Постанова від 01.10.2025 по справі 580/4318/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4318/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Надія", Приватного підприємства "Крупське" та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Надія" до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Крупське" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині,

У С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Надія" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач -2) з позовом, у якому з урахуванням заяви від 02.10.2023 вх. № 41880/23 про зменшення позовних вимог просило визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21:

- пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2;

- пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207;

- пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211;

- пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1;

- пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що включенню об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує включення цього ж об'єкта архітектури до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. При цьому об'єкт архітектури, включений до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, повинен чітко відповідати законодавчо встановленим критеріям, передбаченим серед яких відповідно до пунктів 10, 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760, обов'язковим критерієм є автентичність. Відповідач з моменту прийняття спірного наказу по день подання позову не вчинив жодних дій щодо реєстрації щойно виявлених об'єктів культурної спадщини як пам'ятки та не повідомив власників об'єктів про спеціальний статус цих об'єктів. Позивач вважає, що відсутність з боку відповідача встановлених Наказом № 158 дій призвела до того, що відповідний затверджений перелік вже не відповідає встановленим відповідними нормами права вимогам, які б давали підстави вважати, що ці об'єкти мають статус об'єктів щойно виявлених культурних пам'яток.

26.10.2023 вх. № 46357/23 до суду надійшов позов третьої особи з самостійними вимогами - Приватного підприємства «Крупське» до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині, з позовною вимогою - визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пункту 4 Додатку до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14.

Обґрунтування позовних вимог третьої особи є аналогічним обґрунтуванню позовної заяви позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі № 580/4318/23 адміністративний позов Приватного підприємства "Надія" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2; пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207; пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211; пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1; пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Крупське" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині задоволено повністю.

Визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пункту 4 Додатку до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2024 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 скасовані. справа направлена на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд вказав, що до спірних у цій справі правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про охорону культурної спадщини» у редакції, яка діяла станом на дату видання оскарженого позивачем та третьою особою наказу, тобто на 23 листопада 2010 року, а також Інструкція «Про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам'ятників історії та культури», затверджена наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 № 203 із змінами, які внесені Наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292) «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини».

До предмету доказування у цій справі входили обставини стосовно того, чи відповідають включені відповідачем об'єкти наведеному у законі визначенню об'єктів культурної спадщини, тобто, чи донесли вони до нашого часу цінність з архітектурного погляду і чи зберегли вони свою автентичність, чи було дотримано Службою охорони культурної спадщини процедуру включення таких об'єктів до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, встановлену нормами Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам'ятників історії та культури у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Водночас, ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не встановили, якими доказами можуть обґрунтовуватись наведені учасниками цієї справи доводи та заперечення щодо вищезазначених обставин, не перевірили того, чи існують такі доказі взагалі та у кого вони перебувають, чи були вони подані, а якщо ні - то суд повинен був вжити усіх передбачених законом заходів для їх виявлення та витребовування, у тому числі з власної ініціативи.

Крім того, у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень не надано належної оцінки доводам та запереченням сторін щодо обставин, пов'язаних з дотриманням або недотриманням визначеної релевантними до спірних правовідносин нормами права процедури включення належних позивачу та третій особі об'єктів архітектури до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, з наявністю у них або втратою ними автентичності та історично - культурної цінності з погляду архітектури.

Під час нового розгляду справи судам слід дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 справа прийнята до провадження судді Руденко А.В. у загальному позовному провадженні. призначено підготовче засідання.

24.10.2024 відповідач Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА надав до суду додаткові пояснення, у яких вказав, що спірний наказ від 23.11.2010 № 10/03-21 прийнято Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації перебуває в стані припинення. При цьому, станом на 24.10.2024 до Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації матеріали, які стали підставою для прийняття оспорюваного наказу, від Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не надходили. За інформацією наявною в Управлінні, оспорюваний наказ був прийнятий на підставі Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область), складеного за результатами проведених експертних досліджень Інститутом «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» Управління охорони історичного середовища та реставрації пам'яток Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 1993 року. Листом від 16.01.2024 № 1523/02/01-05.01-26 Управління звернулося до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» з проханням надати первинні документи, а саме: експертні висновки за результатами проведених досліджень, історичні довідки тощо. 09.02.2024 отримано відповідь, що зазначені матеріали відсутні в архівах НДІ. Наразі, Управлінню невідомо про місцезнаходження вищевказаних документів.

