Рішення

від 20.12.2010 по справі 21/258-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/258-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 21/258-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Сквирський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанутильзавод», Київська обл., с. Пищики

до Публічного акціонерного товариства «Кожухівське» Київська обл., с. Кожухівка

про стягнення 106 447,78 гривень

за участю представників:

від позивача: Шевченко П.Є. (довіреність №173 від 11.10.2010р.)

від відповідача: не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Сквирський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанутильзавод»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кожухівське»(далі-відповідач) про стягнення 106 447,78 грн. заборгованості за договором №11 від 01.01.2009р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2010р. порушено провадження у справі №21/258-10 та призначено її до розгляду на 13.12.2010р.

13.12.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 20.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2010р. задоволено клопотання позивача про заміну відповідача, поданого в судовому засіданні 20.12.2010р., та здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Кожухівське» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Кожухівське»(далі-ПАТ «Кожухівське»/відповідач).

В судові засідання 13.12.2010р. та 20.12.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини ненадання витребуваних документів суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між ДП «Сквирський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанутильзавод»(далі-виконавець) та ВАТ «Кожухівське»(далі-замовник) укладено договір на утилізацію №11 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.1, 3.1, 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що замовник відпускає (передає) безкоштовно виконавцю відходи виробництва (сировину) в об'ємі 5-10 тон в місяць для подальшої утилізації.

Виконавець зобов'язується прийняти на переробку вищевказаний об'єм сировини.

Договірна вартість послуг по утилізації складає 542,00 грн. за тону.

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами.

У випадку, якщо за 2 тижні до закінчення строку дії даного договору, жодна із сторін не заявила про його розторгнення, Договір вважається пролонгований на той самий строк, на тих самих умовах.

Судом встановлено, що виконавець свої обов'язки за Договором в частині надання послуг виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, січня-серпня 2010р., позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги з утилізації сировини загальною вартістю 107 402,72 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах здачі-прийомки виконаних робіт:

- №15 від 31.01.2010р. на суму 5 934,90 грн.;

- №80 від 31.03.2010р. на суму 34 758,46 грн.;

- №44 від 28.02.2010р. на суму 7 230,28 грн.;

- №110 від 30.04.2010р. на суму 28 953,64 грн.;

- №131 від 31.05.2010р. на суму 16 850,78 грн.;

- №157 від 30.06.2010р. на суму 8 124,58 грн.;

- №215 від 31.07.2010р. на суму 4 899,68 грн.;

- №251 від 31.08.2010р. на суму 650,40 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов Договору.

Втім, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, сплативши 51 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, з урахуванням сальдо на 01.01.2010р. (50 045,06 грн.), в розмірі 106 447,78 грн.

Факт сплати відповідачем 51 000,00 грн. на виконання умов Договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача від 05.02.2010р., 11.05.2010р., 04.06.2010р., 01.07.2010р., 21.07.2010р., 03.08.2010р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 17.09.2010р. позивачем направлено відповідачу претензію №159, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність 106 447,78 грн. заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

Зазначену претензію відповідач отримав 24.09.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №6742. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи

На претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність 106 447,78 грн. заборгованості за Договором підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Акті звіряння розрахунків №28 від 01.10.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 106 447,78 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг за Актами здачі-прийомки виконаних робіт за січень-серпень 2010р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 1.1, 2.1 Договору передбачено, що замовник відпускає (передає) безкоштовно виконавцю відходи виробництва (сировину) в об'ємі 5-10 тон в місяць для подальшої утилізації.

Виконавець зобов'язується прийняти на переробку вищевказаний об'єм сировини.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, підписання відповідачем спірних Актів здачі-прийомки виконаних робіт за Договором без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім цих послуг, а направлення позивачем 17.09.2010р. претензії №159, яка була отримана відповідачем 24.09.2010р., породжує в останнього обов'язок щодо сплати вартості наданих за Договором послуг у повному обсязі до 02.10.2010р. (вимоги ст. 530 ЦК України).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, приписами статей 33, 34 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 29.11.2010р. позивачем надано суду довідку №745 від 08.12.2010р., яка підписана начальником СВ КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль»та скріплена відбитком печатки банківської установи, зі змісту якої слідує, що за період з 01.01.2010р. по 07.12.2010р. відповідачем в якості сплати вартості наданих послуг за Договором було сплачено 66 000,00 грн., в тому числі 05.11.2010р. 15 000,00 грн.

Втім, зазначена сума коштів (15 000,00 грн.) не була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактичний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості наданих послуг за Договором за спірний період (107 402,72 грн.) з урахуванням сальдо на 01.01.2010р. (50 045,06 грн.) та часткових оплат (66 000,00 грн.) становить  91 447,78 грн., а не 106 447,78 грн. як помилково вважає позивач.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість наданих послуг за спірний період за Договором, зазначений факт відповідачем не спростовано, а арифметично вірний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 91 447,78 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 106 447,78 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг за Актами здачі-прийомки виконаних робіт за січень-серпень 2010р. згідно Договору підлягає частковому задоволенню в розмірі 91 447,78 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кожухівське» (08621, Київська обл., с. Кожухівка, вул. Першотравнева, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05477050) на користь Державного підприємства «Сквирський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанутильзавод»(09031, Київська обл., Сквирський р-н, с. Пищики, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05474984) 91 447 (дев'яносто одну тисячу чотириста сорок сім) грн. 78 коп. заборгованості, 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 48 коп. державного мита та 202 (двісті дві) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                        В.А. Ярема

Повне рішення складено 22.12.2010р.