Рішення

від 21.01.2008 по справі 36/465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/465

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/465

21.01.08

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс проект»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

                        «Інтербудмонтаж»

Про                         стягнення 11 280,38 грн.

                                                                                     Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача            Лінник С.В. –по довіреності №4/07 від 04.12.2007р.

Від відповідача        не з'явились

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс проект»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтербудмонтаж»11 280,38 грн., із яких 10 387,09 грн. –заборгованість по орендній платі, 893,29 грн. –пеня за прострочку платежу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди №20-Ар від 01.03.2007р. не сплатив позивачу орендну плату за  березень 2007 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 10 387,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2007р. порушено провадження у справі № 36/465, розгляд справи призначено на 12.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2007р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.01.2008р.

В судовому засіданні 21.01.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 26.11.2007р. та від 12.12.2007р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, доказів належного виконання умов договору оренди в частині сплати орендної плати від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс проект»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтербудмонтаж»(далі відповідач, орендар) був укладений договір оренди приміщень.

Відповідно до умов даного договору та Додатку № 1 до нього від 01.03.2007р. позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування на умовах суборенди приміщення, розташоване в будівлі літера «С 6-7», що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1-к, загальною площею 100,00 кв.м., та приміщення, розташоване в будівлі літера «С 8», що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1-л, загальною площею 100,00 кв.м.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлені договором приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.03.2007р., підписаним представниками сторін. Даданим до матеріалів справи.

Строк дії даного договору сторони визначили з 01.03.2007р. і до 31.12.2007р.

Сума орендної плати за користування приміщенням на момент укладення договору становила 14 000,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 2 333,33 грн. (пункт 3.1 договору, п.3 Додатку № 1 до договору від 01.03.2007р.).

Відповідно до п. 3.7 договору орендар повинен сплачувати оренду плату за кожний поточний місяць оренди протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 числа поточного місяця оренди в 2007 році.

За актом приймання-передачі (повернення) майна від 15.03.2007р. орендар повернув орендодавцю приміщення, розташоване в будівлі літера «С 6-7», що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1-к, загальною площею 100,00 кв.м.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1/1 до договору від 16.03.2007р. з 16.03.2007р. орендна плата складає 7 000,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди в частині сплати орендної плати за період з 01.03.2007р. по 31.03.2007р. виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі  перед позивачем становить 10 387,09 грн.

Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку, зобов'язання по сплаті  орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на день розгляду справи в суді виникла заборгованість  в сумі 10 387,09 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди від 01.03.2007р. суду не надав.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки, згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В пункті 6.3 договору передбачено, що якщо орендар допустить прострочення при сплаті орендної плати, він зобов'язаний сплатити орендодавцеві пеню у розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 6.3 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 893,29 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі  10 387,09 грн. та пені в сумі 893,29 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтербудмонтаж»(юридична адреса: м. Київ,  вул. Патріса Лумумби, 15-А, фактична адреса: м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс № 1, код ЄДРПОУ 34577714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс проект» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 103, код ЄДРПОУ 33595989) 10 387 (десять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 09 коп. заборгованості, 893 (вісімдесят дев'яносто три) грн. 29 коп. пені, 112 (сто дванадцять) грн. 81 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.