15970-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
РІШЕННЯ
Іменем України
04.12.2007Справа №2-7/15970-2007
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горний» (95026, м. Сімферополь, вул. Мічуріна, 8, ідентифікаційний код 33266952)
До відповідачів: 1) Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17); 2) Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)
Про визнання дійсним договору, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача – Баканова А. А., предст., дов. від 01.11.2007 р..
Від відповідачів: - 1) Цвілій Д. В., предст., дов. №27Д/03-06 від 27.03.2006 р.; 2) не з'явився.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Горний» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача – Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд», третя особа – КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», в якій просить визнати дійсним договір від 27.03.2006 р. № 13/01/03-06/2 КСма про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 17 березня 2006 р. № 13/01/03-06/1 КСма про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №23 (АРК, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між ТОВ «Горний» та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) Міністерства України - «Укроборонбуд» в особі директора філії ЦСБУ «Укроборонбуд» Мельника В.Л., що діє від імені Міністерства оборони України на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. від 09.03.2006 р. по реєстру № 610 (ВСР № 232423) і/або доручення Міністерства обороні України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського округу Шевчук З. М. 14.02.2006 р. по реєстру № 162з (бланк ВСО № 831447). Позивач просить визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Горний» на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,1561 га за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 у складі:
- Лабораторія, літер А, площею 532.4 кв. м.
- Лабораторія, літер Б, площею 149,5 кв. м.
- КПП, літер В, площею 35,8 кв. м.
- Бокс, літер Г, площею 54,2 кв. м.
- Сарай, літер Д
- Підвал, літ. п/Д.
- Сарай, літер Ж.
- Навіс, літер З
- Огорожа, споруди №№ 1-12.
- Мощення (асфальтобетонний майданчик) площею 563,0 кв. м.
Крім того, ТОВ «Горний» просить зобов'язати відповідача звільнити територію, будівлю та споруди військового містечка №23, розташовані на земельній ділянці площею 0,1561 га, за адресою: м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15. Позивач також просить зобов'язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати право власності ТОВ «Горний» на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,1561 га за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 у складі:
- Лабораторія, літер А, площею 532.4 кв. м.
- Лабораторія, літер Б, площею 149,5 кв. м.
- КПП, літер В, площею 35,8 кв. м.
- Бокс, літер Г, площею 54,2 кв. м.
- Сарай, літер Д
- Підвал, літ. п/Д.
- Сарай, літер Ж.
- Навіс, літер З
- Огорожа, споруди №№ 1-12.
- Мощення (асфальтобетонний майданчик) площею 563,0 кв. м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після укладення спірного договору, домовленості щодо усіх істотних умов та повного його виконання, нотаріальне посвідчення цього договору не відбулося, чим, на думку позивача, порушуються його права та власника придбаного майна. За таких обставин, позивач, керуючись статтею 220 Цивільного кодексу України, просить суд визнати дійсним укладений договір, визнати за позивачем право власності на придбане майно та зобов'язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати право власності на майно. Крім того, ТОВ «Горний» зазначило, що всупереч вимогам п. 5.1 укладеного договору відповідач не звільнив у встановлений строк територію військового містечка №23 по вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 в м. Сімферополі, що стало також підставою для пред'явлення позивачем вимоги про спонукання відповідача звільнити зазначену територію.
У судовому засіданні, що відбулося 28.11.2007 р., представник позивача надав суду клопотання, в якому просив залучити КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» до участі у справі в якості іншого відповідача, оскільки позовні вимоги пред'явлені, у тому числі, і до нього.
Ухвалою ГС АР Крим від 28.11.2007 р. зі складу третіх осіб було вилучено КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» та вказана особа була залучена до участі у справі в якості іншого відповідача.
Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України «Укроборонбуд» проти позову заперечувало з тих підстав, що підприємство не перешкоджає позивачу у користування зазначеними об'єктами, а у зв'язку з відсутністю в достатньому обсягу грошових коштів «Укроборонбуд» не має змоги виготовити та отримати правовстановлювальні документи на зазначені об'єкти нерухомості, через що не може забезпечити умови нотаріального посвідчення відповідного договору. Відповідач зазначив, що відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності позивача на придбані об'єкти нерухомого майна виникло з моменту фактичної передачі майна, через що, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Представник КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у судовому засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази та заслухавши пояснення представника позивача та Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд», суд
ВСТАНОВИВ :
17.03.2006 р. між Державою Україна через орган, уповноважений управляти майном, Міністерство оборони України (Сторона-1), від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горний» (Сторона-2) був укладений інвестиційний договір №13/01/03-06/1КСма, п. 2.1 якого передбачено, що сторони відповідно до умов цього договору спрямовують свої сумісні дії і зусилля на проектування і будівництво та/або реконструкцію існуючих (надалі по тексту договору – будівництво) об'єктів житлово-цивільного призначення; їх матеріально-технічне забезпечення, належну експлуатацію, організацію управління майном при проектуванні, будівництві, реконструкції, що призведе до створення спільної часткової власності Сторін цього договору.
Договір укладено з об'єднанням вкладів сторін в момент його укладення.
Відповідно до п. 2.2 Договору сторони виходять з того, що інтересам кожної з них відповідає реалізація проектів біля сфери містобудівної діяльності, створення об'єктів житлово-цивільного призначення.
На основі висловленого, Сторони зобов'язались спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей відповідно до їх статутних задач і цілей, економічних інтересів кожної із Сторін цього Договору (п. 2.3 Договору).
Згідно з п. 2.5, предметом Договору є спільна діяльність Сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходяться на території військового містечка №23 (АРК, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 ).
В п.2.6 Договору передбачено, що на будівельному майданчику (території, що підлягає забудові за цим договором) знаходиться нерухоме майно, яке в цілому складається з:
- Лабораторія, літер А, площею 532.4 кв. м.
- Лабораторія, літер Б, площею 149,5 кв. м.
- КПП, літер В, площею 35,8 кв. м.
- Бокс, літер Г, площею 54,2 кв. м.
- Сарай, літер Д
- Підвал, літ. п/Д.
- Сарай, літер Ж.
- Навіс, літер З
- Огорожа, споруди №№ 1-12.
- Мощення (асфальтобетонний майданчик) площею 563,0 кв. м.
Зазначене нерухоме майно є державною власністю і складає пайовий внесок (пай) Сторони-1 по цьому Договору.
Вартість нерухомого майна, згідно з актом експертної оцінки (та рецензією на нього), що є невід'ємною частиною цього договору, становить 203 735,00 грн. без урахування ПДВ.
Загальна грошова оцінка вкладу Сторони-1 в цьому договорі згідно експертних висновків та рецензій на них становить 251 440,00 грн. без урахування ПДВ.
Для цілей цього договору грошова оцінка вкладу складових пайового внеску (паю) Сторони-1 в цьому договорі, запропонована Стороною-2, становить:
- оцінка права користування земельною ділянкою, на якій розташоване військове містечко №23, що знаходиться за адресою: ЛРК, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15, площею 0,1561 га, та підлягає спільній забудові за цим договором, за умови отримання у встановленому порядку дозволу на проведення будівельних робіт, - 60000,00 грн. (шістдесят тисяч грн.) з урахуванням ПДВ;
- оцінка вартості нерухомого майна, вказаного в ч. З п. 2.6 даного договору, складає 250000,00 гри. (двісті п'ятдесят тисяч грн.) з урахуванням ПДВ.
Загальна грошова оцінка вкладу Сторони-1 в цьому договорі (запропонована Стороною-2) становить 310000,00 грн. (триста десять тисяч грн.) з урахуванням ПДВ.
Пайовий внесок (пай) Сторони-1 передається у спільну діяльність для
цілей цього договору шляхом підписання акту прийому-передачі (п. 2.7 Договору).
Відповідно до п. 2.9 Договору пайовим внеском Сторони-2 за даним Договором будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100 % площі Об'єкту та кожної його складової частини та всі інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням предмету цього договору, та всіх інших заходів, що його забезпечують.
Сторона-2 зобов'язується здійснити (забезпечити здійснення) забудову 100 (ста) % площі об'єкту та кожної його складової частини, відповідно до розробленого проекту (п. 2.11 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору майно, створене в результаті спільної діяльності Сторін є спільною частковою власністю сторін договору відповідно до розміру пайової участі кожної зі сторін.
В п. 3.3 Договору передбачено, що розмір частки Сторони-2 становить об'єкт, створений в процесі виконання спільної діяльності за цим договором, за винятком частки, що належить Стороні 1 відповідно до умов цього договору.
Після завершення будівництва об'єкту сторони набувають права спільної часткової власності на майно, створене згідно умов цього договору пропорційно розміру фактично вкладених грошових коштів та майнових паїв па момент виконання цього договору в натурі (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 6.6 Договору сторона-2 вправі у будь-який момент з дати укладення цього договору здійснити дострокову компенсацію (викуп) пайової участі Сторони-1 у цьому договорі за згодою Сторін, шляхом укладення договору про компенсацію пайової участі (паю) Сторони-1 у цьому договорі.
За взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі виконання договору,
Сторона-2 має право здійснити викуп - дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1, що полягає в укладенні цивільно-правових угод, за якими буде здійснено перехід права власності на майно, та не матеріальний актив, що складають розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за даним договором (п. 10.1 Договору).
Згідно з п. 10.2 Договору викуп Стороною-2 складових пайової участі (паю) Сторони за даним договором може бути здійснений тільки за ринковими цінами не нижчими від оціночної вартості нерухомого майна та вартості не матеріального активу, що складають розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за цим договором (пункт 2.6.).
Викуп Стороною-2 паю Сторони-1 за даним договором може бути здійснений шляхом укладання цивільно-правових угод, (правочинів) купівлі-продажу, міни матеріальних та не матеріальних активів, тощо.
Зазначені у цьому пункті цивільно-правові угоди (правочини) після їх укладання стануть невід'ємною частиною даного договору.
Передача від Сторони-1 до Сторони-2 нерухомого майна та не матеріального активу, що складає розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за даним договором, здійснюється шляхом підписання актів прийому-передачі.
Після переходу права власності на майно та не матеріальний актив, що становлять розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за даним Договором, Сторона-1 втрачає будь-які права на нього.
Після переходу права власності на майно та нематеріальний актив, що становлять розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за даним договором, сторони складають двосторонній акт про припинення дії даного Договору.
Акт про припинення дії цього договору виконує функцію заяви Сторони-1 про відмову Міністерства оборони України від права користування земельною ділянкою загальною площею 0,1561 га.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі пунктів 6.6, 10.1, 10.2 інвестиційного договору №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. між сторонами був укладений договір №13/01/03-06/2КСма про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 17 березня 2006 р. №13/01/03-06/1КСма про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №23 (АРК, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, п. 1. якого передбачено, що Сторона-2 здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Сторони-1 в інвестиційному договорі №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення.
Відповідно до п. 2 зазначеного договору Сторона-2 здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1 у Договору від 27.03.2006 р. №13/01/03-06/2КСма шляхом купівлі-продажу не матеріального активу (право користування земельною ділянкою, на якій розташоване військове містечко №23, що знаходиться за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15, площею 0,1561 га) , оціненого у 47 705,00 грн. без урахування ПДВ згідно з актом експертної оцінки (та рецензії на нього) та майна, яке розташоване на будівельному майданчику, а саме:
- Лабораторія, літер А, площею 532.4 кв. м.
- Лабораторія, літер Б, площею 149,5 кв. м.
- КПП, літер В, площею 35,8 кв. м.
- Бокс, літер Г, площею 54,2 кв. м.
- Сарай, літер Д
- Підвал, літ. п/Д.
- Сарай, літер Ж.
- Навіс, літер З
- Огорожа, споруди №№ 1-12.
- Мощення (асфальтобетонний майданчик) площею 563,0 кв. м.
Вартість нерухомого майна, згідно з актом експертної оцінки (та рецензією на нього), що є невід'ємною частиною цього договору, становить 203 735,00 грн. без урахування ПДВ.
Загальна грошова оцінка вкладу Сторони-1 в цьому договорі згідно експертних висновків та рецензій на них становить 251 440,00 грн. без урахування ПДВ.
Загальна грошова оцінка вкладу Сторони-1 в цьому договорі (запропонована Стороною-2) становить 310000,00 грн. (триста десять тисяч грн.) з урахуванням ПДВ.
Викуп Стороною-2 пайової участі (паю) Сторони-1 в договорі від 27.03.2006 р. №13/01/03-06/2КСма здійснюється за 310 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 6 Договору від 27.03.2006 р. №13/01/03-06/2КСма Сторона-2 приймає у власність майно та не матеріальний актив, що становлять розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за Договором №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. шляхом підписання актів прийому-передачі майна та не матеріального активу. Акти прийому-передачі майна та не матеріального активу стають невід'ємною частиною цього договору.
Як свідчать матеріали справи, передбачене договором майно було передано позивачу за відповідним актом приймання-передачі від 27.03.2006 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств (а. с. 26).
З урахуванням наведеного, 27.03.2006 р. між сторонами був підписаний акт про припинення дії інвестиційного договору №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р., згідно з п. 2 якого претензій майнового характеру, сторони, один до одного не мають.
Вартість компенсації пайової участі у розмірі 310 000,00 грн. була перерахована позивачем платіжним дорученням №29 від 09.11.2007 р. (а. с. 60).
З матеріалів справи вбачається, що листом №27 від 30.03.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Горний» звернулося до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» з проханням підготувати необхідні правовстановлювальні документи (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно) та забезпечити присутність представника для нотаріального посвідчення вищевказаного договору.
Листом №66-1/06 від 14.04.2006 р. відповідач повідомив позивача що нотаріальне посвідчення укладеного між сторонам договору 13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. не є необхідним, оскільки між сторонами була досягнута згода щодо усіх істотних умов та відбулася фактична передача майна.
Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд зазначає, що підставою для пред'явлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Горний» позову до суду стала необхідність належного підтвердження факту дійсності правочину та, відповідно, підтвердження права власності на придбане майно.
Згідно з ч. 1 ст. 209 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Такий випадок встановлений, зокрема, ст. 657 ЦК України, в якій акцентується, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Ч. 2 ст. 220 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням договорів недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р., з наступними змінами та доповненнями, якщо однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд на підставі частини другої статті 47 Цивільного кодексу вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ч. з ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Матеріалами справи підтверджується домовленність сторін щодо істотних умов договору під час його укладання та повне виконання сторонами своїх обов'язків, вказаних в договорі. Так, зокрема, відбулася фактична передача об'єктів нерухомості на підставі акту приймання-передачі від 27.03.2006 р. та компенсація вартості пайової участі (паю) відповідача у договорі №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. Таким чином, суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо визнання дійсним укладеного 27.03.2006 р. між сторонами договору №13/01/03-06/2КСма.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист порушеного права може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже вказана стаття закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно. Суду не надано на час розгляду справи суду доказів неправомірності володіння позивачем придбаним за договором №13/01/03-06/2КСма від 27.03.2006 р. майном, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 ГПК України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горний» щодо визнання за ним права власності на придбане за договором №13/01/03-06/2КСма від 27.03.2006 р. майно підлягають задоволенню.
Відповідно п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Отже, відповідні органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України.
Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.
