Ухвала від 06.10.2025 по справі 420/480/25

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

06 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №420/480/25

адміністративне провадження №К/990/38153/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №420/480/25 за позовом прокурора - керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області до Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року прокурор - керівник Генічеської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області, яка полягає у невжитті заходів щодо незабезпечення проведення із встановлення меж об`єкту природно-заповідного фонду заповідне урочище місцевого значення Агайманське, загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області;

- зобов`язати Іванівську селищну раду Генічеського району Херсонської області вжити заходів щодо проведення робіт із встановлення меж об`єкту природно-заповідного фонду заповідне урочище місцевого значення Агайманське, загальною площею 25 га, розташованого на землях Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14.03.2025 (залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025) позов задовольнив.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 16.09.2025 надійшла касаційна скарга Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Зокрема, замість наведення та обґрунтування конкретних підстав (підстави), визначених у цій статті, відповідач лише цитує її положення.

Щодо сплати судового збору

Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1937,92 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 200% * 0,8).

Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Натомість, скаржник заявив клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення від сплати судового збору, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Суд звертає увагу скаржника, що з метою розгляду клопотання про відстрочення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони (платника судового збору), до суду мають бути подані відповідні докази, якими обґрунтовується рівень його майнового стану, однак, жодних доказів відповідач до касаційної скарги не додав.

Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір» не підтверджені належними доказами для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, колегія суддів не вбачає правових підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору чи зменшення його розміру.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно:

- уточнити вимоги у касаційній скарзі при посиланні на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України;

- надати документ про сплату судового збору на суму 1 937,92 грн.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №420/480/25.

Касаційну скаргу Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №420/480/25 за позовом прокурора - керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області до Іванівської селищної ради Генічеського району Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Судді В.М. Шарапа

О.П. Стародуб

С.М. Чиркін