Ухвалою суду від 24.10.2024 витребувано у Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА належним чином завірені копії висновків експертиз, чи будь-яких інших документів, які стали підставою для прийняття наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» в частині пунктів 1, 4, 20, 21, 40, 87 Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21.

Ухвалою суду від 26.11.2024 витребувано в Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» належним чином засвідчені копії всіх дослідницьких матеріалів, на підставі яких об'єкти архітектури по вул. Байди Вишневецького, 2, вул. Байди Вишневецького, 14, вул. Замковий узвіз, 1 та вул. Хрещатик, 189 в м. Черкаси включені до Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року.

Протокольною ухвалою суду від 08.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Надія" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207; пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка 185 оф. 108, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 34924214) на користь приватного підприємства "Надія" (вул. О. Дашковича 27, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 21356758) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

У задоволенні адміністративного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Крупське" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним наказу в частині відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Приватне підприємство "Надія" та Приватне підприємство "Крупське" звернулись до суду з апеляційними скаргами, в який просять рішення суду в частині скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне зґясування всіх обставин справи та порушенням судом норм матеріального права.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Надія" та Приватного підприємства "Крупське" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р.

Вказана справа надійшла 15.04.2025 до провадження судді-доповідача Ганечко О.М., за наслідками повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, у зв'язку зі звільненням судді Шостого апеляційного адміністративного суду Заїки М.М.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в даній справі, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за скаргою Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято адміністративну справу № 580/4318/23 до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.07.2025.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 продовжено строк розгляду апеляційних скарг.

20.08.2025 судом оголошено по справі перерву до 03.09.2025.

03.09.2025 за клопотанням сторони, судове засідання відкладено на 01.10.2025.

У судовому засіданні представники ПП "Надія" та ПП "Крупське" вимоги власних апеляційних скарг підтримали у повному обсязі, щодо апеляційної скарги Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації - заперечували проти її задоволення.

Представники Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації у судове засідання не зґявились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційних скарг.

01.10.2025 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом № 10/03-21 від 23 листопада 2010 року, Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації затверджено перелік щойно виявлених пам'яток архітектури.

Згідно Додатку до наказу від 23.11.2010 №10/03-21 до Переліку щойно виявлених об'єктів пам'яток архітектури були включені:

пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2;

- пункт 4 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 14;

- пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207;

- пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211;

- пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1;

- пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189.

Позивачу, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на праві приватної власності в м. Черкаси належить: квартири № 1, № 2, № 5, № 8, № 9 та № 10 в будинку № 1 по вул. Замковий узвіз; комплекс будівель по вул. Б. Вишневецького 2; квартира № 5 по вул. Гоголя 207; будинок № 211 по вул. Гоголя; квартира № 1 по вул. Хрещатик 189.

Третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на праві приватної власності у м. Черкаси належить приміщення № 14 по вул. Б. Вишневецького, яке також включено до вказаного вище Переліку, затвердженого спірним наказом відповідача.

Вказані обставини визнаються сторонами та не є спірними.

Не погоджуючись з наказом № 10/03-21 від 23 листопада 2010 року в частині вказаних об'єктів культурної спадщини, належних їм на праві власності, позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, звернулись з позовами до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги на новому розгляді спору, виходив з наступного:

- правила охорони об'єктів культурної спадщини були визначені прийнятим у подальшому Законом №1805-111 від 08.06.2022, яким передбачено Державний реєстр нерухомих пам'яток України, а не Державний реєстр національного культурного надбання, і на час прийняття спірного наказу застосуванню підлягала Інструкція № 203, тому Відомості до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року, складені за результатами проведених експертних досліджень Інститутом «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» слід розцінювати, як висновок експертизи, який є підставою для внесення об'єктів архітектури до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини;

- Інструкцією №203 форма висновку експертизи не передбачена;

- для проведення експертизи державні органи охорони пам'яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам'ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій. Як вбачається з Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року, вказані Відомості розроблені ведучим мистецтвознавцем Інституту «Укрпроектреставрація» В.І.Курмаковою та залучені дослідники В.Безякін і Волошина О.В.. При складанні реєстру автором внесені суттєві зміни в атрибуцію і датування пам'яток, виявлені в процесі роботи в архівах і бібліотеках України і росії. Частина цих матеріалів опублікована в чотиритомному каталозі «Памятники градостроительства и архитектуры УССР». К., 1983-1986, більшість чекає свого часу. Натурне вивчення пам'яток дало змогу автору представити архітектурні ансамблі Черкащини а також уточнити типологію і датування споруд. Отже, Відомості розроблені із залученням спеціалізованої організації - інституту «Укрпроектреставрація», а тому є підставою для внесення об'єктів архітектури до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини;