Згідно зі ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте, вказана норма не носить практичного характеру через наступне. Так, відповідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухому річ підлягає державній реєстрації. Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає. Таким чином, посилання Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» не відсутність необхідності нотаріального посвідчення спірного договору не є переконливими.
Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.
Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.
Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).
Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» здійснити відповідну реєстрацію права власності за позивачем на придбане ним за договором №13/01/03-06/2КСма від 27.03.2006 р. майно є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 5.2 інвестиційного договору №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. Сторона-1 протягом 30 днів з дня укладення цього Договору забезпечує звільнення території військового містечка № 23 та отримує у встановленому порядку документи (у т.ч. землевпорядні), необхідні для проектування та проведення робіт з будівництва та реконструкції і замовляє необхідні дані для здійснення проектів будівництва об'єктів житлово-цивільного призначення і створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (на будівельному майданчику визначеному в п.2.5. цього договору).
Як вже було зазначено раніше, п. 10.2 інвестиційного договору №13/01/03-06/1КСма від 17.03.2006 р. передбачено, що після переходу права власності на майно та не матеріальний актив, що становлять розмір пайової участі (паю) Сторони-1 за даним Договором, Сторона-1 втрачає будь-які права на нього. Листом №33 від 25.04.2006 р. позивач повідомив Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» про необхідність звільнення території військового містечка № 23 по вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 в м. Сімферополі.
Відповідно до частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідач, всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів звільнення ним території військового містечка № 23, через що суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про спонукання Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» звільнити територію, будівлю та споруди військового містечка №23, розташовані на земельній ділянці площею 0,1561 га, за адресою: м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним договір від 27.03.2006 р. №13/01/03-06/2КСма про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 17 березня 2006 р. № 13/01/03-06/1 КСма про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №23 (АРК, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горний» (95026, м. Сімферополь, вул. Мічуріна, 8, ідентифікаційний код 33266952) та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) Міністерства України - «Укроборонбуд» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код 33482302) в особі директора філії ЦСБУ «Укроборонбуд» Мельника В.Л., що діє від імені Міністерства оборони України на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. від 09.03.2006 р. по реєстру № 610 (ВСР № 232423) і/або доручення Міністерства обороні України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського округу Шевчук З. М. 14.02.2006 р. по реєстру № 162з (бланк ВСО № 831447).
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Горний» (95026, м. Сімферополь, вул. Мічуріна, 8, ідентифікаційний код 33266952) право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,1561 га за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 у складі:
- Лабораторія, літер А, площею 532.4 кв. м.
- Лабораторія, літер Б, площею 149,5 кв. м.
- КПП, літер В, площею 35,8 кв. м.
- Бокс, літер Г, площею 54,2 кв. м.
- Сарай, літер Д
- Підвал, літ. п/Д.
- Сарай, літер Ж.
- Навіс, літер З
- Огорожа, споруди №№ 1-12.
- Мощення (асфальтобетонний майданчик) площею 563,0 кв. м.
4. Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) здійснити відповідну державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Горний» (95026, м. Сімферополь, вул. Мічуріна, 8, ідентифікаційний код 33266952) на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,1561 га за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15 у складі:
- Лабораторія, літер А, площею 532.4 кв. м.
- Лабораторія, літер Б, площею 149,5 кв. м.
- КПП, літер В, площею 35,8 кв. м.
- Бокс, літер Г, площею 54,2 кв. м.
- Сарай, літер Д
- Підвал, літ. п/Д.
- Сарай, літер Ж.
- Навіс, літер З
- Огорожа, споруди №№ 1-12.
- Мощення (асфальтобетонний майданчик) площею 563,0 кв. м.
5. Зобов'язати Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код 33482302) звільнити територію, будівлю та споруди військового містечка №23, розташовані на земельній ділянці площею 0,1561 га, за адресою: м. Сімферополь, вул. Мокроусова/Аксакова, 4/15.
6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2007 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1308115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні