Герб України

Рішення від 07.10.2025 по справі 620/615/25

Чернігівський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/615/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 15.05.2024 по 31.08.2024 у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних Сил ЗСУ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 15.05.2024 по 31.08.2024 у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних Сил ЗСУ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 15.05.2024 по 31.08.2024, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати додаткової грошової винагороди.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач має право на виплату додаткової винагороди за виконанням бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 15.05.2024 по 31.08.2024, оскільки у спірний період вона була відряджена до КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» м. Новгород-Сіверськ, де виконувала бойові (спеціальні) завдання з лікувально-евакуаційних заходів у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил ЗСУ.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 02.05.2025 витребувано у відповідача докази по справі.

Ухвалою суду від 14.05.2025 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для виконання ухвали суду від 02.05.2025 про витребування доказів.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вказав, що відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, оскільки позивачем не надано за місцем штатної служби належних документів на підтвердження участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких вона наполягає на задоволені позову та вказує, що вона у спірний період не була відряджена до військової частини НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а була відряджена у інший населений пункт АДРЕСА_1 , де на базі КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» виконувала бойові (спеціальні) завдання з лікувально-евакуаційних заходів у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних Сил ЗСУ саме у структурному підрозділі військової частини НОМЕР_1 у безпосередньому підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_1 . Також звертає увагу, що військова частина НОМЕР_1 включена до складу угруповання сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ. Відповідно, вимагання довідок від угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил ЗСУ для підтвердження виконання Позивачкою періодів виконання бойових (спеціальних) завдань не відповідає Порядку №260.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 23.06.2022 проходила військову службу на посаді медичної сестри-анестезиста анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 №149 встановлено, що позивач, з 15.05.2025 до окремого розпорядження, вибула у відрядження до Комунального некомерційного підприємства «Новгород-Сіверська центральна міська лікарня» Новгород Сіверської міської ради, м. Новгород-Сіверський з метою оперативної взаємодії ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по виконанню бойових (спеціальних) завдань з лікувально-евакуаційних заходів.

Відповідно до посвідчення про відрядження від 15.05.2024 №167 на підставі бойового розпорядження угруповання сил і засобі Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ від 14.05.2024 №200/БР дск, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 №149, позивач з 15.05.2024 по до окремого розпорядження була відряджена до КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» м.Новгород-Сіверськ, з метою оперативної взаємодії ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по виконанню бойових (спеціальних) завдань з лікувально-евакуаційних заходів.

Бойовим наказом начальника НОМЕР_3 військового госпіталю угруповання сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ №1 дск від 10.05.2024 визначені завдання військовослужбовців з метою медичного забезпечення госпіталю.

Бойовим розпорядженням начальника угруповання сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ №200/БРдск від 14.05.2024 визначені бойові завдання, зокрема, начальнику НОМЕР_3 військового госпіталю з медичного забезпечення (проведення) лікувально-евакуаційних заходів у зв`язку зі зміною оперативної обстановки. Нарощування сил та засобів сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Бойовим розпорядженням начальника НОМЕР_3 військового госпіталю №57/брдск від 15.05.2024 визначені бойові завдання, зокрема щодо створення лікарсько-сестринської бригади з 15.05.2024 на базі «КНП Центральна міська лікарня Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області».

Військова частина НОМЕР_1 листом від 20.11.2024 №3271 на адвокатський запит, підтвердила, що позивач з 15.05.2024 по 31.08.2024 була відряджена до КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» м. Новгород-Сіверськ, де виконувала бойові (спеціальні) завдання з лікувально-евакуаційних заходів у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угруповання сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ. Також повідомила, що підставою невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у період з 15.05.2024 по 31.08.2024 за час виконання нею бойових (спеціальних) завдань стало не надходження до військової частини від угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ довідок про періоди виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 .

