, що на формування показників, відображених у рядку 2 «Видатки (витрати) неприбуткової організації», відповідно до затверджених кошторисів, мало вплив нарахування та виплата заробітної плати, придбання медикаментів, придбання товарно-матеріальних цінностей, оплата комунальних послуг, оплата робіт (послуг) тощо. Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО), встановлені порушення. Перевіркою дотримання строків сплати (перерахування) ПДФО встановлена несвоєчасна сплата (несвоєчасне неперерахування до бюджету ) ПДФО до бюджету податковим агентом, КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР", до або під час виплати заробітної плати нарахованої (сплаченої) за період з 01.08.2023 по 30.05.2024 та з 01.12.2024 по 28.02.2025 на користь найманих працівників на загальну суму 4 886 948,43 грн., що є порушенням ст. 168 ПК України. Отже, згідно наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку (Меморіальні ордери, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, виписки банку, тощо) та інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок» КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР", встановлено, що в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 ПК України, сума ПДФО у розмірі 4 886 948,42 грн. сплачена до бюджету з порушенням термінів сплати. Деталізовані відомості встановлених фактів сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з порушенням граничних термінів наведені у Додатку ПДФО до акту перевірки. В ході перевірки комунальному закладу наданий запит № 2 від 12.03.2025 стосовно надання пояснень по фактам несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" надані пояснення щодо помилковості сплати у серпні 2023 року ПДФО на загальну суму 351 437,23 грн. на рахунок іншої установи, та щодо збою у програмі при розрахунку ПДФО за грудень 2024 року. Документальною перевіркою були встановлені порушення податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 886 948,42 грн. До перевірки наданий акт звіряння головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо стану розрахунків по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2011 по 30.09.2013. Згідно акту звіряння від 13.01.2025 № 0400-010505-8/6434, станом на 01.10.2013 року у КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" у наявності переплата по ЄСВ у розмірі 91 999,68 грн. Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2013 по 14.03.2025 первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок, є: відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку використання робочого часу, штатний розклад, меморіальні ордери, лікарняні листи, накази про відпустки, виписки банку. Перевіркою питань щодо пропорційності сплати КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, перевіркою карток особових рахунків по коду бюджетної класифікації 71010000 «єдиний внесок», оборотів по рахунку бухгалтерського обліку «єдиний внесок», встановлені порушення п 1) ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону 2464, що призвело до несвоєчасної сплати ЄСВ у сумі 1 904,33 за період з 21.01.2014 по 22.01.2014 та у сумі 7 325 423,93 грн. за період з 14.02.2022 по 27.02.2025. Деталізовані відомості встановлених фактів сплати до бюджету ЄСВ з порушенням граничних термінів наведені у Додатку ЄСВ до акту перевірки

04.04.2025 року КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" було направлено на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення до Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 21.03.2025 №1221/04-36-07-07/13428538.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №35736/6/04-36-24-09 від 16.04.2025 року було повідомлено, що за результатами розгляду питань, викладених в запереченні на акт перевірки від 21.03.2025 №1221/04-36-07-07/13428538, встановлено що із зазначених в акті перевірки сум несвоєчасно сплаченого ЄСВ 2 266 357,18 грн. були сплачені в установлені законом строки. З інших питань висновки акту перевірки від 21.03.2025 №1221/04-36-07- 07/13428538 є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства та залишені без змін. Зважаючи на викладене, висновок акту документальної планової виїзної перевірки КЗ "ОКЦ MCE" ДОР" (код за ЄДРПОУ 41477318) від 26.12.2024 № 4180/06-36-24-09/41477318 викладено в наступній редакції: «Документальною перевіркою КЗ "ОКЦ MCE" ДОР" встановлені порушення:

- п 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI , що призвело до несвоєчасної сплати ЄСВ за період з 14.02.2022 по 27.02.2025 на суму 5059066,75 грн.

- пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.п. 176.2 п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), що призвело до несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 886 948,42 грн;»

На підставі висновків акта перевірки від 21.03.2025 №1221/04-36-07-07/13428538, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0212692409 від 23.04.2025 року, яким КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" збільшено суму грошового зобов`язання, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1274463,58 грн, з яких за штрафними (фінансовими) санкціями 1221737,11 грн. та сума пені відповідно до пп. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України 52726,47грн;

- Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409, яким до КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" застосовано штрафні санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум 328080,12 грн.

Позивач, не погодившись із рішенням про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409, звернувся до ДПС України зі скаргою від 13.05.2025 №163, проте рішенням № 15280/6/99-00-06-02-03-06 від 28.05.2025 ДПС України, на підставі пункту 4 розділу VIII Порядку розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, зі змінами, вирішив залишити без розгляду скаргу КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР" від 13.05.2025 № 163.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням форми «Д» №0212692409 від 23.04.2025 року, звернувся до ДПС України зі скаргою від 13.05.2025 №163, проте рішенням про результати розгляду скарги № 19828/6/99-00-06-01-02-06 від 10.07.2025 ДПС України, керуючись главою 4 ПК України, залишило без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.04.2025 №0212692409, а скаргу в зазначеній частині - без задоволення.

Незгода позивача з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням від 23.04.2025 року №0212692409 та рішенням про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно зі статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п.54.2 ст.54 ПКУ грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV ПКУ для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету

За приписами пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Положеннями пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп.168.16 п.168.1 ст.168 ПК України).

Пунктом 31.1 ст. 31 ПКУ визначено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податків і завершується останнім днем строку протягом якого такий податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом

Відповідно до пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Пунктом 171.1 ст. 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно із пп. "ґ" п. 176.2 ст. 176 ПК України податкові агенти несуть відповідальність у випадках, визначених ПКУ.

Згідно п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю Нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, (що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати її рахунок; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України).

Пунктом 109.1. - 109.3 ст. 109 ПК України встановлено, що Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно статті 1251 ПК України (у редакції, що діє з 01.01.2021) встановлено відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Так, згідно ст. 1251 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 цієї статті, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов`язку погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Крім того, згідно п. 1) ч.1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-УІ (далі - Закон №2464), платниками єдиного внеску є роботодавці (підприємства, установи та організації тощо), працівники - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях тощо.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати таки відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і борів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п.1) ч. 1 ст. 7 Закону №2464, для роботодавців, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами.

Згідно ч. 5, та ч. 13 ст.8 Закону№ 2464, єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% та 8,41% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464, платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому платники - роботодавці, під час коленої виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників. Обчислення і сплата єдиного внеску за платників - працівників - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються платниками - роботодавцями, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Так, судом встановлено та Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 21.03.2025 №1221/04-36-07-07/13428538 передбачено, що перевіркою дотримання строків сплати (перерахування) ПДФО встановлена несвоєчасна сплата (несвоєчасне неперерахування до бюджету ) ПДФО до бюджету податковим агентом, КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР", до або під час виплати заробітної плати нарахованої (сплаченої) за період з 01.08.2023 по 30.05.2024 та з 01.12.2024 по 28.02.2025 на користь найманих працівників на загальну суму 4 886 948,43 грн., що є порушенням ст. 168 ПК України. Отже, згідно наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку (Меморіальні ордери, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, виписки банку, тощо) та інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок» КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР", встановлено, що в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.п. 176.2 п.176.2 ст.176 ПК України, сума ПДФО у розмірі 4 886 948,42 грн. сплачена до бюджету з порушенням термінів сплати.

Крім того, наданими КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР поясненнями, на запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12 березня 2025 року №2 було, зокрема, повідомлено:

- щодо несвоєчасної сплати у період з 17 серпня 2023 року по 05 червня 2024 року, то за результатами внутрішньої перевірки було виявлено технічну помилку, а саме 29 серпня 2023 р. згідно платіжних інструкцій №893 на суму 94806,00 грн (дев`яносто чотири тисячі вісімсот шість гривень 00 коп.) та №897 на суму 256631,23 грн (двісті п`ятдесят шість тисяч шістсот тридцять одна гривня 23 коп.) у загальній сумі 351437,23 грн. (триста п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 23 коп.) кошти були перераховані на невірний розрахунковий рахунок, а саме: р/р: UА658999980313191206080004628. отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області/Шевчснківський район/22030101. ДРПОУ 37988155. банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.). МФО: 899998. з призначенням платежу *; 101:11010100; 13428538;2282(2111); Податок з доходу фізичних осіб за 08.23р.; КЕКВ2282 в Дніпровський апеляційний суд. Після самостійно виявленої неумисної помилки була здійснена необхідна оплата в повному обсязі (платіжна інструкція від 28 травня 2024 року №606).

- щодо несвоєчасної сплати у період з грудня 2024 року по лютий 2025 року, то у грудні 2024 року, при звільнені співробітників закладу у зв`язку зі скороченням чисельності та штагу працівників, була нарахована та виплачена вихідна допомога у розмірі 463 214,72 грн, але у зв`язку зі збоєм у програмі, помилково, з цієї суми не було перераховано податок з доходу фізичних осіб. Сума в повному обсязі сплачена у лютому 2025 році.

