8/302А (5/450-23/63)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.08 Справа№ 8/302А (5/450-23/63)
09 год. 50 год. 5/1611-15/261)
зал судового засідання № 504
Господарський суд Львівської області у складі: судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Габаковській Х.В.
розглянув у судовому засіданні матеріали справи за позовом: Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
до відповідача-1: Корпорації “Укрнерудпром”, м.Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Екстра-лагуна”, м.Черкаси
про визнання недійсною угоди
за участю представників:
від позивача: Кармелюк Т.Б. –гол.державний податковий інспектор
від відповідача-1: Хом'як І.Я. –представник
від відповідача-2: не з'явився
Права та обов"язки представникам сторін у відповідності до ст.ст. 27, 29, 49, 51 КАС України роз"яснено.
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова звернулась з позовом до Корпорації “Укрнерудпром”, м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю “Екстра-лагуна”, м.Черкаси про визнання недійсною угоди.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2004 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.03.2004 р.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.2004 р. в позові ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2004 р. вказане рішення господарського суду Львівської області залишено без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2005 р. частково задоволено касаційну скаргу позивача, рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2004р. скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Львівської області.
Рішенням господарського суду Львівської областіу справі від 15.11.2005 р. в позові відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 р. апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2005 р. скасовано, в задоволенні позлву відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2007 р. у справі № 5/1611-15/261 (5/450-23/63) скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 р. та рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2005 р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою Верховного суду України від 27.09.2007 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2007 р. у справі справі № 5/1611-15/261 (5/450-23/63).
Ухвалою від 16.11.2007 р. прийнято справу № 5/1611-15/261 (5/450-23/63) до нового розгляду, присвоєно справі № 8/302А (5/1611-15/263 (5/450-23/63), припинено вирішення спору в порядку позовного провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України та суд перейшов до вирішення спору за правилами Кодексу адміністративного судочинства України і призначив розгляд справи у судовому засіданні на 04.12.2007 р.
У судових засіданнях 04.12.2007 р. та 15.01.2008 р. оголошувалась перерва.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та та поясненнях, які надавались суду під час розгляду справи, зокрема: ДПІ у Франківському районі м. Львова була проведена комплексна документальна перевірка фінансово господарської діяльності корпорації "Укрнерудпром", про що був складений акт від 29.12.2003 р. № 290/23-2/239/30163522; перевіркою встановлено, що між відповідачами укладено угоду, згідно з якою відвантажено корпорації "Укрнерудпром" товар по податковій накладній № 27 від 02.03.2001 р. на суму 312 000,00 грн., в тому числі ПДВ 52 000,00 грн.; суми податку на додану вартість на підставі зазначеної податкової накладної включені корпорацією "Укрнерудпром'" до податкового кредиту відповідного періоду; "Екстра-лагуна" зареєстроване виконавчим комітетом м. Черкаси 26.10.2000 року, реєстраційний № 8467, про що видане відповідне свідоцтво; згідно листа ДПІ у м. Черкаси від 18.12.2003 р. ТзОВ "Екстра-лагуна" не звітується з моменту реєстрації; відповідно до наданого ДПІ у м. Черкаси акту встановлення місцезнаходження юридичної особи від 07.03.02 № 874/15-11-2 ТзОВ "Екстра-лагуна" за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження підприємства невідоме; рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.05.2002 у справі № 15/2313 скасовано державну реєстрацію ТзОВ "Екстра-лагуна" на підставі неподання ним звітності про фінансово-господарську діяльність до податкового органу з 2000 року; згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджений ДПА України від 30.05.97 р. № 165 А та зареєстрований Міністерством юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу робіт (робіт, послуг); ТзОВ "Екстра-лагуна" зобов'язане було включити вищевказані податкові накладні до податкового зобов'язання за відповідний звітний період; угода між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною з підстав визначених статтею 49 Цивільного кодексу Української РСР; відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 25 липня 2002 року № 1056, де вказується, що доказами спрямованості умислу суб"єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути надані податковими органами відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби.
Представник відповідача-1 позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві від 12.03.2004 р., поясненні у справі від 02.11.2005 р. № 2/11-1, а також та поясненнях, які надавались суду під час розгляду справи зокрема: корпорація "Укрнерудпром" в 2002 році отримала товар - металоматеріали від ТзОВ „Екстра-лагуна" згідно з накладною № 27 від 01.03.2001 р.; по проведеній операції ТзОВ „Екстра-лагуна” виписана податкова накладна № 1 від 02.03.2001р. на суму 312 000 гри. (ПДВ - 52000 грн.) і вказана господарська операція відображена в звітності корпорації; державну реєстрацію ТзОВ “Екстра-лагуна" скасовано після проведення розрахунків між сторонами; на час господарської операції з Корпорацією „Укрнерудпром" ТзОВ „Екстра -лагуна" мало цивільну правоздатність, державну реєстрацію та реєстрацію пла тника податку, а отже мало право укладати будь-які угоди та здійснювати господарські операції відповідно до чинного законодавства України; по проведеній операції з ТзОВ „Екстра-лагуна" Корпорація "Укрнерудпром" правомірно віднесла до податкового кредиту суму в розмірі 52 000 грн. за наявності належним чином оформлених податкових накладних.
Відповідач-2 свого представника у судове засідання не направив, надіслані судом на його адресу поштові відправлення не отримані і повернуті на адресу суду, за юридичною адресою не перебуває, відповідно до довідки Головного управління статистики у Черкаській області № 02/2-10/70 від 09.01.2008 р. ТзОВ “Екстра-лагуна” з Єдиного державного реєстру не виключене.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши думку представників сторін, суд встановив.
ДПІ у Франківському районі м. Львова була проведена комплексна документальна перевірка фінансово господарської діяльності Корпорації "Укрнерудпром", про що був складений акт від 29.12.2003 р. № 290/23-2/239/30163522. Перевіркою встановлено, що між відповідачами укладено угоду, згідно з якою відвантажено корпорації "Укрнерудпром" товар по накладній № 27 від 01.03.2001 р. на суму 312 000,00 грн., в тому числі ПДВ 52 000,00 грн.
Суми податку на додану вартість на підставі зазначеної податкової накладної включені корпорацією "Укрнерудпром'" до податкового кредиту відповідного періоду, відображеного у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації за відповідний період.
Розрахунок за отриманий товар проведено векселем № 733253219214 від 04.01.2002 р. на загальну суму 380 899,64 грн.
10.12.1998 року Корпорація "Укрнерудпром" зареєстрована Економічним управлінням Виконавчого комітету Львівської міської Ради як суб'єкт підприємницької діяльності - реєстраційний №713-Ф, корпорації присвоєні ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ - 3016352. Відповідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 14.12.2000 року Корпорацію "Укрнерудпром" 16.12.1998 року взято на облік як платника податків ДПІ у Франківськон районі м.Львова. 29.12.1998 року Корпорації "Укрнерудпром" було видано Свідоцтво №17956610 про реєстрацію платника податку на додану вартість НВ №557029.
26.10.2000 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Екстра-лагуна” зареєстровано Виконавчим комітетом Черкаської міської Ради як суб'єкт підприємниць»діяльності - реєстраційний № 8467, товариству присвоєний ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ - 31207460. Відповідно з Довідкою про взяття облік платника податків від 28.01.2004 року ТзОВ "Екстра-лагуна" 30.10.2000 року взято на облік як платника податків у ДПІ м.Черкаси. 07.11.2000 року ТзОВ "Екстра-лагуна" було видано Свідоцтво №32128853 про реєстрацію платника податку на додану вартість № 015973.
Згідно листа ДПІ у м. Черкаси від 18.12.2003 р. ТзОВ "Екстра-лагуна" не звітується з моменту реєстрації. Відповідно до наданого ДПІ у м. Черкаси акту встановлення місцезнаходження юридичної особи від 07.03.02 № 874/15-11-2 ТзОВ "Екстра-лагуна" за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження підприємства невідоме.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.05.2002 по справі № 15/2313 скасовано державну реєстрацію ТзОВ "Екстра-лагуна" на підставі неподання ним звітності про фінансово-господарську діяльність до податкового органу з 2000 року.
У відповідності із ст.49 Цивільного кодексу Української РСР, недійсною є угода, якщо вона укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, при наявності умислу хоча б у однієї із сторін.
Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації - сторони угоди за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше. При цьому докази повинні оцінюватися в сукупності та ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Відтак в кожному конкретному випадку слід встановити, у чому ж конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Згідно із ст. 26 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільної правоздатності з моменту реєстрації її статуту, тобто з моменту її реєстрації юридична особа своїми діями може здійснювати цивільні права та обов»язки. На момент здійснення законної підприємницької діяльності відповідна особа повинна бути належним чином зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що має підтверджуватися свідоцтвом про державну реєстрацію, виданим відповідним органом, та перебувати на обліку у органі державної податкової служби. В даному випадку господарська операція на виконання спірної угоди була виконана сторонами коли ТзОВ "Екстра-Лагуна" було належним чином зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебувало на податковому обліку як платник ПДВ.
Необхідно зазначити, що перелік реквізитів податкової накладної, обов'язкових для її заповнення, встановлено п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, яким передбачено, що надана платником податку покупцю податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім"я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об"єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку і ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Наведений перелік реквізитів податкової накладної, обов'язкових для її заповнення, є вичерпним.
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відтак для виникнення у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість достатньою та єдиною необхідною підставою є податкова накладна.
Позивач долучив до матеріалів справи належним чином засвідчену копію податкової накладної, отриману від продавця, який на момент її видачі був зареєстрований як платник податку в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість". Отже позивач мав право включити у відповідному періоді до податкового кредиту суму ПДВ.
Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за №233/2037, із змінами та доповненнями, затв. наказом ДПА України від 02.08.01 р. № 311, податкова накладна вважається недійсною тільки у разі заповнення її особою, яка не зареєстрована, як платник податку чи якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку. Тобто, це свідчить про відсутність вини сторін у формі умислу при укладенні спірної угоди.
Всебічно та повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Франківському р-ні. м.Львова до до Корпорації “Укрнерудпром”, м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю “Екстра-лагуна” є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Керуючись п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 17, 69, 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений і підписаний 22.01.2008 р.
Суддя Гутьєва В.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1308518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гутьєва В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні