Рішення

від 11.12.2007 по справі 37/567

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/567

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/567

11.12.07

За позовомДо

ПроТовариства з обмеженою відповідальністю "Понори"Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий союз "Альянс"стягнення 99400,00 грн.

                                                                                          Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача Джумурат В.М. представник за довіреністю № б/н від 01.11.07р.

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Понори"  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий союз "Альянс про стягнення 99400,00 грн. як помилково перераховані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2007 р. порушено провадження у справі № 37/567, розгляд справи було призначено на 03.12.2007 року о 11-00.

Представник відповідача 03.12.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/567 від 16.11.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача 03.12.2007 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про забезпечення позову. Проаналізувавши вищезазначене клопотання, суд визнав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Понори" таким, що не підлягає задоволенню,  оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 11.12.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/567 від 16.11.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий союз "Альянс" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в серпні 2007 року сторони досягли усної угоди, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити позивачу дизельне пальне, вартістю 99400,00 грн., а позивач - прийняти та оплатити такий товар.

31 серпня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий союз "Альянс"  виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Понори" рахунок № 909 на оплату товару в сумі 99400,00 грн.

03.09.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Понори" перерахувало  на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий союз "Альянс" платіжним дорученням № 294 грошові кошти в розмірі  99400,00 грн. з призначенням платежу: за д/п згідно рахунку 909 від 31.09.2007 року.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь –якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом  ця форма для даного виду  договорів не вимагалася.

Згідно з частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Офертою, тобто пропозицією щодо укладення договору, яка тягне певні правові наслідки, може вважатися не будь-яка пропозиція взагалі, а лише така, що містить всі необхідні істотні умови договору і виражає намір оферента вважати себе зобов'язаним у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Також, статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, шляхом виставлення та оплати рахунку між сторонами був укладений договір купівлі-продажу у спрощений спосіб на загальну суму 99400,00 грн., проте відповідач в порушення вимог договору товар позивачу не поставив.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

30 листопада 2007 позивач на адресу відповідача надіслав лист № б/н від 25.11.2007, який містив вимогу щодо повернення коштів в сумі 99400, 00 грн., проте відповідач даний лист залишив без відповіді та належного реагування.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та домовленості сторін товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати не повернув.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 530, 626, 638, 639,641, 642, 655, 693 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансовий союз "Альянс" (01103, м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 8, кв. 9, код ЄДРПОУ 32709269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Понори" (17221, Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Понори, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 30866091) 99400 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.01.2008 року