Листом КЗ "ОКЦ МСЕ" ДОР від 01.05.2024 року №5/380 було проінформовано ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що за результатами внутрішньої перевірки було виявлено технічну помилку, а саме 29.08.2023 р. згідно платіжних інструкцій №893 на суму 94806,00 грн (дев`яносто чотири тисячі вісімсот шість гривень 00 коп.) та №897 на суму 256631,23 грн (двісті п`ятдесят шість тисяч шістсот тридцять одна гривня 23 коп.) у загальній сумі 351437,23 грн. (триста п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 23 коп.) кошти були перераховані на невірний розрахунковийрахунок, а саме: р/р: UА658999980313191206080004628, отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області/Шевченківський район/22030101, ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО: 899998, з призначенням платежу *;101;11010100; 13428538;2282(2111); Податок з доходу фізичних осіб за 08.23р.;;; КЕКВ2282 в Дніпровський апеляційний суд. КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР» направив листи від 18.04.2024 р. №5/326 до Дніпровського апеляційного суду про повернення помилково сплачених коштів. 30 квітня 2024 року сума у розмірі 351 437,23 грн надійшла на розрахункові рахунки КЗ «ОКЦ МСЕ» ДОР» та одразу була перерахована в дохід обласного бюджету Дніпропетровської області.

Також, матеріали справи містять заяву позивача до Дніпровського апеляційного суду про повернення коштів помилково сплачених від 18.04.2024 №5/326, платіжне доручення №606 від 28.05.2024 на суму 351 437,23 грн. з призначенням платежу «101 11010100 13428538 2282(2111)Ддот з ДБМБ доплата суми податку з доходу фізичних осіб за 08.23р.,згідно листа ГУ ДПС у Дн.обл.від 28.03.24р.,№21702/6/04-36-24», платіжне доручення №897 від 29.08.2023 на суму 256 631,23 грн. з призначенням платежу «*;101 ;11010100;13428538;2282(2111);Субв.з ДБ;Податок з доходу фізичних осіб у 08.23р.;;» та платіжне доручення №893 від 29.08.2023 на суму 94 806,00 грн. з призначенням платежу «*; 101 ;11010100; 13428538,2282(2111 );Ддот з ДБМБ;Податок з доходу фізичних осіб за 08.23р.;;»

Відповідно до пп.129.9.8 п.129.9. ст. 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань.

Відповідно до ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення.

Таким чином, суд бере до уваги твердження позивача про те, що помилкові платежі мали виключно технічний характер, що підтверджується документами бухгалтерського обліку, банківськими виписками та оперативними діями щодо повернення коштів.

Абзацом 11 п. 52-1 підрозділу 10 Розділу XX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

30 червня 2023 року набрала чинності Постанова №651 щодо завершення дії карантину через COVID-19 та режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з пандемією коронавірусу з 1 липня 2023 року.

Беручи до уваги зазначене та у зв`язку з тим, що пеня була нарахована 08.06.2023 (в сумі 5216,83 грн) та 08.06.2023 (в сумі 12388,19 грн), тобто під час дії карантинних обмежень, відтак необхідно визнати протиправним нарахування пені за цей період.

Згідно з абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у період карантину (з 1 березня 2020 до 30 червня 2023 року) забороняється нарахування пені, а вже нарахована пеня підлягає списанню. Таким чином, будь-які штрафні санкції чи пеня за період до 30 червня 2023 року є незаконними та мають бути анульовані.

Помилкові платежі були здійснені на інший бюджетний рахунок у межах бюджетної системи, що чітко підпадає під дію норм п.п.112.8.81 та 129.9.8 ПКУ, згідно з якими штрафні санкції та пеня не можуть нараховуватись, якщо платіж був своєчасно здійснений, але помилково на інший бюджетний рахунок, та платник ініціював повернення таких коштів відповідно до ст.43 ПКУ

Суд враховує, що положеннями Закону України від 16.01.2020 року №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" запроваджено в межах Податкового кодексу України принцип винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення.

Обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 125-1.2 125-1.4 статті 125-1 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина (у визначених ПК України випадках) в податкових правопорушеннях нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому обов`язок доведення вини покладено саме на контролюючий орган і без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

Як в акті перевірки від 21.03.2025 №1221/04-36-07-07/13428538, так і в відзиві відсутні будь-які висновки відповідача щодо наявності умислу в діях платника податків, а також посилання на обставини, які вказують на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки.

Як передбачено у пункті 112.7 статті 112 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Вказане відповідає висновку КАС ВС, викладеному в постанові від 08.12.2022 у справі №520/9294/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.

Отже, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Для встановлення наявності вини контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Проте жодних доказів з цього приводу відповідачем суду надано та наведено не було.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних санкцій на підставі пункту 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 23.04.2025 року №0212692409 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409.

При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 19 230,53 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.04.2025 року №0212692409.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний податок від 23.04.2025 року №0212702409.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 230,53 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 06.10.2025 року

Суддя О.С. Рябчук