Позивач через свого представника 28.11.2024 звернулася до командування Медичних сил ЗСУ та до Угруповання сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ з проханням надати довідки про періоди виконання бойових (спеціальних) завдань Позивачем під час виконання бойових (спеціальних) завдань з лікувально-евакуаційних заходів при КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» м. Новгород-Сіверськ у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил ЗСУ у період з 15.05.2024 по 31.08.2024 на підставі бойового розпорядження угруповання сил і засобі Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ №200/БР дск від 14.05.2024, бойового наказу начальника 407 ВГ від 10.05.2024, бойового розпорядження начальника 407 ВГ від 15.05.2024.

У листі від 05.12.2024№1169-ІІІ/353, командир військової частини НОМЕР_1 «ІІІ» повідомив, що довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, або заходах, форма якої наведена у додатку 1 до Доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/3, стає потрібною коли військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях або заходах, виконанні бойових (спеціальних) завдань, перебуваючи у відрядженні, зокрема, у пунктах управління, управління (штабах) угруповань військ (сил), Сил оборони держави (пункт 6 розділу ХХХІV Порядку, пункту 1 Доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з). В такому випадку відповідна довідка формується керівниками таких пунктів управління, управління (штабах) угруповань військ (сил), і щомісяця до 5 числа направляється за місцем штатної служби військовослужбовця. Тоді як сержант ОСОБА_1 у період з 15.05.2024 по 31.08.2024 у відрядженні у військовій частині НОМЕР_1 «ІІІ» не перебувала. А згідно з бойовим розпорядженням від 14.05.2024 №200/БРдск, позивач діяла у складі структурного підрозділу військової частини НОМЕР_1 у безпосередньому підпорядкуванні командира військової частини за місцем проходження штатної служби. Таким чином, для нарахування і виплати додаткової винагороди позивачу відповідна довідка військовою частиною НОМЕР_1 «ІІІ» не формувалась і за місцем штатної служби військовослужбовця не надсилалась.

Від відповідача на повторний адвокатський запит надійшла відповідь від 11.12.2024 №3523, у якій відповідач вказав, що підставою невиплати Позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у період з 15.05.2024 по 31.08.2024 за час виконання ним бойових (спеціальних) завдань стало не надходження до військової частини від угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил ЗСУ довідок про періоди виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 .

Листом від 16.01.2025 відповідач повідомив, що позивач виконувала бойові (спеціальні) завдання з лікувально-евакуаційних заходів у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угруповання сил і засобів у складі Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу додаткової винагороди, протиправною позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно зістаттею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч.1ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XIIвійськова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч.1ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІдержава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.2ст.1-2 Закону №2011-ХІІу зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 1 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» від 07.03.2022 №3099-III передбачено, що військова служба правопорядку у Збройних Силах України - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Відповідно до п. 2, 3постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконанняуказів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022р. №69 Кабінетом Міністрів України прийнятопостанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168(далі - Постанова №168).

Пунктом 1-1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Суд зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чимпостановою КМУ від 07.07.2022. №793доповнено Постанову №168 пунктом 2-1, який, з урахуванням змін, внесених Постановою №1162 від 07.11.2023р., передбачає, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієїпостанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієїпостанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієїпостанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту».

Відповідно до п.2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260(даліПорядок №260; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), зокрема, у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (п.4 розділу XXXIV Порядку №260).

Відповідно до п.9 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Відповідно до статті 8Закону України «Про Збройні Сили України»Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України затверджено Перелік бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави з розрахунку 30000 грн (далі Перелік).

Вказаним Переліком передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн за виконання бойового (спеціального) завдання, зокрема, з медичного забезпечення в частині проведення лікувально-евакуаційних заходів.

З аналізу вище вказаного, суд дійшов висновку, що медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення) виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 на місяць пропорційно часу здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у районах ведення воєнних (бойових) дій.

Додаткова винагорода на період дії воєнного стану у розмірі 30000 на місяць пропорційно часу виконання бойового (спеціального) завдання, з медичного забезпечення в частині проведення лікувально-евакуаційних заходів у складі угруповання Медичних сил Збройних Сил України.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затвердженим Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 Новгород-Сіверська міська територіальна громада з 22.06.2022 по 30.11.2024 була віднесено до територій можливих бойових дій.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України Новгород-Сіверська міська територіальна громада у період з 01.05.2024 по 31.08.2024 не була визначена районом ведення воєнних (бойових) дій.

Суд встановив, що позивач у період з 15.05.2024 по 20.08.2024 виконувала бойові (спеціальні) завдання з лікувально-евакуаційних заходів у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 на базі «КНП Центральна міська лікарня Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області», позивач не була відряджена до інших будь-яких військових формувань, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Також встановлено, що військова частина НОМЕР_1 включена до угруповання сил і засобів у складі Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил ЗСУ.

Начальник хірургічного відділення з палатами гнійної хірургії військової частини НОМЕР_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з клопотанням (вх. №168 від 07.04.2025) про передачу рапорту з додатками до командування військової частини НОМЕР_1 , а саме журналами бойових дій ЛСБ Новгород-Сіверський за період з 15.05.2024 по 20.08.2024 та рапортами про участь кожного військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань за травень серпень 2024 року. Вказані документи були передані ІНФОРМАЦІЯ_5 10.04.2025 до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується листами від 10.04.2025 №10/2229 та від 10.04.2025 №10/2228.

Згідно з журналами бойових дій ЛСБ Новгород-Сіверський встановлено, що 15.05.2024 особовий склад ЛСБ, зокрема, позивач, прибув в район виконання завдань. 18.05.2024 20.08.2025 позивач виконувала призначення лікарів, була анестезистом під час оперативного втручання, здійснювала реєстрацію хворих на приймальному відділені, повірку амбулаторних хворих. 20.08.2024 о 14.00 ЛСБ виїхала на ППД частини.

Начальником групи ЛСБ на командира військової частини НОМЕР_1 подані рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, зокрема, позивачу за період з 15.05.2024 по 18.05.2024, з 20.05.2024 по 23.05.2024, з 25.05.2024 по 28.05.2024, з 01.06.2024 по 05.06.2024, з 07.06.2024 по 08.06.2024, з 09.06.2024 по 11.06.2024, з 13.06.2024 по 15.06.2024, з 16.06.2024 по 17.06.2024, з 19.06.2024 по з 20.06.2024 по 23.06.2024, 25.06.2024, 27.06.2024, 29.06.2024, з 01.07.2024 по 05.07.2024, з 07.07.2024 по 08.07.2024, з 10.07.2024 по 11.07.2024, з 13.07.2024 по 14.07.2024, з 16.07.2024 по 17.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, 27.07.2024, 01.08.2024, 03.08.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 09.08.2024, 11.08.2024, 14.08.2024, 16.08.2024 та 20.08.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 15.05.2024 по 18.05.2024, з 20.05.2024 по 23.05.2024, з 25.05.2024 по 28.05.2024, з 01.06.2024 по 05.06.2024, з 07.06.2024 по 08.06.2024, з 09.06.2024 по 11.06.2024, з 13.06.2024 по 15.06.2024, з 16.06.2024 по 17.06.2024, з 19.06.2024 по з 20.06.2024 по 23.06.2024, 25.06.2024, 27.06.2024, 29.06.2024, з 01.07.2024 по 05.07.2024, з 07.07.2024 по 08.07.2024, з 10.07.2024 по 11.07.2024, з 13.07.2024 по 14.07.2024, з 16.07.2024 по 17.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, 27.07.2024, 01.08.2024, 03.08.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 09.08.2024, 11.08.2024, 14.08.2024, 16.08.2024 та 20.08.2024 у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 15.05.2024 по 18.05.2024, з 20.05.2024 по 23.05.2024, з 25.05.2024 по 28.05.2024, з 01.06.2024 по 05.06.2024, з 07.06.2024 по 08.06.2024, з 09.06.2024 по 11.06.2024, з 13.06.2024 по 15.06.2024, з 16.06.2024 по 17.06.2024, з 19.06.2024 по з 20.06.2024 по 23.06.2024, 25.06.2024, 27.06.2024, 29.06.2024, з 01.07.2024 по 05.07.2024, з 07.07.2024 по 08.07.2024, з 10.07.2024 по 11.07.2024, з 13.07.2024 по 14.07.2024, з 16.07.2024 по 17.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, 27.07.2024, 01.08.2024, 03.08.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 09.08.2024, 11.08.2024, 14.08.2024, 16.08.2024 та 20.08.2024 у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних Сил ЗСУ.

Щодо вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Стаття 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано докази які б давали можливість стверджувати, що у місяці виплати перерахованого грошового забезпечення відповідач не виплатить компенсацію втрати частини доходу, а судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права чи інтереси особи, а не ті, що можливо будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги від 25.12.2024; Акт прийняття-передачі адвокатських послуг від 13.01.2025; ордер; квитанцію до прибуткового касового ордера від 25.12.2024. Відповідно до наданих доказів сума гонорару адвоката становить 11 500,00 грн.

Аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що спір, який виник між сторонами, віднесений Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності.

Крім того, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 4 000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме у зазначеному розмірі.

Враховуючи предмет даного позову, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 15.05.2024 по 18.05.2024, з 20.05.2024 по 23.05.2024, з 25.05.2024 по 28.05.2024, з 01.06.2024 по 05.06.2024, з 07.06.2024 по 08.06.2024, з 09.06.2024 по 11.06.2024, з 13.06.2024 по 15.06.2024, з 16.06.2024 по 17.06.2024, з 19.06.2024 по з 20.06.2024 по 23.06.2024, 25.06.2024, 27.06.2024, 29.06.2024, з 01.07.2024 по 05.07.2024, з 07.07.2024 по 08.07.2024, з 10.07.2024 по 11.07.2024, з 13.07.2024 по 14.07.2024, з 16.07.2024 по 17.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, 27.07.2024, 01.08.2024, 03.08.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 09.08.2024, 11.08.2024, 14.08.2024, 16.08.2024 та 20.08.2024 у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних Сил ЗСУ.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 15.05.2024 по 18.05.2024, з 20.05.2024 по 23.05.2024, з 25.05.2024 по 28.05.2024, з 01.06.2024 по 05.06.2024, з 07.06.2024 по 08.06.2024, з 09.06.2024 по 11.06.2024, з 13.06.2024 по 15.06.2024, з 16.06.2024 по 17.06.2024, з 19.06.2024 по з 20.06.2024 по 23.06.2024, 25.06.2024, 27.06.2024, 29.06.2024, з 01.07.2024 по 05.07.2024, з 07.07.2024 по 08.07.2024, з 10.07.2024 по 11.07.2024, з 13.07.2024 по 14.07.2024, з 16.07.2024 по 17.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, 27.07.2024, 01.08.2024, 03.08.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 09.08.2024, 11.08.2024, 14.08.2024, 16.08.2024 та 20.08.2024 у складі лікарсько-сестринської бригади військової частини НОМЕР_1 угрупування сил і засобів у складі Медичних Сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних Сил ЗСУ.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Повне судове рішення складено 07.10.2025.

Суддя Олена ЛУКАШОВА

СудЧернігівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.10.2025
Оприлюднено09.10.2025
Номер документу130811789
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —620/615/25

Ухвала від 17.11.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпак Юрій Кононович

Рішення від 07.10.2025

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Олена ЛУКАШОВА

Ухвала від 14.05.2025

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Олена ЛУКАШОВА

Ухвала від 02.05.2025

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Олена ЛУКАШОВА

Ухвала від 03.02.2025

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Олена ЛУКАШОВА

Ухвала від 22.01.2025

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Олена ЛУКАШОВА

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні