Рішення

від 29.11.2010 по справі 8/112-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/112-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.                                                                  Справа № 8/112-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Обухівського району Київської області, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Радянська, 7, в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ідентифікаційний код: 35670785, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2,  

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул», ідентифікаційний код: 31252120, місцезнаходження: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48,

про зобов'язання зупинити самочинне будівництво з послідуючою зупинкою експлуатації споруди

за участю представників сторін:

прокурор:  прокурор відділу прокуратури Київської області Коляда О.В., який діє на підставі посвідчення від 10.06.2010 року за №196, та прокурор відділу прокуратури Київської області Медведська О.Г., яка діє на підставі посвідчення від 09.09.2010 року за №109;

від позивача: Чекомасова Н.Б., яка діє на підставі довіреності від 14.10.2010 року за № 7/10-2222;

від відповідача: Борисенко А.М., який діє на підставі довіреності від 12.10.2010 року за №34, -

Обставини справи:

20.09.2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява  прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі за текстом: Позивач)  до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул»(далі за текстом: Відповідач) про зобов'язання зупинити самочинне будівництво з послідуючою зупинкою експлуатації споруди.

Позивач свої вимоги з приводу зобов'язання Відповідача зупинити самочинне будівництво з послідуючою зупинкою експлуатації споруди обґрунтовує тим, що Відповідач самочинно будує об'єкт нерухомості у вигляді свиновідгодовувального комплексу на 500 голів за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48, який без введення в експлуатацію використовує.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2010 року порушено провадження у справі №8/112-10 та призначено розгляд останньої на 01.10.2010 року.

Позивач у судові засідання 04.11.2010 року, 22.11.2010 року та 29.11.2010 року з'являвся та просив в задоволенні позову відмовити, в зв'язку з тим, що в ході розгляду справи викладенні у позовній заяві факти наслідків проведеної органами прокуратури перевірки свого підтвердження не знайшли. Свою позицію Позивач обґрунтовував тим, що в ході повторної перевірки, яку він провів на вимогу суду при розгляді даної справи, він зясував те, що попередній висновок, на підставі якого прокурор готував позов, не відповідає дійсності через те, що перший висновок щодо самочинного будівництва Відповідачем споруди зроблений внаслідок того, що при першій перевірці Відповідач не надав жодних документів та пояснень. Повторною перевіркою встановлено, що свиновідгодовувальний комплекс на 500 голів будувався Відповідачем законно за наявності проектної документації, дозволів на виконання будівельних робіт та офіційно вводився в експлуатацію. Позивач виконав у повному обсязі вимоги ухвал суду від 21.09.2010 року, від 01.10.2010 року, 08.10.2010 року, від 18.10.2010 року, 27.10.2010 року, 04.11.2010 року, 22.11.2010 року щодо надання суду додаткових доказів по справі у вигляді документів та матеріалів додатково проведеної перевірки. У судові засідання 01.10.2010 року, 08.10.2010 року, 18.10.2010 року та 27.10.2010 року Позивач не з'явився та про причини неявки не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи.

За заявою Позивача, яку підтримав Прокурор, ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2010 року строк розгляду справи № 8/112-10 продовжений на п'ятнадцять днів до 07.12.2010 року.

Прокурор у судові засідання 27.10.2010 року, 04.11.2010 року, 22.11.2010 року та 29.11.2010 року з'являвся, позов підтримував у повному обсязі та просив задовольнити. У судові засідання 01.10.2010 року, 08.10.2010 року та 18.10.2010 року Прокурор не з'явився та про причини неявки не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи.

В судові засідання 01.10.2010 року, 08.10.2010 року, 18.10.2010 року та 27.10.2010 року Відповідач не з'явився та про причини неявки не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Відповідач у судові засідання з'явився 27.10.2010 року, 04.11.2010 року, 22.11.2010 року та 29.11.2010 року, надав свої пояснення та просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, в зв'язку з тим, що свиновідгодовувальний комплекс на 500 голів будувався ним ще у 1993-1994 роках при наявності всіх законних проектних і дозвільних документів, після чого 04.10.1994 року офіційно введений в експлуатацію державною приймальною комісією.  Вимоги ухвал суду  01.10.2010 року, 08.10.2010 року, 18.10.2010 року, 27.10.2010 року, 04.11.2010 рок та 22.11.2010 року Відповідач виконав у повному обсязі шляхом надання суду додаткових доказів по справі у вигляді письмових пояснень та документів, які підтверджували його позицію з приводу того, що комплекс будувався ним ще у 1993-1994 роках при наявності всіх законних проектних і дозвільних документів, після чого 04.10.1994 року офіційно введений в експлуатацію державною приймальною комісією. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 29.11.2010 року.   

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора, представників Позивача та Відповідача,  дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

прокуратурою Обухівського району Київської області із залученням спеціалістів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено перевірку щодо додержання товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул»вимог містобудівного законодавства при будівництві і експлуатації об'єкту нерухомості у вигляді свиновідгодовувального комплексу на 500 голів за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48.

Предметом позову є зобов'язання Відповідача зупинити самочинне будівництво з послідуючою зупинкою експлуатації споруди у вигляді свиновідгодовувального комплексу на 500 голів, розташованого за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48, яка з позиції Позивача самочинно збудована Відповідачем і в експлуатацію не вводилась.

У ході вищевказаної перевірки, проведеної органами прокуратури, встановлено, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Господарський кодекс України у ст. 7 передбачає, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні  містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: - розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; - розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; - урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; - урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.  

Закон України «Про основи містобудування»в ч.ч. 1, 2 ст. 16 передбачає, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Згідно із вимогами ст. 2 Закону України «Про планування та забудову територій», основними завданнями планування і забудови територій є урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій, визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, природоохоронних та інших територій і об'єктів.

Одночасно, відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про планування та забудову територій», врахування державних інтересів під час планування і забудови територій здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за забудовою.

Закон України «Про планування та забудову територій»у ст. 20 передбачає, що нормативне регулювання забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів і правил забудови. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до вимог ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється. Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт.

Відповідно до вимог ст.ст. 24, 29 Закону України «Про планування та забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих і  будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Закон України «Про планування та забудову територій»у ст. 23 передбачає, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Обухівський прокурор Київської області за наслідками вказаної перевірки прийшов до висновку про те, що самочинне будівництво з послідуючою експлуатацією Відповідачем  вищезазначеного об'єкту нерухомості здійснюється в порушення вимог ст.ст. 2, 23, 24, 29, 30-1 «Про планування та забудову територій»та ст.ст. 5, 16, 22 Закон України «Про основи містобудування»без розробки і затвердження проектної документації, без отримання дозволу на будівництво та без введення цього об'єкту нерухомості в експлуатацію.

На підставі матеріалів справи та пояснень учасників провадження судом в ході розгляду справи встановлено, що зазначений висновок Обухівського прокурора щодо наслідків зазначеної перевірки, яка проведена із залученням спеціалістів державного архітектурно-будівельного контролю, викладений в його позовній заяві, не відповідає дійсності через те, що даний висновок про здійснення Відповідачем самочинного будівництва об'єкта нерухомості з послідуючою його експлуатацією без введення в експлуатацію зроблений у зв'язку з тим, що в ході цієї перевірки Відповідач не надавав прокурору та Позивачу будь-яких документів, підтверджуючих законність будівництва комплексу та його експлуатацію, при наявності у Позивача таких документів.

Даний висновок суду підтверджений поясненням Позивача, який в судовому засіданні пояснив, що на вимогу суду ним проведено перевірку, за наслідками якої встановлено, що Відповідачем  свиновідгодовувальний комплекс на 500 голів будувався ще у 1993-1994 роках повністю законно та потім офіційно вводився в експлуатацію. Законність будівництва Позивач закріпив у нових матеріалах перевірки, яка проведена на виконання вимогу ухвал суду від 27.10.2010 року і від 04.11.2010 рок та копія яких долучена до справи.

Аналогічні пояснення суду дав Відповідач, який на підтвердження своїх пояснень і пояснень Позивача надав завірену копію акта від 04.10.1994 року про прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією свиновідгодовувального комплексу на 500 голів за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що будівництво з послідуючим введенням в експлуатацію Відповідачем свиновідгодовувального комплексу на 500 голів за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48, здійснено у 1993-1994 році повністю законно з врахуванням державних та громадських інтересів та інтересів користувачів будівель, які розташовані поруч із збудованою будівлею.

Судом береться до уваги, що у 1993-1994 роках чинне законодавство України не передбачало такої категорії містобудівного документа, як сертифікат відповідності.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані повністю та заперечувались Відповідачем. Відповідачем подано суду докази законного будівництва з послідуючим введенням в експлуатацію об'єкта нерухомості у вигляді свиновідгодовувального комплексу на 500 голів за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48.

На момент судового засідання Відповідачем подано документи, які підтверджують введення в експлуатацію законно збудованої будівлі свиновідгодовувального комплексу на 500 голів, що свідчить про її відповідність будівельним нормам та стандартам.

Судом встановлено наступне: 1) відсутність підстав для зупинення будівництва  свиновідгодовувального комплексу на 500 голів, в зв'язку з тим, що будівництво комплексу завершено ще у 1994 році та на цей час не здійснюється; 2) свиновідгодовувальний комплекс на 500 голів за адресою: 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, Проспект Дніпровський, 19, кв. 48, не являється самочинним будівництвом, в зв'язку з тим, що у 1994 році офіційно прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією; 3) відсутні підстави для зупинення експлуатації споруди свиновідгодовувального комплексу на 500 голів через те, що дана споруда офіційно вводилась в експлуатацію.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги викладене, суд вважає доведеним Відповідачем належними та допустимими доказами спростування посилання Позивача на те, що Відповідач грубо порушив вимоги ст.ст. 2, 23, 24, 29, 30-1 «Про планування та забудову територій», ст.ст. 2, 5, 10, 14 Закону України «Про пожежну безпеку»та ст.ст. 5, 16, 22 Закон України «Про основи містобудування», внаслідок того, що будівництво здійснювалось законно з розробленою проектною документацією з наступною експлуатацією нежитлової будівлі після її офіційного введення в експлуатацію державною приймальною комісією, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити у повному обсязі.   

Відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доведено суду те, що його будівництво з послідуючою експлуатацією об'єкта нерухомості у вигляді свиновідгодовувального комплексу на 500 голів відповідає будівельним нормам та стандартам і не порушує громадські та державні інтереси в галузі будівництва і пожежної безпеки.  

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що надані сторонами у справі документи, зокрема акт державної приймальної комісії від 04.10.1994 року про прийняття в експлуатацію свиновідгодовувального комплексу на 500 голів та пояснення Відповідача, які підтверджено безпосередньо Позивачем в судовому засіданні, є належними письмовими доказами відповідності будівництва Відповідачем з послідуючою експлуатацією після офіційного введення в експлуатацію вищевказаного об'єкту нерухомості державним і громадським інтересам, вимогам будівельних норм і стандартів, які спрямовані на забезпечення безпеки громадян та гарантування прав інших осіб.

Відповідно до вимог ст.ст. 46, 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські витрати, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати господарських витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул»про зобов'язання зупинити самочинне будівництво з послідуючою зупинкою експлуатації споруди –відмовити повністю.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                           П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення підписано 30.11.2010 року

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.