- судом встановлено, що у Відомостях зазначені: жилий будинок по вул. Байди Вишневецького, 2, м. Черкаси, жилий будинок вул. Байди Вишневецького, 14, м. Черкаси, жилий будинок по вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, та жилий будинок по вул. Хрещатик, 189, м. Черкаси, які рекомендовані для взяття на облік із статусом охорони - 2. Отже, спірний наказ від 23.11.2010 №10/03-21 в цій частині прийнятий на законних підставах і скасуванню не підлягає. Водночас, житлові будинки №207 та №211 по вул. Гоголя в м. Черкаси у Відомостях відсутні, а тому спірний наказ в цій частині прийнятий безпідставно і підлягає скасуванню;

- невиконання державним органом обов'язку щодо складання облікової документації, не є підставою для скасування рішення про внесення об'єкта до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини;

- щодо наданої позивачем копії Висновку експерта від 15.05.2024р №4570/24-55, згідно з яким одноповерхова будівля за адресою вул. Байди Вишневецького, 2 в м. Черкаси, не належить до об'єктів, що становлять культурну цінність та не має художнього, історичного, етнографічного, наукового чи іншого значення, за висновком суду, вказаний висновок складений через майже 15 років після прийняття спірного наказу, а отже, не може спростовувати автентичність будівлі станом на час прийняття спірного наказу.

Доводи апеляційної скарги Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації:

- Інструкцією № 203 форма висновку експертизи не передбачена. Відтак, експертний висновок може мати будь-яку форму, в т.ч. може мати форму внутрішньої переписки органу охорони культурної спадщини (службові записки, висновки тощо), які у зв'язку з неможливістю повідомлення Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про судову справу, не були та не могли бути оцінені;

- сам факт відсутності експертного висновку під час судового розгляду не є підставою для визнання судом об'єкта таким, що не підлягає включенню до Переліку щойно виявлених об`єктів. Таке право є виключними повноваженнями органу охорони культурної спадщини;

- позивачем не наведено жодного доводу на підтвердження факту порушеного права. Позивачем цитуються норми законодавства, які на його думку, не були виконані Управлінням, проте відсутнє будь-яке обґрунтування на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між невиконання Управлінням положень законодавства та порушеним правом позивача.

Доводи апеляційних скарг Приватного підприємства "Надія" та Приватного підприємства "Крупське":

- включенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує включення цього ж об`єкта архітектури до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. При цьому, об`єкт архітектури, включений до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, повинен чітко відповідати законодавчо вставленим критеріям, серед яких обов`язковим критерієм є автентичність, а також вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування або пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей або є творами відомих архітекторів або інших митців;

- діюча на дату прийняття спірного наказу Інструкція №203, пунктом 12, визначала, що при отриманні відомостей про виявлення об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, державні органи охорони пам`яток організовують проведення експертизи; для проведення експертизи державні органи охорони пам'яток залучають спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій, товариств охорони пам'ятників історії і культури та інших спеціалізованих організацій;

- водночас, ані сам наказ служби охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21, ані додаток до нього не містять обов'язкової передбаченої Інструкцією № 203 інформації. Таким чином, має місце факт невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості наказу №10/03-21;

- в матеріалах справи наявні Відомості до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року, складання таких Відомостей, вимоги до них та їх правовий статус чинним законодавством України ні на 1993 рік, ні на момент винесення спірного наказу, ні на момент розгляду справи судом, не передбачено;

- до зазначених відомостей включені 76 об'єктів розташованих в місті Черкаси, 12 із яких вже було взято на облік (до 1993року), то б то залишається 64, а в спірний наказ №10/03-21 включено 119 об'єктів, розташованих у м. Черкаси. Крім того, з дати складання Відомостей до винесення спірного Наказу минуло 20 років. Критерії, яким повинен відповідати об'єкт культурної спадщини встановлені - 21 грудня 2001 року;

