Ухвала від 06.10.2025 по справі 755/14770/25

Справа №:755/14770/25

Провадження №: 1-кс/755/2738/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000004 від 06.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суд м. Києва надійшло клопотання слідчого 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в АР Крим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000004 від 06.01.2025 року, про арешт майна.

Клопотання погоджене з прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 .

Як зазначено в клопотанні, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, точне місце знаходження досудовим розслідуванням не встановлене, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами Російської Федерації, достовірно знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи проросійсько налаштованим, маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та на добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, після призначення постановою т.зв. «Державної Ради Республіки Крим» №2270-2/24 від 04.06.2024 виборів депутатів Державної Ради Республіки Крим третього скликання, з його згоди, був висунутий виборчим об`єднанням незаконно створеного на ТОТУ «Кримського республіканського відділення Всеросійської партії «Єдина Росія», як кандидат у депутати.

19.07.2024 рішенням т.зв. «Виборчої комісії Республіки Крим» (яка розташована за адресою АР Крим, м. Сімферополь, вул. Екатерининська, 18) №12/138-3, на підставі поданих документів, ОСОБА_5 зареєстрований кандидатом у депутати т.зв. «Державної ради Республіки Крим» третього скликання.

10.09.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи на ТОТ м. Сімферополя, за результатами виборів, рішенням т.зв. «Виборчої комісії Республіки Крим» №25/227-3 обраний депутатом т.зв. «Державної Ради Республіки Крим» третього скликання за республіканським виборчим округом.

12.09.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи на ТОТ у м. Сімферополі, згідно постанови т.зв. «Виборчої комісії Республіки Крим» №27/321-3 був зареєстрований та приступив до виконання обов`язків як депутат т.зв. «Державної Ради Республіки Крим» (адреса АР Крим, м. Сімферополь, вул. Екатерининська, 18) чим довів до кінця свій злочинний умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та на добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто в участі громадянина України у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

05.06.2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме, шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

12.06.2025 ОСОБА_5 оголошено у розшук оскільки на даний момент під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме.

Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання.

Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , на праві власності перебувають об`єкти нерухомості:

- квартира загальною площею 80.1 (кв.м), за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0124783300:05:001:0033,

за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартира загальною площею 36,5 (кв.м.), за адресою: АДРЕСА_3 .

На думку органу досудового розслідування, накладення арешту на майно надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду покарання.

У судове засідання учасники кримінального провадження не з`явились, слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна не повідомлявся про розгляд указаного клопотання, оскільки достатні підстави вважати, що він перебуває на тимчасово окупованій території України.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально - правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст .9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінальних правопорушень, та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч. 5 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вказане майно, шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно власником якого є громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_4 , а саме на:

- квартира загальною площею 80.1 (кв.м), за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0124783300:05:001:0033,

за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартира загальною площею 36,5 (кв.м.), за адресою: АДРЕСА_3 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя: