Рішення від 09.10.2025 по справі 394/313/25

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

09.10.2025

2/394/186/25

394/313/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

за участю позивачки: ОСОБА_1

її представника: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Кам`янецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, служба у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, орган опіки та піклування Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, орган опіки та піклування Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду до відповідача про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що між ними 09.06.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Знам`янка Знам`янського міськрайонного управління юстиції було укладено шлюб та зроблено відповідний актовий запис № 31.

В подальшому, від шлюбу в них народилося двоє дітей син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.10.2012 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано у відповідності до рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

В подальшому, вона вдруге одружилася. Діти проживають разом з нею та її чоловіком ОСОБА_8 та находяться на їх повному утриманні та вихованні.

Відповідач не цікавиться життям дітей, не відвідує її, не надає коштів на її виховання та достойне життя, наявна заборгованість зі сплати аліментів.

Відповідач взагалі відсутній в житті дітей, що підтверджується довідками та характеристиками, діти не бачили батька з березня 2022 року, жодного спілкування, як-то наживо або телефоном - немає, життям дітей не цікавиться, заклади освіти та розвитку не відвідує.

Просила позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно дітей сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.1-3/.

Представник відповідача, скориставшись своїм правом, подала до суду відзив на позовну заяву, зокрема зазначивши, що позивачем ОСОБА_9 подано до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області позовну заяву до відповідача ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Відповідач не погоджується з даним позовом та вважає, що у його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Зокрема, позивачка обґрунтовує свою позицію тим, що відповідач неналежно виконує свої батьківські обов`язки, що стосується виховання та утримання дітей. Водночас ОСОБА_5 заперечує проти цього твердження, оскільки на даний час позивач знаходиться за межами території України, тому спілкуватися з дітьми наживо він немає змоги. Батько спілкується зі своїми дітьми по телефону, через додаток «Viber», що підтверджується підтверджуючими роздруківками.

Щодо несплати аліментів, ОСОБА_5 офіційно не сплачував, оскільки не отримував від виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження щодо сплати аліментів. Про заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_5 дізнався тільки після отримання даної позовної заяви про позбавлення батьківських прав.

Матеріально своїх дітей забезпечує, адже кошти своїм дітям постійно передає через свого батька, ОСОБА_10 , який знаходиться на території України.

Батько дітей бажає брати участь у вихованні та спілкуватися з дітьми.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на даний час є військовослужбовцем Збройних Сил України, тому можна припустити, що справжніми мотивами даного позову до суду щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , в дійсності є подальше звільнення від військової служби.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, і відповідач вважає, що існують інші способи вирішення ситуації, які не зашкодять дітям та переконаний, що найкращі інтереси дітей не можуть бути забезпечені шляхом позбавлення батьківських прав відповідача, адже він готовий до співпраці з усіма сторонами для створення оптимальних умов для виховання дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Просила відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав в повному обсязі /а.с.78-80/.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, в судовому засіданні віднесла вирішення питання про позбавлення батьківських прав на розсуд суду.

Представник третьої особи органу опіки і піклування виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, в судове засідання не з`явився, разом з тим направив до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у вирішенні позовних вимог покладаються на розсуд суду /а.с.73-74/.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що позивачка доводиться йому невісткою. Його син одружився та разом виховують двох дітей його дружини. Від невістки дізнався, що відповідач працює за кордоном, дітям фінансово не допомагає, зрідка телефонував, можливо ще на Новий рік. До дітей не приїздив, чи він спілкувався з дітьми, йому не відомо. Позивачка з відповідачем розлучилися і знаходяться в неприязних відносинах.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що позивачка доводиться їй донькою. Відповідач поїхав за кордон. Коли вони були в шлюбі, він не цінував її доньку, не любив дітей, ставився до них, немов чужа людина. Позивачка розлучилася з відповідачем. Зараз у неї інша сім`я, новий чоловік дуже гарно ставиться до дітей, піклується про них. ОСОБА_5 аліменти не сплачує, не цікавиться життям дітей. Діти дуже хороші. Коли донька з відповідачем жили однією сім`єю, він не приділяв дітям уваги, зловживав спиртними напоями, курив траву, ходив по гостях, не спілкувався з дітьми, не ходив до них у школу, дітьми займалась донька, вона та її чоловік. Зі слів дітей чула, що вони не хочуть спілкуватись з батьком, після телефонної розмови з відповідачем, онук попросив матір, щоб та заблокувала його номер, про що була розмова, той не сказав, але після неї дуже образився на відповідача. ОСОБА_5 курив траву, при цьому ставав агресивним, діти його боялися. Його мати казала, що він курив ще до одруження. Відповідач надавав дозвіл на прописку дітей, на прохання позивачки, але натомість вимагав автомобіль.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_5 пояснив, що він учень восьмого класу, проживає з матір`ю та вітчимом. Мама та вітчим люблять його та сестру, піклуються про них, а батько пив пиво, ходив до своїх друзів, курив, не приділяв йому уваги, ніколи не гуляв, не ходив на перший дзвоник, в парк чи концерти, це вони робили лише з мамою, батько не пам`ятав навіть про день народження без нагадування мами, подарунки не дарував. Коли вони приїхали до батька, той закрив перед ними двері. Пояснив, що не хоче спілкуватися з батьком, просив, щоб мама заблокувала його номер в телефоні. Він розуміє наслідки позбавлення батьківських прав, не хоче спілкуватися з відповідачем, мама не перешкоджала спілкуванню з батьком, та він не хоче, щоб батько забезпечував його, це роблять мама з вітчимом та бабусею. Пояснення дав сам, ніхто йому не говорив, як відповідати. Він хоче, щоб відповідача позбавили батьківських прав.

Заслухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Знам`янка Кіровоградської області, його батьками зазначено: мати - ОСОБА_13 , батько - ОСОБА_5 (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ) /а.с.9/.

ОСОБА_7 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Знам`янка Кіровоградської області, її батьками зазначено: мати - ОСОБА_13 , батько - ОСОБА_5 (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ) /а.с.12/.

12.10.2022 року шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області /а.с.15/.

07.04.2023 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 у Тернівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області та прийняла прізвище чоловіка /а.с.19/.

Відповідно до світлокопії акту обстеження умов проживання від 23.02.2024 року складеного спеціалістом служби у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради сім`я проживає в приватному будинку, санітарно-гігієнічний стан житла добрий, для дітей облаштована окрема кімната. Сім`я складається із п`яти осіб, стосунки в сім`ї дружні, доброзичливі, в період відсутності батьків за дітьми наглядає няня /а.с.20/.

Відповідно до світлокопії довідки Криворізької гімназії № 42 Криворізької міської ради відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради ОСОБА_6 , 2012 року народження навчається в 7-Б класі КГ № 42 Криворізької міської ради Дніпропетровської області /а.с.21/.

Відповідно до світлокопії довідки Криворізької гімназії № 42 Криворізької міської ради відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради ОСОБА_7 , 2016 року народження навчається в 3-Б класі КГ № 42 Криворізької міської ради Дніпропетровської області /а.с.22/.

Згідно зі світлокопії психолого-педагогічної характеристики на ОСОБА_6 учня 7-Б класу Криворізької гімназії №42 він характеризується виключно з позитивної сторони - сумлінно ставиться до навчання, демонструє відповідальність у навчальній діяльності, прагне досягти гарних результатів, комунікабельний, у спілкуванні проявляє доброзичливість і повагу /а.с.25/.

17.02.2023 року було відкрито виконавче провадження за судовим наказом №389/2100/22 виданого Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей /а.с. 206,208/.

Відповідно до розрахунків заборгованості по аліментам на утримання дітей /а.с.27, 31, 198/ за відповідачем станом на 31.10.2024 року наявна заборгованість у сумі 94560,56 грн., станом на 01.04.2025 року наявна заборгованість у сумі 114412,22 грн., станом на 01.06.2025 року наявна заборгованість в сумі 122352,89 грн.

У висновку органу опіки та піклування Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про доцільність позбавлення батьківських прав зазначено, що у провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Громадянин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою будинок АДРЕСА_1 та фактично на даний час перебуває (проживає) за межами країни.

Від цивільного шлюбу з громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , має малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області шлюб між гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був розірваний у 2022 році.

На даний час діти проживають разом з матір`ю, яка зареєстрована та проживає за адресою будинок АДРЕСА_2 .

Гр. ОСОБА_5 не погоджується з даним позовом.

У телефонній розмові начальника служби у справах дітей Новоархангельської селищної ради (Служба) з відповідачем стало відомо, що він спілкується з дітьми по телефону через додаток «viber». Він також наголосив на тому, що останнім часом колишня дружина перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми.

ОСОБА_5 сказав про те, що він забезпечує дітей матеріально, купує їм необхідні речі.

Щодо не сплати аліментів, відповідач пояснив, що не отримував від виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження щодо сплати аліментів, тому не сплачував їх. З його слів, про заборгованість по сплаті аліментів дізнався тільки після отримання позовної заяви про позбавлення його батьківських прав.

ОСОБА_5 наголосив на тому, що бажає і надалі спілкуватися з дітьми, брати участь у їх вихованні.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов, складеного комісією у складі начальника та спеціалістів служби у справах дітей Новоархангельської селищної ради від 21.05.2025 № 86 гр. ОСОБА_5 зареєстрований у будинку разом з батьками. Будинок складається з 5 житлових кімнат, опалення пічне, кімнати умебльовані, в наявності побутова техніка, постільна білизна, одяг та інші речі у задовільному стані. Для виховання, розвитку та проживання малолітніх дітей створені всі необхідні умови. Наявна окрема кімната, облаштоване місце для навчання та відпочинку.

Зі слів фахівця соціальної роботи, працівників Кам`янецького старостинського округу та людей, які знають гр. ОСОБА_5 останній не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, не веде аморальний спосіб життя.

ОСОБА_5 має роботу та постійний дохід.

За інформацією Відділу надання соціальних послуг Новоархангельської ради сім`я ОСОБА_5 на обліку не перебувала, послуги не отримувала, будь-які повідомлення стосовно цієї родини не надходили.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним, середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її навчає природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до пунктів 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Гр. ОСОБА_1 не надала підтверджень винної поведінки батька дітей щодо невиконання батьківських обов`язків.

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 не обґрунтувала мету, яку вона прагне досягнути позбавленням батьківських прав і яким чином позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_5 змінить існуючу ситуацію і сприятиме захисту інтересів дітей.

Згідно п. 15 вищевказаної Постанови позбавлення батьківських права (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Новоархангельської селищної ради та не встановлено вагомих підстав доцільності позбавлення батьківських прав.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 19, 160, 161 Сімейного кодексу України, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини від 03 червня 2025 року, орган опіки та піклування Новоархангельської селищної ради вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 щодо малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у зв`язку з відсутністю обґрунтованих підстав для встановлення факту ухиляння ним від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей /а.с.227-230/.

Суд вказує, що висновок органу опіки і піклування має базуватися на ретельному з`ясуванні обставин справи та він носить для суду лише рекомендаційний характер.

Наданий суду висновок органу опіки і піклування, на погляд суду, не відповідає положенням ст. 19 СК України є не обґрунтованим та таким, що складений з урахуванням інтересів лише відповідача, без урахування (з`ясування) інтересів дітей, а тому не приймається до уваги судом.

Суд окремо вказує, що орган опіки піклування вийшов за межі наданих йому повноважень та вдався до оцінки доказів поданих позивачкою при зверненні до суду, хоча мав право дати таку оцінку не у висновку, а у поясненні, як це регламентовано у ст. 181 ЦПК України.

Окрім того, до висновку не долучено жодного документа на підтвердження того, що відповідач працює та має будь-який дохід, також не долучено акту обстеження житлово-побутових умов відповідача, на який посилається орган опіки і піклування, який не зрозуміло, як складений оскільки останній перебуває, як встановлено в судовому засіданні, за кордоном.

Вирішуючи цивільний позов, суд звертає увагу наступне.

Так, одними із завдань СК України виходячи із положень ст. 1 СК України є утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до приписів ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В пунктах 16 та 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Частини 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошують на тому, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства » виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» вказує на те, що батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У відповідності зі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача, викладені у відзиві до позову /а.с.78-80/, оскільки ні нею, ні відповідачем не надано суду переконливих прямих чи непрямих доказів на підтвердження того, що відповідач, як батько дітей, мав намір (бажання) піклуватись про дітей в період окремого проживання їх з матір`ю, турбуватись про стан здоров`я дітей, брати участь у додаткових витратах на дітей, на погляд суду, відповідач із власної волі самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Судом не приймаються до уваги переписки сторін у програмі-месенджер «Viber», оскільки вони вчинені вже в період судового провадження та стосуються виключно письмового з`ясування стосунків між сторонами з приводу аліментів та не позбавлення батьківських прав /а.с.81-87, 136-149/.