- зазначені Відомості відповідач міг би використати на начальному етапі - а саме виявлення об'єкту культурної спадщини і в цьому сенсі він є належним і допустимим доказом, але виключно стосовно виявлення. Суд без належного обґрунтування, надав доказ під назвою «Відомості» (тобто перелік обґєктів) статус експертизи, застосувавши його до правовідносин, що регулювалися іншим законодавством та розбіжністю у часі в двадцять років;

- судом неправомірно взято до уваги зазначені Відомості, як належну підставу прийняття спірного Наказу, що є фундаментальною помилкою, яка потягла прийняття помилкового рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

У статті 1 Закону № 1805-III, зазначено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону № 1805-III, пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відповідно до положень абз. 22 ст. 1 Закону № 1805-III, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 1805-III, визначені види об'єктів культурної спадщини, серед яких, зокрема, об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; об'єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.

Статтею 13 Закону № 1805-III, визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 14 Закону № 1805-III, занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону № 1805-III, об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Пунктом 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1760 (далі - Порядок № 1760, у редакції чинній станом на дату прийняття спірного наказу) передбачено, що об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

За змістом п. 12 Порядку № 1760, відповідність кожного об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Тож, об'єкт архітектури, включений до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, повинен чітко відповідати законодавчо вставленим критеріям, серед яких обов'язковим критерієм є автентичність, а також вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування.

Слід зауважити, що станом на 23.11.2010, порядок встановлення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини та занесення їх до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини нормативно-правовими актами України встановлений не був.

Так, постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР», встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким актом законодавства станом на час прийняття спірного наказу була Інструкція «Про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам'ятників історії та культури», затверджена наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 №203 із змінами, які внесені Наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292) «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини».

Ця Інструкція вважається такою, що не застосовується на території України, на підставі наказу Міністерства культури України «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» від 11.03.2013 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060.

Отже, при наданні оцінки законності прийняття спірного наказу слід застосовувати приписи Інструкції № 203 від 13.05.1986 (далі - Інструкція №203).

За змістом пунктів 8-16, 18, 20 Інструкції № 203, всі пам'ятники історії та культури підлягали державному обліку.

Державний облік пам'яток історії та культури включає виявлення, обстеження пам'яток, виявлення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію і вивчення, складання облікових документів, ведення державних переліків нерухомих пам'яток.

Документи державного обліку пам'яток історії та культури, у тому числі виключених з державних переліків пам'яток, підлягають обов'язковому постійному зберіганню у відповідних центрах наукової документації державних органів охорони пам'яток.

При отриманні відомостей про виявлення об'єктів, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, державні органи охорони пам'яток організують проведення експертизи. У разі встановлення їх культурної цінності вказані об'єкти реєструються в Переліках щойно виявлених об'єктів, які мають історичну, наукову або іншу культурну цінність (додаток № 2).

Для проведення експертизи державні органи охорони пам'яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам'ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій.

Перелік щойно виявлених об'єктів» містить коротку характеристику кожного об'єкта, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання цього об'єкта пам'яткою історії і культури.

Перелік щойно виявлених об'єктів складається за видами пам'яток по мірі виявлення об'єктів окремо для кожного району (міста), що входить до складу області (краю), автономної республіки, союзної республіки, що не має обласного поділу.

Об'єкти, зареєстровані в Переліку щойно виявлених об'єктів, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, до вирішення питання про прийняття їх на державний облік як пам'яток історії і культури, підлягають охороні в порядку, передбаченому діючим законодавством про охорону пам'яток історії і культури.

На кожну нерухому пам'ятку та щойно виявлений об'єкт, що має історичну, наукову, художню чи іншу художню чи іншу культурну цінність, складається облікова картка, яка містить відомості про місцезнаходження, даті, характері сучасного використання, ступені збереження пам'ятки чи знову виявленого об'єкта, наявності наукової документації, місці її зберігання, короткий опис та ілюстративні матеріали (додаток №3).

На кожну нерухому пам'ятку складається паспорт, який є обліковим документом, який містить суму наукових відомостей і фактичних даних, що характеризують історію пам'ятки і її сучасний стан, місцезнаходження в оточуючому середовищі, оцінку історичного, наукового, художнього чи іншого культурного значення, відомості про його територію, пов'язаних з нею споруд, садів, парків, витворах мистецтва, предметах, що становлять культурну цінність, які в ній знаходяться, про зони охорони, а також про основні історико-архітектурні та бібліографічні матеріали. В паспорті указується категорія охорони і вид пам'ятки з посиланням на затверджуючий документ.

Облікова картка і паспорт складаються у 4-х екземплярах і передаються:

- в Центр наукової документації Науково-методичної ради по охороні пам'яток культури Міністерства культури СРСР - для пам'яток історії і культури всіх видів і категорій, які розташовані на території СРСР;

- в державні органи охорони пам'яток союзних республік, в наукові заклади, які здійснюють підготовку Зводу пам'яток історії і культури народів СРСР - для пам'яток історії і культури всіх видів і категорій, розташованих на території відповідної союзної республіки;

- у місцеві державні органи охорони пам'яток - для пам'яток всіх видів і категорій, а також щойно виявлених об'єктів, розташованих на території союзної республіки (яка не має обласного поділу), АРСР. Краю, області, Москви, Ленінграда.

Щойно виявлений об'єкт, що має історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, визнається пам'ятником історії і культури шляхом включення її у відповідний державний список нерухомих пам'яток історії і культури в залежності від виду і категорії охорони пам'ятки.

Отже, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, підставою для включення пам'ятки до Переліку щойно виявлених об'єктів, які мають історичну, наукову або іншу культурну цінність, є їх культурна цінність, яка встановлюється шляхом проведення експертизи та для проведення якої державні органи охорони пам'яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам'ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій. Тобто, висновок експертизи про встановлення культурної цінності об'єкта нерухомості є єдиним документом, на підставі якого об'єкт нерухомості вноситься до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Щодо облікової картки та паспорта на нерухому пам'ятку, то вони складаються після внесення об'єкта нерухомості до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини з метою внесення таких об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

При цьому, об`єкт архітектури, включений до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, повинен чітко відповідати законодавчо вставленим критеріям, серед яких обов`язковим критерієм є автентичність, а також вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, хоча, в даному випадку, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та достатніх доказів проведення процедури оцінки автентичності щойно виявлених пам'яток архітектури щодо приміщень, які знаходиться у власності позивача та третьої особи та взято на облік оскарженим наказом.

Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що Відомості розроблені із залученням спеціалізованої організації - інституту «Укрпроектреставрація», а тому, є підставою для внесення об'єктів архітектури до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, адже у Відомостях зазначені: жилий будинок по вул. Байди Вишневецького, 2, м. Черкаси, жилий будинок вул. Байди Вишневецького, 14, м. Черкаси, жилий будинок по вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, та жилий будинок по вул. Хрещатик, 189, м. Черкаси, які рекомендовані для взяття на облік із статусом охорони - 2, колегія суддів такі висновки суду вважає помилковими, позаяк, зведення певних даних у таблицю із зазначенням назви, адреси, дати спорудження та прізвища особи дослідника, не може вважатись висновок експертизи (експертного дослідження), позаяк, будь яке рішення субґєкта владних повноважень має бути обґрунтованим та відповідати мінімальних стандартам чіткості та повноти, при цьому, такі Відомості їм не відповідають адже містять лише інформативну частину, проте відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наявності короткої історичної довідки, акта технічного стану та матеріалів фотофіксації сучасного стану на щойно виявлений об'єкт архітектури щодо приміщення, як не надано й будь-яких пояснень щодо причин відсутності такої документації.

Крім того, результатами оцінки виявлених об'єктів культурної спадщини в обов'язковому порядку оформлюється певним документом, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об'єкт культурної спадщини.

У Відомостях зазначені: жилий будинок по вул. Байди Вишневецького, 2, м. Черкаси, жилий будинок вул. Байди Вишневецького, 14, м. Черкаси, жилий будинок по вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, та жилий будинок по вул. Хрещатик, 189, м. Черкаси, які рекомендовані для взяття на облік із статусом охорони - 2. Водночас, житлові будинки №207 та №211 по вул. Гоголя в м. Черкаси у Відомостях відсутні.

На переконання колегії суддів, лише зазначення про те, що Відомості розроблені із залученням спеціалізованої організації інституту «Укрпроектреставрація», недостатньо для висновку про дотримання вимог Інструкції № 203 та ствердження про те, що такий перелік даних є висновком експертизи чи наслідком проведення експертного дослідження, позаяк, це діяльність, яка полягає в дослідженні об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини, надаючи висновок особі за дослідженням, який має містити оцінку поставлених на дослідження питань/предмету.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи про те, що Інструкцією № 203 форма висновку експертизи не передбачена, не врахував вимог цієї ж інструкції про те, що при отриманні відомостей про виявлення об'єктів, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, державні органи охорони пам'яток організують проведення експертизи, реєструються в Переліках щойно виявлених об'єктів, які мають історичну, наукову або іншу культурну цінність (додаток № 2), водночас, для проведення експертизи, державні органи охорони пам'яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам'ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій, а перелік щойно виявлених об'єктів» містить коротку характеристику кожного об'єкта, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання цього об'єкта пам'яткою історії і культури. Проте, у Відомостях (т. 4, а.с. 3-29) вказаних вимог не дотримано, та, фактично, це є переліком обґєктів без жодного зазначення їх історичної, культурної, архітектурної цінності, відповідної експертної оцінки та аналізу для їх охорони.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що з моменту прийняття спірного в частині наказу в 2010 році до моменту звернення до суду позивачем у 2023 році, відповідач не вчинив жодних дій щодо реєстрації щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, як пам'яток, що, як наслідок, без дотримання встановленої процедури, впливає на права та законні інтереси позивача, з огляду на що, видаючи наказ в частині включення до нововиявлених об'єктів пам'яток архітектури об'єкту нерухомості, що належить на праві власності позивачу та третій особі, відповідач на викладені вище обставини уваги не звернув, відсутність факту підтвердження відповідності критеріям, проігнорував, наявності належної та повної облікової документації (облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта) не забезпечив, заходів, спрямованих на дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача не вжив, а відтак не підтвердив висновки про віднесення об'єкта нерухомості згідно Додатку до наказу до числа щойно виявлених об'єктів культурної спадщини і, як наслідок, безпідставно вніс їх до Переліку щойно виявлених пам'яток архітектури.

Колегія суддів наголошує на тому, що наказ від 23.11.2010 №10/03-21, ані додаток до нього не містять обов'язкової передбаченої Інструкцією № 203 інформації, що має наслідком невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості наказу № 10/03-21.

Оскільки відповідачами не було надано належних доказів, як щодо дотримання норм Порядку, так і щодо дотримання приписів Інструкції № 203, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 в оскаржуваній частині.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про те, що експертний висновок може мати будь-яку форму, в т.ч. може мати форму внутрішньої переписки органу охорони культурної спадщини (службові записки, висновки тощо), колегія суддів наголошує на тому, що виходячи навіть з назви висновку, слідує, що вимоги до такого документу мають містить певні дослідження, на основі яких складається висновок особи, яка має спеціальні знання в цій сфері, з огляду на що, як і будь якій сфері державного управління, рішення субґєкта владних повноважень має бути зрозумілим, обґрунтованим та чітким та не допускати множинного трактування, з якого зацікавлена особа має змогу встановити мотиви/підстави для його прийняття та зміст регулювання/наслідки.

Інші доводи та обґрунтування сторін були судом оцінені, та вони не впливають на висновки колегії суддів за наслідком розгляду апеляційних скарг, згідно з приписами ч. 1 ст. 308 КАС України.

Колегія суддів вважає, що наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2; пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1; пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189 та в частині пункту 4 Додатку до наказу - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14, підлягає визнанню протиправним та нечинним, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. У іншій частині (визнання протиправним та нечинним наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 20 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 207; пункт 21 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Гоголя 211) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. слід залишити без змін, оскільки висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими та правильними.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.

У відповідності до ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з недодержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято судове рішення з неповним зґясуванням всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права, а доводи апеляційних скарг позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду в частині вимог, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, з прийняттям нової постанови у відповідній частині про задоволення вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга Управління є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За наслідком апеляційного перегляду, судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Надія" та Приватного підприємства "Крупське" - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2; пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1; пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189; визнання протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пункту 4 Додатку до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14.

Прийняти нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Надія" до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Крупське" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації - задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 1 - житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2; пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1; пункт 87 - житловий будинок, м. Черкаси, вул. Хрещатик 189.

Визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пункту 4 Додатку до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 - казино Лисака, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 14.

У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка 185 оф. 108, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 34924214) на користь Приватного підприємства "Надія" (вул. О. Дашковича 27, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 21356758) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5099,66 грн (пґять тисяч девґяносто девґять гривень 66 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка 185 оф. 108, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 34924214) на користь Приватного підприємства "Крупське" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6710 грн (шість тисяч сімсот десять гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 03.10.2025.