Рішення

від 21.01.2008 по справі 36/458

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/458

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/458

21.01.08

За позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого

                         підприємства «Південфармаком»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Біохім фарм»

Про                         стягнення  17 907 грн. 00 коп.

                                                                                     Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача           Семенін О.О. –по довіреності б/н від 02.11.2007р.

Від відповідачів      не з'явились

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Південфармаком»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біохім фарм»17 907,00 грн., із яких 14 499,20 грн. –основний борг, 1 179,80 грн. –пеня за прострочку платежу, 1 722,47 грн. –інфляційні втрати, 505,53 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору купівлі-продажу № 86 від 17.10.2006р. належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2007р. порушено провадження у справі № 36/458, розгляд справи призначений на 12.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2007р., за клопотанням відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на  21.01.2008р., зобов'язано  відповідача надати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що стверджують викладені в ньому обставини. Явку повноважних представників сторін в засідання суду визнано обов'язковою.

В судовому засіданні 21.01.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 26.11.2007р. та від 12.12.2007р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, доказів належного виконання умов договору в частині сплати коштів за отриманий товар від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Південфармаком»(далі –позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біохім фарм»(далі –відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 86.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався передати у власність (повне господарське відання) відповідача товар, а відповідач –прийняти його та оплатити товар на умовах договору (п.1.1 договору).

Як вбачається з листа відповідача № 421 від 17.10.2006р., він зобов'язався розрахуватися за переданий товар протягом трьох тижнів від дня отримання товару.  

На підставі видаткових накладних № 1010 від 17.10.2006р. на суму 26 280,00 грн., № 1026 від 31.10.2006р. на суму 13 274,40 грн., № 1103 від 02.11.2006р. на суму 11 760,00 грн., № 1113 від 14.11.2006р. на суму 5 880,00 грн., № 1121 від 22.11.2006р. на суму 8 584,80 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65 779,20 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його представника на зазначених накладних та довіреностями серії ЯМХ № 704798 від 18.10.1006р., серії ЯМД № 166352 від 31.10.2006р., серії ЯМД № 166356 від 02.11.2006р., серії ЯМД № 166370 від 15.11.2006р., серії ЯМД № 166376 від 23.11.2006р.

Відповідач в порушення умов договорів кошти за отриманий товар сплатив не в повному обсязі, і на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 14 499,20 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 20 499,20 грн. станом на 30.04.2007р. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін, доданим до матеріалів справи.

Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про  обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі  14 499,20 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки, згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В пункті 9.2 договору передбачено, що покупець при порушенні строків оплати за поставлений товар сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 9.2 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 1 179,80 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно приписів ст. 625  Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора   зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 505,53 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 722,47 грн. відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 179,07 грн. та 118 грн. відповідно, покладаються на відповідача до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.           

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біохім фарм»(03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, код ЄДРПОУ 33053803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Південфармаком»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 18, кв. 54, код ЄДРПОУ 30325255) 14 499 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. основної заборгованості, 1 179 (одну тисячу сто сімдесят дев'ять) грн. 80 коп. пені, 505 (п'ятсот п'ять) грн. 53 коп. трьох відсотків річних, 1 722 (одну тисячу сімсот двадцять дві) грн. 47 коп. збитків від інфляції, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 07 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.