Судом також не приймається твердження представника відповідача про перерахування коштів на утримання дітей через свого батька, оскільки на підтвердження цього факту не надано належних та допустимих письмових доказів. Суд вказує, що дід сам по собі в разі відсутності сина, в разі наявної можливості, повинен надавати у будь-якому вигляді допомогу своїм онукам.

Окрім того суд, зазначає, що в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який діє до даного часу, м. Знам`янка Кіровоградської області та м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, виходячи із джерел масової інформації, неодноразово піддавались атакам ракет та були прямі влучання, і відповідач, як батько, знаючи про це, не вжив жодних заходів, спрямованих для створення безпечних умов проживання дітей, не цікавився чи в безпечних умовах перебувають діти, тобто проявив байдужість до власних дітей, мовчазно переклавши цей обов`язок на позивачку.

Також виходячи із пояснень представника відповідача з приводу підстав залишення відповідачем території України - він (відповідач) залишив територію України у зв`язку з мобілізацію, на це суд зауважує наступне, що в цьому випадку відповідач думав лише про свої інтереси, а не інтереси власних дітей, що вказує на відсутність чуттєвості до дітей, гарантії їх безпеки та спокою, тобто він залишив їх напризволяще.

Насамперед суд вказує, що дитина повинна зростати в умовах турботи, як збоку батька так і збоку матері, останні повинні прививати дітям почуття любові до всього, що їх оточує. Саме головне дитина повинна відчувати любов до себе, оскільки в малолітньому та неповнолітньому віці це особливо є її внутрішньою потребою. Батьки, крім любові, повинні виховувати у дітей працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливого ставлення до оточуючих і особливо в цей час виховувати, як патріотів нашої Батьківщини.

Також суд зазначає, що ні відповідач, ні його представник в період перебування справи у провадженні суду жодним чином, частково або повністю, не здійснили жодних виплат в рахунок погашення заборгованості по аліментах, це вказує на те, що відповідач уникає від свого прямого обов`язку на утримання дітей, що спростовує його твердження про турботу дітей (викладено у відзиві його представником).

Реальних обставин, які б спонукали відповідача покинути Україну, тяжке матеріальне становище, борги, переслідування, загроза його життю суд в період розгляду справи не встановив.

Суд вказує, що відповідач покинув державу Україна тільки переслідуючи власні інтереси при цьому нехтуючи інтересами власних дітей, зокрема на це вказує ненадання допомоги на утримання дітей, відсутність піклування, а також те, що в період виїзду за кордон він ні разу не повернувся до держави України, а також не зробив жодних заходів, щоб його діти переїхали до нього, не направив запрошення для них, щоб вони могли його відвідали, як туристи.

На погляд суду, в телефонному режимі батьки не можуть виховувати власних дітей та закласти в них фундамент інтелектуального, фізичного, духовного та морального розвитку та підготувати їх до самостійного дорослого життя.

Судом враховується твердження неповнолітнього ОСОБА_6 , яке від надав в ході судового розгляду, а саме, що він хоче, щоб відповідача позбавили батьківських прав щодо нього, це вказує на те, що у дитини на момент надання свідчень суду наявний емоційний прояв у формі образи на поведінку відповідача стосовно нього.

Суд, враховуючи наведене та вище перелічені норми матеріального права, приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дітей, оскільки, як встановлено він ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків батька, не цікавиться життям власних дітей, їх духовним та культурним розвитком, проявляє байдужість та черствість до власних дітей. Зазначене ганебне ставлення до дитини в подальшому може вплинути на їх долю та сприйняття кругозору в оточуючому їх соціумі, що може мати, на думку суду, негативні наслідки.

Викладене, на думку суду, і є способом ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню власних дітей (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Разом з тим суд звертає увагу відповідача на положення ст. 169 СК України відповідно до яких мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Суд констатує, що позбавлення батьківських прав відповідача не звільняє його від обов`язку утримувати дитину (ч. 2 ст. 166 СК України).

З відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати понесені останньою при зверненні до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 1, 19, 155, 164, 165, 166 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов задовольнити повністю.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Знам`янка Кіровоградської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 10.07.2012 року видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Знам`янка Знам`янського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки м. Знам`янка Кіровоградської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 13 червня 2024 року видане Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Орган опіки і піклування Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, місце знаходження вул. Центральна, 31 смт Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 44127238.

Орган опіки і піклування Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, місце знаходження вул. Ігнатченка Антона, 1а м. Кривий Ріг Дніпропетровська область, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 34488840.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2025 року.

Суддя: